Тема 7 роль фразеологізмів у мові мас-медіа

План практичного заняття:

1. Фразеологія і збагачення засобів увиразнення в журналістському тексті.

2. Трансформація фразеологізмів у мові мас-медіа. Фразеологізми як мовні кліше в засобах масової інформації.

3. Мовні штампи. Уникнення мовних штампів у ЗМК (у пресі, на радіо, телебаченні).

4. Фразеологізм і контекст. Номінативні функції фразеологізмів.

5. Особливості перекладу фразеологізмів у журналістських текстах.

Трансформація (від лат. transformatio – зміна, перетворення виду, форми, істотних властивостей чого-небудь) – це видозміна фразеологічних одиниць для досягнення комунікативно-інформаційної мети. Явище трансформації фразеологізмів, з одного боку,суперечить тому, що фразеологізми характеризуються сталістю компонентів, які не підлягають змінам. Проте у мові ЗМІ такі модифікації стійких словосполучень є цілком умотивованими, оскільки дозволяють досягти додаткової експресії, актуалізувати фразеологізм, пристосувати його до нових суспільно-політичних подій, явищ, фактів.

Найуживаніші прийоми трансформації ФО можна поділити на три групи:

1. Прийоми, пов’язані зі зміною форми компонентів або компонентного складу (зміна грама­тичних форм компонентів, скорочення або розширення компонентного складу, лексичні видозміни у ФО, контамінація ФО);

2. прийоми, пов’язані з контекстним обігруванням ФО чи їх окремих компонентів;

3. прийоми, пов’язані з використанням загального образу ФО.

Заміна традиційного компонента на оказіональний відповідає в основному таким вимогам: 1) субститут запрограмовується семантико-структурними параметрами ФО; 2) обидва компоненти – тра­диційний і авторський – найчастіше слова однієї і тієї ж частини мови, хоч можлива і структурно невпорядкована заміна, наприклад, слова на групу слів: плакатиме чималенька сума грошей, плакали ті золоті мільйони, плакали мої по гривні в день накопичені заощадження; 3) у ФО з парною, симетричною організацією – структурою складних речень, речень із відокремленими зворотами та ін. варіюється звичайно друга частина: «Євро 2012: бути чи не бути?»; 4) порівняно із замінюваним словом субститут частіше експресивно відзначений: осідлати кобилу історії; «Банк не видасть, свиня не з’їсть»; Через те, що компонент-замінник «намагнічений сюжетом», стилістичний ефект стає зрозумілим тільки в межах широкого відрізку твору, а то й усього твору чи навіть циклу. Заміни робляться з метою 1) розгортання дії в потрібному плані; 2) індивідуалізації персонажа; 3) увиразнення мовної характеристики; 4) створення колориту гумору чи сатири; 5) відсвіження традиційних образів; 6) інтимізація викладу; 7) евфемізації зображуваного.

Контамінацію розглядають то як дію, що чинить один елемент на другий, з яким перший пов’язаний або постійно, або випадково таким способом, що між ними відбувається схрещування; то як взаємодію мовних одиниць, що стикаються або в асо­ціативному, або в синтагматичному ряді, котра приводить до їх се­мантичної чи формальної зміни або до утворення нової (третьої) мов­ної одиниці; то як явище, коли споріднені форми ви­раження думки виникають у свідомості, так що жодна з них не реа­лізується в чистому вигляді». О. Бабкін подає її як явище і як прийом, як закономірний факт мовного розвитку, що може привести і до «утворення нової фразеологічної одиниці». Автор розрізняє три типи контамінації ФО, коли 1) поєд­нуються частини двох ФО; 2) поєднуються ФО, що починаються тим же словом; 3) поширюється частина ФО шляхом заміни її само­стійною ФО.

У «класичному» варіанті контамінації відбувається не просто по­єднання ФО, а взаємопроникнення словоформ, своєрідне накладан­ня і злиття значень різних ФО внаслідок мимовільних чи свідомих зближень, смислова компресія, лаконізація – як результат опущен­ня окремих компонентів: «Бачить око, та щось із зубом»; «Піррова перемога уряду»; «Україна: багатіємо думками». Такі видозміни ха­рактерні насамперед для оказіонального мовлення і певною мірою характеризують художню майстерність журналіста: похмурий як. Варфоломіївська ніч = похмурий як ніч + Варфоломіїв­ська ніч; не одним хлібом насущним = не хлібом єдиним + хліб насущний; старий морський вовк = ста­рий вовк + морський вовк; чув десятим вухом = чути краєм вуха + чути через п’яте-десяте. Пропущені слова ніч, хліб, вовк, чути тугіше стягують пружину поєднуваних пар.

Контаміноване утворення варто розглядати в конкретній мовній ситуації, оскільки воно не має деяких визначальних рис ФО (стійкість складу і структури, відтворюваність), хоч зберігає відносну стабільність семантики й експресивність. Залишаючись переважно як стилістичний прийом, заснований на особливого виду суміщенні декількох фразеологічних одиниць у мікроконтексті, часто (але не обов’язково) породжуючи каламбур («гарячі суперечки про холодну зиму»), конта­мінація дає уявлення не тільки про семантико-структурні параметри усталених ФО, але й накреслює напрями еволюційних процесів у фра­зеології.

Фразеологічна одиниця в ролі заголовка вбирає в себе найбільш істотні елементи наявної в тексті інформації. Виступаючи як згустки думок і почуттів, фразеологізми-заголовки завоювали мало не монопольне право стисло формувати основну думку твору, інтригувати читача, натякаючи на описуване.

У структурі заголовків-фразеологізмів спостерігається, з одного боку, тенденція до економії мовних засобів, а з іншого – максимальне смислове навантаження. ФО в ролі заголовків мають яскраво виражені функціонально-стилістичні особливості, виконують, як правило, образно-характеризуючу, нормативно-стилістичну та економно-стилістичну функції.

Особливою виразністю, додатковою експресивною значущістю вирізняються трансформовані фразеологізми, що піддалися індивідуально-авторському перетворенню. Такі фразеологізми в науковій лінгвістичній науці кваліфікуються як індивідуально-авторські, або оказіональні (від гр. okasionalis – випадковий).

Створюючи оказіональний фразеологізм, автори найчастіше вдаються до таких структурно-семантичних трансформацій, як:

– лексична заміна компонентів фразеологічної одиниці, або субституція;

– розширення компонентного складу;

– скорочення компонентного складу, або еліпсис.

Структурна організація ФО під час субституції може зазнавати більших або менших змін, що залежать, у першу чергу, від характеру замінника традиційного компонента фразеологізму. Замінюватися може слово або словосполучення. Наприклад: У здорових кав’ярнях – здоровий дух; Лотерея до машини доведе; Риба шукає, де глибше, а лебеді – де чистіше (пор.: У здоровому тілі – здоровий дух; Язик до Києва доведе; Риба шукає, де глибше, а людина – де краще). Слово-замінник може бути антонімом до слова, яке замінює: Вчитись ніколи не рано. Ступінь транформації структури ФО значно зростає, коли традиційний компонент фразеологізму набуває семантичного переосмислення: Один голова добре, а два – клопіт. У більшості випадків компонент ФО і слово-замінник належать до однієї частини мови, внаслідок чого структура фразеологізму помітних змін не зазнає: Не все шахтарям масляна; Горе макове; Брухтова лихоманка. Заміні піддається, як правило, якийсь один компонент традиційної ФО. Це й зрозуміло, оскільки журналісти не прагнуть змінити фразеологізм до невпізнання. Трансформація є вдалою лише тоді, коли у ФО читач впізнає традиційний загальновідомий зворот. Якщо ж зв’язок між трансформом і тією ФО, на основі якої виникла оказіональна, відсутній, трансформація втрачає художньо естетичну цінність. А тому деякі заголовки будуються на основі опозиції експресивний-нейтральний: Храм спотикання. Чи можна зберегти духовність, поділяючи церковну нерухомість? (пор.: камінь спотикання); З торбою по освіту. Учителів Київщини відраховують з Міжрегіонального інституту удосконалення вчителів ім. Грінченка через неплатоспроможність (пор.: З торбою по світу).

Суть розширення компонентного складу ФО полягає в тому, що в межі структури стійкого звороту вводиться слово чи словосполучення вільного вжитку, які надають фразеологізмові більшої конкретності, наближаючи його до тієї ситуації, в якій він використаний. Наприклад: «Хто в «Укрнафті» хазяїн?»; Золоте підвальне дно; Звідки в стегнець "ноги ростуть".

Суть скорочення компонентного складу ФО, або еліпсису, полягає в тому, що звужуються межі традиційного фразеологізму. Усіченння окремих компонентів загальновідомої одиниці зумовлене прагненням до економії мовних засобів і лаконізації мовлення, до усунення надлишкових з точки зору конкретної ситуації компонентів. Еліпсовані фразеологізми передають значення фразеологічних одиниць, використаних у новій формі. У них ніколи не скорочується головний семантичний стрижень. Наприклад: На городі бузина (пор.: На городі бузина, а в Києв – дядько); Від тюрми й чуми (пор.: Від тюрми й чуми не зарікайся); Закарпаття: а караван іде (пор.: Собака гавкає, а караван іде). При еліпсисі дуже часто спостерігається втрата дієслівного компонента, оскільки в контексті, де важливий не стільки процес дії, скільки факт її наявності, її результат, дієслова перестають бути вкрай необхідними. Наприклад: За моє жито…; На пальцях… – про стратегічне планування; На тобі, небоже… Подібні заголовки відзначаються не лише лаконічністю, а й додатковою експресивно-емоційною виразністю.

Отже, оказіональні фразеологізми, що виникають внаслідок субституції, розширення чи скорочення компонентного складу, допомагають читачеві глибше зрозуміти та осмислити авторський задум, особливо, якщо вони подані перед безпосереднім сприйняттям інформації, тобто в ролі заголовка.

Під мовними кліше розуміються мовні одиниці, яким властиві постійний склад компонентів, звичність звучання, відтворюваність готових мовних блоків і водночас семантичне існування, характерне для вільних словосполучень: установи­ли контроль; визвольний рух; патріотичне виховання; посилення боротьби із зловживаннями; мирне співіснування; дух часу; матеріальне благополуччя, ринкова економіка. Для визначення межі самого поняття береться до уваги відповідний синхронний зріз – для сучасної української мови встановлюється сучасний синхронний зріз. Поява кліше зв’язана з частотністю й повто­рюваністю ситуацій. За цих умов навколо стрижневого слова утворюється відносно постійний набір контекстуальних елемен­тів у мовленні, що набувають звичності в називанні і звучанні. Такі сполуки слів перетворюються у стандартні. Подібно до фразеологізмів вони відтворюються в мовленні і починають функціонувати як одиниці мови. Але в них немає семантичних зсувів, як у фразеологічних одиниць, зв’язок компонентів віль­ний, як і у вільних синтаксичних словосполученнях. Тому такі сполучення вважають явищем перехідного типу, що поєднує в собі властивості вільного синтаксичного словосполучення і фразеологічної одиниці. Сюди зараховуються вільні синтаксич­ні словосполучення, які характеризуються тимчасовістю існу­вання як готових формул мови: входити в коло інтересів, гуман­ний акт, екстремальна ситуація, користуватися великим попи­том, перехідний період, плинність кадрів, боротьба із злочинні­стю, соціальна програма, захист національних меншин, ринкові відносини, мораторій на смертну кару тощо.

До мовних кліше належать конструкції, побудовані за від­повідними моделями словосполучень, зрідка речень, які функ­ціонують переважно в інформаційних жанрах засобів масової інформації й часто відтворюються у мові. Вони виконують роль стандарту, забезпечують найповнішу інформацію й економлять мовлення. Це в основному сталі словосполучення, які на сучас­ному синхронному зрізі актуалізуються. Такі мовні звороти внаслідок крайньої необхідності та їхньої важливості для комунікації починають вживатися у функції готових формул. Наприклад: сфера обслуговування; підтримувати дипломатичні відно­сини; всенародне обговорення; ринкові реформи; факти – неспро­стовна річ; одержувати інформацію.

На відміну від мовних кліше, які є основним будівельним матеріалом мови і становлять схему, закріплену за відповідною ситуацією, мовні штампи – це стерті, колись образні ви­слови, зайві слова, неточні вислови, безконечні, стилістично не вмотивовані словесні повтори, які створюють негативний стилістико-смисловий ефект. Хоч мовні кліше рідко породжують штампи, але наявність таких конструкцій не на своєму місці або багаторазове їх повторення призводить до появи штампів: « людина, яка брала участь в боях проти німецько-фашистських загарбників. Він брав участь у визволенні Орла, Вітебська, Мінська, Вільнюса, Києва...». Втрата нормативності особли­во помічається там, де повинна переважати індивідуальна ма­нера письма. У такому разі без потреби вжиті канцелярські вислови типу за рахунок; у зв’язку з; згідно з; в результаті; в силу; з метою та інші, іменники віддієслівного походження типу забезпечення виконання завдання негативно впливають на сприймання. Напр.: «При впровадженні внутрішньогосподар­ського розрахунку ефективність колективного підряду підвищу­ється, оскільки головне завдання останнього – забезпечення отримання максимальної кількості продукції при найменших за­тратах».

