12. Масова інформація як інструмент впливу в масово-комунікаційній діяльності. Інформація та процес її сприйняття.

Будь-яка інформація, сприйнята кібернетичною системою (отже, і людиною), впливає на неї. Розглянемо цей вплив

на конкретних прикладах, а також фактори, що посилюють вплив інформації.

Приклад. Більше двох століть тому після публікування роману Гете „Страждання молодого Вертера”, в якому молодий геройзакінчував життя самогубством, Європою прокотилася лавина самогубств молодих людей, в основному чоловічої статі. Цю ланцюгову реакцію було названо феноменом Вертера.

Основні фактори, що збільшують вплив інформаціі:

— змушування до послідовності в міркуваннях (наприклад: змушують погодитися з очевидними твердженнями, а далі пропонують виконати некоректну дію, начеб-то схожу на попередню, від якої реципієнт вже не може відмовитися, щоб не бути непослідовним);

— змушування до взаємного обміну (наприклад: вам говорять компліменти, а далі пропонують підписати явно невигідну угоду);

— змушування робити так, як усі (наприклад: усі вже придбали пилосос цієї фірми, а тому придбайте його і ви);

— змушування діяти на засадах добропорядності (наприклад: фірма запрошує вас на безплатну вечірку, на якій присутні там ваші друзі радять вам зробити ту чи іншу покупку);

— змушування діяти так, як це робить явний авторитет (наприклад: всесвітньовідома співачка N користується зубною пастою X, тому користуйтеся нею і ви);

— змушування враховувати фактор дефіциту (наприклад: купуйте цю пральну машину, бо вона залишилася вже тільки одна).

Основними механізмами впливу інформації є такі:

— чіпляння „ярликів” (наприклад: Я купила цю приправу тому, що її продавав симпатичний мужчина);

— змушування думати за стереотипом (наприклад: він — „нашист”; те, що дороге, — те добре);

— обдурювання (наприклад: ця партія — продасть нашу землю багатіям з інших держав; ця партія — ліквідує школи з нашою мовою навчання);

— введення контрасту (наприклад: голосуйте за нашого кандидата, бо інший — сидів у тюрмі).

Соціологічними дослідженнями встановлено, що вплив не може перевищити той, що був до проведення інформаційної кампанії, більше ніж на 20%.

Фактори і механізми впливу відрізняються залежно від виду інформації (пізнавальна, культурологічна, гедоністична тощо), а також залежно від сфери інформаційних дій (реклама, пропаганда, інформаційні війни тощо).

 

Важливим інструментом впливу на громадськість є ЗМІ. Уже давно стало зрозумілим, що лише постійні зв’язки зі ЗМІ можуть забезпечити будь-якій організації бажані результати. На думку фахівців, ми живемо в суспільстві, яким керують засоби масової інформації.

Масова інформація — стереотипізована інформація, яка оперативно та регулярно поширюється на велику, географічно розпорошену аудиторію.

Інформація і комунікація є двома рівнями процесу спілкування.

Перший — пізнавальний (когнітивний) — пов'язаний з поширенням соціально важливих відомостей серед широкої аудиторії. На другому рівні процесу спілкування одержана соціальним суб'єктом інформація поєднується з системою існуючих норм і цінностей, регулює контакти з оточуючим середовищем, передусім соціальним. За цих умов процес комунікації має безпосереднє відношення до соціальної дії. Усе це свідчить, що комунікація — розгалуженіший процес, який суттєво впливає на функціонування соціуму.

Масова інформація, як інструмент впливу на масово комунікаційну діяльність характеризуються такими загальними особливостями:

— широта аудиторії, спрямованість і швидкість інформаційного впливу;

— сила, комунікативність, постійність і багатофакторність впливу;

— єдність пропагандистського, виховного та інформаційного впливу;

— багатство методів і форм впливу;

— доступність, поширеність, динамічність інформації.

Вплив ЗМІ на громадськість зумовлюється щонайменше двома функціональними завданнями.

