6.4 Лабораторні завдання й методичні вказівки

1. Визначити параметри вхідної послідовності радіоімпульсів.

1.1 Підготувати прилади й установку до роботи. Підключити генератор високочастотних коливань до гнізда Г₁, а Y-вхід осцилографа – до гнізда Г₃, вхід зовнішньої синхронізації осцилографа з'єднати з гніздом Г₅.

Установити тумблер «Сигн.» у положення «РИ», тумблер «Ген.» – у положення «e(t)», тумблер «Контур» – у положення «Посл.», тумблер «Вкл.» – у положення «Полн.», тумблер «R_ш» – у положення «∞», тумблери «R₀» й «R_д1» – у положення «0». Становить максимальна відстань між котушками (зв'язок між контурами при цьому практично відсутній).

1.2 Одержати нерухому осцилограму радіоімпульсу е.р.с. за допомогою органів керування розгорненням осцилографа.

1.3 Визначити період заповнення, тривалість і період повторення радіоімпульсів.

При каліброваному розгорненні осцилографа вимірюваний часовий інтервал визначають добутком трьох величин: довжини вимірюваного інтервалу часу на екрані по горизонталі в розподілах шкали, значення величини часу на один розподіл шкали даного положення перемикача «Час/діловий.» і значення множника розгорнення (якщо є такий перемикач).

2. Досліджувати проходження радіоімпульсів через послідовний коливальний контур, настроєний на частоту гармонічного заповнення f₀*, при різних додаткових опорах: а) R_д1=0; б) R_д1=15 Ом.

2.1 Одержати нерухому осцилограму напруги на ємності послідовного контуру, підключивши Y-вхід осцилографа до гнізда Г₄.

2.2 Змінюючи ємність контуру, настроїти контур на частоту заповнення по максимуму амплітуди радіоімпульсів напруги на ємності.

2.3 Не змінюючи посилення Y-каналу осцилографа, замалювати осцилограми напруги на ємності при двох добротностях контуру. Добротність контуру змінювати тумблером «R_д1», включаючи або виключаючи додатковий опір у першому контурі.

2.4 Визначити тривалість фронту радіоімпульсу.

3. Дослідити проходження радіоімпульсів через послідовний контур, резонансна частота якого не збігається із частотою заповнення вхідних радіоімпульсів, при додаткових опорах: а) R_д1=0; б) R_д1=15 Ом.

3.1. Змінюючи ємність змінного конденсатора С₁, розстроїти контур.

Замалювати осцилограми при двох добротностях контуру, не змінюючи посилення Y-каналу осцилографа.

3.2 Виміряти період биттів.

3.3 Визначити частоту настроювання контуру, установити частоту зовнішнього гармонійного впливу рівній резонансній частоті контуру. При цьому тумблер «Сигн.» повинен бути в положенні «АМ».

3.4 Розрахувати період биттів і зрівняти зі значенням, знайденим експериментально.

4. Визначити експериментально добротність послідовного контуру, що відповідає різним додатковим опорам: а) R_д1 = 0; б) R_д1 = 15 Ом.

4.1 Підключити гармонійний вплив до послідовного контуру. При цьому тумблер «Сигн.» повинен бути в положенні «АМ».

4.2 Визначити резонансну частоту контуру по максимуму осцилограми напруги на ємності й частоти f₁ й f₂, що відповідають границям смуги пропускання (на рівні 0,707), на яких розмах осцилограми зменшиться на 30%.

4.3 Розрахувати добротність контуру як Q= f₀/( f₂– f₁).

5. Одержати й замалювати осцилограми напруги на паралельному коливальному контурі, настроєному на частоту заповнення радіоімпульсу струму, при добротностях контуру, що відповідають шунтувальним опорам: а) R_ш = ∞; б) R_ш = 47 кОм. Виміряти тривалість фронту. Перевести тумблер «Контур» у положення «Пар.», тумблер «Ген.» – у положення «i(t)», встановити R₀=0.

6. Одержати й замалювати осцилограми напруги на паралельному контурі при впливі радіоімпульсу струму, частота заповнення якого не збігається з резонансною частотою контуру. Знайти період биттів по осцилограмі й шляхом розрахунку, визначивши попередньо частоту настроювання контуру за допомогою зовнішнього генератора. Дослідження провести при: а) R_ш → ∞; б) R_ш = 47 кОм.

7. Визначити експериментально добротності паралельного контура, що відповідають різним значенням R_ш, при впливі радіоімпульсу струму.

8. Одержати й замалювати осцилограми напруги на паралельному контурі при впливі радіоімпульсу е.р.с., при цьому тумблер «Ген.» повинен бути в положенні «e(t)».

9. Дослідити перекручення, що виникають при впливі радіоімпульсу із прямокутною огинаючою й немодульованим заповненням на зв'язані коливальні контури, настроєні на частоту заповнення, при різних зв'язках: меншому, рівному й більшому критичного.

9.1 Перевести тумблер «Контур» у положення «Посл.». Підключити Y-вхід осцилографа до гнізда Г₆. Одержати нерухому осцилограму радіоімпульсу напруги на ємності другого контуру при слабкому зв'язку, установивши відстань між котушками приблизно 5 см.

9.2 Настроїти контури в резонанс на частоту заповнення радіоімпульсу, домігшись зміною ємності змінних конденсаторів С₁ і С₂ максимальної амплітуди радіоімпульсу на ємності другого контуру.

9.3 Замалювати в одному масштабі осцилограми напруги на ємності другого контуру при різних зв'язках.

9.4 Визначити по осцилограмі тривалість фронту або період биття для всіх випадків.

9.5 При сильному зв'язку за допомогою зовнішнього генератора гармонійних сигналів (тумблер «Сигн.» у положенні «АМ») визначити частоти екстремумів амплітудно-частотної характеристики зв'язаних контурів. Використовуючи ці дані розрахувати частоту биттів.

10. Одержати й замалювати осцилограми напруги на ємності другого контуру системи зв'язаних контурів для зв'язку, меншого, більшого й рівного критичному, при впливі радіоімпульсів на розстроєні контури.