Література:

Компьютерные сети. Принципы, технологии, протоколы/В. Г. Олифер, Н. А. Олифер. — СПб.: Питер, 2001. — 672 е.: ил., стор.162-182

Урок № 7

(згідно робочої навчальної програми)

Протоколи для роботи з електронною поштою, інші протоколи

Питання для вивчення:

1.Огляд протоколів для роботи з електронною поштою.

2.Огляд інших протоколів.

Огляд протоколів для роботи з електронною поштою. Без цих протоколів неможлива робота електронної пошти. Особливістю цих протоколів є їх вузька спрямованість — використання їх для інших цілей принципово неможливо, та й не має сенсу. Їх задача - організація обміну електронними повідомленнями.

Ще однією особливістю поштових протоколів є однозадачность, наприклад, протокол, вміє відсилати повідомлення, не вміє їх приймати, і навпаки. Саме тому такі протоколи працюють парами.

SMTP (Simple Message Transfer Protocol) - поштовий протокол для передачі електронних повідомлень. Він накопичує листи і розсилає їх за тими адресами, які вказані в заголовках. Серед недоліків даного протоколу можна відмітити відсутність механізму аутентифікації вхідних з'єднань та шифрування передачі даних між серверами. SMTP розрахований на передачу тільки текстової інформації, тому для розсилання файлів розроблений стандарт UUENCODE.

Перевагою протоколу SMTP є можливість відправляти повідомлення з будь-яким форматом вкладення, будь то простий текстовий файл або файл з, наприклад музикою. Однак, повідомлення, що пройшло через кодову обробку UUENCODE, збільшується в розмірі в середньому на 30%. Перед тим як

відправити лист, SMTP встановлює попереднє з'єднання з адресатом, що дозволяє йому отримати лист у найкоротші строки. У разі якщо адресат, зазначений у заголовку листа, не знайдений, користувач отримує про це повідомлення від поштового сервера.

POP2 (Post Office Protocol) - один з найпоширеніших поштових протоколів. З його допомогою користувач може завантажувати адресовані йому листи з поштового сервера. Даний протокол має простий інтерфейс, який на всі запити відповідає недвозначно: ОК або ERR. Можливо, це і не дозволяє використовувати де-які бажані функції, наприклад читання листів без копіювання їх на локальний комп'ютер або вибірковий прийом листів. Для виконання цих та інших корисних функцій разом із POP використовують протокол IMAP.

IMAP (Interactive Mail Access Protocol) - ще один поштовий протокол. Він був розроблений пізніше протоколу РОРЗ, що дозволило врахувати всі недоліки і додати багато нових функцій. Найбільш корисними серед них є можливість завантажування заголовків повідомлень, аналізуючи які можна ефективно налаштовувати фільтри, що сортують листи або можливість відсіювати спам.

Протокол HTTP є одним з прабатьків обміну інформацією в Інтернеті. Кожного разу, переходячи з однієї веб-сторінки на іншу або вибираючи посилання, приводиться в дію механізм, який безпосередньо пов'язаний з HTTPпротоколом. Особливістю протоколу є те, що він може передавати будь-яку інформацію - текстову і графічну. Це дозволяє використовувати додаткові засоби в розробці веб-сторінок і веб-ресурсів, роблячи їх оформлення різноманітним, барвистим і навіть анімованим.

FTP (File Transfer Protocol) - «побратим» HTTP-протоколу, так як вони завжди працюють разом. Головна відмінність полягає в тому, що FTP-протокол був розроблений спеціально для передачі файлів в Інтернеті.

SLIP (Serial Line Internet Protocol) створений спеціально для організації постійного підключення до Інтернету з використанням наявної телефонної лінії і звичайного модему. Через високу вартість цей тип підключення можуть дозволити собі не багато користувачів. Як правило, таке підключення

застосовується в організаціях, що мають сервери, на яких знаходяться їхні вебсторінки та інші ресурси (бази даних, файли).

