мыкроеконом

3)рівень принаймні одного з ресурсів неможливо змінити;

4)кількість трудового ресурсу неможливо змінити.

21.Яке з наступних стверджень, що характеризує зв’язок між загальним продуктом (ТР), середнім продуктом (АР) та граничним продуктом (МР) є хибним:

1)АР продовжує зростати доти, поки збільшується МР;

2)ТР досягає максимального рівня, коли МР=0;

3)МР=АР при максимальному рівні АР;

4)ТР знижується, якщо МР<0.

22.На графіку праця позначається на осі Х, а капітал на осі Y. Коли граничний продукт праці дорівнює 5, а граничний продукт капіталу дорівнює 10, то чому дорівнює гранична норма заміщення капіталу працею:

1)0,5;

2)2;

3)5;

4)50.

23.Графічно рівновага виробника представлена:

1)кривою попиту та пропозиції;

2)ізоквантою та лінією «шлях розвитку»;

3)однією ізоквантою та картою ізокост;

4)бюджетною лінією та кривою байдужості.

24.Фірми зацікавлені в мінімізації витрат. Вони можуть досягти цього за наступної умови:

1)купувати фактори виробництва на конкурентних ринках;

2)дотримуватись рівності граничної норми технічного заміщення факторів і співвідношення цін на ці фактори;

3)підтримувати рівність постійних та змінних витрат;

4)підтримувати максимальний рівень виробництва.

25.Ізокоста поєднує точки:

1)рівних витрат;

2)стійкої рівноваги виробника;

3)однакового випуску продукції;

4)рівноваги попиту та пропозиції.

Задачі для розв’язання

Задача №1. На виробництво певного товару фірма застосовує два ресурси: працю (L) та капітал (К). Ціни на ресурси відповідно складають: РL=8грн., РК=10грн.. За певного рівня випуску граничний продукт праці становить 40 од., граничний продукт капіталу – 60 од.

Визначте, чи мінімізує фірма свої витрати. Якщо ні, то як необхідно змінити співвідношення ресурсів?

Задача №2. Заповніть пропуски в таблиці. Намалюйте графіки загального, середнього та граничного продуктів.

101

Кількість	Загальний	Середній	Граничний
ресурсу	продукт	продукт	продукт
1	10
2		10,5
3	31
4			8
5		9
6			4
7	51

Задача №3. Діяльність фірми характеризує наступна виробнича функція:

Q 10 K L .

Визначте граничний продукт праці, граничний продукт капіталу, середній продукт праці, середній продукт капіталу та граничну норму технічного заміщення.

Задача №4. На основі даних таблиці визначте, яку з технологій обере підприємство.

	Ціна	Використання ресурсів за кожною
Ресурси	одиниці		технологією, од.
	ресурсу,	І		ІІ		ІІІ
	грн.
Праця	2	6		5		4
Земля	3	3		4		5
Капітал	4	3		3		2

Задача №5. В таблиці представлений взаємозв’язок								між обсягом
використання змінного ресурсу L та загальним обсягом випуску продукції:
	Кількість	0	1	2	3	4	5	6
	ресурсу L, од.
	Загальний	0	40	90	126	150	165	170
	випуск ТР, од.

Розрахуйте граничний (МР) та середній продукт (АР) за кожного обсягу випуску. Покажіть графічно загальний, середній та граничний продукти та поясніть в яких точка середній та граничний продукт досягають свого максимуму. Поясніть, за якої кількості змінного фактора фірма відчує дію закону спадної віддачі?

Задача №6. Діяльність підприємства характеризує наступна виробнича функція: Q=2КL. Ціна капіталу складає 200 грн., ціна праці 100 грн.

102

Чому дорівнює мінімальний обсяг витрат при випуску 24 одиниці продукції. Покажіть розв’язок задачі на графіку.

Задача №7. Фірма планує виробляти 490 одиниць продукції на тиждень. Вона має декілька технологічно ефективних способів виробництва, які задані в таблиці:

	Технології	Кількість ресурсів, од.
		Праці (L)	Капіталу(К)
	А	2	6
	Б	3	4
	В	4	3
	Г	6	2

Ціни ресурсів праці та капіталу відповідно складають: РL=30грн., РК=50грн. Визначте економічно ефективну технологію. Графічно покажіть

оптимальний вибір фірми за допомогою ізокванти та ізокости.

Задача №8. Підприємство виробляє чоловіче взуття. Його діяльність задана наступною виробничою функцією: Q 10 K 1 / 2 L1 / 2 .

Побудуйте ізокванти для обсягів виробництва 20, 40, 60 од. Визначте, яка віддача від масштабу характеризує виробництво. Визначте середні продукти праці і капіталу за наступної комбінації ресурсів: 2К та 4L.

