- •Загальна характеристика роботи Актуальність теми
- •Розділ 1. Технологія вирощування соняшнику
- •1.1. Місце в сівозміні
- •1.2.Удобрення.
- •1.3. Обробіток грунту
- •1.4. Сівба
- •1.5. Догляд за посівами
- •1.6. Десикація
- •1.7. Збирання врожаю
- •Розділ 2 Об’єкт досліджень
- •2.1. Ботанічна характеристика
- •2.2. Біологічні особливості
- •Розділ 3 Умови та методика проведення досліджень
- •3.1. Загальна характеристика господарства
- •Земельні угіддя (2013р)
- •3.2. Агрохімічні умови зони розташування господарства
- •Дати останнього і першого заморозків.(2013р)
- •Кількість опадів (мм) за роки спостережень
- •3.3. Агрохімічна характеристика грутів господарства.
- •3.4.Методика проведення досліджень
- •3.4.1.Характеристика гібридів
- •Розділ 5. Економічна оцінка технології вирощування соняшнику
- •Економічна ефективність вирощування соняшнику
- •Розділ 6 Екологічна експертиза
- •Розділ 7 охорона праці
- •Показники виробничого травматизму за період з 2011- 2013 рр.
- •План заходів з охорони праці
- •Висновки та пропозиції
- •Список літератури
- •Додатки
Показники виробничого травматизму за період з 2011- 2013 рр.
Показники |
Роки | ||
2011 |
2012 |
2013 | |
Середньорічне число працюючих ,чол. |
95 |
92 |
84 |
Число нещасних випадків: в тому числі: - з тимчасовою втратою працездатності - з стійкою втратою працездатності - з смертельним наслідком |
1
1
|
- |
- |
Втрати працездатності по виробничому травматизму, дн. |
26 |
- |
- |
Коефіцієнт частоти нещасних випадків захворювань
|
10,5 27,4 |
- 31,5 |
- 25 |
Коефіцієнт тяжкості нещасних випадків захворювань |
26 12,3 |
- 10,9 |
- 12,3 |
Коефіцієнт втрати робочого часу: по виробничому травматизму по захворюваннях |
273 337 |
- 343,4 |
- 307,5 |
Число захворювань |
26 |
29 |
21 |
Втрати працездатності по захворюванням, дн. |
320 |
316 |
258 |
Сумарне кількість днів непрацездатності, дн. |
346 |
345 |
279 |
Аналізуючи дані таблиці бачимо, що на підприємстві за 2 останні роки виробничого травматизму не спостерігалося, це свідчить про підвищення свідомості працівників, тому що причиною травм в основному є порушення вимог безпеки самими працівниками. А також збільшилася відповідальність безпосередніх керівників, тому що слабкий контроль з їх боку сприяє росту травматизму.
Характерною особливістю сільськогосподарського виробництва є те, що більшість робіт виконується в умовах, де діють атмосферні фактори. Крім цього, в робочу зону часто потрапляє значна кількість шкідливих речовин. При зростанні рівнів концентрації, інтенсивності та періоду дії понад граничнодопустимі межі, вони шкідливо діють на організм людини, а в деяких випадках загрожують її життю.
До засобів індивідуального захисту відносяться спецодяг, спецвзуття, засоби захисту дихання, шкіри, обличчя, очей.
Спецодяг — основний засіб індивідуального захисту від шкідливої дії зовнішнього середовища й різних виробничих факторів у вигляді кислот, лугів, мастил, іскор, краплин рідин і розплавленого металу та інших.
Спецвзуття призначене для надійного захисту ніг працюючого від можливої шкідливої дії навколишнього середовища, механічних пошкоджень, високих та низьких температур, променистої енергії, іскор і крапель розплавленого металу, агресивних рідин (кислот, лугів, органічних розчинників, мастил та бензину), метеорологічних факторів та інших. Спецвзуття повинно бути зручним і забезпечувати вільне положення стопи. Виготовляють його шкіряним, гумовим і валяним залежно від умов праці робітника відповідної професії
Засоби індивідуального захисту органів дихання працюючих – це пристрої, що захищають від небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які діють інгаляційно.
Розглянемо вимоги безпеки при збиранні зернових культур.
Перед початком збиральних робіт власниками (керівниками підприємств) повинні бути проведені такі організаційні заходи:
- закінчена підготовка збирально-транспортних агрегатів;
- закріплена техніка за працівниками;
- організовані ланки технічного обслуговування машин;
- на відведених ділянках обладнані польові стани й місця для відпочинку працівників, майданчики для зберігання техніки і пально-мастильних матеріалів;
- підготовлені поля і перевірено провисання проводів ліній електропередач;
- проведений інструртаж з питань охорони праці та пожежної безпеки.
Під час збирання зернових, зернобобових та круп'яних культур необхідно дотримуватися правил пожежної безпеки.
При організації інструктажу з охорони праці на робочому місці повинні враховуватися стан культури, що збирається, погодні умови, стан збиральної техніки і транспортних засобів, кількість і кваліфікація працівників, а також інформація про виробничі небезпеки та випадки травмування під час збирання врожаю.
Персонал, який обслуговує збиральні агрегати, потрібно комплектувати працівниками з врахуванням їхньої кваліфікації.
Під час проведення технічного. Обслуговування збиральних машин і транспортних агрегатів у темний період доби повинно бути забезпечено штучне освітлення майданчиків. Освітленість поверхні в будь-якому місці робочої зони має бути не менше 50 люкс.
При виборі способу збирання зернових, зернобобових та круп'яних культур перевагу слід надавати технологіям, які мають вищу надійність і безпеку технологічного процесу.
Запасні ножі збиральних машин необхідно зберігати в дерев'яних на польовому стані. Як виняток, допускається зберігання запасного ножа на жатці в безпечному місці.
Під час роботи в полі і руху по дорогах нікому, крім комбайнера, не дозволяється знаходитися на зернозбиральному комбайні.
Не дозволяється перебування людей у кузові автомашини або тракторного причепа при заповненні їх технологічним продуктом, а також при транспортуванні продукту до місця складування.
Для зниження негативної дії низькочастотних коливань (вібрації) машини на організм комбайнера й поліпшення технологічних показників напрям косовиці повинен співпадати з напрямом оранки і бути впоперек або під кутом до напряму посіву.
Комбайни слід забезпечити дерев'яними лопатами для проштовхування злЬканого зерна в бункерах до вивантажувального шнека.
Збиральні машини повинні бути забезпечені міцними дерев'яними підкладкбми для встановлення домкрата. Перед підніманням машину необхідно загальмувати, а під колеса встановити противідкатні башмаки. Домкрат' потрібно установлювати тільки у спеціально позначених місцях.
Під час переїздів вивантажувальні шнеки та інші робочі органи збиральних машин повинні бути переведені у транспортне положення. Дистанція між машинами має бути не менше 50 м.
Аналіз стану охорони праці на підприємстві показав його задовільний рівень. При аналізі виробничого травматизму спостерігається позитивна робота, про що свідчить відсутність травматизму у 2009-2010 роках. Налагодилася організаційна робота - проведення навчання з охорони праці, інструктажів, організація контролю за дотриманням вимог безпеки, хоча ще є випадки порушень з боку працівників, а це створює ризик виробничих травм. Що стосується колективних засобів захисту, то тут теж є деякі недоліки, а саме відсутність попереджувальних написів на деяких небезпечних об'єктах, огороджень, не закрита стічна яма.
Для покращення стану охорони пропонуємо план заходів.
Таблиця 6.2.