- •Розділ 1. Журналіст як суб'єкт масово-інформаційної діяльності
- •Словник молодого журналіста
- •Розділ 2. "Основи журналістики" як наукова дисципліна про теоретико-методологічні проблеми фаху. Структура науки про журналістику
- •Словник молодого журналіста
- •Розділ 3. Інфраструктура журналістики
- •Словник молодого журналіста
- •Розділ 4. Журналістика як система органів масової інформації
- •Словник молодого журналіста
- •Розділ 5. Журналістика як масово-інформаційна діяльність
- •Словник молодого журналіста
- •Розділ 6. Журналістика як інформаційний простір
- •Словник молодого журналіста
- •Розділ 7. Журналістика як галузь суспільно-політичної діяльності
- •Словник молодого журналіста
- •Розділ 8. Свобода слова і журналістська діяльність
- •Словник молодого журналіста
- •Розділ 9. Загальні та спеціальні функції журналістики
- •Словник молодого журналіста
- •Розділ 10. Соціальна позиція журналіста. Засади журналістики
- •Словник молодого журналіста
- •Розділ 11. Дієвість та ефективність журналістської діяльності
- •Словник молодого журналіста
- •Розділ 12. Метод журналістики
- •Словник молодого журналіста
- •Розділ 13. Журналістика як творчість
- •Словник молодого журналіста
- •Розділ 14. Збирання зовнішньої інформації
- •Словник молодого журналіста
- •Розділ 15. Виготовлення внутрішньої інформації
- •Словник молодого журналіста
- •Розділ 16. Загальна жанрологія і журналістика
- •Словник молодого журналіста
- •Розділ 17. Осмислення проблем журналістики в новітній філософії
- •Словник молодого журналіста
- •Розділ 18. Сучасна масово-інформаційна ситуація
- •Словник молодого журналіста
- •Додаток
- •"Редактор лінге"
- •Чоботи і правда
- •"Затишні хвилини" на приємній вулиці
- •Журналістика як духовний наркотик
- •Помилка ціною в життя
- •Приховане включення... В смерть
- •Журналіст на війні
- •Журналіст на службі в політика
- •Журналіст і перебудова
- •Творчість як гріх самоспалення
- •За зразком "рембо"
- •Константинов Андрей. Журналист-2: Роман. - сПб.: Фолио-Пресс, 1996. - 496 с.
- •Новітня українська журналістика як епоха
- •"Колишній журналіст" у лещатах політики
Журналіст на війні
Симонов Константин. Так называемая личная жизнь (Из записок Лопатина): Роман в трех повестях. - Казань, Татар. кн. изд-во, 1985. - 608 с.
К. М. Симонов (1915-1979) - видатний російський радянський письменник, Лауреат Ленінської премії (1974), Герой Соціалістичної Праці (1974). Він був одним з офіціозних митців свого часу, який, працюючи в межах соцреалізму, намагався все ж таки використати всі можливості свого таланту для правдивого відображення дійсності. Це йому найкраще вдавалося на матеріалі подій війни.
Роман "Так зване особисте життя" писався понад двадцять років (1956-1978) і увібрав власний досвід автора, що всю війну провів військовим кореспондентом. Проте у вступному слові до твору К. Симонов наголошував на принциповій неавтобіогра-фічності головного героя і приналежності його до старшого, ніж він сам, покоління.
Роман складається з трьох повістей: "Чотири кроки", "Двадцять днів без війни" й "Ми не побачимось з тобою", - кожна з яких охоплює події початку, середини й кінця німецько-радянської війни. Головний герой твору - військовий кореспондент, що часто буває на фронті, аби висвітлювати бойові дії радянських військ.
Твір, зокрема, цікавий відображенням професійної діяльності й побуту редакції головної газети Міністерства оборони СРСР "Красная звезла".
Поруч з фронтовими подіями в романі багато побутового, інтимного матеріалу, що дозволяє авторові відтворити приватне життя журналіста під час війни. Проте рівень проникнення у внутрішньопсихологічний світ героя недостатньо глибокий. Перевагу віддано зовнішньо-подієвому опису. Лише поверхово заторкнуті гострі гуманістичні проблеми, пов'язані з веденням війни тоталітарною державою і прагненням журналістики знайти прийнятні варіанти їхнього розв'язання.
Журналіст на службі в політика
Уоррен Роберт Пенн. Вся Королевская рать: Роман. - М.: Правда, 1988. - 528 с.
Дія роману відбувається в 1936-1939 роках в одному з південних штатів США. Відомий у минулому журналіст газети "Кро-нікл", історик за освітою Джек Бьорден, тепер працює в команді губернатора штату Віллі Старка. Політик використовує його як чиновника з особливих доручень за журналістським фахом у тих випадках, коли необхідно провести неофіційне розслідування, зібрати інформацію про політичного противника з метою шантажувати його тощо.
Джек Бьорден старанно виконує доручення Хазяїна; почасти вірячи в правильність його політики, почасти здійснюючи своє покликання й реалізуючи природне обдарування. Лише з часом він починає розуміти, що цілковито поглинутий брудною політичною грою, здійснюючи службові функції, втратив самостійність і тепер цілком узалежнений від замовлень Хазяїна, не в силі зупинитися й застосувати власну моральну мірку до своїх і чужих учинків.
Він втрачає кохану жінку Анну Стентон і з подивом дізнається, що вона стала коханкою Віллі Старка. Минає час, і він починає розуміти й власну провину в усьому, що сталося.
Виконуючи доручення Хазяїна, він розкопав компрометуючі матеріали проти судді Ірвіна, який виступив напередодні виборів проти губернатора, підтримавши кандидатуру його противника. Суддя, що був відомий своєю непідкупністю, у роки молодості вдався до шахрайства. Після бесіди віч-на-віч з Джеком Бьор-деном, поставлений перед можливістю зганьблення, суддя Ір-він покінчив із життям. І тільки після цього Джек довідався від матері, що суддя був його батьком, а численні чоловіки матері насправді не мали відношення до його народження.
За дорученням Хазяїна Джек Бьорден умовив свого друга Адама Стентона (брата Анни) стати головним лікарем нової лікарні, яку Віллі Старк розпочав будувати для штату. Згодом розігралася трагедія: Адам довідавшись про зв'язок своєї сестри з губернатором, вирішив, що це вона ціною жіночої честі купила для нього місце головного лікаря; у стані нервового потрясіння він вбиває Віллі Старка, але при цьому й сам був розстріляний охороною. Потім Джекові стає відомо, що нацькував лікаря на губернатора найближчий помічник Старка - крихітка Дафі.
Обурення проти середовища, до якого належав він сам, глибоко вразило журналіста. Але на помсту своєму колишньому товариству він не наважується, бо розуміє, що сам є частиною того політичного механізму, який призвів до загибелі близьких йому людей і позбавив його щастя. Він був коліщатком, без якого цей механізм не спрацював би.
Порятунок Джек Бьорден знаходить в усамітненні, у цілковитому розриві з "королівською раттю" - командою мерзотників, що готові служити будь-кому за право черпати з державного корита. Він знаходить спокій в одруженні з Анною, в усвідомленні потреби робити добро в світі, в розумінні богоприсутності в світі навіть тоді, коли цей світ здається наповненим злом і ненавистю.