103

Тема 10

Витрати виробництва та прибуток

10.1. Поняття витрат виробництва

До найважливіших параметрів, що характеризують роботу підприємства належать витрати виробництва, загальний доход та прибуток. Витрати виробництва складають основне обмеження в моделі поведінки фірми, залежать від продуктивності ресурсів, цін ресурсів та від технології, яку обирає підприємство для виробництва свого товару.

Витрати виробництва – це вартість факторів виробництва, використаних для створення певного обсягу продукції. В економічній теорії існують різні підходи до визначення категорії ―вартість‖. Так, прихильники трудової теорії вартості (А. Сміт, Д. Рікардо, К. Маркс) вважали, що вартість – це втілена у товарі праця. Однак сьогодні більш поширеною в економічній теорії і, зокрема, в мікроекономіці є концепція альтернативної вартості. З позицій саме цієї концепції і будуть розглядатися витрати виробництва.

Центральне місце в аналізі господарської діяльності будь-якого комерційного підприємства займає аналіз витрат та доходу в тій або іншій формі. Вся сукупність витрат, пов’язаних з використанням ресурсів та послуг для виробництва продукції, називається витратами виробництва. Останні в залежності від їх відношення до власності підприємства та характеру обліку поділяються на зовнішні, або явні та внутрішні або неявні витрати.

До зовнішніх або явних витрат відносяться ті витрати, які підприємство має в результаті здійснення платежів за необхідні йому ресурси та послуги. До цих витрат відносять, наприклад, плату за сировину та матеріали, заробітну плату найманих працівників, сплату відсотків за кредити, ренту за оренду землі, оплату транспортних витрат, різного роду консультаційних послуг, тощо. В узагальненому вигляді можна сказати, що це ті витрати, які підкріплюються платіжними документами та проходять облік в бухгалтерських книгах. Тому зовнішні витрати умовно ще називають бухгалтерськими витратами.

Внутрішні або неявні витрати містять в собі витрати ресурсів, що належать підприємству. Це ті витрати, що не виступають у формі грошових платежів постачальників факторів виробництва та проміжних виробів. Оцінка внутрішніх витрат здійснюється або за допомогою співставлення вартості власних ресурсів до ринкових цін ідентичних ресурсів, які прийшлось би сплатити, якби підприємство не мало їх, або шляхом визначення грошових платежів, які можна було б отримати у випадку надання власних ресурсів іншим ринковим контрагентам. До внутрішніх витрат відносять також відшкодування зусиль, пов’язаних із реалізацією підприємницького таланту, ризиком, управлінням підприємством.

Сукупність явних та неявних витрат становить поняття економічних витрат, до яких відносять як фактично здійснені, так і недоотриманий дохід

104

від найкращого потенційного можливого способу використання власних ресурсів (капіталу, грошових коштів).

На облік витрат виробництва суттєвий вплив створює фактор часу – той період, за який відбувається оцінка як здійснених витрат, так і отриманих результатів. Ось чому виходячи з фактору часу, витрати виробництва необхідно аналізувати окремо в короткостроковому та довгостроковому періодах.

Використання цих понять не повинно асоціюватися з суворо визначеними проміжками часу. Стосовно до кожної окремої галузі ці поняття варіюються в достатньо широкому діапазоні. Тому для розподілу короткострокового та довгострокового періодів використовується критерій незмінності або зміни умов виробництва.

Якщо умови виробництва, технологія залишаються незмінними, а виробничі потужності підприємства – фіксованими, то мова іде про аналіз витрат в короткостроковому періоді. Тривалість характеризується зміною умов функціонування підприємства та пов’язана з реорганізацією, модернізацією, реконструкцією виробництва. Відповідно, в цьому випадку змінюються і всі види витрат як результат зміни вартісної оцінки кожного з ресурсів, що використовуються.

Вкороткостроковому періоді при стабільності базисних умов виробництва його витрати поділяють на постійні та змінні.

Постійні витрати (FC) – це витрати, що не залежать від обсягів виробництва продукції. Вони існують навіть тоді, коли продукція зовсім не виробляється. Наприклад, відсотки за кредит, амортизація, орендна плата, витрата на освітлення та опалення приміщень і т.д.

Змінні витрати (VC) – це вартість змінних ресурсів, що використовуються для виробництва заданого обсягу продукції, тому ці витрати залежать від випуску продукції.

До основних видів постійних витрат відносять: відсотки за кредит, орендна плата, амортизація, капітальний ремонт, податки, страхові внески, витрати на управління.

До основних видів змінних витрат відносять: витрати на сировину та матеріали, оплата праці робітників, витрати на паливно-мастильні матеріали, витрати на електроенергію на виробничі цілі.

Всукупності постійні та змінні витрати становлять загальні або сукупні витрати.

