1.4. Вікові особливості гендерної міжособистісній взаємодії

Численні дані про відмінності у формуванні внутрішнього психологічного світу хлопчиків і дівчаток наведено у праці Т.М.Титаренко.

У немовлячому віці хлопчики більш рухливі, активні в пізнанні оточення, нетерпимі до недоїдання, мокрих пелюшок , спраги, на відміну від дівчаток. Вони чутливі до зміни подразників, у тому числі фізичних умов існування, гостро реагують на больові подразники, вимагають активізації їхньої уваги різними зовнішніми стимулами. Хлопчики жваві, всюдисущі, наполегливі щодо задоволення їхніх бажань.

Дівчатка у немовлячому віці, емоційно активні, уважні до змін в оточенні, добре переносять фізичний дискомфорт, легко адаптуються до зміни умов існування. Вони чутливі, добре диференціюють запахи, смакові властивості, звукові та кольорові відтінки, терплячі до болю, спраги, мокрих пелюшок, недоїдання.

У дошкільному віці хлопчики характеризуються непосидючістю, активністю у пізнанні нового: придумують нові ігри, освоюють іграшки, ламаючи та реконструюючи їх. Вони не бояться нових територій , виявляють допитливість у незнайомому середовищі, виявляють настирливість, агресивність (вербальну та фізичну). Хлопчики імпульсивні, емоційно – нестримані, грубі в руках, запальні в іграх, швидкі в діях та ході, активні в розподілі ігрових ролей, встановленні нових контактів, залученні до спільних ігор інших, часто міняють партнерів по грі. Вони пізніше, ніж дівчатка, опановують навички управляти своїм організмом.

Дівчата в дошкільному віці боязкі в контактуванні з незнайомим світом та людьми, нерішучі у встановленні контактів, віддають перевагу спокійним іграм, м'які в руках, жестах, чутливі до характеру стосунків у грі. Вони полюбляють ігри з сюжетами опіки, піклування, лікування, навчання, вибіркові в установленні нових знайомств, віддають перевагу постійним партнерам по грі (зміст ігор часто імітує характер взаємин). Дівчатка виявляють схильність до різних видів мистецтв, інтерес до прикрас, оформлення деталей одягу, побутових речей. Вони краще за хлопчиків у цьому віці оволодівають вмінням добре контролювати сечовиділення, схильні дотримуватись гігієни.

Школярі-хлопчики люблять рухливі ігри зі швидкою зміною сюжетів, елементами змагань, ризику. Вони виявляють пізнавальні інтереси до механізмів, будови технічного обладнання, функціонування різноманітних пристроїв, машин ( автомобілів, кораблів, літаків тощо ), орієнтуються на конкретні результати взаємодії ( змагання, боротьбу, досягнення мети). У спілкуванні хлопці критикують, переконують, аргументують правоту чи доводять перевагу, спираючись на факти, розмовляють про події, боротьбу, поєдинки, відкриття нового. Характер їхнього мовлення дублює емоції, що супроводжують діяльність. Хлопчики оперують порівняннями, аргументами, кількісними параметрами успіхів та невдач. При виконанні діяльності хлопці орієнтовані на швидкість виконання завдань, на кількісні показники досягнень, на подолання перешкод. Вони мають схильність до лідерства, виявляють прагнення до вміння пропонувати нові ідеї, організовувати, керувати, відстоювати. Вони не чутливі до морально-етичних оцінних суджень про себе та інших. Дружба базується на спільних заняттях. У разі фрустрації потреб схильні виявляти войовничість, агресивність, жорстокість, егоїзм. У шкільному віці хлопці наполегливі у досягненні мети, виявляють брак емоційності, співпереживання, схильні приймати рішення самостійно, рідко звертатися за порадою, здатні на нерозважливі вчинки та дії. Хлопці схильні до переоцінки своєї особистості та потенційних можливостей, недостатньо самокритичні, надмірно самовпевнені. Вони схильні до інтровертованості, замкнутості, відособленості, захоплюються науковою технікою, історичною літературою, пригодами, фантастикою, люблять відвідувати змагання, захоплюються спортом, мають спортивних кумирів.

