LabSAPR_1_9

Утиліти ЦЕНТР – виведення маркеру центра кола або дуги або осьові лінії.

ВЫНОСКА – креслення однієї або декількох виносних ліній до вказаного положення розмірного тексту. Звичайно використовується при оброзмірюванні кіл та дуг.

ОСВЕЖИ – перемальовування на екрані витирає усі маркери.

СТАТУС – виводить на екран усі розмірні змінні та їх значення.

СТИЛЬ – перемикання гарнітури шрифту.

ОТМЕНИ – витирає результати останньої команди проставлення розмірів.

4.1.3.Асоціативні розміри. У деяких випадках неможливо точно передбачити значення окремих розмірів. У таких випадках застосовують використання асоціативних розмірів примітивів. Після виконання креслення та отримання інформації про точні розміри відбувається коригування асоціативних розмірів графічних примітивів і відповідно коригується розмірний текст.

4.1.4.Штрихування. у системі AutoCAD штрихування об’єктів виконується за допомогою команди ШТРИХ. Штрихувати можна використовуючи стандартні або власні зразки, або створюючи зразки безпосередньо у процесі роботи.

При штрихування заповнюються тільки області обмежені відрізками, колами,

дугами, двота тривимірними полілініями або тривимірними гранями. Область яку штрихують повинна бути повністю обмеженою. Штрихування відбувається вздовж обраного об’єкту. У випадку коли область не обмежена, тобто, одна з меж об’єкту виходить за межі області, штриховка виходить за межі області. Примітиви, що визначають область штрихування, повинні перетинатись у своїх кінцевих точках.

Допустимі три стилі штрихування:

нормальний – штрихування виконується з обох кінців ліній штриховки у напрямку від зовнішньої межі до її внутрішньої межі. При перетині першого із внутрішніх об’єктів, лінія штрихування переривається та відновлюється при перетині наступного об’єкту;

зовнішній – перервавшись при перетині першого з внутрішніх об’єктів,

штрихування уже не поновлюється;

ігноруючий – у цьому випадку штрихуються усі внутрішні об’єкти

31

4.2.Послідовність виконання роботи.

4.2.1.Завантажити систему AutoCAD.

4.2.2.Завантажити файл, що був створений під час виконання лабораторної

роботи № 3.

4.2.3.Відповідно до варіанту завдання виконати перегляд значень та редагування розмірних змінних, проставлення розмірів та штрихування об’єктів.

№	Завдання
1.	Проставити: лінійні розміри відрізків, кожної сторони одного трикутника;
	діаметр кола; радіус дуги; висоту та ширину еліпсу. Проставити маркери
	центру кола та дуги. Зробити штрихування кола, еліпса та трикутника.
2.	Проставити: лінійні розміри відрізків, кожної сторони одного трикутника,
	прямого сегменту полілінії; діаметр двох кіл, радіус дуги. Проставити маркер
	центру кола та дуги. Зробити штрихування кола та одного з трикутників.
3	Проставити: лінійні розміри відрізків, кожної сторони одного ромбу, прямого
	сегменту полілінії; діаметр кола у вигляді лінійного горизонтального розміру,
	радіус дуги. Проставити маркер центру кола та дуги. Зробити штрихування
	кола та двох ромбів.
4.	Проставити: лінійні розміри відрізків, двох сторін зовнішнього та
	внутрішнього квадратів, прямого сегменту полілінії; діаметр кола у вигляді
	лінійного горизонтального розміру. Проставити маркер центру кола. Зробити
	штрихування площі, що лежить між двома квадратами.
5.	Проставити: лінійні розміри кожної сторони трапеції, кожного сегменту
	полілінії; діаметр кола у вигляді лінійного вертикального розміру та у вигляді
	діаметру. Проставити маркер центру двох кіл. Зробити штрихування кола та
	двох трапецій.
6.	Проставити: лінійні розміри відрізків, кожної сторони одного прямокутника та
	трапеції, діагоналі квадрату, прямого сегменту полілінії; діаметр кола у
	вигляді лінійного горизонтального розміру та діаметру. Проставити маркер
	32

центру кола. Зробити штрихування кола, квадрату, трапеції, та двох

прямокутників.

7.Проставити: лінійні розміри кожної сторони трикутника, еліпса, прямих сегментів полілінії; двох сторін прямокутника, діаметр кола у вигляді лінійного горизонтального розміру та діаметру. Проставити маркер центру кола. Зробити штрихування кола, прямокутника, трикутника, еліпса.

8.Проставити: лінійні розміри відрізків, кожної сторони одного прямокутника,

усіх сегментів полілінії; радіус дуги та довжину хорди. Проставити маркер центру дуги. Зробити штрихування плоші, знаходиться між прямокутником та внутрішніми об’єктами.

9.Проставити: лінійні розміри квадрату, кожної сторони одного прямокутника,

діагоналі квадрату, діаметр кола у вигляді лінійного горизонтального розміру та діаметру, радіус дуги. Проставити маркер центру кола, та центру дуги.

Зробити штрихування кола, квадрату та прямокутника.

10.Проставити: лінійні розміри сторін та діагоналі прямокутника, еліпсу,

сегментів полілінії; радіус дуги. Проставити маркер центру дуги. Зробити штрихування половини площі прямокутника, еліпса.

11.Проставити: лінійні розміри кожної сторони ромбу, діагоналей ромбу,

сегментів полілінії; діаметр кола у вигляді лінійного горизонтального розміру та діаметру, радіус дуги. Проставити маркер центру кола. Зробити штрихування площі між двома концентричними колами, однієї чверті ромбу,

еліпса.

4.2.4. Результати виконання продемонструвати на екрані для перевірки.

4.3 Зміст звіту.

Протокол до лабораторної роботи має містити мету роботи, необхідну теоретичну інформацію, що дозволить виконати та захистити лабораторну роботу,

послідовність виконання з необхідними командами системи AutoCAD відповідно до варіанту завдання.

33

Студенти, що не мають належним чином оформлений протокол до виконання

та захисту лабораторної роботи не допускаються.

34

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 5

Розташування креслення у шарах та використання поіменованих блоків у системі AutoCAD.

Мета роботи: Набуття навичок використання команд роботи з шарами

креслення та операцій з поіменованими блоками.

5.1.Теоретична частина.

5.1.1.Система AutoCAD має можливість розташовувати окремі елементи креслення, зображення або групи зображень на окремих шарах. Шари можна уявити,

як прозорі листи, що накладені один на одного. При виведенні зображення на екран шари можуть вимикатись, при цьому графічні об’єкти, що зображені на цьому шарі не будуть виводитись на екран. Це зручно для розроблення складних креслень та виведення на екран та друк окремих видів. Вказаний шар можу бути заморожений,

тобто зображення, що знаходиться в цьому шарі на екран виводиться але редагувати його не можна.

Про роботі з шарами виконуються наступні правила:

Креслення виконується у активному шарі але редагуються всі шари,

якщо вони не вимкнені та не “заморожені”.

Для того щоб створити нове зображення у певному шарі необхідно зробити його активним.

Для того, щоб редагувати “заморожений” шар його потрібно спочатку

“розморозити”.

За кожним шаром можуть бути закріплені властивості кольору примітивів та тип лінії. Для зміни цих властивостей використовують команду ИЗМЕНИ. За допомогою цієї команди можна змінювати шар, колір та тип лінії об’єктів, що вже існують. Для об’єктів, що створюються ці властивості можуть бути встановлені командами СЛОЙ, ЦВЕТ, ТИПЛИНИИ.

СЛОЙ

35

Команда використовується для створення шарів, вибору поточного шару,

призначення шарам певного типу лінії та кольору, увімкнення та вимкнення видимості шару, “заморожування” й “розморожування”, виведення списку шарів, які визначення на кресленні.

Команда має наступні опції:

Создай/Установи/Новый/Откл/Цвет/Тип линии/Заморозь

ЦВЕТ Ця команда встановлює поточний колір до нових об’єктів. Задає номер кольору

в інтервалі від 1 до 256 або стандартне ім’я кольору. Крім кольору та їх стандартних назв можна задавати колір по шару та по блоку.