Даний протокол працює разом з протоколом TCP/IP, перебуваючи на більш низькому рівні. Перед тим як інформація з модему надійде на обробку TCP/IP протоколу, її попередньо обробляє SLIP-протокол. Виконавши, всі необхідні дії, він створює інший пакет і передає його TCP/IP.

В інший бік формування пакетів відбувається в зворотному порядку. Отримавши пакет даних від TCP/IP, SLIP створює інший пакет, попередньо вибравши всю цінну інформацію.

РРР (Point-to-Point Protocol) виконує ту ж роботу, що й описаний вище SLIP. Однак він більш пристосований до неї, оскільки володіє додатковими функціями. Крім того, на відміну від SLIP, РРР може взаємодіяти не лише з TCP/IP, але і з IPX/SPX, NetBIOS, DHCP, які отримали розповсюдження в локальних мережах. Протокол РРР більш поширений також завдяки використанню на веб-серверах з встановленою операційною системою Windows NT (SLIP застосовують для з'єднання з серверами, працюючими в операційній системі UNIX).

Огляд інших протоколів. Х.25 був створений в 1976 році і вдосконалений в 1984-му, працює на фізичному, канальному і мережевому рівнях моделі взаємодії ISO/OSI. Його розробкою займався консорціум, що складається з представників багатьох телефонних компаній, і створювали його спеціально для використання на телефонних лініях. Враховуючи рік створення протоколу, а відповідно і якість тодішніх телефонних ліній, можна з упевненістю сказати, що протокол Х.25 - один з найнадійніших. Коли створювався Х.25, цифрова телефонна лінія була рідкістю - використовувалася в основному аналогова. З цієї причини в ньому присутня система виявлення і корекції помилок, що суттєво покращує надійність зв'язку. У той же час вона уповільнює швидкість передачі даних (максимальна - 64 Кбіт/с). Однак, цей факт не заважає використовувати його там, де насамперед потрібна висока надійність.

Frame Relay - ще один протокол, призначений для передачі даних по

телефонній лінії, який, крім високої надійності Х.25, володіє додатково корисними нововведеннями. Оскільки передані дані можуть мати формат відео, аудіо або містити електронну інформацію, є можливість вибирати пріоритет вмісту, що пересилається. Ще одна особливість протоколу Frame Relay - його швидкість, яка сягає 45 Мбіт/с.

AppleTalk є власністю компанії Apple Computer, був розроблений для встановлення зв'язку між комп'ютерами Macintosh. Так само як і TCP/IP, протокол AppleTalk являє собою набір протоколів, кожен з яких відповідає за роботу певного рівня моделі ISO/OSI. На відміну від протоколів TCP/IP і IPX/SPX, стек протоколу AppleTalk використовує власну реалізацію фізичного і канального рівнів, а не протоколи моделі ISO/OSI. Протоколи стека AppleTalk:

–DDP (Datagram Delivery Protocol) - відповідає за роботу мережевого рівня. Його основне призначення - організація та обслуговування процесу передачі даних без попереднього встановлення зв'язку між комп'ютерами;

–RTMP (Routing Table Maintenance Protocol) - працює з маршрутними таблицями AppleTalk. Будь-яка така таблиця містить інформацію по кожному сегменту, куди можлива доставка повідомлень. Таблиця складається з номерів маршрутизаторів (порту), які можуть доставити повідомлення до обраного комп'ютера, кількості пунктів «пересадки» 1, параметрів вибраних сегментів мережі - швидкості, завантаженості і т.п;

–NBP (Name Binding Protocol) - відповідає за адресацію, яка зводиться до прив'язки логічного імені комп'ютера до фізичної адреси в мережі. Крім процесу прив'язки імені, він відповідає за реєстрацію, підтвердження, стирання і пошук цього імені;

–ZIP (Zone Information Protocol) - протокол, що працює в парі з NBP, допомагаючи йому проводити пошук імені в робочих групах, або зонах. Для цього він використовує інформацію найближчого маршрутизатора, який створює запит по всій мережі, де можуть знаходитися комп'ютери, що входять в задану робочу групу;

– ATP (AppleTalk Transaction Protocol) - один з протоколів