11.Вогневе ураження противника в наступі. Стисла характеристика завдань вогневого ураження.
(наступ
МБР з ходу з висуванням з глибини)
Характеристика періодів вогневого ураження.
|
АСНВ |
АПтА |
АПгА |
АЗВВ |
|
Початок: Після закінчення артилерійської підтримки атаки (тобто з розгромом бригад першого ешелону противника). Закінчення: Здійснюється на всю глибину бойового завдання загальновійськового з’єднання. Залучається: Вся штатна, придана та призначена для підтримки артилерія. Види вогню: ЗосВг, ВгОЦ. Примітка. При відбитті контратак противника ЗосВг, МВг, ЗагВг (НЗВг, РЗВг). |
Початок: З закінченням артилерійської підготовки атаки, з виходом підрозділів першого ешелону на рубіж переходу в атаку. Починається за сигналом командира з’єднання. Примітка. Проводиться на глибину оборони бригад першого ешелону противника (8-10 км) з зосередженням основних зусиль на першій позиції противника. Закінчення: З розгромом бригад першого ешелону і оволодінням рубежем бригадних резервів противника.
Залучається: Вся штатна, придана та призначена для підтримки артилерія. Методи артилерійської підтримки атаки (Види вогню): РВгЗ, ВгВ (1,2), ПЗВ (1,2,3), ЗосВг, ВгОЦ. |
Початок: У встановлений час, але не пізніше виходу підрозділів першого ешелону на рубіж розгортання в батальйонні колони. Закінчення: З виходом підрозділів першого ешелону на рубіж переходу в атаку. Примітка. Здійснюється на глибину оборони частин першого ешелону противника. Тривалість: Складається з декількох вогневих нальотів, запланованих по ТЗЯН, артилерії, протитанкових засобах, живій силі та вогневих засобах в опорних пунктах батальйонів першого ешелону, ПУ, РЛЗ. Залучається: Вся штатна, придана та призначена для підтримки артилерія.
Види вогню: ЗосВг, ВгОЦ. |
Початок: Безпосередньо перед висуванням наших військ з вихідних районів; з початком висування; в ході висування військ. Закінчення: з початком АПгА. Тривалість обумовлена часом, необхідним для висування військ з вихідних районів до рубежу розгортання в батальйонні колони. Залучається: мінімальна кількість артилерії (з метою запобігти розкриттю основного угрупування артилерії до початку АПгА). Артилерія військ, яка знаходиться в безпосередньому зіткненні з противником, а також далекобійна артилерія. Цілі: Далекобійні засоби противника, ТЗЯН, батареї РСЗВ, бойові вертольоти на посадочних майданчиках, засоби ППО, ПУ.
Види вогню: ЗосВг, ВгОЦ. |
15.Розвідка районів ВП артилерійськими розвідувальними групами і підготовка до заняття їх вогневими взводами.
У задачі АРГ, яка висилається для розвідки маршруту, вибору і підготовки ВП входить:
оцінка прохідності доріг для техніки батареї, вибір і позначення об'їзних шляхів на трудно прохідних ділянках;
ведення радіаційної і хімічної розвідки маршруту;
визначення стану переправ, мостів і їх вантажопідйомності, пошуку бродів та їх обслідування; виставлення при необхідності постів регулювання руху;
оцінка місцевості, наміченої старшим командиром в якості району ВП, можливість зайняття її вогневими підрозділами та виконання вогневих завдань;
підготовка місцевості до зайняття вогневими взводами (підготовка ВП).
Звично до складу АРГ від батареї включаються:
командир основної гармати; один - два номери обслуги, які навчені мінно-вибуховій справі, радіотелефоніст з радіостанцією, нештатна група самопривязки або машина СОБ.
Для ведення радіаційної і хімічної розвідки до складу групи включається номер обслуги гармати, який навчений роботі на приладах РХР з ВПХР, ДП - 5 В і комплектом знаків огородження.
Екіпірування АРГ, виділеної від батареї включає:
бусоль ПАБ - 2А, далекомірну рейку, мірний шнур ( стрічка), засоби для обчислювальних робіт (НІХ, ЕКОМ. і т.д), таблицю стрільби, робочу карту, бланки карток топогеодезичної прив'язки, радіостанцію, прилади ВХР, ДП - 5 В, міношукач або щупи, шанцевий інструмент.
До складу АРГ ( дивізіону) може бути виділена машина СОБ або топоприв’язчик.
При отриманні задачі від командира дивізіону ( батареї) начальник АРГ
повинен з’ясувати:
відомості про противника і своїх військах;
маршрут руху вогневих взводів, і задачі розвідгрупи;
район вогневої позиції, основнй напрямок стрільби, найменші приціли (дальності); склад групи і час її виступу;
порядок дії групи при виявленні загороджень і несправності шляху;
час виступу вогневих взводів;
строк подання донесення про виконану роботу і порядок підтримки зв'язку з командиром батареї; порядок дії після виконання задачі.
До виступу начальник АРГ повинен намітити на карті район вогневих позицій, нанести маршрут руху і старанно його вивчити.
По закінченні підготовчої роботи начальник АРГ ставить задачу особовому складу групи.
Приклад 1. « Противник обороняється по північному березі р. Соть. Групі поставлена задача провести розвідку маршруту висування вогневих взводів до району бойових дій і до 18.00 23.4 вибрати і підготувати в районі перехрестя доріг, на схід 1 км від населеного пункту Барахоєво основну вогневу позицію батареї. Основний напрямок стрільби 2- 00. Д мін = 2900 м.
Маршрут руху :Домінське, Павлово, Федорівка, Барахоєво. Загальна протяжність 30 км.
Початок висування групи 9.00 на ЗІЛ - 131 бортовий номер МЦ 52-78.
Сержанту Соколову в районі ВП у взаємодії з рядовим Корсуном здійснити топогеодезичну прив'язку. Виписку із каталога координат для району ВП одержати у мене.
Рядові Кузьміч, Гостіщєв у районі ВП виконують роботи з облаштування місцевості для зайняття вогневими взводами. При собі мати кілочки для визначення місць гармат, віхи для провішування основного напрямку стрільби, шанцевий інструмент.
Радіотелефоністу рядовому Бурлакову зв'язок с командиром батареї підтримувати на частоті 459,5. Його позивний « Бурштина - 474», наш - « Ветеран - 49». Радіостанцію мати в положенні чергового прийому.
Під час маршу ряд.Чорнолюку вести радіаційну і хімічну розвідку. Забір повітря проводити через 20 - 25 хвилин руху.
До 8.00 отримати у старшини сухий пайок на 1 добу, підготувати озброєння та майно до виконання бойової задачі. Збір групи о 8.30 на перехресті доріг, що справа від вас у 40 метрів».
Вибір закритої вогневої позиції.
Прибувши до кордону ВП, установленої старшим командиром, начальник АРГ орієнтується на місцевості і заздалегідь ( по карті) вибирає місцевість для вогневої позиції. Прибувши до вибраного по карті району, начальник АРГ зобов'язаний зробити його оцінку по чотирьом показникам
- на наявність мінно-вибухових загороджень і зараженість РА і ОР;
по місткості району (місцевість повинна дозволяти розміщення гармат на установлених інтервалах - 20 - 40 метрів) і стану грунту (грунт повинен бути по можливості твердим але не кам'янистим і не пиловий);
на забезпечення виконання вогневих задач батареї, тобто щоб приціл найменший, визначений на даній місцевості був менший заданого командиром батареї П min;
на забезпечення укриття блиску пострілів від наземного спостереження противника; для цього глибина укриття місцевості повинна бути більше, зазначеної в статі 10 Посібника по бойовій роботі вогневих підрозділів артилерії.
Для виконання робіт з оцінки місцевості на її придатність для ВП начальник АРГ будує свою роботу в такій послідовності:
1. Запитує у хіміка-дозиметриста дані радіаційної і хімічної розвідки;
2.3а допомогою компасу визначає через який орієнтир(місцевий предмет) проходе основний напрямок стрільби;
3.Відносно місцевих предметів визначає, де буде проходити фронт батареї, його величина і приблизне місцезнаходження основної гармати батареї;
4.Ставить задачу номеру обслуги з міношукачем. Наприклад: « Рядовому Литвиненко провести розвідку місцевості на наявність мін та шляху заїзду на ВП і по фронту батареї. Маршрут вашого висування до ВП: від точки вашого знаходження, до темного куща по дорозі. Місце основної гармати в 10 м справа від куща. Фронт батареї: справа - окреме дерево, зліва - виїмка.
В подальшому провести розвідку шляху заїзду на ВП з лівого флангу і чагарника « Низький», що справа. Виконуйте!.
5. Після доповіді хіміка - дозиметриста і прийняття рішення, СОБ ставить йому задачу на організацію спостережного поста.
6.Після доповіді номера обслуги з мінношукачем про відсутність мін на шляху заїзду на ВП і по фронту батареї начальник АРГ з особовим складом висувається до зазначеного місця стояння основної гармати. Зробивши оцінку ґрунту, вибирає остаточно майданчик для основної гармати, дає команду забити кілочок — вказівку і розставляю над ним бусоль або, якщо в групі є командирська машина,то заводе її так щоб візир опинився над кілочком.
7.Визначає найменші приціли в основному напрямку стрільби на повному, найменшому і проміжковому зарядах. Для чого використовує таблиці стрільби і бусоль (візир машини).3рівнює отриманні дані з завданням командира батареї. Рішення начальника АРГ: місцевість для ВП за умовами можливості виконання вогневих завдань придатна при стрільбі на мінімальній дальності на зарядах П, 2, 4.
8.Визначає глибину укриття будь - яким способом і порівнює її величину з найменшою глибиною укриття для гармат його батареї.
Підготовка закритої вогневої позиції.
Начальник АРГ з особовим складом на вибраній на ВП ділянці місцевості проводе слідуючі роботи для її підготовки до заняття вогневими взводами:
вибирає місця стояння всіх гармат батареї і відмічає їх кілочками за допомогою бусолі, виставленої на місці основної гармати і орієнтованої в основний напрямок стрільби (кутомірне кільце встановлено на ЗО - 00), провішує основний напрямок стрільби;
вибирають(облаштовують) основну, запасну і нічні точки наводки, визначають, записують по ним основні кутоміри;
здійснюють топогеодезичну прив'язку точки стояння основної гармати і проводять контроль прив'язки;
складають схему розміщення гармат на ВП і визначають величини уступів і інтервалів між гарматами;
вибирають в 30 - 40 м ззаду зліва від основної гармати місце стояння бусолі СОБ( командирської машини), відмічають його кілочком, визначають з цієї точки і записують відліки по 1 -2 орієнтирам;
вибирають місце для укриття тягачів в 200 - 500 м від фронту батареї (інтервали поміж тягачами до 50 м), а також місце для складування боєприпасів.
За наявності часу особовий склад АРГ здійснює трасування місцевості під окопи чи проводе її інженерне обладнання.
Начальник АРГ оформляє картку топогеодезичної прив'язки ВП, з визначенням основних кутомірів, дирекційних кутів по орієнтирам з місця стояння бусолі, найменших прицілів, глибини укриття.
21.Робота командира вогневого взводу по підготовці вогневих взводів до бойового застосування. Робота на ВП до відкриття вогню.
При зайнятті підготовленої вогневої позиції старший офіцер батареї зупиняє колону вогневих взводів поблизу вогневої позиції по можливості в укритому місці, викликає до себе командира вогневого взводу, командирів гармат, командира відділення - старшого обчислювача, оператора-топогеодезиста з бусоллю і старшого водія (командира відділення тяги), висувається з ними на вогневу позицію та вказує:
основний напрямок стрільби на місцевості;
місця кожної гармати і точки наведення;
основні кутоміри для основної гармати;
місце машини (пункту управління) старшого офіцера батареї;
місце бусолі та орієнтирні напрямки;
найменші приціли для батареї;
місця для викладання боєприпасів та їх кількість;
місця укриття для тягачів і машин для боєприпасів;
порядок зайняття та залишення вогневої позиції.
Старший офіцер батареї подає команду: ”Приготуватися до зайняття вогневої позиції”.
Командири гармат знаходять місця своїх гармат, вибігають на 10-20 метрів у бік, з якого здійснюється заїзд, і підіймають у правій руці прапорець (праву руку).
Старший офіцер батареї подає сигнал: “Заводь”, “Руш”, “Зайняти вогневу позицію”, “До бою”.
Заїзд вогневих взводів на позицію здійснюється у похідному строю по можливості з напрямку одного із флангів. При неможливості заїзду з флангу вогневу позицію займають з фронту чи тилу. У деяких випадках вогнева позиція може займатися повзводно чи погарматно.
Після зайняття гарматами вогневої позиції та приведення їх у бойове положення вогневі взводи готуються до ведення вогню, для чого:
готують до роботи машину старшого офіцера батареї;
визначають координати вогневої позиції (якщо вони не визначалися раніше) та передають на пункт управління вогнем дивізіону і командиру батареї;
задають основний напрямок стрільби основній гарматі (при побудові паралельного віяла по основній гарматі);
будують паралельне віяло;
визначають основні кутоміри для кожної гармати по основній, запасній (нічних) точках наведення і різниці кутомірів для переходу до запасної (нічних) точок наведення;
визначають найменші приціли, а за необхідності - інтервали, уступи та перевищення гармати відносно основної гармати і фронт батареї;
готують та сортують боєприпаси;
визначають температуру зарядів;
старший офіцер батареї доповідає на пункт управління вогнем дивізіону та командиру батареї про готовність до ведення вогню.
У залежності від характеру бойових дій, умов місцевості, наявності контурних точок координати вогневої позиції визначають за допомогою навігаційної апаратури або за допомогою приладів по карті (аерознімку) одним із способів:
полярним способом; - ходи; - зарубки.
Основній гарматі основний напрямок стрільби задається одним із таких способів:
по візиру машини старшого офіцера батареї (бусолі), зорієнтованому за дирекційним кутом в основному напрямку стрільби;
по завчасно визначеному кутоміру;
за віхами.
Паралельне віяло у батареї будується одним із таких способів:
по візиру машини старшого офіцера батареї (бусолі), зорієнтованому в основному напрямку стрільби;
по основній гарматі;
по небесному світилу.
Старший офіцер батареї віяло будує (окрім способу по небесному світилу) не менше двох разів, при цьому за дійсний вважається останній результат.
Після перевірки готовності батареї старший офіцер батареї доповідає на пункт управління вогнем дивізіону і командиру батареї:
координати і висоту ВП;
кількість гармат у батареї і номер основної гармати (якщо потрібно);
найменші приціли;
кількість боєприпасів за видами і партіями;
сумарне відхилення початкової швидкості снарядів основної гармати для кожних партії і номера зарядів (якщо потрібно);
температуру зарядів.
Приклад доповіді старшого офіцера батареї: “Десна” до ведення вогню готова. 905087, 306966, 140. Найменші приціли, заряди повний, третій, шостий, вправо: 99, 105, 112; прямо: 70, 82, 88; вліво: 86, 92, 97. 200-0250, 201-0160, 202-0500. Температура зарядів на ґрунті плюс 8 ºС. У боєукладанні плюс 12ºС. Я “Десна”.
22.Робота командира вогневого взводу по підготовці вогневих взводів до бойового застосування. Робота на ВП після доповіді про готовність до ведення вогню.
Після доповіді про готовність до ведення вогню старший офіцер батареї зобов’язаний:
організувати перевірку нульових установок прицілу та нульової лінії прицілювання гармат батареї;
здійснити контроль точності орієнтування гармат та визначення координат вогневої позиції;
дати вказівки командирам гармат для розрахунку індивідуальних поправок та заповнення таблиць індивідуальних поправок для зарядів, на яких передбачається ведення вогню, перевірити правильність їх розрахунку;
дати вказівки про подальші заміри температури зарядів, а в реактивних батареях, крім того, напрямку та швидкості вітру на активній ділянці траєкторії;
підготувати вогневі взводи до виконання планових вогневих завдань;
організувати безпосередню охорону та самооборону вогневих взводів на позиції, інженерне обладнання і маскування вогневої позиції, захист від зброї масового ураження, високоточної і запалювальної зброї.
Перевірку нульових установок прицілу і нульової лінії прицілювання виконують командири гармат під керівництвом командира вогневого взводу.
При обмеженні часу перевірку нульової лінії прицілювання проводять відмічанням по зрізу ствола.
Якщо відмітка кутоміра і відбивача панорами не відповідають відміткам, які записані, то необхідно дані відмітки встановити на кутомірному кільці, кутомірному барабані і барабані відбивача.
Для контролю точності орієнтування гармати визначають дирекційний кут напрямку, наданого гарматі. Для цього старший офіцер батареї подає команду: ”Батареї (такому-то взводу, такій-то гарматі) відмітитися по гірокомпасу (візиру, бусолі)”.
Визначають дирекційний кут за допомогою гірокомпаса (візира, бусолі) на панораму гармати. Додають до дирекційного кута напрямку на гармату відмітку, яку доповів навідник. Отриманий результат є дирекційним кутом напрямку, наданого гарматі (гарм).
Поправка у кутомір (кут) для уточнення орієнтування гармати розраховується за формулою
кут = он(ц) - гарм
Для підготовки вогневих взводів до виконання планових вогневих завдань у відповідності до витягу із таблиці вогню старший офіцер батареї зобов’язаний:
дати вказівки обчислювачу на визначення установок по планових цілях та складання таблиці розрахованих установок для стрільби батареї;
навести гармати батареї (взводу) у першу планову ціль або в одну із ділянок загороджувального вогню;
перевірити точність розрахованих установок і доповісти їх у штаб дивізіону (якщо установки для стрільби готуються на вогневій позиції батареї);
записати команди та установки по планових цілях до бланку запису стрільби старшого офіцера батареї;
дати вказівки командирам гармат записати установки по планових цілях до бланку запису стрільби командира гармати та бланку запису розрахованих установок для стрільби гармати;
за необхідності оформити картку ПЗВ або ВгВ;
поставити завдання командирам гармат на розкладку боєприпасів по вогневих нальотах;
доповісти командиру батареї та на пункт управління вогнем дивізіону про готовність до ведення вогню по планових цілях.
Для організації безпосередньої охорони та самооборони вогневих взводів на вогневій позиції старший офіцер батареї зобов’язаний:
з’ясувати на місцевості танконебезпечні напрямки;
вибрати місця для спостережного поста і організувати на ньому спостереження;
за необхідності (вночі, в умовах обмеженої видимості) організувати патрулювання на підступах до вогневої позиції;
намітити та обладнати поблизу гарматних окопів місця для протитанкової зброї, майданчики для гармат, сектори обстрілу для відбиття атаки танків і мотопіхоти противника; провести заходи маскування;
встановити чергування командирів гармат на вогневій позиції і номерів при гарматах, а також чергування водіїв у місцях розташування засобів тяги та перевірити знання черговими сигналів, що подаються зі спостережного поста;
встановити порядок дій особового складу вогневих взводів та відділень тяги при відбитті атаки танків, мотопіхоти і вертольотів противника;
скласти схему безпосередньої охорони та самооборони вогневих взводів на вогневій позиції ;
перевірити готовність вогневих взводів до виконання завдань щодо самооборони та розроблення карток вогню гармат;
управляти діями особового складу при відбитті атаки танків і мотопіхоти противника;
намітити місця для установлення мінного поля.
При організації інженерного обладнання та маскування вогневої позиції старший офіцер батареї:
уточнює обсяг робіт, послідовність їх виконання, визначає потребу у силах та засобах;
ставить завдання особовому складу.
Інженерне обладнання вогневої позиції виконується так, щоб забезпечувалися постійна бойова готовність і відповідний захист від сучасних засобів ураження.
При організації радіаційного, хімічного і біологічного захисту старший офіцер батареї визначає:
склад спостережного поста, завдання і порядок ведення радіаційної і хімічної розвідки;
порядок перевірки наявності і справності засобів індивідуального захисту;
порядок прийняття їжі та відпочинку особового складу в умовах застосування противником ЗМУ;
порядок маскування вогневої позиції димами;
порядок дій особового складу при застосуванні противником запалювальної зброї;
заходи зі спеціальної і часткової обробки;
сигнали оповіщення і порядок дій особового складу по них.
23.Документи які ведуться на ВП. Дати стислу характеристику кожному документу.
а) старшим офіцером батареї (командиром вогневого взводу):
- робоча карта;
- картка топогеодезичної прив'язки (при завчасній підготовці вогневої позиції);
запис стрільби старшого офіцера батареї;
картка вогневого валу (ВгВ) або послідовного зосередження вогню (ПЗВ) батареї (якщо ведеться ВгВ або ПЗВ);
- схема безпосередньої охорони та самооборони вогневих взводів на позиції;
- таблиця наявності і витрат боєприпасів на вогневій позиції;
- схема вогню батареї прямою наводкою (для артилерії, яка виділена для стрільби прямою наводкою) або схема протитанкового вогню (у протитанкових підрозділах на кожному підготовленому рубежі розгортання);
- таблиця вирахованих установок для стрільби батареєю;
б) командиром гармати:
запис стрільби командира гармати;
таблиця індивідуальних поправок гармати;
картка вогню гармати;
запис вирахованих установок для стрільби гармати;
в) обчислювачем:
таблиця вирахованих установок для стрільби батареєю;
бланк розрахунку поправок батареї;
г) оператором - топогеодезистом:
- навігаційний журнал;
- журнал спостережень та обліку роботи гірокомпаса.
д) радіотелефоністом:
- журнал радіотелефоніста.
Всі документи повинні відпрацьовуватися точно, своєчасно і у повному обсязі.
24.Порядок заняття ВП вогневими взводами. Розпорядження СОБ на заняття ВП.
При зайнятті підготовленої вогневої позиції старший офіцер батареї зупиняє колону вогневих взводів поблизу вогневої позиції по можливості в укритому місці, викликає до себе командира вогневого взводу, командирів гармат, командира відділення - старшого обчислювача, оператора-топогеодезиста з бусоллю і старшого водія (командира відділення тяги), висувається з ними на вогневу позицію та вказує:
основний напрямок стрільби на місцевості;
місця кожної гармати і точки наведення;
основні кутоміри для основної гармати;
місце машини (пункту управління) старшого офіцера батареї;
місце бусолі та орієнтирні напрямки;
найменші приціли для батареї;
місця для викладання боєприпасів та їх кількість;
місця укриття для тягачів і машин для боєприпасів;
порядок зайняття та залишення вогневої позиції.
Приклад. «Місце основної - тут. Основний напрямок стрільби 2- 00 проходе через пагорб, що попереду вас;для основної гармати - позначено віхами.
Місця інших гармат позначені кілочками.
Точки наводки: основна - стовп, що справа ззаду. Запасна - віха на дереві, що зліва ззаду. Командиру основної гармати: основні кутоміри - по основній точці наводки 6-50,
по запасній 55-23.
Місце машини СОБ ( бусолі) з права ззаду від мене в 40 м. позначено кілочком. Дирекційний кут з нього на основну точку наводки 27 -20.
У кожної гармати на грунт вивантажити по 40 осколково-фугасних снарядів з зарядом зменшеним, підривник РГМ - 2, і по 4 кумулятивних.
Тягачі і машини під боєприпаси укрити справа у чагарнику.
Заїзд на вогневу позицію злівого флангу. « Зайняти вогневу позицію». «До бою».
Старший офіцер батареї подає команду: ”Приготуватися до зайняття вогневої позиції”.
Командири гармат знаходять місця своїх гармат, вибігають на 10-20 метрів у бік, з якого здійснюється заїзд, і підіймають у правій руці прапорець (праву руку).
Старший офіцер батареї подає сигнал: “Заводь”, “Руш”, “Зайняти вогневу позицію”, “До бою”.
Заїзд вогневих взводів на позицію здійснюється у похідному строю по можливості з напрямку одного із флангів. При неможливості заїзду з флангу вогневу позицію займають з фронту чи тилу. У деяких випадках вогнева позиція може займатися повзводно чи погарматно.
Командири гармат зустрічають свої гармати і супроводжують їх на місця, позначені кілочками.
Командир вогневого взводу у призначеному місці розставляє та орієнтує бусоль.
Машини з боєприпасами рухаються за вогневими взводами на вогневу позицію для розвантаження або до сховищ.
Бойові машини реактивної артилерії, як правило, виїжджають на вогневу позицію зарядженими. їх заряджають у районі зосередження на пункті заряджання або на місці останньої зупинки.
З метою чіткого управління взводами (обслугами, машинами) командири подають сигнали (команди) голосом і дублюють їх руками (прапорцями, ліхтарем).
Коли гармата підійде до призначеного місця і зупиниться приблизно в основному напрямку стрільби, командир гармати самохідної артилерії командує: "Стій", "До бою". Командири гармат причіпної артилерії подають команди: "Стій", "До машини", "Розчіпляй" або "Розвантажити міномет (гармату)", "Вперед", "До бою" або "До бою з піддону". За цими командами водій зупиняє тягач, обслуга спішується з тягача, розчіплює (розвантажує) гармату (міномет). За командою "Вперед" водій зупиняє тягач на вказаному місці, зручному для розвантаження боєприпасів та майна, відкриває борт.
Обслуга приводить гармату у бойове положення, і командир гармати доповідає по радіо або голосом (підіймає праву руку) "Така-то готова".
За командою командира гармати "Розвантажити боєприпаси" обслуга, крім навідника, розвантажує боєприпаси та майно.
Для відведення тягачів та машин під боєприпаси з вогневої позиції старший офіцер батареї (командир вогневого взводу) подає команду "Тягачі (машини) в укриття".
Старший водій (командир відділення тяги) подає команду (сигнал) "Машини (тягачі) за мною", після чого виводить в укриття розвантажені машини (тягачі). Решта прямує в укриття самостійно у міру розвантаження.
Командири гармат, отримавши команду «До бою» знаходять місце своїх гармат, уточнюють по компасу де проходе основний напрямок стрільби, вибігають вперед на 20 - 40 метрів по лінії основного напрямку стрільби(для Д - 30) чи назад (для решти гармат) і піднімають жовті прапорці. Старший офіцер батареї, знаходячись біля бусолі ( машина СОБ) подає прапорцями сигнали «Заводь», «Руш» і керує заїздом техніки на ВП. Командир автомобільного відділення виводе колону на вогневу позицію. Командири гармат зустрічають свої гармати і перемішуючись бігом попереду тягачів в 6 – 8 м, виводять їх на місця позначені кілочками. Як тільки гармата панорамою стане над кілочком, подаються команди: «Стій», «До машини», «Розчіпляй», «До бою».
Обслуга гармат приводе гармати в бойове положення; по команді свого командира: «Вивантажити боєприпаси» вивантажують на грунт скомандувану старшим офіцером батареї кількість боєприпасів і майно. По готовності гармати, її командир піднімає праву руку і доповідає голосом( по радіо): «Таке — то готов».
Тягачі з ВП відводять по команді СОБ «Тягачі в укриття» по мірі їх розвантаження. Перші тягачі відводе в укриття командир автомобільного відділення.