Головною причиною породження штампів є відсутність в авторській мові тих засобів, які допомогли б швидко, зручно й економно висловити думку. Тому й спостерігається нанизуван­ня кількох абстрактних слів, розташованих поряд: питання під­вищення; забезпечення виконання; здійснення завдання; виконання зобов’язання. У таких випадках найкраще один з іменників (пер­ший) замінити інфінітивом: забезпечити виконання; виконати зо­бов’язання. Слово питання слід випускати. Іноді в основу таких словосполучень уводяться слова робота, боротьба, експери­мент, дослідження та інші, за якими йде не властивий загально­народній мові прийменник по. Повторюючись у багатьох сло­восполученнях, він також штампує мову: робота по впрова­дженню..., боротьба по винищенню..., експеримент по застосу­ванню..., дослідження по ліквідації..., які треба замінювати сло­восполукою з прийменником з або зовсім змінювати (впрова­джувати, винищувати, експеримент із застосування, досліджен­ня з ліквідації).

Одні й ті самі слова-означення, що додаються часто до імен­ників у мовних кліше, також бувають штампами: мати велике значення; відігравати важливу роль; приділяти значну увагу; скла­лися певні стосунки; викликають значний інтерес; у даний час та ін. Особливо невиразні означення певний і даний, які потрібно замінювати конкретними прикметниками та займенниками – невеликий, незначний, цей.

Не сприяють чіткому висловленню думки слова або цілі ви­лови, що суперечать логічному зв’язку: більша половина (треба більша частина); у березні місяці; живопліт з кущів; озима пшениця, посіяна восени тощо. Штампами вважаються й логічні прокладки, якщо вони часто повторюються і не несуть ніякої ін­формації, наприклад: треба сказати; слід зазначити та ін.

Штампи трапляються в мовленні на всіх рівня – фонетичному, лексичному, фразеологічному, словотворчому, морфологічному і синтаксичному, тому їх виявлення і боротьбу з ними потрібно розглядати в кожному конкретному випадку.

Класифікація прийомів стилістичного використовування ФО становить певну трудність, тому що ці прийоми не виступають ізольовано, а накладаються один на одного, збігаються окремими сторонами, і характеризуються синкретичністю.

Під час перекладу з однієї мови на іншу вдаються до різних способів відтворення фразеологізмів. Найпоширеніші з них такі:

Якщо ФО збігаються за значенням, образами й лексичним складом, їх перекладають за допомогою так званих еквівалентів. рос. Не все золото, что блести. – укр. Не все золото, що блищить – англ. Not all is gold, thаt glitters.

Якщо ж у мові, на яку перекладають, відповідних еквівалентів немає, то добирають аналоги – звороти, що різняться образами та лексичним складом, але збігаються за значенням. рос. Из пушки не прбьешь – укр. Хоч кілок на голові теши.

Якщо в мові, на яку перекладають, нема ні еквівалентів, ні аналогів, то користуються дослівним, або описовим зворотом. англ. The proof of the pudding is in the eating – укр. Якість пудингу визначається тим, що його з'їдають[дослівний переклад]; Все перевіряється практикою [описовий зворот].

В окремих випадках під час перекладу вдаються до так званої антонімічної заміни. рос. Незванный гость хуже татарина – укр. Гарні гості, та не в пору. Прийшов непроханий – підеш недякуваний.

З певними труднощами стикається перекладач при адаптації іншомовних фільмів, намагаючись відтворити українською мовою усталені фразеологічні звороти мови-оригіналу, особливо прислів’їв і приказок. Кумедно й недоречно сприймаються українські «етнічно забарвлені» звороти в устах неукраїнських персонажів: «Чого вискочив, мов Пилип з конопель?», «Цікавій Варварі носа відірвали», «Іван дома, Клима нема, Клим дома - Івана нема», «Мов до Києва рачки», «Мов вареник у сметані»... Не можуть американські ковбої, їдучи по нічній прерії , дивитися на Чумацький Шлях . Доводиться використовувати назву Молочний Шлях. Дуже часто перекладачі, не знаючи гаразд ні іноземної, ні української мови, перекладають буквально, навіть модальні дієслова. Те, що слід би перекласти як: «Друже, дай лапу», набуває вигляду: «Гей, слухай-но, друже, я хочу, щоб ти дав мені одну зі своїх лап». Ще одна особливість перекладу тексту, який супроводжується відео-рядом, – українські фрази мають займати стільки ж місця , що й фрази оригіналу, репліки мають лягати на зображення того, хто їх промовляє. Беручи до уваги, що українські слова й фрази значно довші за, скажімо, англійські, стає зрозуміло, що багатьма тонкощами доводиться жертвувати.

Трансформовані фразеологізми є засобом врівноваження логізації викладу та публіцистичної образності. Крім того, фразеологізми виконують свою роль у техніках мовлення ЗМІ, почасти вони привертають увагу споживачів інформації, наближують важкий для сприймання текст до аудиторії будь-якого рівня, поглиблюють зміст, надають додаткових відтінків висвітлюваній темі. Побудовані на ментальних особливостях, спільномі історичному досвіді, помноженому на майстерності автора, фразеологізми закликають до спільності думок у сприйманні та розумінні інформації.

Література до теми:

1. Білоноженко В., Гнатюк І. Функціонування та лексикографічна розробка українських фразеологізмів. – К.: Наук. думка, 1989. – 153 с.

2. Волощак М. Неправильно-правильно: Довідник з українського слововживання: За матеріалами засобів масової інформації. – К., 2000. – 265 с.

3. Зубков М. Сучасний український правопис: Комплексний довідник/ За ред. проф. В. Калачника. – Харків: Торсінг, 1999. – 159 с.

4. Капелюшний А. Стилістика і редагування: Практичний словник-довідник журналіста. – Львів: ПАІС, 2002. – 576 с.

5. Коваль А. Спочатку було слово: крилаті слова біблійного походження в українській мові. – К.: Либідь, 2001. – 346 с.

6. Коломієць М., Регушевський Є. Словник фразеологічних синонімів. – К.: Рад. школа, 1989. – 200 с.

7. Кочерган М. Словник українсько-російських міжмовних омонімів («фальшиві друзі перекладача»). – К.: Академія, 1997. – 400 с.

8. Куньч З. Риторичний словник. – К.: Рідна мова, 1997. – 341 с.

9. Німчук В. Проблеми українського правопису ХХ – початку ХХІ ст. – К.: Вид-во АН України, 2002. – 113 с.

10. Новий російсько-український словник-довідник / Укл. C. Єрмоленко, В.Єрмоленко та ін. – К.: Довіра, 1999. – 878 с.

11. Особливості мови і стилю засобів масової інформації: Навч. посібник для фак. журналістики ун-тів. – К.: Вища школа, 1983. – 152 с.

12. Різун В. Літературне редагування: Підручник. К.: Либідь, 1996. – 240 с.

13. Скрипник А., Дзятківська Н. Власні імена людей. – К.: Наукова думка, 1986. – 310 с.

14. Словник труднощів української мови / Д. Г. Гринчишин, А. О. Капелюшний, О. М. Пазяк та ін.: За ред. С. Я. Єрмоленко. – К.: Рад. школа, 1989. – 336 с.

15. Сучасна українська мова: Підручник / О.Д. Пономарів, В.В. Різун, Л.Ю. Шевченко та ін.; За ред. О. Пономарева. – К.: Либідь, 2001. – 400 с.

16. Сучасна українська літературна мова: Підручник /М.Я. Плющ, С.П. Бевзенко, Н.Я. Грипас та ін.; За ред. М.Я. Плющ. – 2-е вид., перероб. і допов. – К.: Вища школа, 2000. – 430 с.

17. Ужченко В. Народження і життя фразеологізму. – К.: Наукова думка, 1988. – 217с.

18. Україно-російський і російсько-український фразеологічний словник. – К.: Радянська школа, 1978. – 447 с.

19. Універсальний словник-енциклопедія (УСЕ). – К.: Ірина, 1999. – 1551 с.

20. Фразеологічний словник української мови: У 2 т. – К.: Наукова думка, 1993.

21. Яцимірська М. Культура фахової мови журналіста. – Львів: ПАІС, 2004. – 332 с.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

1. Головною ознакою літературної мови є:

а) поліфункціональність;

б) нормативність;

в) наявність територіальних діалектів;

г) функціонування у галузі державної та політичної діяльності.

2. Сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи,

закіплених у процесі суспільної комунікації – це:

а) мовні норми;

б) граматичні правила;

в) стилі української мови;

г) граматичні правила.

3. У якій статті Конституції України задекларовано статус української

мови як державної?

а) 10 статті;

б) 3 статті;

в) 12 статті;

г) 5 статті.

4. Сукупність норм літературної мови, що регулюють правильну вимову

звуків, звукосполучень та наголошування слів – це:

а) фонетичні норми;

б) граматичні норми;

в) орфографічні норми;

г) орфоепічні норми.

5. За яким принципом правопису пишеться більшість українських слів:

а) історичний;

б) морфологічний;

в) фонетичний;

г) диференційний.

6. Головною метою публіцистичного стилю є:

а) повідомлення про результати наукових досліджень;

б) регулювання офіційно-ділових стосунків;

в)обговорення, відстоювання та пропаганда важливих суспільно

політичних ідей,сприяння суспільному розвитку;

г)обмін на побутовому рівні інформацією, думками, враженнями тощо.

7. Визначте рядок, у якому всі слова пишуться за морфологічним

принципом:

а) криєшся, дочці, боротьба;

б) чотири, голова, кінь;

в) щока, назустріч, кишеня;

г) гора, сметана, законний.

8. Наука, що досліджує систему фонем, називається:

а) фонетика,

б) морфеміка,

в) фонологія;

г) лінгвістика.

9. Робота мовних органів, спрямована на творення звуків, називається:

а) вимовлянням;

б) артикуляцією;

в) інтенсивністю;

г) говорінням.

10. В основу розрізнення голосних і приголосних звуків покладено:

а) складотворчу функцію;

б) особливості артикуляції;

в) участь голосу при творення звуку;

г) частоту вживання.

11. Визначте рядок слів, у яких відбулася дисиміляція:

а) срібло, древній, крига;

б) весна, сила, козак;

в) опис, гірський, рондо;

г) плести, ближчий, рушник.

12. Визначте рядок слів, у яких вживається рухомий наголос:

а) одинадцять, слава, дерево;

б) озера, батьків, дорога;

в) товариш, пісня, виховання;

г) вода, вимова, помилка.

13. Визначте рядок слів, у яких відбувається спрощення в групах

приголосних:

а) щастя, область, честь;

б) випуск, студент, користь;

в) сонце, кістка, форпост;

г) агент, захист, швидкість.

14. Наука, яка вивчає словниковий склад мови – значення слів, їх

походження, зв’язок з іншими словами, має назву:

а) лексика;

б) лексикологія;

в) лексикографія;

г) ономастика.

15. Визначте, до слів якого ряду можна дібрати синоніми:

а) мрія, блищати, туманний;

б) виходити, риба, вересень;

в) радісний, бігти, багато;

г) праворуч, двері, самотній.

16. В українській лексикографії тлумачні словники належать до:

а) одномовних;

б) перекладних;

в) генетичних;

г) нормативних.

17. Визначте рядок, де у всіх словосполученнях допущено помилки:

а) вживати заходів, на наступний раз, згідно з планом;

б) постійно діюча комісія, згідно постанови Верховної Ради,

співставити факти;

в) лист на замовлення, приймати міри, ознайомитися з

періодикою

г) познайомитися з газетою, наступного разу, постійна комісія.

18. Визначте рядок фразеологізмів, до складу яких входять професійні

вислови:

а) відігравати роль, зводити до спільного знаменника, знімати

стружку;

б) соціальна програма, захист національних меншин, ринкові відносини;

в) рука руку миє, як горохом об стіну, про вовка промовка;

г) іскра вогню великого, за всіх скажу, за всіх переболію, мертві сраму не

імуть.

19. Визначте рядок фразеологізмів, які мають біблійного походженя:

а) Неопалима купина. Альфа й омега. Лицар печального образу;

б) Бути чи не бути. Золоте правило. Випити чашу до дна;

в) Блудний син. Шлях на Голгофу. Притча во язицех;

г) Останній із могікан. Піддати анафемі. Нитка Аріадни;

20. Визначте рядок фразеологізмів, до складу яких входять лише крилаті

вислови:

а) Пропаща сила. Прийшов, побачив, переміг. Тисяча і одна ніч;

б) Стріла Купідона. Ахіллесова п’ята. Золоті руки;

в) Товкти воду у ступі. Синій птах. Пасти задніх;

г) Спіймати облизня. Манна небесна. Варфоломіївська ніч.

ВАРІАНТИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

Варіант 1

1. Мова і суспільство. Функції мови.

2. Випишіть з газетного тексту 10 слів-термінів, поясніть їх значення та доцільність використання.

3. Виправте помилки: п’ятдесятирічний ювілей, болільник футболу, спів ставити помилки, подавляюча більшість.

4. Напишіть правильно слова і поясніть їх правопис: імідж/мейкер, учитель/словесник, без/відома, казна/чий, звідки/небудь, аби/ж/то, пост/скриптум, вище/згаданий, семи/сотий, по/перше, типологічно/споріднений, авіа/рейс, хліб/сіль, транс/атлантичний, хроніко/документальний.

5. З’ясуйте значення та походження фразеологізмів: Лицар печального образу. Альма-матер. Умивати руки. Моцарт і Сальєрі.

Варіант 2

1. Взаємозв’язок мова й мовлення, мови й мислення.

2. Випишіть з газетного тексту приклади словникових і контекстуальних антонімів, поясніть.

3. Поставте наголос у словах: черговий, сільськогосподарський, усмішка, помилка, шофер, феномен, статуя, вітчим, виразно.

4. Напишіть правильно слова і поясніть їх правопис: інтер/бачення, суб/культура, стоп/кадр, ніби/то, не/мов/би/то, з/року/в/рік, мульти/медіа, інформ/бюро, ді/джей, де/портація, будь/хто, відео/інформація, ритмо/мелодійний, пройм/тайм, щастя/доля.

5. З’ясуйте значення та походження фразеологізмів: Гордіїв вузол. Сади Семіраміди. Вавилонське стовпотворіння. Парнас.

Варіант 3

1. Поняття літературної норми. Структурно-мовні типи норм.

2. Випишіть з газетного тексту приклади синонімів, поясніть мету їх уживання.

3. Виправте помилки: зложити повноваження, наказаний злочинець, вилікуватись від нежиті, згідно постанови.

4. Напишіть правильно слова і поясніть їх правопис: полунично/вишневий, на/вигляд, макро/система, міні/футбол, все/таки, все/ж/таки, фото/робот, прес/реліз, далеко/далеко, одно/денний, тех/план, в/одночас, магазин/салон, здивовано/розгублений, псевдо/мистецтво.

5. З’ясуйте значення та походження фразеологізмів: Спочивати на лаврах. Ламати списи. Манна небесна. Содом і Гоморра.

Варіант 4

1. Культура мови. Основні комунікативні ознаки культури мовлення.

2. Випишіть з газетного тексту приклади міжмовних омонімів, поясніть їх особливості.

3. Поставте наголос у словах: батьківський, ласкавий, новий, пасквіль, глядач, напрочуд, аристократія, загадка, випадок, зачин.

4. Напишіть правильно слова і поясніть їх правопис: аудіо/візуальний, день/два, м'ясо/молочний, Ростов/на/Дону, ретро/град, держ/майно, довго/очікуваний, нежданий/негаданий, державо/творчий, ні/ким, ні/з/ким, розмовно/побутовий, теле/ефір, гірко/солодкий, світло/голубий.

5. З’ясуйте значення та походження фразеологізмів: Золота середина. Золотий дощ. Золоті руки. Золоте правило.

Варіант 5

1. Поняття орфоепічної норми та її значення для формування культури усного мовлення.

2. Випишіть з газетного тексту 10 трансформованих фразеологізмів, поясніть спосіб трансформації.

3. Виправте помилки: найбільш здібніший, футбольні болільники, пахуча шампунь, з біллю в серці.

4. Напишіть правильно слова і поясніть їх правопис: у/трьох, по/третє, по/троє, відео/сюжет, тільки/що, соціал/демократичний, мас/медіа, загально/відомий, напів/сонний, диск/жокей, по/братньому, прем’єр/ліга, пра/ліс, через/те/що, блок/система.

5. З’ясуйте значення та походження фразеологізмів: Перейти Рубікон. Іду на Ви! Бути чи не бути. Півцарства за коня.

Варіант 6

1. Графіка та орфографія як важливі чинники нормативності, культури писемного мовлення.

2. Випишіть з газетних публікацій 10 складноскорочених слів та абревіатур та поясніть спосіб їх творення.

3. Поставте наголос у словах: Черемош, стенографія, ненависть, одинадцять, гуртожиток, вимова, псевдонім, квартал, агент, сантиметр.

4. Напишіть правильно слова і поясніть їх правопис: звуко/відтворення, ніби/то, польсько/український, спец/загін, інформ/агентство, експрес/новини, прес/секретар, кіно/об’єктив, по/можливості, психо/лінгвістика, хтозна/звідки, загально/європейський, пів/Києва, аби/куди, все/таки.

5. З’ясуйте значення та походження фразеологізмів: Біла пляма. Лебедина пісня. Співати дифірамби. Останній із могікан.

Варіант 7

1. Публіцистичний стиль як основа мовлення засобів масової інформації, його особливості.

2. Випишіть і проаналізуйте 10 фразеологізмів у ролі заголовків, зачинів і кінцівок у матеріалах українських видань;

3. Виправте помилки: звернутися по наступним питанням, приймати участь, довгострокова відпустка, три автора.

4. Напишіть правильно слова і поясніть їх правопис: супер/приз, кіно/хроніка, компакт/диск, великий/превеликий, лікар/терапевт, тридцяти/шести/градусний, абсолютно/сприятливий, ні/до/кого, весна/красна, ледве/ледве, теле/шоу, кінець/кінцем, нижче/наведений, екстра/ординарний, хімік/технолог.

5. З’ясуйте значення та походження фразеологізмів: Книга за сімома печатями. Святая святих. Обітована земля. Біла ворона.

Варіант 8

1. Загальне поняття про функціональні стилі української мови, їх коротка характеристика.

