- •1. Історія української журналістики. Періодизація курсу
- •2. Масово-інформаційна діяльність у стародавньому світі
- •3. Явища пражурналістики, їх характеристика
- •4. Передумови виникнення журналістики
- •5. Особливості становлення української журналістики та її джерела.
- •6. Перші друковані часописи в Західній Україні. Іншомовна преса у Львові.
- •7. Харківські газети і журнали (1812-1825). Журнальна публіцистика.
- •8. Загальна характеристика видань харківського періоду.
- •9. Федір Пільгер як видавець першого галузевого журналу в Україні.
- •10. Харківська школа романтиків. Альманах «Утренняя звезда»
- •11. Загальна характеристика альманаху «Ластівка» є. Гребінки
- •12. Характеристика харківських альманахів і.Срезневського та і.Петрова.
- •13. Загальна характеристика альманаху «Киевлянин» м. Максимовича.
- •14. “Русалка Дністровая” як тип журнального видання. Структура. Жанри. Цензурна заборона.
- •15. Друкарня п.Куліша. Історія та загальна характеристика альманаху «Записки о Южной Руси». Альманах “Хата” (1860).
- •16. Пробудження національно-культурного руху. Роль т.Шевченка й “Основи”.
- •17. Загальна характеристика, програма часопису, редактори «Основи».
- •18. Історичні та публіцистичні праці м. Костомарова, п. Куліша в. Антоновича на сторінках «Основи».
- •19. Заснування газети л. Глібова «Черниговский листок»
- •20. Історичні передумови Валуєвського циркуляру 1863 р. Та Емського указу 1876р.Аналіз документів.
- •21. Суспільно-політичні передумови переміщення розвитку української журналістики в Галичину.
- •22. Основні засади розвитку москвофільської журналістики, головні видання.
- •23. Розквіт народовської преси. Публіцистика і критика і.Франка.
- •24. Газета «Буковина».“Буковинська” дискусія між б. Грінченком і м. Драгомановим. “Листи з України Наддіпрянської” п. Вартового (б. Грінченка)
- •25. Розквіт народовської преси. Публіцистика і критика і.Франка.
- •В історії народовської журналістики можна виділити три періоди:
- •26. Літературно-науковий журнал “Зоря” (1880).
- •27. Розвиток радикальної журналістики. Видання «Громадський друг”. “Дзвін”. “Молот”
- •28. Історичне заснування журналу “Народ”.
- •29. Журнал і.Франка “Життє і Слово”
- •30. “Братство тарасівців” (1891 р.) та його маніфест “Україна irredenta”: ю. Бачинського
- •31. Загальна характеристика журнального процесу кінця XIX ст.
- •32. М.Грушевський як реформатор видавничої та журнальної справи в Галичині. Видавнича діяльність нтш.
- •33. Журнал “Літературно-науковий вісник”. Загальна характеристика.
- •34. Революційна Українська Партія та її видання (“Самостійна Україна”, “Хлібороб”, “Запоріжжя”, “Слобожанщина”).
- •35. М.Міхновський - публіцист і організатор української преси.“Самостійна Україна”.
- •36. Преса Української Соціал-Демократичної Партії (“Правда”, “Боротьба”).
- •37. Популярні видання 1905-1914 рр.
- •38. Українська періодика 1917-20-х років XX ст. Становлення більшовицької преси.
- •39. Ліквідація українського національного відродження в 30-ті роки.
- •40. Комуністично-радянська преса України та її напрямки довоєнного періоду.
- •41. Вітчизняна журналістика періоду Великої Вітчизняної війни.
- •42. Видання повоєнного періоду та доба «шістдесятництва», основні риси.
- •43. Розвиток радіо- та телевізійного мовлення в Україні, загальна характеристика.
- •44. Журналістика доби “застою”.
- •45. Вітчизняна журналістика в період перебудови…
- •46. Преса України періоду незалежності.
- •5.Сучасна структура медіа-сфери в Україні
38. Українська періодика 1917-20-х років XX ст. Становлення більшовицької преси.
Преса більшовиків спочатку, від ленінської “Искры”, завозилася в Україну, здебільшого з Росії. Але невдовзі після лютневої (1917 р.) революції в Києві, Харкові, Катеринославі, Луганську почали виходити перші газети комуністів. Зокрема, в червні 1917 р. розпочала свою історію газета “Донецький пролетарій”, що, змінивши кілька разів назву, виходить і в наші дні як “Луганская правда”, одна з провідних газет Донбасу. Першим редактором її став К. Ворошилов, майбутній відомий державний і політичний діяч УРСР та СРСР.
Але “першою ластівкою” слід вважати харківську газету “Пролетарий”, яка вийшла в світ 10 лютого 1917 р. і випускалася до кінця вересня через нестачу коштів - після ряду невдалих спроб зібрати, за прикладом російських видань, гроші з робітників. Від початку й до кінця вона витримувала ленінську лінію “Правды”, на відміну від деяких інших видань, що допускали “хитання” в бік націонал-комунізму. Так, київський “Голос социал-демократа” дозволяв собі не передруковувати ленінські статті з петроградських видань, натомість видрукував так звану Київську платформу, що містила сумнівні, з точки зору ортодоксальних комуністів, положення.
Несхибну правдистську лінію обрала від 4 квітня катеринославська “Звезда”. Вона, перейменована згодом на “Зорю”, лишилася до наших днів одним з флагманів обласної преси Придніпров’я.
Перші ж видання зіткнулися з шаленим опором газет всіх політичних партій України. Їм відмовляли друкувати тиражі, чинили перешкоди у їх розповсюдженні. Несприйняття більшовизму як ідеології та особливо як способу вирішення політичних проблем відразу було в Україні дивуюче одностайним.
Кількісно видання більшовиків у 1917-1918 рр. значно поступалися часописам інших партій. В Одесі у 1917 р. з 117 часописів лише 4 підтримували більшовиків, у Києві з березня по серпень того ж року з 106 періодичних видань лише “Голос соціал-демократа” та й то нечітко, відстоював ленінську лінію.
Єдиного центрального видання в Україні більшовики довгий час не мали. Нетривалий час виходила газета першого українського радянського уряду ЦИКУК (Центральный Исполнительный комитет Украины) “Вісник Української Народньої Республіки” на двох мовах, спочатку у Харкові, а потім у Києві, обидва випуски очолювали правдисти, і “диригували” виданням через вірну соратницю Є. Бош з ЦК РКП(б).
Основною темою більшовицької преси були критика буржуазних урядів, пропаганда марксистсько-ленінських ідей та захоплення політичної влади, відомості про робітничий рух. Найвпливовішим гаслом було припинення І Світової (імперіалістичної) війни, мир без анексій та контрибуцій. Постійно, з номера в номер на всіх сторінках тут друкувалися матеріали про необхідність переходу політичної влади в руки пролетаріату, керованого партією більшовиків, та про єдність історичних доль пролетарів України і Росії, про необхідність возз’єднання їх в новому інтернаціоналістичному пролетарському союзі.
Втім, ні ідеї більшовизму, ні преса цієї партії поки що великого впливу на перебіг подій в Україні не мали.
Певна аудиторія була у більшовицької преси у великих промислових центрах, але головними рушійними силами історії в Україні були селянство та армія, отже редакції цих видань наполегливо шукали контактів з ними, друкували корисну для себе інформацію з сіл, з війська.