§ 3. Державна реєстрація іноземних інвестицій

Державна реєстрація іноземних інвестицій здійснюється відповідно до ст. 395 ГК, Розділу III Закону України «Про режим іноземного інвестування» та Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій, затвердженого поста­новою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 1996 р. № 928^і. Проводять таку реєстрацію Рада міністрів Автономної Респуб­ліки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські дер­жавні адміністрації протягом трьох робочих днів після фак­тичного внесення інвестицій у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Для цього іноземний інвестор або уповноважена ним в ус­тановленому порядку особа (далі — заявник) подає органу дер­жавної реєстрації такі документи:

• інформаційне повідомлення про внесення іноземної інве­ стиції у трьох примірниках, заповнене за формою і в порядку згідно з додатками №№ 1 і 2 до цього Положення, з відміткою державної податкової інспекції за місцем здійснення інвес­ тиції про її фактичне внесення;

• документи, що підтверджують форму здійснення іно­ земної інвестиції (установчі документи, договори (контрак­ ти) про виробничу кооперацію, спільне виробництво та інші види спільної інвестиційної діяльності, концесійні догово­ ри тощо);

• документи, що підтверджують вартість іноземної інвес­ тиції (відповідно до вимог, визначених ст. 2 Закону України «Про режим іноземного інвестування»);

• документ, що свідчить про внесення заявником плати за реєстрацію.

Орган державної реєстрації фіксує дату надходження до­кументів у журналі обліку державної реєстрації внесених іноземних інвестицій. Протягом трьох робочих днів почи­наючи з цієї дати розглядає подані документи і приймає рішення про реєстрацію іноземної інвестиції або про відмо­ву в ній.

Відмова в державній реєстрації іноземних інвестицій мож­лива лише у разі, коли здійснення цієї інвестиції супере­чить законодавству України або подані документи не відпо­відають вимогам зазначеного раніше Положення. Відмова з мотивів недоцільності здійснення іноземної інвестиції не до­пускається.

Відмова у державній реєстрації повинна бути оформлена письмово із зазначенням мотивів і може бути оскаржена у судовому порядку.

За державну реєстрацію іноземної інвестиції справляється плата у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день здійснення реєстрації іноземної інвестиції. Кошти, одержані за реєстрацію іноземної інвестиції, перера­ховуються у такому порядку: 50% — відповідно до республі­канського (Автономної Республіки Крим), обласних, Київського та Севастопольського міських бюджетів, 50% — до Державного бюджету України.

У разі відмови у реєстрації кошти заявникові не поверта­ються.

ЗПУ України. — 1996. — № 16. — Ст. 439.

- 558 -

- 559 -

36 — 4-2636

§ 4. Особливості правового регулювання іноземних інвестицій, що здійснюються за окремими договорами (контрактами)

Відповідно до Закону «Про режим іноземного інвестуван­ня» іноземні інвестиції можуть здійснюватися також на основі концесійних договорів, договорів (контрактів) про виробничу кооперацію, спільне виробництво та інші види спільної інвес­тиційної діяльності.

Концесійні договори. Відповідно до ст. 22 Закону «Про ре­жим іноземного інвестування» надання іноземним інвесторам права на проведення господарської діяльності, пов'язаної з використанням об'єктів, що перебувають у державній або ко­мунальній власності і передаються у концесію, відбувається на підставі відповідного законодавства України шляхом укла­дення концесійного договору¹.

Договори (контракти) про інвестиційну діяльність. Іноземні інвестори мають право укладати договори (контракти) про спільну інвестиційну діяльність (виробничу кооперацію, спільне виробництво тощо), не пов'язану із створенням юридичної особи, відповідно до законодавства України.

Господарська діяльність на підставі договорів (контрактів) про інвестиційну діяльність регулюється законодавством Ук­раїни.

Сторони за договорами (контрактами) повинні вести окре­мий бухгалтерський облік та складати звітність про операції, пов'язані з виконанням умов цих договорів (контрактів), та відкрити окремі рахунки в установах банків України для про­ведення розрахунків за цими договорами (контрактами).

Договори (контракти) повинні бути зареєстровані у термі­ни та в порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів Ук­раїни. Так, Кабінет Міністрів України постановою від ЗО січня 1997 р. затвердив Положення про порядок державної реєст­рації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора².