1. Відображення, фіксація, моделювання дійсності, тобто подій, фактів, соціальних відносин, а остаточним продуктом є інформація про цю дійсність.

2. Зміна соціальної реальності й управління нею, утвердження, підтримання і трансляція ціннісних, нормативних орієнтирів суспільства, контроль за реалізацією управлінських рішень, регулювання соціальних відносин.Людина пізнає світ за допомогою інформації(сигналів), яку отримує, переробляє і за допомогою якої приймає рішення і формує поведінку. Сприйняття інформації пов'язане з

В основі спілкування лежить комунікативний процес передачі інформації від однієї особи іншій або групі осіб і сприйняття цієї інформації даними особами. У будь-якому одиничному акті передачі та сприйняття інформації необхідні, як мінімум, дві людини - відправник інформації (комунікатор) і її одержувач (комунікант або адресат).

Згідно з Вівером та Шенноном можна виділити три наступні проблеми комунікацій (передачі - приймання інформації).

1. Технічна проблема. Наскільки точно можуть бути передані символи комунікації?

2. Семантична проблема. Наскільки точно передані символи висловлюють бажаний сенс?

3. Проблема ефективності. Наскільки ефективно сприйнятий сенс впливає на людей у бажаному напрямку?

Та чи інша інформація кодується її відправником на основі системи знаків для передачі адресату комунікації. Перетворення інформації в сигнали проводиться комунікатором допомогоюпередавача, в ролі якого можуть виступати біологічні органи (наприклад, голосові зв'язки) або технічні пристрої (наприклад, автоматичне електричне табло).

Процес передачі інформації також може супроводжуватися перешкодами, через що інформація надходить до одержувача в спотвореному вигляді.

Сприйняття — це процес, який складається з елементів, потоків і сил, які сприяють або перешкоджають повідомленням, що адресу­ються покупцеві.

Процес сприйняття складається із двох стадій — зосередження уваги і тлумачення (інтерпретації) інформації.

Перша стадія — зосередження уваги. Людина свідомо чи несвідомо фільтрує нескінченний потік інформації. Вона читає тільки певні публікації, дивиться тільки вибрані нею телепрограми і ніколи не звертає уваги на всі афіші поспіль. Більшість стимулів, які пока­зують людині, вона просто не помічає, тобто вважає їх нецікавими або недоречними. Таким чином, кожна людина сприймає тільки не­значну частку всіх рекламних звернень.

Друга стадія — процес тлумачення (інтерпретації). Людина вкладає зміст стимулу у свої власні моделі реальності, моделі, які можуть дуже відрізнятися від моделей інших людей або тих, хто на­діслав цей стимул. Такою поведінкою людина спрощує, перекручує, організує і навіть створює нові стимули. Наслідком цього процесу і є, зокрема, те, що ми називаємо пізнанням.

Схематично це можна зобразити так:

стимул (рекламне звернення)-увага (активний пошук, пасивний пошук, пасивна увага) -інтерпретація (спрощення, перекручування, створення нового стимулу) -пізнання.

Неефективним є той процес комунікації, який має конфлікт. Конфлікт між комунікантом і комунікатом свідчить про незавершеність комунікативного процесу, про його нецілісність. При цьому знищення протистояння здійснюється не засобами примусу й сили, а перемогою однієї точки зору над іншою. Конфлікт - це протистояння між індивідами або ідентичними групами індивідів на основі незадоволення загальнолюдських потреб (конфлікт потреб), інтересів (конфлікт інтересів). Розв"язання конфлікту вимагає аналізу й вирішення проблеми через структурні зміни та новації в організаціях, установах, закладах, колективах тощо. Так, суперечка, "конфлікт інтересів існує тоді, коли вчинки однієї людини, яка намагається збільшити свою власну вигоду і користь, перешкоджають,, затримують, заважають, причиняють зло чи якось по-іншому роблять менш ефективними вчинки іншої людини, яка також намагається звести до максимуму власну вигоду і користь"

Якісна комунікація, коли досягаються комунікативні цілі і задоволюються потреби комуні ката та комуні канта.