ТИПЛИНИИ Команда призначена для встановлення типу ліній на кресленні, а також для

завантаження у креслення типу лінії з бібліотеки та створення нового типу ліній та запис його до бібліотеки. Тип лінії може бути встановлений для усіх примітивів, що належать одному шару, або кожному примітиву окремо.

СТИЛЬ Команда використовується для створення та модифікації типів шрифтів, для

виведення списку типів шрифтів, що має система або для встановлення одного з типів як поточної гарнітури.

5.1.2. Блоком називається група графічних примітивів, що об’єднана у складений об’єкт, якому присвоєно ім’я. Мета створення блоків – мати можливість багаторазово використовувати (вставляти) раніше розроблені графічні фрагменти у поточне креслення у будь-якому масштабі, під будь-яким кутом у визначеному місці.

За допомогою блоків можна створювати графічні бази даних стандартних вузлів та деталей та користуватись ними, що суттєво скорочує термін роботи над кресленням.

У блоки можна об’єднувати графічні примітиви, що мають різні кольори, типи ліній та розташовані у різних шарах. Після виклику і вставки у креслення блоку, він

36

розпізнається як один графічний примітив, тобто у режимі вибирання об’єкту вказування на будь-яку його точку, приводить до вибору усього блоку. Існує можливість розбивання блоку на окремі складові елементи, коли в цьому є потреба.

Блоки можуть бути вкладеними, тобто елементом блоку може виступати блок у якому можуть посилання на блок. Як блок може бути визначене й інше креслення, що дає можливість об’єднувати декілька креслень в один.

Для роботи з блоками використовуються наступні 5 команд:

БЛОК – створити блок ВСТАВЬ – вставить блок

МВСТАВЬ – вставити масив блоків БАЗА – вказати базову точку вставки ПБЛОК – записати блок на диск.

Для перейменування та видалення блоків використовуються команди НОВИМЯ та УДАЛИТЬ. Щоб розділити блок на складові використовують команду РАСЧЛЕНИ.

БЛОК Можна задати ім’я блоку, або ввести знак запитання для перегляду вже

існуючих блоків в даному кресленні. Якщо таке ім’я вже існує система запитає чи перевизначити ім’я блоку. Задавання базової точки дозволяє у подальшому вставляти блок у певне місце креслення та використовувати її при масшабуванні та повороті на заданий кут. Ця точка завжди залишається на місці.

ПБЛОК Команда записує будь-який існуючий блок або креслення на диск. При цьому

формується стандартний графічний файл з розширенням dwg.

БАЗА Команда дозволяє задати нову базову точку вставки зовнішнього блоку для

вставки його у креслення. Якщо ця команда не використовується то базовою точкою вставки буде початок системи координат.

ВСТАВЬ Команда багаторазової вставки блоку у різні місця креслення у заданому

масштабі під заданим кутом.

37

МВСТАВЬ Команда ідентична команді ВСТАВЬ з тією різницею, що відбувається вставка

множини блоків одного імені.

5.2.Послідовність виконання роботи.

5.2.1.Завантажити систему AutoCAD.

5.2.2.Завантажити файл, що був створений під час виконання лабораторної

роботи № 4.

5.2.3.Зробити перенесення по окремим шарам зображення так, щоб текст, розміри, заштриховані об’єкти, інші об’єкти знаходились у окремих шарах. Якщо потрібно, створити нові шари для перенесення зображень. В одному з шарів змінити тип лінії для графічних зображень Продемонструвати перенесення та розташування графічних об’єктів у окремих шарах за допомогою відповідних команд.

5.2.4.Створити два графічні блоки та зберегти їх на диск.

5.2.5.Створити новий файл та завантажити туди графічні блоки.

5.2.6.Результати виконання продемонструвати на екрані для перевірки.

5.3 Зміст звіту.