Сукупні витрати (TC) – це загальний обсяг витрат призначених для виробництва певного обсягу продукції.

Сума постійних та змінних витрат дорівнює сумі внутрішніх та зовнішніх витрат. Складові як постійних, так і змінних витрат можуть бути віднесені або до внутрішніх, або до зовнішніх витрат в залежності від їх приналежності (власності на них). Взаємозв’язок між ними можливо представити у вигляді такої схеми (рис. 10.1):

105

	Постійні						Зовнішні
	витрати (FC)						витрати
				Сукупні
				витрати
				(TC)			Внутрішні
	Змінні витрати
							витрати
	(VC)

Рис. 10.1. Взаємозв’язок видів витрат

Поряд із аналізом динаміки сумарних, постійних, змінних та загальних витрат важливо знати їхні величини, що припадають на одиницю продукції (Q). Саме цей вид витрат дозволяє здійснити співставлення витрат з ціною або виручкою, що отримана від реалізації одиниці продукції. Їх можна розрахувати по відношенню до постійних, змінних та сукупних витрат.

Середні витрати (AFC) – це обсяг постійних витрат (FC), що припадає на одиницю виробленої продукції (Q):

AFC		FC			,		(10.1)
		Q
Середні змінні витрати (AVC) – це кількість змінних витрат виробництва
(VC), що припадає на одиницю виробленої продукції (Q):
AVC		VC				,	(10.2)
			Q

Крім того, можливо розрахувати величину граничних витрат.

Граничні витрати (MC) – це приріст сукупних витрат необхідних для

виробництва додаткової одиниці продукції:
MC	TC	,	(10.3)
	Q

Граничні витрати показують, яку величину витрат буде мати фірма при зростанні виробництва на останню одиницю продукції, або тих коштів, які вона зекономить у випадку зменшення виробництва на кожну одиницю. В тому випадку, коли додаткові витрати на виробництво кожної додаткові одиниці продукції менше середніх витрат вже виготовлених одиниць, виробництво кожної наступної одиниці знизить середні загальні витрати.

Якщо витрати на наступну додаткову одиницю будуть вище, ніж середні витрати, її виробництво підвищить середні загальні витрати. Все це має місце в короткостроковому періоді.

Всі перелічені вище види витрат можливо представити графічно (рис.

10.2).

У довгостроковому періоді всі витрати стають змінними у зв’язку зі змінами, що періодично відбуваються в умовах виробництва в результаті інвестиційної діяльності. Тому в довгостроковій перспективі немає сенсу в окремому аналізі постійних та змінних витрат. Проте аналіз загальних середніх

106

C

TC

A

а)

VC

B

C

FC

0

Q1

Q2 Q3

Q

С

MC

б)

ATC

A1

AVC

B1

C1

AFC

0

Q1

Q2 Q3

Q

Рис.10.2. Криві витрат підприємства та їх взаємозв’язок

витрат зберігає своє значення. Особливістю є те, що крива довгострокових середніх витрат є ланцюгом послідовно з’єднаних між собою кривих короткострокових витрат такого роду. Вона також має назву кривої вибору підприємства.

10.2. Доход та прибуток підприємства

Ефективність розміщення підприємством (фірмою) своїх ресурсів відбивається не тільки на витратах виробництва. Мінімізація витрат створює умови для появи та росту прибутку фірми. Оскільки витрати це всі видатки фірми в процесі виробництва, то прибуток є результатом цього процесу.

Прибуток у загальному вигляді визначається як різниця між доходами та витратами.

107

Відповідно видам витрат підприємства (фірми) доход поділяють на загальний, середній та граничний.

Загальний доход (TR) – це грошова сума, що є результатом певної кількості товарів (випуску). Він дорівнює ціні товару (Р), помноженій на його

кількість (Q):
TR = P*Q,			(10.4)
Середній дохід (AR) – це загальний дохід, поділений на кількість одиниць
продукції, тобто ціна одиниці товару:
AR	TR	,	(10.5)
	Q
Граничний дохід (МR) – це зміна загального доходу (TR), що викликана
продажем однієї додаткової одиниці продукції:
MR TR ,			(10.6)
	Q

Проте перевищення доходів над витратами складає так званий бухгалтерський прибуток, що відображує різницю між виручкою підприємства (фірми) від реалізації продукції та грошовими (реально сплаченими) витратами фірми на її виробництво.

Але для підприємства (фірми) більш важливий економічний прибуток, тобто величина перевищення доходу підприємства над усіма здійсненими з її боку та можливими, але нереалізованими витратами.

Наявність економічного прибутку означає, що на існуючій фірмі ресурси використовуються більш ефективно, ніж де б це не було. Саме економічний, а не бухгалтерський прибуток є критерієм успіху підприємства. Його наявність або відсутність є стимулом використання додаткових ресурсів або їх використанням в інших сферах.

