6 Липня 1998 р. № 1012.

268

Завдання до самостійної роботи студентів

Виконайте такі завдання:

Завдання 1. Дайте відповіді на поставлені запитання:

1. Визначте поняття використання природних ресурсів у сільсь-

кому господарстві.

2. На яких принципах здійснюється сільськогосподарське вико-

ристання природних ресурсів?

3. Які є види використання природних ресурсів в сільському го-

сподарстві?

4. Розкрийте особливості правового регулювання використання

тваринного світу в сільському господарстві.

5. Які особливості використання рослинного світу в сільському

господарстві?

6. До компетенції яких органів державної влади належить на-

дання дозволів на використання природних ресурсів у сільському гос-

подарстві?

Завдання 2. Побудуйте структурно-логічну схему на тему

«Правове регулювання використання природних ресурсів у сільсько-

му господарстві».

Завдання 3. Використовуючи Лісовий кодекс України:

1. Сформулюйте поняття лісових відносин та їх зміст;

2. Охарактеризуйте ліси як об’єкт права власності;

3. Визначте відповідальність за порушення лісового законодав-

ства.

Завдання 4. Розв’яжіть тестові завдання:

1. Сільськогосподарське використання природних ресурсів є:

а) міжгалузевим правовим інститутом;

б) правовим інститутом аграрного права;

в) самостійна галузь права;

г) усі варіанти вірні.

2. Використання природних ресурсів у сільському господарстві

здійснюється на основі таких принципів:

а) екосистемного підходу до природи;

269

б) гуманізму — пріоритетності прав людини;

в) вмотивованого розподілу навантаження на екосистему;

г) збереження генофонду Українського народу,

3. Вкажіть види використання природних ресурсів у сільському

господарстві:

а) загальне;

б) спеціальне;

в) сільськогосподарське;

г) продовольче.

4. Правова форма використання природних ресурсів, це:

а) права громадян України щодо використання природних ре-

сурсів;

б) правовий статус природних ресурсів;

в) певний правовий режим або закріплений у нормативних актах

порядок використання природних ресурсів;

г) санітарні правила використання природних ресурсів.

5. Право природокористування та використання природних ре-

сурсів співвідносяться як:

а) тотожні поняття;

б) природокористування є однією з правових форм спеціального

використання природних ресурсів;

в) використання природних ресурсів є однією з правових форм

природокористування;

г) різні поняття, які ніяк не співвідносяться.

6. Сільськогосподарське використання природних ресурсів на

праві спеціального природокористування є:

а) безоплатним;

б) оплатним;

в) може бути оплатним та безоплатним;

г) є оплатним у випадку отримання прибутку.

7. Законодавче регулювання використання водних ресурсів у

сільському господарстві здійснюється на підставі:

а) Водного кодексу України;

б) Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»;

в) Закону України «Про підземні води»;

г) Закону України«Про меліорацію земель».

270

8. Територія у межах якої забороняється або обмежується го-

родництво, садівництво, розорювання земель, облаштування пасовищ,

застосування стійких або сильнодіючих пестицидів, влаштування

гноєсховищ, звалищ сміття визначається як:

а) заповідна зона;

б) водний заповідник;

в) водоохоронна зона;

г) прибережна зона.

9. Видобування місцевих корисних копалин і торфу загальною

глибиною розробки до 2 метрів можуть здійснювати безоплатно і

без спеціальних дозволів:

а) власники землі та землекористувачі в межах наданих їм земе-

льних ділянок;

б) видобувні підприємства;

в) юридичні особи у статуті яких це передбачено;

г) апатриди.

10. Дикі тварини можуть бути об'єктами аграрних правовідно-

син через:

а) використання їх у сільськогосподарській діяльності;

б) здатність самостійно жити в умовах екосистеми;

в) добування їх суб'єктами правовідносин АПК;

г) через знищення їх як шкідників сільського господарства.

Завдання 5. Складіть анотації для зазначених наукових статей:

1. Кірін Р.С. Надра як диференційований об’єкт права

видобування корисних копалин // Підприємництво, господарство і

право. – 2002. - № 3. – С. 87-90.

2. Шершун С.М. Еколого-правові питання лісокористування //

Держава і право: Зб. наук. пр. – К.: Інститут держави і права ім.

В.М.Корецького НАН України, 2004. – Вип.24. – С. 432–437

3. Шем’яков О. Право власностіна надра ітехногеннімінеральні

утворення // Право України. – 2004. - № 11. – С. 75-79.

4. Хохлова І.В. Удосконалення законодавства про надра // Вісник

Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2007. –

Вип. 37. – С. 398-403.

Завдання 6. Розв’яжіть задачу:

Член кооперативу Лігутко отримав виробничу травму при вико-

нанні трудових обов’язків. Правління кооперативу на основі норм

271

Статуту та Правил внутрішнього розпорядку виплатило Лігутку одно-

разову допомогу в розмірі 10 заробітних плат в рахунок відшкодуван-

ня заподіяної шкоди. Від подальших виплат правління відмовилося,

мотивуючи тим, що передбачене локальними актами кооперативу

відшкодування вже здійснено. Лігутко звернувся до суду. Яке рішення

має прийняти суд? Дайте правову оцінку ситуації.

