3.1Розрахунок максимальної відстані між цс і рухомою ас

 

3.1.1 Оскільки висота передавальної антени не задана, будемо задаватися різними висотами антен, щоб визначити радіус обслуговування для того, щоб вибрати підходящий варіант розміщення ЦС із урахуванням місцевих умов.

Задаємося наступними висотами антени ЦС:

h₁=50, 100, 150, 200, 300 м.

3.1.2 Визначимо додаткове загасання фідера, пов'язане зі збільшенням його довжини понад 50 м на ЦС для всіх висот антен ЦС

 

DB_ф=a(l_ф-50), дБ,

 

де l_ф - довжина фідера, м;

(α - погонне загасання, дб/м.

Для чого з таблиці 4.4 вибираємо кабель, що працює на заданій частоті, і визначаємо його згасання.

3.1.3 Занесемо отримані дані в таблицю (за формою таблиці 3.5).

3.1.4 Розрахуємо Вр._н– виправлення, що враховує відмінність номінальної потужності передавача від потужності 1кВт, по формулі

 

 

Таблиця 3.4 – Параметри кабелів

Марка кабелю	Хвильовий опір, rф, Ом	Згасання a, дБ/м на частотах, МГц
		66	400	1500	1650	2000
РК-50-2-11(РК-149) РК-50-2-13(РК-19) РК-50-3-11(РК-159) РК-50-7-11(РК-147) РК-50-7-15(РК-47) РК-50-11-11(РК-148) РК-50-11-13(РК-48) РК-75-4-11(РК-101) РК-75-4-15(РК-1) РК-75-7-11 РК-75-7-12 РК-100-7-11(РК-102) РК-100-7-3(РК-2) РК-5/18 РКД-2-7/28 РКД-2-9/33 РК-75-3-11(РК-67) РК-75-4-12(РК-149) РК-75-4-16(РК-49) РК-75-4-17(РК-66) РК-75-7-12(РК-120) РК-75-4-21(РКТФ-1) РК-75-7-21(РКТФ-3) РК-75-17-11(РК-5) РК-75-4-22(РКТФ-49) РК-75-7-16(РК-20) РК-75-7-17(РК-77) РК-75-7-18 РК-75-9-12(РК-3) РК-75-9-13(РК-103) РК-75-13-12 РК-75-17-12(РК-108)	50 50 50 50 50 50 50 75 75 75 75 100 100 70 75 70 75 75 75 75 75 75 75 75 75 75 75 75 75 75 75 75	- - - - - - - 0,08 0,08 0,05 0,05 - - - - - 0,095 0,1 0,1 0,065 0,06 0,07 0,045 0,014 0,08 0,05 0,05 0,03 0,043 0,038 0,02 0,028	- - - - - - - 0,3 0,28 0,18 0,19 - - - - - 0,34 0,3 0,31 0,24 0,18 0,27 0,15 0,043 0,27 0,19 0,18 0,14 0,15 0,14 0,06 0,07	0,75 0,85 0,77 0,49 0,5 0,32 0,35 0,58 0,58 0,47 0,5 0,21 0,37 0,067 0,047 0,039 - - - - - - - - - - - - - - - -	0,85 0,9 0,83 0,51 0,52 0,34 0,37 0,62 0,62 0,52 0,55 0,25 0,41 0,085 0,052 0,043 - - - - - - - - - - - - - - - -	0,97 1,03 0,95 0,56 0,56 0,38 0,4 0,72 0,72 0,65 0,66 0,33 0,45 0,12 0,162 0,052 - - - - - - - - - - - - - - - -

 

Таблиця 3.5 – Зразок оформлення вихідних даних

Висота передавальної антени, h1, м.	Згасання фідера, a*lф, дБ.	Додаткове загасання для lф>50м, дБ.
50	1,735	0
100	3,47	1,735
150	5,205	3,47
200	6,94	5,205
300	10,41	8,675

 

3.1.5 Розрахуємо В_h2– виправлення, що враховує висоту прийомної антени, відмінну від 1,5 м, по формулі

 

В_h2=10lg(1.5/h₂),

 

де h₂ – висота прийомної антени АС.

3.1.6 Визначаємо В_рел– виправлення, що враховує рельєф місцевості в такий спосіб. Графік для визначення виправлення, що враховує рельєф місцевості, наведений на рисунку 3.1. Щоб визначити коливання рівня місцевостіDh, рисують рельєф місцевості і визначають коливанняDh (приклад на рисунку 1а). КолиDh відрізняється від 50 м у ту або іншу сторону, варто вносити виправлення, обумовлені по графіках рисунка 1б і рисунка 1в. Причому коефіцієнт В_релвизначимо, інтерполюючи між графіками рисунка 1б і рисунка 1в для r<100 км.

Для прикладу визначимо виправлення, що враховує рельєф місцевості при Dh=20 м, В_рел= -6 дБ.

3.1.7 Визначимо напруженість поля для випадку Dh₁іDh₂, реально створювану передавальною станцією ЦС у пункті прийому АС по основній розрахунковій формулі

 

Е=Е_с+Вр._н+В_ф+В_h2+В_рел+ (a*l_ф)-D_у, (3.1)

 

причому D_Пв цьому випадку беремо з таблиці 3.3 для антен із круговою діаграмою спрямованості (D_П= 0 дБ).

Розрахунок провести для всіх висот передавальної антени ЦС і результати розрахунку звести в таблицю за зразком таблиці 3.5, додавши один стовпець.

3.1.8 За графіком на рисунку 3.2 (отриманому експериментально) визначимо очікувану дальність зв'язку для розрахованих напруженостей поля при різних висотах передавальної антени ЦС. Результати зводимо в таблицю аналогічно попередньому пункту.

 

Рисунок 3.1 – Графік для визначення виправлення,

що враховує рельєф місцевості

 

3.1.9 Визначивши дальність зв'язку, потрібно вибрати висоту антени h₁, для якої при кращому варіантіDh₁і при гіршомуDh₂одержуємо оптимальну дальність зв'язку, коли відстань між ЦС і АС прагне до максимального, а витрати на кабельне встаткування незначні.

При розрахунку приймаємо, що встаткування ЦС залишається в основі опори, а довжина антенного фідера l_фзбільшується з ростом h₁, збільшуючи загальне згасання фідера.

Рисунок 3.2 – Криві для визначення дальності зв'язку