1. Всі відповіді правильні;

2. вони ніколи не перетинаються;

3. для абсолютної більшості благ є спадними;

4. криві байдужості, розташовані далі від початку координат, відповідають наборам з вищим рівнем корисності.

17. Карта кривих байдужості – це:

1. сукупність кривих сукупної та граничної корисності;

2. сукупність кривих, кожна з яких представляє різний рівень доходу споживача;

3. сукупність кривих однакового рівня доходу споживача, кожна з яких представляє деякий інший рівень доходу;

4. сукупність кривих однакового рівня корисності, кожна з яких представляє деякий інший рівень.

18. Продукт має корисність, якщо він:

1. відображає закон попиту;

2. здатний задовольнити яку-небудь потребу споживача;

3. потребує зростаючої кількості ресурсів для виробництва;

4. є доступним за ціною для споживача.

19. Гранична корисність визначається як:

1. приріст загальної корисності при зростання на одиницю обсягу споживання блага;

2. відношення загальної корисності до обсягу споживання;

3. сума загального попиту на благо;

4. корисність, від якої споживач відмовляється заради одержання додаткової одиниці іншого товару.

20. Положення та нахил кривої байдужості для окремого споживача пояснюється:

1. тільки його вподобаннями;

2. тільки цінами товарів, що купуються;

3. розмірами доходу споживача;

4. вподобаннями, розмірами доходу та цінами товарів, що купуються.

21. Криві Енгеля характеризують:

1. залежність обсягу споживання товару від доходу споживача;

2. залежність обсягу споживання товару від його ціни;

3. залежність корисності блага від обсягу його споживання;

4. залежність видатків споживача від ціни товару.

22. Якщо цiна нормального товару А знижується, то:

1. споживач не змінить обсягів свого споживання;

2. всі відповіді невірні;

3. споживач придбає цього товару більше;

4. споживач придбає цього товару менше.

23. Якi з наведених характеристик належать до благ нижчої споживчої цiнностi?

1. попит на благо скорочується, якщо зменшується цiна блага-замiнника;

2. попит на благо скорочується, якщо доходи домогосподарства зростають;

3. попит на благо зростає, якщо його цiна зменшується;

4. споживання цього блага не залежить вiд доходу.

24. Для товару Гiффена характерно:

1. обсяг споживання товару зростає із зменшенням ціни;

2. обсяг споживання товару зростає із зростанням ціни;

3. обсяг споживання зростає зі збільшенням доходу;

4. обсяг споживання зростає зі зменшенням доходу.

25. Крива "ціна - споживання" сполучає:

1. всі точки рівноваги споживача, пов'язані зі зміною цін обох товарів;

2. всі точки рівноваги споживача, пов'язані зі зміною доходу;

3. всі точки рівноваги споживача, пов'язані зі зміною ціни одного з товарів;

4. всі комбінації двох благ, що забезпечують однаковий рівень корисності.

26. Залежність видатків споживачів на предмети першої та другої необхідності та предмети розкоші від доходу описують:

1. криві Торнквіста;

2. криві Енгеля;

3. криві "дохід - споживання";

4. криві "ціна - споживання".

27. Крива «дохiд – споживання» показує:

1. усi точки рiвноваги споживача вiдповiдно iз зростанням його доходу;

2. залежнiсть рівня корисності вiд доходу;

3. залежнiсть споживання товарiв вiд цiн;

4. комбiнацiю товарiв, що приносять споживачевi певний ступiнь задоволення.

28 . Крива «дохiд – споживання»:

1. є висхідною для нормальних благ;

2. має від’ємний нахил для нижчих благ;

3. є вертикальною для нейтральних благ;

4. всі відповіді правильні.

29. Крива Енгеля характеризує:

1. залежність обсягу споживання товару від доходу споживача;

2. залежність обсягу споживання товару від його ціни;

3. залежність корисності блага від обсягу його споживання;

4. залежність видатків споживача від ціни товару.

30. Якi з наведених характеристик належать до благ нижчої споживчої цiнностi?

1. попит на благо скорочується, якщо зменшується цiна блага-замiнника;

2. попит на благо скорочується, якщо доходи домогосподарства зростають;

3. попит на благо зростає, якщо його цiна зменшується;

4. споживання цього блага не залежить вiд доходу.

31. Крива Енгеля є прямою лiнiєю з додатним нахилом, якщо:

1. благо є доповнювачем вiдносно данного;

2. частка даного блага у структурi споживання iз зростанням доходу залишається незмiнною;

3. благо є замiнником вiдносно данного;

4. благо є нейтральним благом вiдносно змiни доходу.

32. Закон попиту передбачає, що:

1. коли ціна товару падає, обсяг запланованих покупок зростає;

2. крива попиту звичайно має позитивний нахил;

3. перевищення пропозиції над попитом викличе зниження ціни;

4. якщо доходи у споживачів зростають, то вони завжди купують більше товарів.

33. За законом пропозицiї зростання цін (за решти незмінних умов) супроводжується:

1. зменшенням пропозицiї;

2. зростанням пропозицiї;

3. зростанням обсягу пропозицiї;

4. зменшенням обсягу пропозицiї.

34. Змiна якого фактора не викликає зрушення кривої попиту?

1. смакiв та уподобань споживачiв;

2. розмiрiв та розподiлу нацiонального доходу;

3. ціни товару;

4. кiлькостi чи вiку споживачiв.

35. Удосконалення технології переміщує:

1. криву пропозиції праворуч;

2. криву попиту ліворуч;

3. криву попиту праворуч;

4. криву пропозиції ліворуч;

36. Що може призвести до збільшення рівноважної ціни товару?

1. збільшення попиту на товар;

2. збільшення пропозиції товару;

3. одночасне та однакове збільшення попиту і пропозиції;

4. одночасне та однакове зменшення попиту і пропозиції.

37. Коли ринкова цiна нижча за ціну рiвноваги, то:

1. з’являються надлишки товарiв;

2. виникає дефiцит товарiв;

3. формується ринок покупцiв;

4. падає цiна ресурсiв.

38. Яка з подій не змістить кривої попиту на кольорові олівці:

1. підвищення середньої заробітної плати;

2. збільшення числа дітей, які займаються в художніх студіях;

3. значне зниження цін на акварельні фарби;

4. підвищення ціни на кольорові олівці.

39. Встановлення державою ціни на рівні, вищому за рівноважний, викликає:

1. появу стійкого надлишку товару;

2. появу дефіциту товару;

3. зменшення пропозиції;

4. збільшення попиту.

40. Крива попиту переміститься праворуч і вгору у результаті:

1. зменшення числа покупців;

2. збільшення доходів споживачів;

3. переходу на товар-замінник;

4. підвищення митних бар’єрів.

41. Чим можна пояснити зміщення кривої пропозиції на товар ліворуч і вгору:

1. введенням дотацій;

2. впровадженням нових технологій;

3. зростанням цін на вхідні ресурси;

4. збільшенням числа виробників.

42. Ціна рівноваги - це:

1. ціна, що встановлюється на ринку внаслідок надання субсидій виробникам;

2. ціна, що встановлюється на ринку внаслідок державного регулювання цін;

3. ринкова ціна, за якої обсяг попиту дорівнює обсягу пропозиції;

4. ціна, що встановлюється на ринку внаслідок введення податку на виробників.

43. Ринок товару знаходиться у стані рівноваги, якщо: