Висновки

У дітей мо­лодшого шкільного віку переважає наочно-образне мис­лення. Під час розв'язування задач вони спираються на реальні предмети або їх зображення. У них поглиблюєть­ся і розширюється мислення, що виявляється в глибшому розумінні змісту засвоєних понять, опануванні нових та оперуванні ними. Процес навчання стимулює розвиток абстрактного мислення, особливо на уроках математики, оскільки від дій з конкретними предметами школяр пере­ходить до розумових операцій з абстрактними числами.

Протягом молодшого шкільного віку в дітей форму­ються такі мислительні операції, як аналіз, синтез, порів­няння, абстрагування, узагальнення.

Аналіз — мислене розкладання цілого на частини. Пер­шокласники та деякі другокласники використовують пе­реважно практично-дійовий та образно-мовленнєвий ана­ліз предметів, явищ тощо. Із третього, а інколи навіть із другого класу він стає систематичним.

Синтез полягає в об'єднанні частин у ціле на основі по­переднього аналізу, встановлення зв'язків і відношень між ними. Першокласники легше здійснюють синтез у процесі виконання практичних дій. У третьому, рідше в другому, класі він набуває образно-мовленнєвого, система­тичного характеру.

Рівень аналізу й синтезу у молодших школярів зале­жить не тільки від їх загального розвитку, а й від предме­тів, які є об'єктом цих дій. Аналіз і синтез поєднуються у порівнянні об'єктів.

Порівняння — встановлення схожості або відмінності предметів, явищ. При порівнянні учні початкових класів легко виокремлюють відмінності і важче подібності. У процесі систематичного і тривалого навчання вони посту­пово опановують уміння виокремлювати та порівнювати подібності.

Абстрагування полягає у виокремленні одних ознак об'єкта і в одночасному ігноруванні інших. Учні початко­вих класів більше зосереджуються на зовнішніх ознаках, легше абстрагують властивості предметів, ніж зв'язки і відношення між ними.

Узагальнення — це відображення загальних ознак і якостей явищ дійсності. У молодшому шкільному віці во­но полягає в об'єднанні предметів на основі певної ознаки. Розвитку узагальнення сприяють систематичне виконан­ня завдань на групування наочних предметів, словесно оз­начених об'єктів, розв'язування математичних задач.

Учні початкових класів усвідомлюють власні мисли­тельні операції, що допомагає їм здійснювати самокон­троль у процесі пізнання. У них розвиваються самостій­ність, гнучкість, критичність, мислення.

Список використаної літератури

1. Волкова Н.П. Педагогіка: Навч. посіб. Вид. 2-ге, переробл., доп. – К.: Академвидав, 2007. – 616 с.

2. Джинин В.Н. Психодиагностика общих способностей. - М.: Издательский центр «Академия», 1996. – 186 с.

3. Забродський М.М. Основи вікової психології. Навчальний посібник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2001. – 112 с.

4. Крутій К., Маковсцька Н. Скарбничка ігор для розумних батьків і кмітливих дітлахів. — Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС Лтд», 2000. — 220 с.

5. Лазарчук Л.Ю., Майданюк І.З. Основи педагогіки: Матеріали для лекційного курсу та семінарських занять. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. – 550 с.

6. Мерлий В. С. Структура личности: Характер, способности, самосознание; Учеб. пособие к спецкурсу. — Пермь: Изд-во Перм, ун-та, 1990. – 325 с.

7. Никитин Б.П. Развивающие игры. -М.: Педагогика, 1981. – 120 с.

8. Павелків Р.В. Дитяча психологія: Навч. посіб. – К.: Академвидав, 2008. – 432 с.

9. Педагогіка: Навчальний посібник. – Харків, ТОВ «Одіссей», 2003. – 352 с.

10. Прокопенко І. Ф., Євдокімов В. І. Педагогічна технологія. -Харків: Основа, 1995. – 250с.

11. Психологія: Підручник / За ред.. Ю.Л. Трофімова. – 4-те вид., стереотип. – К.: Либідь, 2003. – 560 с.

12. Савчин М.В. Вікова психологія: Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2005. – 360 с.

13. Сисоєва С.О., Поясок Т.Б. Психологія та педагогіка: Підручники для студентів вищих навчальних закладів непедагогічного профілю традиційної та дистанційної форм навчання. – К.: Міленіум, 2005. – 520 с.

14. Степанов О.М. Основи психології і педагогіки: Посібник. – К.: Академвидав, 2003. – 504 с.

15. Чудповский В. 3. Воспитание способностей й формирование личности. — М., 1986. – 320 с.