4.1. Організаційні принципи здійснення моніторингу

Головними методичними Центрами в Україні по контролю за станом колективного імунітету населення є:

- проти кору та кашлюку – Центральна санепідстанція МОЗ України,

- проти дифтерії та правця – Львівській Інститут епідеміології та гігієни.

Узагальнені результати вивчення напруженості імунітету проти інфекцій, які контролюються засобами імунопрофілактики, Кримська республіканська, обласні, Київська, та Севастопольська міські, Центральні на водному, повітряному та залізничному транспорті надсилають до відповідних методичних центрів України з проблем вивчення імунітету, які працюють на базі: Центральної санепідстанції МОЗ України та Львівського інституту епідеміології та гігієни в терміни подання річних звітів.

Методичні Центри подають узагальнену статистичну інформацію щодо стану колективного імунітету населення України проти дифтерії, правця, кашлюку та кору та її аналіз з конкретними пропозиціями до 1 травня поточного року до Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду МОЗ України та Центральної санепідстанції МОЗ України.

Імунологічне обстеження (забір крові та дослідження сироваток в ІФА, РПГА, РА та ін.) проводиться серед населення (різних вікових груп та контингентів) міст та сільського населення з різним рівнем захворюваності (максимальна, мінімальна захворюваність; відсутність захворюваності, що реєструється протягом тривалого часу).

Відбір груп населення для серологічних досліджень здійснюється шляхом випадкової вибірки або кластерним методом. При цьому слід додержуватись таких принципів:

- дослідження повинні бути проведені окремо як серед сільського, так і міського населення;

- обстеження імунітету необхідно проводити у вікових групах, які наведені в формі про віковий склад населення;

- вікові групи мають бути однакові за кількістю обстежених, тобто репрезентативні (по 20 осіб у кожній віковій групі – усього 520 осіб в області; відповідно по 10 осіб (260 осіб) сільського та по 10 осіб (260 осіб) міського населення області);

- кожна сироватка (1,0 мл пальцевої крові – 0,5 мл сироватки) паралельно досліджується на наявність антитіл до антигенів збудників усіх 3-х інфекцій, що вивчаються (дифтерії, правця, кору, а при наявності кашлюкового діагностикума – і кашлюку) ;

- при проведенні серологічних досліджень бажано користуватися найбільш сучасним методом ІФА, який рекомендовано ВООЗ, але при неможливості використання ІФА застосовують РПГА;

- результати вивчення імунітету проти дифтерії, правця та кору по кожній області по вікових групах надають у відповідні методичні центри .

Відбір контингентів для обстеження може проводитися також методом гніздової вибірки (кластерний метод).

Цей метод заснований на обстеженні кластерів, тобто груп населення, відібраних шляхом випадкової вибірки. Для цілей Розширеною програмою імунізації ВООЗ (РПІ) теоретично і практично обґрунтована формула мінімальної вибірки: 30×7 (30 кластерів по 7 дітей у кожнім). При цієї кількості обстежених (210) вірогідність отриманої оцінки складає 95 %. Слід зазначити, що усі відібрані кластери повинні бути обстежені протягом обмеженого періоду часу (переважно протягом 1 мес.), що забезпечує велику репрезентативність зібраних даних.

Метод гніздової вибірки містить у собі наступні етапи: вибір категорії населення, що підлягає обстеженню; вибір території для обстеження: визначення місцезнаходження кластерів на обраній території і типу об'єктів у середині кластера, у яких буде проводиться збір інформації (родина, двір, школа і т.п.); збір даних; обробка й аналіз зібраних у кластері даних; оцінка отриманих результатів.

Після визначення території, на якій планується провести обстеження, спочатку необхідне визначити кластери і скласти список. Вибір кластерів з наявного списку може бути здійснений різними шляхами, але при цьому повинна бути відома чи по крайньої мер піддаватися оцінці імовірність включення кожної одиниці вибору в число обстежуваних кластерів. Найбільш простим варіантом є рівноімовірний вибір, що дає кожній одиниці рівний шанс потрапити в групу кластерів.