Рекомендована література

1. Зуєв В. Збір за забруднення навколишнього природного сере-

довища та чинне податкове законодавство // Вісник екологічної адво-

катури. – 2002. – № 18. – С. 37 – 39.

2. Кірін Р.С. Надра як диференційований об’єкт права видобу-

вання корисних копалин // Підприємництво, господарство і право. –

2002. - № 3. – С. 87-90.

3. Кірін Р.С. Види права видобування корисних копалин за

суб’єктивними ознаками // Вісник КНУ ім. Т.Шевченка. Серія юриди-

чна. - № 63-64. – 2005. – С. 110 – 117.

4. Локтєва Н.В. Актуальні питання комплексного використання

Дніпровських водосховищ // Актуальні проблеми держави і права.

Збірник наукових праць. – Одеса: Вид-во “Юридична література”,

2007. – Вип. 30. – С. 176-177.

5. Федоpов М.М. Економічні проблеми земельних відносин у

сільському господарстві. - К.: IАЕ, 1998. - 263 с.

6. Хохлова І.В. Удосконалення законодавства про надра // Вісник

Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2007. –

Вип. 37. – С. 398-403.

7. Черкашина М.К. Правова природа спільності юридичних гара-

нтій при користуванні природними ресурсами // Юридический вест-

ник. – 2005. – № 4. – С. 141145.

8. Шем’яков О. Право власності на надра і техногенні мінеральні

утворення / // Право України. – 2004. - № 11. – С. 75-79.

9. Шершун С.М. Поняття лісу та інших основних категорій лісо-

вого законодавства // Право України. – 2004. – № 7. – С. 65–69.

10. Шершун С.М. Еколого-правові питання лісокористування //

Держава і право: Зб. наук. пр. – К.: Інститут держави і права ім.

В.М.Корецького НАН України, 2004. – Вип.24. – С. 432–437.

272

Розділ 13

ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАР-

СЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

1. Поняття земель сільськогосподарського призначення

Перетворення в структурі земельних відносин в Україні, у

зв’язку з проведенням земельної та аграрної реформ, зумовило пере-

гляд відносин стосовно правового регулювання використання земель

сільськогосподарського призначення. За умов проведення земельної

та аграрної реформ землі сільськогосподарського призначення набули

нових правових ознак, їхній правовий режим став значно багатшим,

змінилися його юридичні акценти. По-перше, ці землі стали не лише

об’єктом вкладення праці (переважно колективної на землях, що на-

лежали державі), а й капіталу, через те, що виникли різноманітні фор-

ми власності на них, у тому числі, приватна власність. По-друге, ці

землі вперше було включено до сфери підприємництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Земельного кодексу України, землями

сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для

виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільського-

сподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення

відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури

оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для

цих цілей.

В ієрархії категорій земель, що визначені в ст. 19 Земельного

кодексу України, землі сільськогосподарського призначення посіда-

ють перше місце, що підкреслює виняткову цінність земель сільсько-

господарського призначення для України як для держави аграрно-

промислового вектору розвитку.

До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження,

сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прого-

ни, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що

віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під госпо-

дарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових

ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації

тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у влас-

273

ність та надаються у користування:

а) громадянам - для ведення особистого селянського госпо-

дарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби,

ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення това-

рного сільськогосподарського виробництва;

в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та на-

вчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та

загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, про-

паганди передового досвіду ведення сільського господарства;

г) несільськогосподарським підприємствам, установам та ор-

ганізаціям, релігійним організаціям і об'єднанням громадян - для ве-

дення підсобного сільського господарства;

ґ) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для роз-

міщення власної інфраструктури.

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ве-

дення товарного сільськогосподарського виробництва використову-

ються відповідно до розроблених та затверджених в установленому

порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне

обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають захо-

ди з охорони земель.

До земель сільськогосподарського призначення належать також

особливо цінні землі, склад яких передбачено ч. 1 ст. 150 Земельного

кодексу України, серед яких, зокрема, чорноземи нееродовані несоло-

нцюваті на лесових породах; лучно-чорноземні незасолені несолон-

цюваті суглинкові ґрунти; темно-сірі опідзолені та чорноземи опідзо-

лені на лесах і глеюваті; бурі гірсько-лісові та дерновобуроземні гли-

бокі і середньоглибокі; дерново-підзолисті суглинкові ґрунти; торфо-

вища з глибиною залягання торфу більше одного метра і осушені не-

залежно від глибини; коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму;

дернові глибокі ґрунти Закарпаття.

Визначальними факторами, що впливають на особливості пра-

вового режиму земель сільськогосподарського призначення, є склад

земель сільськогосподарського призначення (ч. 2 ст. 22, ч. 1 ст. 150

Земельного кодексу України) та цілі використання земель сільського-

сподарського призначення, перелік яких не є вичерпним (ч. 1 ст. 22

Земельного кодексу України).

274