Відповідно до цього Положення державній реєстрації підля­гають договори (контракти) про виробничу кооперацію, спільне виробництво та інші види спільної інвестиційної діяльності,

¹Детальніше про концесійні договори див. § 4 Глави 33 цього підруч­ ника.

² Офіційний вісник України. — 1997. — № 6. — Ст. 47.

- 560

не пов'язаної із створенням юридичної особи, укладені відпо­відно до законодавства суб'єктами зовнішньоекономічної діяль­ності України за участю іноземного інвестора.

Державну реєстрацію договорів (контрактів) здійснює Мін­економіки та уповноважені ним органи (далі — органи дер­жавної реєстрації).

Державна реєстрація договорів (контрактів) є підставою для здійснення іноземної інвестиції за такими договорами (кон­трактами) відповідно до ст. 23 та 24 Закону України «Про режим іноземного інвестування».

Для державної реєстрації договору (контракту) суб'єкт зов­нішньоекономічної діяльності України — учасник договору (кон­тракту), якому доручено ведення спільних справ учасників, або уповноважена ним особа подає такі документи:

• лист-звернення про державну реєстрацію договору (кон­ тракту);

• інформаційну картку договору (контракту) за встановле­ ною формою;

• договір (контракт) (оригінал і копію), засвідчені в уста­ новленому порядку;

• засвідчені копії установчих документів суб'єкта (суб'єктів) зовнішньоекономічної діяльності України та свідоцтва про його державну реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності;

• документи, що свідчать про реєстрацію (створення) іно­ земної юридичної особи (нерезидента) в країні її місцезнаход­ ження (витяг із торгівельного, банківського або судового реє­ стру тощо). Ці документи повинні бути засвідчені відповідно до законодавства країни їх видачі, перекладені українською мовою та легалізовані у консульській установі України, якщо міжнародними договорами, в яких бере участь Україна, не пе­ редбачено інше. Зазначені документи можуть бути засвідчені також у посольстві відповідної держави в Україні та легалізо­ вані в МЗС;

• ліцензію, якщо згідно із законодавством України цього вимагає діяльність, що передбачається договором (контрактом);

• документ про оплату послуг за державну реєстрацію дого­ вору (контракту).

Оригінали договору (контракту) повертаються після розгля­ду матеріалів суб'єктові зовнішньоекономічної діяльності Ук­раїни, який подав лист-звернення про державну реєстрацію.

У разі обгрунтованої потреби органи державної реєстрації можуть вимагати інші документи, що стосуються визначення

- 561 -

цілей, умов діяльності, спроможності учасників виконати до­говір (контракт), а також відповідності його законодавству.

Відповідальність за достовірність інформації, що міститься у документах, поданих для державної реєстрації, несе суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності України.

Орган державної реєстрації розглядає подані документи протягом 20 календарних днів починаючи з дати фіксації у журналі обліку державної реєстрації договорів (контрактів). За результатами розгляду орган державної реєстрації приймає рішення про реєстрацію договору (контракту) або про відмову у ній.

У здійсненні державної реєстрації договору (контракту) може бути відмовлено, якщо:

- умови договору (контракту) не відповідають законодав­ ству України;

- до суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України, який подав лист-звернення про реєстрацію договору (контракту), застосовано санкції згідно із ст. 37 Закону України «Про зов­ нішньоекономічну діяльність»;

- існує заборона на передбачений вид спільної діяльності згідно із законодавством України.

Відмова у державній реєстрації договору (контракту) по­винна бути оформлена письмово із зазначенням мотивів відмови і може бути оскаржена у судовому порядку.

За державну реєстрацію договору (контракту) про спільну інвестиційну діяльність справляється плата у розмірі шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, встановлених на день реєстрації.

Кошти, одержані за реєстрацію договору (контракту), пере­раховуються до Державного бюджету України.

Майно (крім товарів для реалізації або власного споживан­ня), що ввозиться в Україну іноземними інвесторами на строк не менше трьох років з метою інвестування на підставі зареє­строваних договорів (контрактів), звільняється від обкладення митом в порядку, передбаченому законом. При відчуженні та­кого майна раніше трьох років з часу зарахування його на баланс мито сплачується у встановленому порядку.

Прибуток, одержаний від спільної інвестиційної діяльності за договорами (контрактами), оподатковується відповідно до законодавства України.