Миколаївський академічний художній російський драматичний театр

Адреса театру: м. Миколаїв, вул. Нікольська, 50. Сторінки історії:

      Сцена Російського художнього – найстаріша в місті. У 1882 р. міщанин Карл Іванович Монте збудував власний театр. Тоді театр мав 350 крісел партеру і амфітеатру, 36 лож бенуара і бельетажу, галерею. Керував будівництвом автор проекту інженер Т. К. Брусницький. Меблі для театру виписали з Відня.        У 1894 р. театр придбав купець Я. Я. Шеффер. Новий власник у 1898 р. перебудував його. Було збільшено залу, обладнана нова сцена та збудоване нове фойє. На сцені театру виступали знамениті в масштабах Російської імперії театральні трупи.        У 1917 р. театр націоналізували, і він став значитися як “інтимний театр, колишній Шеффера”. У 1920 р. театр отримав ім’я наркома освіти А. Луначарського. Під час голоду 1921 – 1922 рр. обладнання, меблі розікрали, і від театру залишилися тільки стіни. Приміщення хотіли знести, але через нестачу коштів цього не зробили. У 1926р. театр було відбудовано і названо ім’ям Скрипника – українського наркома освіти. Але це не принесло театру удачі.        У 1922 р. в Луганську був заснований пересувний драматичний колектив “Шахтарка Донбасу”. Засновником і керівником її став актор і режисер Г. С. Свободін. Восени 1934 р. театр переїхав в наше місто для постійної роботи, і 1 грудня 1934 р. відбулася перша прем’єра театру – вистава “Оптимістична трагедія”. З цієї прем’єри почалася славна історія Російського театру, через кілька років на афішах з’явилась назва “Художній театр України”, а з 1939 р. до середини 90-х театр носив ім’я льотчика В. Чкалова. У 1994 р. театру, на прохання колективу, була повернута історична назва “Художній”.        У роки війни театр було евакуйовано на Урал. Виїзні вистави, концерти… У війну будівля театру згоріла, але у 1946 р. її було не тільки відбудовано, але й значно удосконалено – змонтована нова сцена з обертовим кругом, переобладнана закулісна частина, з’явився третій ярус лож.        У 2005 р. Російський театр почав нове життя у відремонтованому приміщенні. Це був третій етап відродження і реконструкції приміщення театру. Пройшли деякі зміни не тільки у зовнішньому вигляді театру, але й у творчому складі колективу. Як завжди, душу вкладає в роботу директор театру, заслужений діяч мистецтв Микола Антонович Кравченко – чудовий адміністратор і актор. У 2002 р. був удостоєний звання “Заслужений діяч Мистецтв України”, у 2004 р. нагороджений “Орденом Дружби” Російської Федерації, у 2005 р. – Почесним знаком Міністерства культури і мистецтв України “За досягнення в розвитку культури і мистецтва”, у 2005 р. удостоєний звання “Городянин року” в номінації “Культура”.        До 75-річчя Миколаївському російському художньому драматичному театру було присвоєно статус «Академічний».        На сьогодні в театрі працює 141 особа, серед них народний артист України Віктор Пасічник і 6 заслужених артистів України.        Миколаївський художній російський драматичний театр пройшов великий творчий шлях. Поставлено більше 700 вистав. Він у числі провідних творчих колективів України, неодноразово виступав у Києві, об’їхав з гастролями всю Україну, побував у Росії, Білорусії, Молдавії, Естонії, Болгарії, Румунії. Багато разів був учасником і лауреатом міжнародних, всесоюзних, всеукраїнських фестивалів і конкурсів, у тому числі Всеукраїнських фестивалів: “Київська театральна весна”, фестиваль-спектаклів малих сцен, театрального конкурсу “Прем’єри сезону”, Всесоюзного фестивалю польської драматургії, тетрального фестивалю “Мельпомена Таврії” та інших. Театр брав участь у Днях культури Миколаївської області, які проходили у м. Києві 19-21 травня 2009 року. На столичних сценах були показані вистави “Дядя Ваня” (А. Чехова) і “Очень простая история” (М. Ладо), які отримали високу оцінку. У репертуарі театру 27 вистав. Серед них– класичні і сучасні твори: “Дядя Ваня”, “Дети Ванюшина ”, “Конкурс”, “Очень простая история”, “Верона”, “Еще одна история любви”, “Театр Нерона и Сенеки”, “Нельская башня” та інші. Кожного театрального сезону відбуваються прем’єри.