2. Випишіть з газетного тексту 5 професіоналізмів. В чому їх відмінність від слів-термінів?

3. Поставте наголос у словах: приязнь, живопис, рукопис, решето, весняний, вірші, витрата, потойбіч, алкоголь, верба.

4. Напишіть правильно слова і поясніть їх правопис: стерео/магнітофон, анти/терористичний, латино/американський, віч/на/віч, теле/журналіст, вище/згаданий, військово/морський, віце/президент, по/українськи, штаб/квартира, загально/освітній, темно/зелений, чим/раз, повсяк/час, без/сумніву.

5. З’ясуйте значення та походження фразеологізмів: Ахіллесова п’ята. Сім чудес світу. О свята простота! Блудний син.

Варіант 9

1. Джерела й склад української фразеології.

2. Наведіть приклади вживання в газетній публіцистиці іншомовних слів, визначте доцільність їх уживання.

3. Виправте помилки: пояснююча записка, вхід по пропускам, по нашим даним, довірене лице.

4. Напишіть правильно слова і поясніть їх правопис: мото/крос, немов/би/то, п’яти/тисячний, концерт/мейстр, унтер/офіцер, слово/в/слово, північно/східний, три/томний, казна/звідки, пліч/о/пліч, що/сили, медіа/центр, мати/й/мачуха, перекоти/поле, відео/репортаж.

5. З’ясуйте значення та походження фразеологізмів: Пута Гіменея. Піддати анафемі. Буря в склянці води. Нитка Аріадни.

Варіант 10

1. Структурні типи фразеологічних одиниць.

2. Випишіть з газетного тексту 10 термінів ринкової економіки.

3. Поставте наголос у словах: півтора, всього, задарма, дактиль, приятель, шанобливий, партер, завжди, предмет, новий.

4. Напишіть правильно слова і поясніть їх правопис: де/хто, в/середині, пів/університету, напів/свідомо, воєнно/стратегічний, військово/полонений, хоч/не/хоч, далеко/далеко, що/години, попід/віконню, синьо/жовтий, шістдесяти/п’яти/мільйонний, без/відома, з/за, порівняльно/історичний.

5. З’ясуйте значення та походження фразеологізмів: Альфа і омега. Перейти Рубікон. Легкий хліб. Не в'язати лика.

Варіант 11

1. Групи лексики сучасної української мови за походженням.

2. Випишіть з газетних публікацій 5 неологізмів, поясніть їх походження та значення.

3. Виправте помилки: купити за любу ціну, невимовна біль, десять гривнів, слідуюча зупинка.

4. Напишіть правильно слова і поясніть їх правопис: податково/фінансовий, високо/авторитетний, анти/демократичний, з/поміж, будь/що, де/що, на/щастя, мікро/автобус, по/батькові, мас/медіа, прем’єр/міністр, екс/чемпіон, жовто/гарячий, кисло/солодкий, студент/журналіст.

5. З’ясуйте значення та походження фразеологізмів: Останній з могікан. Неопалима купина. Шлях на Голгофу. Відкрити Америку.

Варіант 12

1. Сучасна українська лексикографія. Загальна характеристика словників.

2. Наведіть приклади вживання в газетних публікаціях жаргонізмів та арготизмів, поясніть мету їх уживання.

3. Поставте наголос у словах: видання, український, Євангеліє, Орест, триптих, помовчати, центнер, бюлетень, монолог, байдуже.

4. Напишіть правильно слова і поясніть їх правопис: прес/конференція, до/речі, честь/честю, пів/Львова, будь/ласка, коли/б, східно/український, псевдо/культура, авіа/рейс, що/небудь, на/вигляд, Івано/Франківськ, національно/патріотичний, сніжно/білий, до/побачення.

5. З’ясуйте значення та походження фразеологізмів: Терновий вінок. Випити чашу до дна. Гордіїв вузол. Канути в Лету.

Вказівки до виконання контрольної роботи

Перше завдання контрольної роботи передбачає реферативний письмовий виклад теоретичного матеріалу, що ілюструється змістовними прикладами. Відповідь має бути стислою, лаконічною, конкретною і повною.

Друге завдання носить пошуковий характер. Для виконання завдання варто використати матеріали друкованих україномовних ЗМІ. Дібрані матеріали повинні бути проаналізовані згідно вимог завдання.

Третє і четверте завдання покликані перевірити знання з орфоепії, лексики, граматики української мови.

Виконуючи п’яте завдання, при необхідності слід звернутися до фразеологічного словника.

Варіант контрольної роботи студенти вибирають за останньою цифрою номера своєї залікової книжки.