Протокол до лабораторної роботи має містити мету роботи, необхідну теоретичну інформацію, що дозволить виконати та захистити лабораторну роботу, послідовність виконання з необхідними командами системи AutoCAD відповідно до варіанту завдання.

Студенти, що не мають належним чином оформлений протокол до виконання та захисту лабораторної роботи не допускаються.

38

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 6

Тривимірне креслення та зображення тривимірних об’єктів у системі AutoCAD.

Мета роботи: Набуття навичок використання команд роботи

тривимірного креслення.

6.1.Теоретична частина.

6.1.1.Система AutoCAD дозволяє створювати не тільки плоскі креслення але й просторові (тривимірні ) об’єкти та подавати їх під різним кутом зору, тобто отримувати їх наглядне зображення. Геометричну модель просторового об’єкту називають 3-D креслення (3 dimention – тривимірний).

Для створення тривимірних об’єктів у системі реалізовано три способи їх

формування:

1.спосіб «виштовхування» або «витискання» пласких графічних примітивів по третій координаті Z.

2.формування тривимірними графічними примітивами 3DLINE (ОТРЕЗОК),

3DFACE (3-ГРАНЬ), 3DPOLY (3-ПОЛИ)

3.формування сіток поверхонь спеціальними методами: протягування

(циліндрична поверхня), обертання навколо осі (поверхня обертання),

з’єднання двох примітивів множиною прямих ліній (лінійчата поверхня),

методом Кунса (сплайнова поверхня).

6.1.2. Спосіб «виштовхування» (ВЫТАЛКИВАНИЕ). Перед формуванням графічного об’єкту задається команда УРОВЕНЬ (ELEV). Після виконання цієї команди системі буде повідомлено, що усі подальші графічні примітиви будуть визначатись як вертикальні «стіни» з основою на Z та висотою, що була вказана в команді УРОВЕНЬ, наприклад:

Команда: УРОВЕНЬ

//Новый уровень<текущее значение>: 50 //Новая высота<текущее значение>: 100

Примітиви будуть визначені з основою на Z=50 та висотою H=100.

Команда КРУГ

39

2Т/3Т/<центр>: 150,150

Диаметр/<Радиус>: 25

Команда ТЗРЕНИЯ

//Введите точку зрения<текущая 0,0,1> 1,1,1

Після виконання останньої команди на екрані з’явиться циліндр. За допомогою команди ТЗРЕНИЯ (VPOINT), задаючи координати X, Y< Z точки зору з якої спостерігається простір напрямком до початку координат. Іншими словами визначається напрямок проектування так, щоб задана видима частина креслення на розмістилось екрані у максимальному масштабі з урахуванням висоти об’єкту.

Якщо задати координати точки зору 0,1,0 або 1,0,0, то буде визначено вид спереду (фронтальна проекція) або вид зліва (профільна проекція). Для повернення до виду на площину креслення необхідно задати координати 0,0,1.

Команда ТЗРЕНИЯ (VPOINT) має допоміжні інтерактивні засоби. Якщо на запитання точки зору відповісти порожнім рядком, то на екрані з’явиться «компас» та

«тринога осей».

Компас являє собою умовну розгортку глобусу: Центральна точка – це північний полюс (0,0,1), внутрішнє коло – екватор (n,n,0), зовнішнє коло – південний полюс (0,0,-1).

Рухаючи перехрестя можна графічно задавати точку зору. При цьому одночасно відслідковується положення осей координат. Після натиснення командної клавіші миші зображення буде спроектовано на нову картинну площину.

Команда СКРОЙ (HIDE) – призначення для видалення невидимих ліній. Ця команда не має опцій та параметрів. Система переходить до формування зображення з видаленими невидимими лініями (команда виконується деякий час в залежності від складності об’єкту).

Невидимі лінії можна зобразити іншим кольором, якщо заздалегідь створити на кресленні шар з іменем HIDDENname, де name – ім’я шару, на якому знаходиться даний об’єкт, та задати цьому шару інший колір ти тип лінії.

Зауваження.

1. Команда ОТРЕЗОК (LINE) не утворює об’єкт, що має основу та накриття, а має тільки контур нульової товщини.

40