3.2 Варіанти індивідуальних завдань

ПОЯСНЕННЯ. При побудові схем випробувань для тригерів, схем на їхній основі варто вибрати із БМ EWB необхідні цифрові ІС даного типу, побудувати схему й вимірювальний модуль, використовуючи інструменти й прилади. Для непарних (парних) номерів студентів у підгрупі при аналізі й проектуванні схем завдань 3.2.2, 3.2.4, 3.2.5, 3.2.6 взяти за основу RS ()-тригер. Програма випробувань схеми за індивідуальними завданнями 1-8 базується на знятті й аналізі осцилограм (що розкривають особливості тригера або схем з його застосуванням і підтверджують його ТІ, таблицю переходів, див. рис. 3.5-3.8) і особливість схем при їх застосуванні.

Завдання 3.2.1, 3.2.2 знайомлять із типовими типами тригерів RS, D, JKі їхньою роботою. Завдання 3.2.3-3.2.6 показують приклади застосування тригерів для формування ряду послідовностей синхроімпульсів у ЦА; завдання 3.2.7, 3.2.8 ілюструють спосіб кодування станів ЦА на основі його запису в тригери.

3.2.1 Аналіз jk-тригера із внутрішньою затримкою й динамічним керуванням

Особливістю схеми (рис 3.9) є використання кон’юнкторов &1 із внутрішньою затримкою, більшої суми затримок обох елементів І-АБО-НІ. Для виконання цієї умови необхідно включити додаткові елементи, наприклад, повторювачі або інвертори.

3.2.2 Дослідження тригерних схем, побудованих на базі d- і jk- тригерів

Увазі пропонуються схеми, представлені на рис. 3.11.

а) Т-тригер б) синхронний D-тригер і в) синхронний Т-тригер

Рисунок 3.11  Спрощені схеми асинхронного

3.2.3 Дослідження схеми перетворення синхропослідовності у двофазну послідовність на частоті, рівної 1/2f генератора сі

Робота цифрових пристроїв, що містять двійкові елементи пам’яті на тригерах, супроводжується передачею даних за трактом їхньої обробки від попереднього блоку до наступного.

Рисунок 3.12 − Схема формування двофазної синхропослідовності

Така передача даних строго регламентується в часі синхросигналами, що дозволяють прийом і передачу даних для кожного блоку. Найпростіша схема двофазної послідовності синхросигналов зображена на рис. 3.12, у якій розподіл сигналів основ послідовності СІ (f = 1 МГц) здійснюється за двома фазами синхронізації СІ1 () і СІ2 (). Кон’юнкция синхросигналов СІ1 і СІ2 у будь-який момент часу дорівнює "0" − принцип двофазної синхронізації.

3.2.4 Схема формування двох послідовностей імпульсів зі зрушенням на чверть періоду відносно один одного

Рисунок 3.13 − Схема формування двох послідовностей імпульсів зі зрушенням на чверть періоду відносно один одного

3.2.5 Синхронізатор зовнішнього одиночного імпульсу довільної тривалості

Зовнішній сигнал (командний сигнал) часто має сенс деякої одиночної події, часовий початок і довжина якого нічим не регламентуються. З огляду на, що синхронні цифрові пристрої правильно сприймають вхідні сигнали тільки в певні моменти часу, необхідно здійснювати прив’язку зовнішніх сигналів до діючій у системі синхропослідовності. Схема, що вирішує це завдання, наведена на рис. 3.14.

Рисунок 3.14 − Схема формування імпульсу, рівного періоду синхросигнала

З’ясувати, як зміниться робота схеми, якщо в ланцюг синхронізації другого тригера включити інвертор (показаний пунктиром).

3.2.6 Синхронізатор зовнішнього одиночного імпульсу з додатковою функцією генерації пачки імпульсів

Схема (рис. 3.15) складніше попередньої, через виконання додаткової функції тривалість пачки імпульсів дорівнює тривалості командного імпульсу. Положення й тривалість командного сигналу (КС) відносно синхропослідовності СІ − довільне. Реалізація кнопки ПУСК провести по рис. 3.10.

Рисунок 3.15 − Формувач одиночного синхроімпульсу одночасно з пачкою синхросигналів