Враховуючи вище викладене, взаємозв’язок між витратами та прибутком можливо представити у вигляді такої схеми (рис. 10.3):

Загальний

Зовнішні

Бухгалтерський

Внутрішні

доход

витрати

прибуток

витрати,

(виручка)

враховуючи

нормативний

прибуток

Економічний прибуток

Рис. 10.3. Взаємозв’язок витрат та прибутку

Намагання отримати найбільший прибуток закладено в основі концепції максимізації прибутку.

Максимальний прибуток досягається при взаємодії внутрішніх (динаміка витрат виробництва) та зовнішніх (динаміка доходу фірми після реалізації

108

продукції) факторів діяльності фірми. Головна вимога максимізації прибутку – прибутковість (окупність) кожної одиниці випуску.

Випуск кожної додаткової одиниці продукції збільшує обсяг виробництва та величину граничних витрат. Проте одночасно збільшується і загальний дохід фірми на величину граничного доходу. Перевищення величини граничного доходу над величиною граничних витрат свідчить про те, що максимізація прибутку фірмою ще не досягнута та вона може збільшувати обсяг виробництва. Перевищення граничних витрат над граничним доходом негативно впливає на величини загального доходу фірми. Фірма стає збитковою.

Максимізація прибутку досягається при такому випуску продукції фірмою, при якому граничний доход дорівнює граничним витратам. Ось чому фірма розширює виробництво до тих пір, доки граничний доход та граничні витрати не зрівняються.

МR = МС	(10.7)
Маса отриманого прибутку ще не виражає ефективності діяльності фірми.

Її ефективність вимірюється загальною нормою рентабельності, яка являє собою відношення отриманого прибутку до вкладеного капіталу.

			R
	P		K	*100,	(10.8)

де P’ – норма рентабельності; R – прибуток;

K – весь авансований капітал.

Вона характеризує здатність капіталу до самозростання. Формування норми рентабельності повторює рух прибутку, обсягу випуску продукції, витрат. Максимізація норми рентабельності безпосередньо залежить від прибутковості кожного кругообігу капіталу та інтенсивності загального обігу капіталу. Тому постійний рух капіталу забезпечує можливість зростання прибутку та підвищення ефективності функціонування фірми.

Питання для перевірки знань:

1.Що таке витрати виробництва та яка різниця між поняттями «економічні витрати» та «бухгалтерські витрати»?

2.Що принципово відрізняє поняття «економічні витрати» від поняття «бухгалтерські витрати»?

3.Що являють собою постійні та змінні витрати?

4.Що таке середні та граничні витрати?

5.З якою метою розраховується величина граничних витрат?

6.Порівняйте величину економічного та бухгалтерського прибутку. Яка існує між ними різниця?

7.Як розраховується величина загального доходу підприємства?

8.Охарактеризуйте довгостроковий та короткостроковий періоди діяльності підприємства?

109

Практичні завдання Тести

1.Які з перелічених витрат відносять до неявних витрат?

1)заробітна плата працівників;

2)вартість факторів, що знаходяться у власності власника;

3)амортизація та орендна плата;

4)всі перераховані витрати.

2.Що відображають граничні витрати?

1)зміну змінних витрат, що припадає на одиницю продукції;

2)зміну сукупних витрат при зміні обсягів виробництва на одиницю;

3)мінімальні витрати при даному обсязі випуску;

4)величину, яка залежить від обсягу випущеної продукції.

3.Яка з наведених формул відображає середні сукупні витрати?

1)dTCdQ ;

2)VCQ ;

3)FC + VC;

4)AVC + AFC.

4.Коли середні загальні витрати мають мінімальне значення?

1)коли мінімальний випуск продукції;

2)коли граничні витрати набувають мінімального значення;

3)коли АТС = МС;

4)коли граничні витрати спадають.

5.Відсотки за кредит, податки на власність, амортизація відносяться до:

1)постійних витрат;

2)змінних витрат;

3)неявних витрат;

4)граничних витрат.

6.Які витрати завжди будуть зменшуватись при збільшенні обсягів виробництва в короткому періоді?

1)середні змінні витрати;

2)граничні витрати;

3)середні постійні витрати;

4)середні загальні витрати.

7.Постійні витрати – це:

1)витрати, величина яких змінюється в залежності від обсягу випуску;

2)витрати, які несе фірма навіть в тому випадку, якщо продукція не виробляється;

3)витрати на ресурси;

4)мінімальні витрати виробництва будь-якого об’єму продукції при найбільш сприятливих умовах виробництва.

8.Змінні витрати виробництва – це витрати:

1)що змінюються в залежності від обсягів виробництва;

110