4. Інфраструктура ринку
Уперше термін „інфраструктура” був використаний для позначення об’єктів і споруджень, що забезпечують життєздатність збройних сил (початок ХХ ст.). У 40-і роки ХХ ст. під інфраструктурою стали розуміти сукупність галузей, що забезпечують нормальне функціонування матеріального виробництва. Дослівно інфраструктура – це підстава, фундамент, внутрішня будова економічної системи.
Стосовно до ринку як самостійної підсистеми інфраструктура – це сукупність організаційно-правових форм, що опосередковують рух товарів і послуг, акти купівлі-продажу, або сукупність інститутів, систем, служб, підприємств, що обслуговують ринок і виконують визначені функції по забезпеченню нормального режиму його функціонування.
Основними елементами інфраструктури сучасного ринку є:
1) біржі (товарні, сировинні, фондові, валютні), їх організаційно оформлене посередництво;
2) аукціони, ярмарки й інші форми організаційного не біржового посередництва;
3) кредитна система і комерційні банки;
4) емісійна система й емісійні банки;
5) система регулювання зайнятості населення і центри державного і недержавного сприяння зайнятості (біржі праці);
6) інформаційні технології і засоби ділової комунікації;
7) податкова система і податкова інспекція;
8) система страхування комерційного господарського ризику і страхові компанії;
9) спеціальні рекламні агентства, інформаційні центри й агентства засобів масової інформації;
10) торговельні палати, інші суспільні, добровільні і державні об’єднання (асоціації) ділових кіл;
11) митна система;
12) профспілки працюючих по найманню;
13) комерційно-виставочні комплекси;
14) система вищого і середнього економічного утворення;
15) аудиторські компанії;
16) консультативні (консалтингові) компанії;
17) суспільні і державні фонди, призначені для стимулювання ділової активності;
18) спеціальні зони вільного підприємництва.
Інфраструктура покликана забезпечити цивілізований характер діяльності ринкових суб’єктів, її елементи не нав’язані суб’єктам ззовні, а породжені самими ринковими відносинами.
Функції інфраструктури ринку наступні:
- спрощення учасникам ринкових відносин реалізації їхніх інтересів;
- підвищення оперативності й ефективності роботи ринкових суб’єктів на основі спеціалізації окремих суб’єктів економіки на окремих видах діяльності;
- організаційне оформлення ринкових відносин;
- полегшення форм юридичного й економічного контролю, державного і суспільного регулювання ділової практики.
Охарактеризуємо коротко деякі елементи інфраструктури ринку.
Консалтингові компанії – на замовлення підприємців вони надають консультації з приводу економічних і юридичних питань. Підприємцям оплата цих послуг обходиться дешевше ніж утримання таких фахівців на фірмі.
Аудиторські компанії. Аудит – це комплексна ревізія фінансово-господарської діяльності фірми, що дозволяє оцінити її можливості на ринку і в сфері бізнесу.
Істотне значення для розвитку ринку і формування ринкової економіки мають вільні економічні зони (ВЕЗ). Перша вільна економічна зона з’явилася в 1959 р. в Ірландії. ВЕЗ розглядається як фактор економічного розвитку з залученням іноземного капіталу, наданням різних пільг (звільнення від податків терміном, як правило, на 10 років, прямі державні субсидії; безмитний ввіз товарів; здача земель в оренду за низьку плату і т.д.).
Біржа. Інститут бірж існує вже багато століть. Слово „біржа” латинського походження й означає буквально „шкіряний гаманець”. Перша біржа виникла в 1531 р. в Антверпені. Біржова торгівля дозволяє продавцям і покупцям певного товару легше знайти один одного, чим при пошуку навмання. Крім того вона забезпечує механізм установлення цін. Діяльність бірж регулюється державними органами і незалежним органом, що встановлює правила діяльності бірж і окремих її членів.
Біржа – це організаційна форма оптової торгівлі масовими стандартними товарами або систематичними операціями по купівлі-продажу валюти, робочої сили і цінних паперів.
Біржа призначена для всебічної організації ринку. Сьогодні біржа – це державна або акціонерна організація, що виконує наступні функції:
- надання місця торгівлі (де збираються покупці і продавці і домовляються про ціни);
- організація біржового торгу;
- установлення правил торгівлі, у тому числі стандартів на продукцію, що реалізують через біржу;
- розробка пакетів типових контрактів по угодах купівлі-продажу;
- котирування цін;
- врегулювання або арбітраж суперечок;
- інформаційна діяльність;
- надання певних гарантій при угодах з цінними паперами або товарами, одержання за це певних комісійних.