Дівчата у шкільному віці виявляють інтерес до видів активності, що передбачають опікування, облаштування, прикрашання, обслуговування, надання допомоги. Вони завжди акуратні в діях, мають розвинену здатність до розуміння емоційних станів у вербальній та невербальній комунікаціях, орієнтовані на характер взаємин, зміст спілкування, спільність емоційних переживань, схожість оцінних ставлень до подій чи людей. Спілкуючись, дівчата люблять ділитися враженнями, почуттями, радять, надають емоційну підтримку та діяльну допомогу, здатні до образного мислення, осмислення дій та вчинків. Вони вразливі до тону, морально-етичних нюансів взаємин, емоційні щодо дій та вчинків. Дівчатка відповідальні, старанні, ретельні при виконанні доручень, орієнтовані на схвалення. Світ захоплень та інтересів дівчат орієнтований на моральні засади взаємин та характер їх розвитку. В процесі групової взаємодії займають очікувальну позицію, віддають перевагу малим, з постійним складом групам. Дівчата гнучкі в адаптації до соціальних норм та вимог середовища, орієнтуються на компроміс, порозуміння, домовленості. Критичні, щодо власного Я, схильні до саморефлексії, самоїдства, заниженої самооцінки. Орієнтовані на передачу оцінного ставлення, емоційну підтримку у радості й горі. У дівчат дружба базується на спільності емоційних ставлень, довірі, вірності, щирості. Захоплюються романтичною сентиментальною літературою, мають кумирів серед кіноакторів, музикантів, співаків. Відомо, що дівчатка менше виявляють тривогу і страх, вони менш агресивні, чутливіші до похвали і осуду з боку старших, беруть батьківські оцінки ближче до серця. У дівчаток статева самосвідомість зароджується та формується дещо раніше, ніж у хлопчиків Вони тонше і глибше уявляють власне «Я». Дівчатка уважніші до міжособистісних стосунків, що складаються в сім’ї, змінюють власну діяльність, залежно від мікроклімату, від схвалення чи з боку членів сім’ї.

Оцінюючи дітей з огляду на відповідність їхньої поведінки статево – рольовим нормам, слід брати до уваги, що критерії мужності – жіночості в дітей жорстокіші, ніж у дорослих, особливо у хлопчиків. Хлопчики всіляко підкреслюють свої відмінності від дівчаток. У центр їхньої уваги потрапляють вольові риси характеру, інтелект, які забезпечують життєвий успіх. Виходить, що у хлопчиків раніше виникає еталон «справжнього мужчини», ніж у дівчаток «справжньої жінки».

У підлітковому віці під впливом ровесників і часто всупереч сімейним установкам посилюється прагнення до традиційних стереотипів серед хлопців. У дівчат переважає прагнення до стереотипів сучасних, які передбачають більшу рівність і подібність статей. Оскільки чоловічі якості мають у підлітків більший престиж, дівчата болісніше реагують на підкреслення їхньої статевої належності, а уявлення дівчат про їхню статеву роль суперечливіші.

Встановлено, що дорослі по-різному будують характер розмови з виконавцями в залежності від статі дитини. Це стосується не лише батьків, а й вчителів. Функціональне призначення іграшок та ігор для хлопчиків та дівчаток переважно різне за характером, а то й зовсім протилежне: хлопчиків орієнтують на предметно-інструментальні навички, дівчаток – на емоційно-регулюючу діяльність. Хлопчиків заохочують до самостійного пошуку, змагань, перемог, конкуренцій, орієнтують на кар’єру, вагомі соціальні ролі в професійній, громадсько-політичній сфері. Рольові експептації дівчаток у більшості обмежуються створенням сім’ї, майбутніми побутовими обов’язками, зокрема господарчими та виховними. Перспективи професійних ролей дівчаток вбачаються здебільшого в освіті, культурі, сфері обслуговування, хлопчиків – у виконанні соціальних ролей.

Розділ 2. Емпіричне дослідження гендерних особливостей міжособистісної взаємодії у ранній юності