Ціннісні орієнтири прийомних батьків

№ з/п	Ціннісні орієнтири	Високий рівень к-сть респондентів (%)		Середній рівень к-сть респондентів (%)		Низький рівень к-сть респондентів (%)
		до корекції	після корекції	до корекції	після корекції	до корекції	після корекції
1	Приємне проведення часу, відпочинок	40%	50%	25%	30%	35%	20%
2	Високий матеріальний добробут	50%	50%	30%	40%	20%	10%
3	Пошук і насолода прекрасним	20%	30%	45%	50%	35%	20%
4	Допомога і милосердя до інших людей	45%	65%	20%	10%	35%	25%
5	Любов	50%	70%	30%	20%	20%	10%
6	Пізнання нового у світі, природі, людині	30%	40%	40%	35%	30%	25%
7	Високий соціальний статус і керування людьми	35%	20%	50%	60%	25%	20%
8	Визнання і пошана людей і вплив на оточуючих	50%	60%	35%	35%	25%	5%
9	Соціальна активність для досягнення позитивних змін в суспільстві	45%	35%	35%	40%	20%	25%
10	Спілкування	50%	60%	30%	25%	20%	15%
11	Здоров’я	50%	70%	25%	20%	25%	10%

Отже, під час повторного ранжирування ціннісних орієнтирів, найбільш значущими у 70% є «здоров’я» та «любов», 65% прийомних батьків цінністю вважає «допомогу і милосердя», а у 60% респондентів є цінностями є «спілкування» «визнання і пошана людей, вплив на оточуючих». Однак, найменш значущими для прийомних батьків є такі цінності в їхньому житті, як (20%) «високий соціальний статус і управління людьми» та (35%) «соціальна активність для досягнення позитивних змін у суспільстві», що можемо пояснити включеністю прийомних батьків у сім’ю та виконанням своїх батьківських обов’язків.

Таким чином, структура ціннісних орієнтирів дозволяє передбачити реалізацію прийомних батьків в реальних умовах життєдіяльності.

Результати емпіричного дослідження за методикою локусу контролю Дж. Роттера до і після корекції представлено на рис. 3. 3.

Рис. 3. 3 Особливості суб’єктивного контролю респондентів

Високий показник за шкалою загальної інтернальності відповідає високому рівню суб’єктивного контролю над будь-якими значущими ситуаціями, бо 65% респондентів бере на себе відповідальність за своє життя в галузі досягнень і невдач, виробничих, сімейних і міжособистісних відносинах, здоров’я і хвороб, що відповідає високому рівню суб’єктивного контролю над емоційно позитивними подіями. Прийомні батьки (65%) вважають, що все хороше у житті домоглися самі, звинувачують себе у різноманітних неприємностях і невдачах, тому відповідальні за події, що відбуваються в сімейному житті та за власне здоров’я, здатні викликати до себе повагу і симпатію інших людей.

Результати повторного емпіричного дослідження вказують на зменшення кількості респондентів, які у всьому звинувачують інших. Низький показник за шкалою загальної інтернальності відповідає низькому рівню суб’єктивного контролю у 35% респондентів, які діяльність і значущі події розглядають як результат випадку або діяльності інших людей, власні досягнення і радості пов’язують із зовнішніми обставинами, приписують відповідальність за негативні події іншим людям, вважають рідних причиною значущих ситуацій, надають важливе значення зовнішнім обставинам, а не власним досягненням, не беруть на себе відповідальність за свої відносини з оточуючими, вважають хворобу результатом випадку і сподіваються на те, що одужанню сприятимуть насамперед лікарі.

Отже, виходячи із результатів повторного емпіричного дослідження, можна стверджувати про доцільність та ефективність корекційно-розвивальної програми щодо вивчення соціально-психологічних детермінант успішного прийомного батьківства.