1 Проблеми дисципліни. Значення для підготовки фахівців з товарознавства

Метою дисципліни є надання студентам знань сучасних концепцій інформаційних технологій і систем, їх ролі у товарознавстві, методів ефективної побудови автоматизованого робочого місця товарознавця, а також формування навичок інформаційної взаємодії та аналітичної роботи з використанням комп'ютерної техніки і засобів телекомунікації.

Предметом вивчення дисципліни є методи і способи використання новітніх інформаційних технологій у професійній діяльності та організація автоматизованого робочого місця – АРМ товарознавця.

Об'єктом вивчення дисципліни є комп'ютерно-телекомунікаційні засоби, пакети прикладних програм та алгоритми їх використання для автоматизованого розв'язання задач з товарознавства.

Завданням вивчення дисципліни є набуття студентами необхідних знань і навичок застосування технічних і програмних засобів та раціонального використання інформаційно-комунікаційних технологій для вирішення професійних завдань.

Студент повинен оволодіти теоретичними основами функціонування АРМ і знати:

• принципи побудови "АРМ товарознавця" як інформаційно-управлінської системи;

• структуру та основні структурні елементи системи;

• формування ресурсів, що забезпечують її функціонування;

• основні засади проектування інформаційної моделі АРМ товарознавця;

• комп'ютерні технології та методи прийняття управлінських рішень.

Вміння, які студент повинен отримати у процесі вивчення дисципліни визначаються освітньо-кваліфікаційною характеристикою фахівця з товарознавства.

Виходячи з типових завдань майбутньої професійної діяльності, студент повинен вміти:

• виконувати формалізовану постановку своїх професійних завдань;

• формулювати вимоги, визначати склад елементів АРМ та моделювати їх зв'язки;

• застосовувати функціональні можливості пакету офісних програм для організації електронного ведення документів, складання технічної документації, договорів, прайс-листів, угод на поставку товарів в асортиментному розрізі з урахуванням строків завезення і т.ін.;

• використовувати засоби електронних таблиць та математичні методи для проведення комплексної оцінки складу та якості сировини і готової продукції, дослідження зміни якості товарів на різних етапах товаропросування та зберігання;

• грамотно обирати та використовувати комп'ютерні програми для прогнозування результатів господарської діяльності підприємства; оцінки та оптимізації товарних запасів; виконувати розрахунки потреби в товарах, оптимальних партій та інтервалів їх завезення;

• формувати бази даних про асортимент товарів та їх споживчі властивості;

• працювати з базами даних інструктивних та нормативних документів з товарознавства;

• користуватися електронною поштою, телекомунікаційними сервісами Internet, засобами електронного офісу, здійснювати пошук інформації в мережі Internet;

• розробляти web-сторінки, комп'ютерні презентації та рекламно-інформаційні матеріали;

• використовувати функціонально-спеціалізовані і професійно-орієнтовані комп'ютерні програми та інформаційні системи;

• впевнено працювати в умовах АРМ у складі локальних та глобальних комп'ютерних мереж.

Вищенаведені завдання обумовлюють значення дисципліни в процесі підготовки фахівців з товарознавства.

Структура дисципліни

Навчальний матеріал дисципліни розподілено на три змістових модулі: "Теоретичні основи АРМ товарознавця", "Аналітичні технології підтримки прийняття управлінських рішень". Тематичний план дисципліни представлено у робочій програмі.

Взаємозв'язок з іншими дисциплінами

Вивчення "АРМ товарознавця" базується на знаннях дисциплін "Інформаційні технології та системи", "Університетська освіта", "Вища та прикладна математика", розширює і поглиблює знання з використання засобів комп'ютерної техніки та типових програм для автоматизації своїх професійних завдань.

Під час вивчення дисципліни "АРМ товарознавця" застосовуються наступні форми контролю: поточний, модульний, підсумковий. Усі види контролю взаємопов'язані та спрямовані на стимулювання ефективної самостійної роботи студентів і забезпечення об'єктивного оцінювання рівня їх знань.

Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал курсу за видами занять, передбачених навчальним планом: лекційні та лабораторні заняття, самостійна та індивідуальна робота.

Оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою.