Уч.Пос. ВЕДЕНЯ ПЕРЕГОВОРІВ

171

РАДА З ОПІКИ - один з головних органів ООН. Відповідно до Статуту ООН складається з: 1) держав-членів ООН, які управляють територіями під опікою; 2) постійних членів Ради Безпеки ООН, які не управляють територіями під опікою; 3) такого числа інших членів ООН, обраних Генеральною Асамблеєю ООН на 3 протягом року , яке може виявитися необхідним для забезпечення того, щоб загальна кількість членів Ради розподілялося порівну між членами ООН, керівниками й не керуючими територіями під опікою.

РАСИЗМ І РАСОВА ДИСКРИМІНАЦІЯ - одне з правопорушень міжнародних. Расизм-теорія, що приписує перевагу або неповноцінність окремим расовим чи етнічним групам, що обгрунтовує право людей панувати над іншими чи відкидати інших, нібито нижчих по відношенню до них.

РАТИФІКАЦІЙНІ ГРАМОТИ - документ, що підтверджує ратифікацію міжнародного договору відповідним органом держави. Зазвичай ратифікаційна грамота підписується главою держави (уряду) і скріплюється підписом міністра закордонних справ. Ратифікаційна грамота може здаватися на зберігання

(депонуватися) депозитарію багатостороннього договору. При укладанні двостороннього договору проводиться обмін ратифікаційними грамотами між його учасниками.

РЕВІЗІЯ МІЖНАРОДНОГО ДОГОВОРУ - внесення поправок до міжнародного договору або його зміну. Може проводитися тільки за згодою всіх учасників договору. Ревізія міжнародного договору можлива як у межах колишнього, так і з встановленням нового терміну дії договору.

РЕДЕМАРКАЦІЯ МЕЖ - перевірка і відновлення лінії державного кордону на місцевості і позначення її прикордонними знаками на основі раніше складених документів, як правило, двостороннього характеру (протоколу-

опису, карт і протоколів прикордонних знаків). У практиці РФ такі документи складаються змішаними комісіями з демаркації та редемаркаціі кордону.

РЕЄСТРАЦІЯ МІЖНАРОДНОГО ДОГОВОРУ - внесення до спеціального реєстру міжнародної організації чинного міжнародного договору,

172

що дозволяє сторонам договору посилатися на нього в органах такої організації при обгрунтуванні своїх прав.

РЕЖИМ НАЙБІЛЬШОГО СПРИЯННЯ - принцип міжнародних економічних відносин, відповідно до якого договірні держави на взаємній основі надають один одному переваги та пільги щодо мит і зборів, що стягуються при ввезенні або вивезенні товарів, та інших правил проведення внешторгових операцій .

РЕЗОЛЮЦІЇ ГЕНЕРАЛЬНА АСАМБЛЕЯ ООН - приймаються в письмовому вигляді і мають, як це передбачено ст. 10 Статуту ООН, силу рекомендацій. Для забезпечення дотримання положень, що містяться в таких резолюціях, не можуть застосовуватися будь-які примусові заходи. У цьому сенсі вони самі по собі не створюють норм міжнародного права і не є його джерелами.

РЕКВІЗИЦІЯ (від лат. Reguisitio - вимога) - примусове оплатне вилучення різних видів майна для використання їх армією ворожої держави.

РЕКТИФІКАЦІЯ КОРДОНУ-незначні зміни або уточнення в положенні кордону на місцевості щодо лінії державного кордону, раніше встановленої міжнародним договором. Ректифікація кордону застосовується у випадках будівництва тунелів, гідростанцій, аеродромів, мостів та інших споруд, а також з метою задоволення господарських інтересів держав на лінії кордону або поблизу від неї. Вона здійснюється на основі міжнародних договорів між заінтерсованнимі сторонами. Ці договори поряд з договорами про встановлення державних кордонів нерідко підлягають ратифікації.

РЕПАРАЦІЯ (від лат. Reparatio-відновлення) - одна з форм матеріальної відповідальності суб'єкта міжнародного права за шкоду, заподіяну в результаті вчиненого ним міжнародного правопорушення іншому суб'єкти міжнародного права. Виплата репарації може проводитися в натурі, у вигляді грошової або іншої матеріальної компенсації або одночасно реституції і компенсації збитків.

173

РЕПАТРІАЦІЯ - повернення в країну громадянства, постійного проживання або походження тих осіб, які опинилися в силу різних обставин на території іншої держави.

РЕПРЕСАЛІЇ - правомірні примусові дії держави, спрямовані на відновлення своїх прав, порушених іншою державою, за допомогою дій, інших,

ніж застосування сили або загроза її застосування. Заходи, використовувані як репресалій, повинні бути пропорційні викликав їх правопорушенню і припиняються з моменту відновлення положення, йому передував.

РЕСТИТУЦІЯ - у міжнародному праві повернення майна, неправомірно захопленого і вивезеного одним з воюючих держав у території іншої держави,

що був його військовим супротивником.

РЕТОРСІЯ - правомірні примусові дії держави, вчинені у відповідь на недружній акт іншої держави. Реторсия має на меті відновлення принципу взаємності у відносинах відповідних держав. Заходи, використовувані як реторсии, повинні бути пропорційні викликав їх акту і припиняються з моменту відновлення попереднього стану. Як і репресалії, Реторсия не передбачає застосування збройної сили або загрози її застосування.

РЕЦЕПЦІЯ (від лат .- receptio) - в теорії права-запозичення. У

міжнародному праві цей термін зазвичай застосовується для позначення точного відтворення у внутрішньодержавних нормативних актах формулювань міжнародно-правових актів. Іноді під рецепцією розуміється забезпечення державою з допомогою свого законодавства виконання своїх міжнародних зобов'язань.

РІШЕННЯ РАДИ БЕЗПЕКИ - резолюції цього органу, які мають, на відміну від рекомендацій, обов'язковим характером для держав-членів ООН (ст. 25 Статуту ООН).

РОЗМЕЖУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЗОНИ-встановлення меж економічної зони між державами з протівооежащімі або суміжними берегами.

Здійснюється, согласнос Конвенції ООН з морського права 1982 р., шляхом угоди між зацікавленими державами на основі міжнародного права, як це

174

визначено в ст. 38 Статуту Міжнародного Суду ООН, з метою досягнення справедливого рішення.

РОЗРИВ ДИПЛОМАТИЧНИХ ВІДНОСИН-припинення дипломатичних відносин між державами на підставі офіційної заяви компетентних органів влади одного з них, зроблену від його імені. Розрив дипломатичних відносин не обов'язково тягне за собою припинення консульських відносин.

САЛЮТ в міжнародній практиці-(від лат. Salus-привітання) - урочиста форма привітання або віддання почестей (артилерійськими і залпами рушниць,

прапорами). "Салют націй" (21 артилерійський залп) може проводитися з нагоди офіційного візиту глави держави, відвідування з офіційним візитом іноземним кораблем (з'єднанням кораблів) порту або військово-морської бази, а

також в інших випадках.

САНКЦІЇ МІЖНАРОДНІ - термін, використовуваний у доктрині та практиці в одному з наступних значень: 1) структурний елемент норми міжнародного права, який вказує на несприятливі наслідки для держави-

порушника; 2) примусові заходи, здійснювані міжнародними організаціями,

насамперед ООН; 3) особлива політична форма відповідальності міжнародно-

правової як наслідок злочину міжнародного; 4) індивідуальні та колективні примусові заходи, є відповіддю на правопорушення міжнародне; 5) заходи примусу, які застосовуються державами та міжнародними організаціями проти держави, який ухиляється від відповідальності за вчинене ним міжнародне правопорушення.

САТИСФАКЦІЯ - форма відповідальності міжнародно-правовий, що виражається в тому, що держава-порушник надає задоволення постраждалій державі.

СВОБОДА ВІДКРИТОГО МОРЯ-один з основоположних принципів сучасного міжнародного права, який передбачає право для всіх держав

(прибережних і не мають виходу до моря) свободу судноплавства, свободу польотів, свободу прокладати підводні кабелі і трубопроводи, споруджувати

175

штучні острови та інші установки, на свободу рибальства та на проведення наукових досліджень.

СЕГРЕГАЦІЇ (від лат. Segregacio-відділення) - відділення або ізоляція раси або етнічної групи шляхом насильницького чи добровільного поселення на обмеженій території, або шляхом встановлення перепон для соціального спілкування, або роздільного навчання і виховання, чи інших дискримінаційних заходів. Сегрегація-особливий вид дискримінації.

СЕКРЕТАРІАТ ООН - один з головних органів ООН, покликаний обслуговувати роботу інших органів ООН і здійснювати їх рішення і рекомендації. Персонал Секретаріату ООН призначається Генеральним секретарем, згідно з правилами, що встановлюються Генеральною Асамблеєю.

СЕПАРАТНІ ПЕРЕГОВОРИ - переговори, які ведуться під час військових дій або після них з противником однією з держав, що входять в союз чи коаліцію, таємно від інших держав-союзників або без згоди з останніми.

СИСТЕМА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА - сукупність взаємопов'язаних галузей міжнародного права, що мають свої принципи і подразделяющихся на інститути та підгалузі, що складаються з діючих норм міжнародного права.

СИТУАЦІЯ МІЖНАРОДНА - різновид міжнародних розбіжностей, що характеризується станом напруженості між двома або кількома державами.

СЛІДЧІ КОМІСІЇ - органи, утворені сторонами або компетентними організаціями щодо здійснення розслідування (встановлення фактичної сторони) обставин спору. Слідчі комісії засновуються на підставі окремих угод між сторонами, що визначає коло підлягають розслідуванню фактів, порядок і строки утворення комісії та обсяг її повноважень.

СПЕЦІАЛІЗОВАНІ УСТАНОВИ ООН - міжнародні міжурядові організації, що здійснюють діяльність в економічній, соціальній, культурній та інших областях.

СПІВДРУЖНІСТЬ НЕЗАЛЕЖНИХ ДЕРЖАВ (СНД) - міждержавне об'єднання, створене на основі Угоди про утворення Співдружності Незалежних Держав, підписаної в Мінську 8 грудня 1991 р. представниками

176

трьох республік колишнього СРСР-Республіки Білорусь, РРФСР і Україною.

Угода ратифікована 12 грудня 1991 постановою ВР РРФСР. Статут СНД прийнятий в Мінську 22 січня 1993 р., ратифікований НД РРФСР 12 квітня

1993 р. У відповідності до зазначеної угоди та статутом СНД цілями Співдружності є: розвиток рівноправного та взаємовигідного співробітництва народів і держав у галузі політики, економіки, культури, освіти, охорони здоров'я , охорони навколишнього середовища, науки, торгівлі, в гуманітарній та інших галузях, сприяння широкому інформаційному обміну, сумлінне і неухильне дотримання взаємних зобов'язань. Співдружність Незалежних Держав відкрита за згодою всіх її учасників для приєднання до неї держав-

членів колишнього СРСР, а також інших держав, що поділяють цілі і принципи Співдружності. В даний час в СНД входять 12 колишніх республік СРСР:

Російська Федерація, Україна, Республіка Білорусь, Республіка Узбекистан,

Республіка Казахстан, Азербайджанська Республіка, Республіка Грузія,

Республіка Таджикистан, Республіка Вірменія, Республіка Молдова,

Туркменістан, Киргизька Республіка (проте України так і не ратифікувала Угоди і формально не стала учасником Статуту СНД). Офіційним місцем перебування міждержавних органів СНД є Мінськ. основними інститутами

(консультативними і координуючими органами) СНД є: Рада глав держав Співдружності, Рада глав урядів, виконавчий секретаріат СНД, Міждержавний економічний комітет, Економічний Суд СНД, Міжпарламентська асамблея держав-учасників СНД, Ради міністрів оборони, Рада міністрів закордонних справ, Міждержавна рада по космосу, Консультативна рада з праці, міграції та соціального захисту населення, Рада з культурного співробітництва, Ради керівників державних інформаційних агенств СНД, Міждержавна Рада з питань охорони промислової власності, Правовий консультативна рада, Рада по співпраці в області охорони здоров'я, Статистичний комітет СНД, Міждержавна комісія з військово-економічного співробітництва та ін

СПОСТЕРІГАЧ ДИПЛОМАТИЧНИЙ-представник держави або міжнародної організації, що направляється для участі в роботі міжнародних

177

конференцій, організацій і органів. Порядок допуску та їх права визначаються правилами процедури. Як правило, спостерігач дипломатичний не має право голосу, підписання документів. Здійснення спостерігача дипломатичного практикується в тих випадках, коли держава або міжнародна організація зацікавлені в роботі міжнародного органу або конференції, але не є їх учасниками або не хочуть бути пов'язаними їхніми рішеннями чи розділяти за них відповідальність.

СТАТУС - встановлене нормами міжнародного права становище суб'єктів міжнародного права, різних міжнародних та державних органів, окремих категорій осіб та майна. У міжнародному праві немає чіткого юридично обумовленого розмежування між поняттями "статус" і "режим".

СТАТУС-КВО - стосовно до міжнародного права: положення в якійсь області міжнародних відносин або у взаєминах держав, що існує в даний момент або існувало в будь-який час у минулому.

СТАТУТ - у міжнародному праві найчастіше положення про основи діяльності будь-якого міжнародного органу (його статут) у формі багатосторонньої міжнародної угоди.

СТАТУТ МІЖНАРОДНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ - міжнародне багатостороння угода або інший установчий акт, що визначає характер, зміст діяльності,

основні завдання та цілі міжнародної організації. У таких документах зазвичай вказуються головні органи організації і визначається коло повноважень кожного з цих органів, а також порядок їх утворення та представництва в них членів організації.

СТАТУТ ООН - багатосторонню міжнародну угоду, розроблене провідними державами антигітлерівської коаліції (СРСР, США,

Великобританією, Францією і Китаєм) в роки другої світової війни і остаточно узгоджене на конференції в Сан-Франциско в 1945 р. Підписаний 51 державою-

членом первісним 26 червня 1945 р. і набув чинності 24 жовтня 1945 р. (відзначається щорічно як День ООН). Є конституційним документом,

заснували і регулюючим життєдіяльність найбільшої універсальної

178

міжнародної організації-Організації Об'єднаних Націй, основною метою якої є,

як йдеться в його преамбулі, "позбавити прийдешні покоління від лиха війни,

двічі в нашому житті принесла людству невимовне горе". Статут визначає функції та повноваження головних органів ООН-Генеральною Асамблеєю ООН, Економічної і Соціальної Ради ООН, Ради Безпеки ООН, Ради з Опіки,

Міжнародного Суду ООН, Секретаріату ООН. Невід'ємною складовою частиною Статуту є Статут Міжнародного Суду ООН.

СУБ'ЄКТИ МІЖНАРОДНОГО ДОГОВОРУ - сторони, що беруть участь в укладанні міжнародного договору, його учасники. Суб'єктами міжнародного договору можуть бути всі суб'єкти міжнародного права, тобто держави, народи

(нації), що борються за свою незалежність і міжнародні організації.

СУБ'ЄКТИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА - учасники міжнародних відносин, що володіють міжнародними правами й обов'язками і здійснюють і мають їх у рамках і на основі міжнародного права. Основними (первинними)

суб'єктами міжнародного права є держави, народи і нації, в тому числі провідні боротьбу за незалежність і створення власної національної держави, а

похідними (вторинними) - міжнародні організації, правосуб'єктність міжнародна яких визначається учреждающим ці організації актом-статутом або угодою і є похідною від правосуб'єктності держав-учасників такого акту.

Окремими елементами міжнародної правосуб'єктності можуть мати і государственноподобние освіти.

СУВЕРЕНІТЕТ ДЕРЖАВИ (фр. souverainete-верховна влада) - вся повнота законодавчої, виконавчої та судової влади держави на його території,

виключає будь-яку іноземну владу, а також підпорядкування держави владі іноземних держав у сфері міжнародного спілкування, крім випадків явно вираженого і добровільної згоди з боку держави на обмеження свого суверенітету.

СУДОВА ПРОЦЕДУРА МІЖНАРОДНА - засіб мирного врегулювання спорів, що полягає в розгляді спору міжнародним судом і винесенні по ньому рішення, як правило, обов'язкового для сторін. Судова процедура міжнародна

179

здійснюється міжнародним судом, який створюється на основі міждержавної угоди. В угоді визначаються порядок формування, компетенція, структура міжнародного суду, а також встановлюються основні правила судочинства.

СУПЕРЕЧКА МІЖНАРОДНИЙ - формально визнане розбіжність між суб'єктами міжнародного права, що виникає з питання факту або права. Може бути двостороннім або багатостороннім, виникати в різних сферах діяльності держав щодо тлумачення або застосування того чи іншого міжнародного договору, відповідальності конкретної держави.

ТЕАТР ВІЙНИ - сухопутна, повітряна і морська територія держав, а

також відкрите море і повітряний простір над ним, в межах яких відбувається збройний конфлікт.

ТЕРИТОРІАЛЬНІ ВОДИ (територіальне море) - смуга прибережних морських вод певної ширини, що відраховується від лінії найбільшого відпливу як на материку, так і на островах. Територіальні води держави-архіпелагу починаються за межами його архіпелажних вод. Ширина територіальних вод визначається прибережним (або архіпелажних) державою самостійно, але з урахуванням загальновизнаних принципів і норм міжнародного права.

Прибережна держава (держава-архіпелаг) здійснює повний суверенітет над територіальними водами, а також над повітряним простором над ними і над морським дном і його надрами під ними. За Конвенцією ООН з морського права 1982 р. Кожна держава має право встановлювати ширину своїх територіальних вод до межі, що не перевищує 12 морських миль, відмірюються від вихідних ліній, які встановлюються відповідно до Конвенції.

ТЕРИТОРІЯ ДЕРЖАВНА - частина поверхні земної кулі, що під суверенітетом певної держави.

ТЕРИТОРІЯ МІЖНАРОДНА - лежать за межами державної території географічні простори, які не належать виключно будь-якій державі в окремо, а

перебувають у загальному користуванні всього людства, всіх держав і правовий статус і режим яких визначаються міжнародним правом. До неї відносяться відкрите море, повітряний простір над ним, морське дно за межами

180

континентального шельфу, Антарктика, космічний простір, Місяць і інші небесні тіла.

ТЕРМІН ДІЇ ДОГОВОРУ МІЖНАРОДНОГО - період часу, протягом якого діє договір. Нерідко він визначається в самому договорі.

ТЕРМІНУ ДАВНОСТІ НЕЗАСТОСУВАННІ - відмова держав поширювати термін давності на злочини військові і злочини проти людства.

ТЕРОРИЗМ МІЖНАРОДНИЙ (від лат.trror-страх, жах) - злочин міжнародного характеру, дії окремих осіб і організацій, спрямовані на досягнення будь-яких цілей (зазвичай політичних) шляхом застосування акцій насильства, терористичних актів.

ТЛУМАЧЕННЯ МІЖНАРОДНОГО ДОГОВОРУ - з'ясування справжнього наміру сторін договору і дійсного сенсу його положень. Мета тлумачення-по можливості найбільш повна реалізація умов міжнародного договору, що тим самим забезпечує проведення в життя один з основних принципів міжнародного права pacta sunt servanda (договори повинні дотримуватися).

ТРАНСФЕРТ - обмін населенням між державами на основі міжнародної угоди, автоматичне зміна громадянства.

ТРАНСФОРМАЦІЯ - один із способів перетворення, перетворення норм міжнародного права в норми внутрішньодержавного права.

ТРЕТЕЙСЬКИЙ ЗАПИС - міжнародна угода про вирішення суперечки за допомогою третейського розгляду, часто-третейського суду (арбітражу).

ТРЕТІ ДЕРЖАВИ - держави, які не є учасниками даного міжнародного договору.

Трибуналі МІЖНАРОДНІ-міжнародні органи, що створюються для суду над злочинцями і державами з обвинуваченням у вчиненні міжнародних злочинів.

УЛЬТИМАТУМ - категоричне і не допускає ніяких подальших спорів і заперечень вимогу уряду однієї держави, що пред'являється уряду іншої