5. Обробка результатів вимірювань

Використовуючи результати досліду, необхідно побудувати на Н–d-діаграмі (див рис. 2.2) процеси, що відбуваються в сушильній установці. Для цього на діаграмі (рис. 2.2) знаходять ізотерми t_с1=соnst і t_м1=соnst (див. табл. 2.1). Із точки перетину цих ізотерм (точки 1) проводять лінію d = соnst до перетину в точці 2 з ізотермою t₂=соnst (див. табл. 2.2, показання термометра 7 після виходу повітря із електрокалорифера). Потім наносять на Н–d-діаграму точку 3, яка відповідає параметрам повітря на виході з сушильної камери і лежить на перетині ізотерм t_с3=соnst і t_м3=соnst (див. табл. 2.2, показання психрометра 2). Одержані точки з'єднують прямими лініями. При цьому одержуємо процеси нагрівання (лінія 1-2) повітря в електрокалорифері та його зволоження (лінія 2-3) в сушильній камері. Для точок 1-3 визначаємо значення відносної вологості, ентальпії, вологовмісту і результати записуємо в табл. 2.3.

Таблиця 2.3.

Визначення параметрів вологого повітря за допомогою H–d-діаграми

Параметри повітря	Температура, ^оС	Відносна вологість,%	Ентальпія, кДж/кг с.п.	Вологовміст, г/кг с.п.
Перед входом в установку (точка 1 на рис. 2.2)
Після нагрівання в електрокалорифері (точка 2 на рис. 2.2)
На виході із сушильної камери (точка 3 на рис. 2.2)

Примітка. Для точки 1на рис. 2.2 визначається парціальний тиск пари Р_п = ___

Далі проводяться розрахунки об'ємної витрати повітря на виході з установки, м³/с:

, (2.12)

де w – швидкість повітря, м/с;

F – площа перерізу повітроводу (, діаметр повітроводуd = 0,11 м), м².

Оскільки процес сушіння в установці відбувається при сталому тиску, об'ємну витрату повітря при температурі t₁ можна визначити за співвідношенням параметрів в ізобарному процесі, м³/с:

(2.13)

Парціальний тиск сухого повітря, Па:

, (2.14)

де Р_б – барометричний тиск повітря (табл. 2.1), Па;

Р_п – парціальний тиск водяної пари, Па.

Масова витрата сухого повітря через установку, кг/с:

, (2.15)

де R_сп – питома газова стала сухого повітря, R_сп = 286Дж/(кг·К);

Т₁ – абсолютна температура повітря перед входом в установку, К.

Кількість теплоти, витраченої на підігрівання повітря від t₁ до t₂, кВт:

, (2.16)

де Н₁, Н₂ – ентальпія вологого повітря відповідно до і після нагрівання в електрокалорифері (див. табл. 2.3 ), кДж/кг с.п.

Продуктивність сушильної установки по випареній волозі, кг/с:

(2.17)

де d₁, d₃ – вологовміст повітря відповідно перед входом в сушильну камеру і після виходу із неї (див. табл. .2.3 ), г/кг с.п.

Кількість теплоти, витраченої на випаровування 1 кг вологи, кДж/(кг вип.вол.)

. (2.18)

Сумарні втрати Δ в кДж/(кг вип. вол.). можна визначити за допомогою Н–d-діаграми із співвідношення:

= , (2.19)