Питання до заліку з курсу «Психологія віктимної поведінки»

1. Педагогіка та психологія у вивченні проблеми девіантної поведінки.

2. Основні прикладні психологічні аспекти проблеми девіантної поведінки.

3. Сутність девіантності особистості у зв’язку із соціалізацією.

4. Види соціальних норм, їх психологічна сутність.

5. Девіантна та ненормативна поведінка.

6. Основні психологічні теорії девіантної поведінки.

7. Девіантний мотив, основні стадії його формування.

8. Основні класифікації видів девіантної поведінки.

9. Типові зв’язки між окремими видами девіантної поведінки.

10. психічна аномалія та акцентуація як фактори девіантної поведінки.

11. Злочинність як вид девіантної поведінки.

12. Основні типи особистості злочинця.

13. Психологічна природа агресивності як риси особистості.

14. Психологічна характеристика групи, що скоює злочини.

15. Психологічні особливості організованої злочинної групи.

16. Психологічний портрет суїцидента.

17. Візуальна діагностика суїцидальних намірів.

18. Психологічний портрет особи, схильної до пияцтва.

19. Психологічний портрет наркомана.

20. Можливості психології у профілактиці та корекції девіантної поведінки.

21. Наукові підходи до оцінки поведінкової норми, патології, девіації.

22. Види норм за К.К.Платоновим.

23. Феноменологічна діагностика поведінкових стереотипів.

24. Гендерний підхід до оцінки поведінкової норми, патологій, девіацій.

25. Креативна особистість.

26. Класифікація параметрів темпераментів за А. Томасом і С. Чессом.

27. Взаємодія індивіда з реальністю.

28. Делінквентний тип девіантної поведінки.

29. Аддиктивний тип девіантної поведінки.

30. Патохарактерологічний тип девіантної поведінки.

31. Прояви девіантної поведінки особистості.

32. Прояви девіантної поведінки у сфері найбільш значущих соціальних відносин.

33. Прояви девіантної поведінки у сфері міжособистісних стосунків.

34. Прояви девіантної поведінки особистості у ставленні до себе.

35. Види девіантної поведінки та їх стислий аналіз.

36. Емоційне вигорання та професійна деформація особистості педагогів і їх вплив на виникнення девіацій у поведінці дитини.

37. Психолого-педагогічна некомпетентність вихователів як чинник девіантної поведінки дитини.

38. Індивідуально-психологічні фактори виникнення відхилень у поведінці.

39. Особливості ставлення особистості з девіантною поведінкою до себе.

40. Роль сім’ї у становленні особистості з девіаціями поведінки.

41. Підвищений рівень тривожності як чинник девіантної поведінки.

42. Соромливість як чинник девіантної поведінки.

43. Морально деформовані і протиправні ціннісні орієнтації як причини відхилень у поведінці особистості.

44. Відставання в загальному розвитку, що викликане хворобами, як чинник девіантної поведінки.

45. Фізичні вади та їх вплив на відхилення в поведінці.

46. Мета і принципи психологічної діагностики особистості з девіаціями в поведінці.

47. Стадії психологічної діагностики особистості з девіаціями поведінки.

48. Загальна характеристика методів психологічної діагностики особистості з поведінковими девіаціями.

49. Особливості спостереження як методу вивчення особливостей девіантної поведінки.

50. Процедура тестування особистості з поведінковими девіаціями.

51. Методи розвитку самосвідомості особистості з девіантною поведінкою.

52. Методи розвитку мотиваційної сфери особистості з девіантною поведінкою.

53. Особливості взаємодії психолога з батьками щодо профілактики і корекції девіантної поведінки дитини.

54. Особливості взаємодії психолога з педагогами щодо профілактики і корекції девіантної поведінки дитини.

55. Психологічна профілактика емоційного вигорання і професійної деформації особистості педагога як передумова запобігання девіантної поведінки дітей.

56. Рольові ігри як метод попередження і подолання девіантної поведінки особистості.

57. Соціально-психологічний тренінг як метод попередження і подолання девіантної поведінки особистості.

58. Ґендерна просвіта як чинник попередження девіантної поведінки девіантної поведінки особистості.

59. Психологічні засоби й механізми профілактики і корекції девіантної поведінки.

60. Розвиток психологічної культури особистості як передумова попередження відхилень у поведінці.