- •10.Криза 6-7 років. Психологічна готовність до шкільного навчання та засоби її психодіагностики.
- •11. Проблема співвідношення навчання, виховання і розвитку, основні підходи до її вирішення. Основні психологічні причини порушень у родинному вихованні, шляхи їх корекції.
- •12. Поняття відчуття. Фізіологічні механізми відчуттів. Класифікація та основні властивості відчуттів. Розлади перцепції.
- •13. Порівняльна характеристика ранньої, середньої і пізньої дорослості: особливості особистісного, соціального та когнітивного розвитку. Кризи ідентичності у людей похилого віку.
- •14. Загальна характеристика психічного розвитку в підлітковому віці. Девіантна поведінка підлітків: діагностика, причини виникнення, засоби корекції.
- •15. Сучасні теорії научіння: теорія поетапного формування розумових дій як механізм інтеріоризації (п.Я. Гальперін); теорія формування у дітей системи наукових понять (в.В.Давидов).
- •18. Сутність фізіологічної теорії стресу, за г. Сельє. Причини виникнення стану нервово-психічної напруги та втоми. Засоби діагностики функціональних станів людини.
- •19. Теорії психічного розвитку: теорія розвитку вищих психічних функцій (за л.С. Виготським), концепція діалектичного характеру розвитку (за г.С. Костюком).
- •20. Поняття про емоції та почуття. Види емоцій. Види почуттів. Розлади емоційної сфери людини.
- •21. Когнітивний та особистісний розвиток дитини в дошкільному віці. Рольова гра як провідна діяльність дошкільника. Методи психодіагностики психічного розвитку дошкільників.
- •22. Мова та мовлення. Розвиток мовлення в онтогенезі. Розлади мислення та мовлення. Методи їх дослідження.
- •23. Поняття здібностей людини. Класифікація здібностей. Специфіка впливу сім’ї на інтелектуальні здібності дитини. Діагностика когнітивного розвитку дитини в молодшому шкільному віці.
- •24. Поняття спілкування. Спілкування як форма вияву активності особистості. Психологічні механізми соціальної перцепції.
- •25. Психологія малих соціальних груп. Структура взаємин у малій групі. Студентська група як соціально-психологічний феномен. Рівні розвитку групи та її типи.
- •26. Поняття про особистість в психології, її структура. Методики діагностики рис особистості.
- •27. Поняття про емоції та почуття. Види емоцій та почуттів. Оцінювання емоційного стану особистості за допомогою тестів( утому числі проективних).
- •28. Загальна характеристика психічного та особистісного розвитку підлітка. Криза підліткового віку. Типології акцентуйованих особистостей за к.Леонгардом та а.Є.Лічко. Тест к.Леонгарда.
- •29. Поняття соціальної групи. Межличностные отношения и группа. Діагностичні можливості соціометричного методу та процедури проведення соціометрії.
- •31. Поняття здібностей людини. Класифікація здібностей. Тести діагностики інтелекту.
- •Тести інтелекту
- •32. Сімейне консультування. Діагностичні методи, які застосовуються в сімейному консультуванні. Рисунок сім’ї.
- •33. Розлади відчуттів та сприймання.
- •34. Розлади пам’яті.
- •35. Розлади уваги.
- •36. Розлади волі та потягів.
- •37. Розлади мислення та свідомості.
- •38. Розлади емоційної сфери людини.
- •39. Основні методи психологічного консультування.
- •40. Характеристика завдань психологічного консультування.
- •41. Консультування з проблем подолання кризових станів.
- •42. Психокорекційна робота з дітьми.
- •43. Основні етапи консультування.
- •44. Особливості комунікації в психологічному консультуванні.
32. Сімейне консультування. Діагностичні методи, які застосовуються в сімейному консультуванні. Рисунок сім’ї.
Сімейне консультування – це один з різновидів сімейної психотерапії, що має свої відмінні ознаки і границі терапевтичного втручання. Сімейне консультування розвивалося паралельно із сімейною психотерапією, і ці два види професійної діяльності взаємно збагачували одне одного. Сімейне консультування ставить своєю метою вивчення разом з консультантом запиту або проблеми члена (членів) сім'ї для зміни рольової взаємодії в сім'ї та забезпечення можливостей особистісного зростання. Сім'ї звертаються за консультуванням з різних причин. Зазвичай знаходиться конкретний пацієнт (людина, яка вважається причиною неприємностей, в сімейній структурі), якого члени родини використовують в якості «вхідного квитка» в консультування.
Як правило, проблеми в сім’ї пов’язані із кризовими періодами, які характеризуються такими явищами, як: 1. Загострення ситуативних протиріч в сім'ї. 2. Розлад всієї системи і всіх процесів в ній. 3. Наростання нестійкості в сімейній системі. 4. Генералізація кризи, тобто її вплив поширюється на весь діапазон сімейних відносин і взаємодій. У зв’язку з цим психолог повинен пам’ятати, що: - У кризовій ситуації може відбуватися блокування актуальних потреб членів сім'ї, що, у свою чергу, може стати причиною появи негативного симптому в одного з них - найчастіше у дитини. - Для визначення особливостей проходження сім'єю кризових періодів необхідні аналіз і облік сімейних «нормативних фільтрів». Під «нормативними фільтрами» ми розуміємо сукупність норм, правил, установок, рольових позицій, уявлень, характерних для цієї сім'ї. - Важливим є вміння виявити психологом зони розвитку сім’ї. - В центрі аналізу знаходяться не індивідуальні особливості членів сім'ї, а реакції сім'ї як цілісного організму.
Для діагностики стану сім'ї та її психологічного благополуччя традиційно використовуються наступні методи: - проективний тест «Скульптура сім'ї»;
- метод генограми ( являє собою структуровану діаграму системи внутрішньосімейних відносин в трьох-чотирьох поколіннях. Вона запропонована М. Боуеном в 1978 р. в рамках підходу сімейної терапії, вивчає кілька поколінь родини. Мета її - показати, як зразки поведінки і внутрішньосімейних взаємин передаються з покоління в покоління і як події, подібні смертям, хворобам, великим професійним успіхам, переїздів на нове місце проживання, впливають на сучасні поведінкові зразки, а також на внутрісімейні діади і трикутники. Генограма дозволяє психотерапевта і родині одержати цілісну картину, розглядаючи всі феномени і події сімейного життя в якійсь інтегральної, вертикально спрямованої перспективі. Іноді вона висвічує те, що було таємницею для деяких членів сім'ї, витягуючи «скелет із шафи». Цей підхід має багато спільного з традиційними підходами до збору даних з історії родини, але його головною відмітною особливістю є структурованість і складання карти даних родини. );
- метод «Сімейний простір»;
- проективний тест «Малюнок сім'ї».
Малюнок сім'ї.
Мета: виявлення особливостей внутрішньосімейних взаємин.
Завдання: на основі виконання зображення, відповідей на запитання оцінити особливості сприйняття і переживань дитиною взаємин у сім'ї.
Складається з двох етапів: малювання своєї сім'ї та розмова після малювання. Для виконання цього тесту дитині дається стандартний аркуш паперу для малювання формат А4, олівець твердістю 2мм і гумку. Після цього дорослий пропонує дитині намалювати свою сім'ю, так, щоб всі її члени були чимось зайняті. На все запитання тестує відповідає без будь-яких вказівок, наприклад: «Можеш малювати, як хочеш».
Під час малювання експериментатор повинен зазначати або записувати всі спонтанні реакції дитини, стежити за його мімікою, жестами, а також фіксувати послідовність малювання. Після того, як малюнок закінчено, з дитиною проводиться розмова за такою схемою:
1. Хто зображений на малюнку, що робить кожен член сім'ї?
2. Де працюють або навчаються члени сім'ї?
3. Як у сім'ї розподіляються домашні обов'язки?
4. Які взаємини дитини з іншими членами сім'ї?
В системі кількісної оцінки кінетичного малюнка сім'ї враховуються формальні і змістовні особливості малюнка. Формальними вважаються якість ліній, розташування об'єктів малюнка, стирання всього малюнка або його окремих частин, затушовування окремих частин малюнка. Змістовними характеристиками малюнка є зображувана діяльність окремих членів сім'ї, їх взаємодія і розташування, а також відносини людей і речей на малюнку.
При інтерпретації кінетичного малюнка сім'ї основна увага звертається на наступні аспекти:
1. Аналіз структури малюнка сім'ї: порівняння складу реальної і намальованої сім'ї, розташування і взаємодія членів сім'ї на малюнку.
2. Аналіз особливостей малюнка окремих членів сім'ї: відмінності в стилі малювання, кількість деталей, схема тіл окремих членів родини.
3. Аналіз процесу малювання: послідовність малюнка, коментар, паузи, емоційні реакції під час малювання.
Для тесту «Кінетичний малюнок сім'ї» була спеціально розроблена схема кількісної оцінки. У ній виділяють п'ять симптомокомплексів:
1) сприятлива сімейна ситуація;
2) тривожність;
3) конфліктність в сім'ї;
4) почуття неповноцінності в сімейній ситуації;
5) ворожість.