7.2.6. Державний реєстр застав рухомого майна

Державний реєстр застав рухомого майна — єдина ком­п’ютерна база даних, яка забезпечує зберігання інформації про застави рухомого майна, її видання та захист від несанкціонованого доступу.

Реєстр уведений в дію 1.03.1999 р. і функціонує відповідно до статей 15, 151 Закону України «Про заставу» та постанови Кабінету Міністрів України від 30.07.1998 р. № 1185.

Мета створення реєстру — забезпечення переважного права заставодержателя у задоволенні вимог із заставленого майна перед заставодержателями незареєстрованих або зареєстрованих піз­ніше застав; надання в інтересах юридичних та фізичних осіб інформації про заставлене рухоме майно або про відсутність застав рухомого майна.

Міністерство юстиції — держатель реєстру — надає завірені витяги з нього, які свідчать про внесення запису або про його відсутність.

Реєстраторами є Держінформ’юст, державні нотаріальні контори, приватні нотаріуси, комерційні банки, які згідно з відповідними договорами з Держінформ’юстом приймають заяви про внесення записів до реєстру, внесення змін до записів, виключення записів з реєстру, приймають запити, надають витяги з реєстру та ін.

Суб’єкти реєстрації застав рухомого майна — заставодавець, заставодержатель або особи, які діють від їх імені за дорученням, орган державної податкової служби, реєстратори, держатель реєстру.

Будь-яка фізична чи юридична особа може користуватися інформацією у реєстрі шляхом підключення до нього через ком­п’ютерну мережу. Підключення здійснюється адміністратором реєстру на підставі відповідного договору.

Реєстрація застави рухомого майна в реєстрі здійснюється реєстратором за вибором заявника, яким може бути заставодержатель або заставодавець. Заява реєструється у Книзі обліку заяв, де зазначаються: вхідний номер і дата надходження заяви; відомості про заявника¹; дата реєстрації застави або відмови в реєстрації; реєстраційний код застави рухомого майна в реєстрі. У заяві зазначаються: відомості про заставодавця та заставодержателя¹ і загальний опис предмета застави¹.

Під час подання заяви заявник пред’являє паспорт або інший документ, що засвідчує його особу, а в разі, коли він діє від імені заставодавця або заставодержателя, — відповідне доручення. До заяви додається документ про внесення плати за здійснення запису до реєстру.

Реєстратор видає заявникові довідку про прийняття заяви, в якій зазначаються відомості про реєстратора і заявника та дата прийняття заяви, або відмову у внесенні запису в письмовій формі з зазначенням причин відмови. Будь-яка особа на підставі такої довідки має право безоплатно отримати від реєстратора витяг, який свідчить про реєстрацію застави рухомого майна. У витягу зазначаються: дата реєстрації застави рухомого майна; відомості про заставодержателя та заставодавця; загальний опис предмета застави.

Запис до реєстру вноситься реєстратором протягом двох днів з дати прийняття заяви. Запис містить: відомості про заставодавця та заставодержателя; відомості про предмет застави; вхідний номер заяви, за якою вноситься запис; дата прийняття заяви; дата внесення відомостей до реєстру; реєстраційний код запису; відомості про реєстратора; прізвище посадової особи, яка внесла запис до реєстру. Дата внесення відомостей до реєстру, відомості про реєстратора та реєстраційний код запису в реєстрі визначаються і вносяться автоматично. Реєстраційний код запису, визначений системою, заноситься реєстратором у Книгу обліку заяв.

Датою реєстрації застави рухомого майна в реєстрі вважається дата внесення до нього відповідного запису. Протягом двох робочих днів з дати реєстрації застави рухомого майна реєстратор поштою направляє заставодержателеві та заставодавцеві витяги, які свідчать про внесення відповідного запису до реєстру і реєструються в Книзі обліку витягів. Заставодержателеві надсилається також бланк заяви про внесення змін до запису для заповнення в разі виявлення помилок у витягу.

Внесення змін до реєстру здійснюється в порядку, аналогічному до внесення записів.

Записи про реєстрацію застави рухомого майна у реєстрі зберігаються з дати внесення до дати виключення запису, але не біль­ше п’яти років. Заставодержатель може продовжити термін дії реєстрації застави рухомого майна в будь-який час протягом останнього року дії такої реєстрації на наступні п’ять років шляхом подачі відповідної заяви.

Виключення запису про реєстрацію застави рухомого майна в реєстрі виконується в разі закінчення 5-річного терміну; надходження заяви заставодержателя про виключення запису з реєстру; рішення суду. При цьому в реєстрі вказуються підстава і дата виключення запису, відомості про реєстратора. Після виключення запису з реєстру протягом двох днів заставодавцеві та заставодержателеві надсилаються відповідні витяги.

Витяг з реєстру про наявність або відсутність у ньому запису про заставлене рухоме майно, фізичні та юридичні особи можуть одержати шляхом подання запиту держателеві реєстру або реєстратору. Запит за підписом заявника має містити один із варіантів:

• реєстраційний код запису в реєстрі;

• найменування або код в ЄДРПОУ для юридичної особи, що є заставодавцем;

• прізвище, ім’я, по батькові або ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб для фізичної особи, що є заставодавцем;

• серійний номер транспортного засобу, назва моделі, якщо предметом застави є транспортний засіб.

У запиті зазначається вид витягу (завірений чи незавірений), який бажає отримати заявник, і адреса, якщо заявник бажає отримати витяг поштою. До запиту додається документ про внесення плати за одержання витягу. Факт надання витягів реєструється в базі даних реєстру.

Існують певні особливості реєстрації податкової застави рухомого майна. Підставою для реєстрації такої застави є заява відповідного органу державної податкової служби, яка за підписом відповідної посадової особи подається адміністратору реєстру. У заяві зазначаються відомості про платника податків (див. примітку вище); дата виникнення податкової застави; відомості про орган державної податкової служби, за заявою якого здійснюється реєстрація. Реєстрація податкової застави здійснюється безоплатно.

До реєстру вносяться: відомості про орган державної податкової служби — найменування, юридична адреса та код в ЄДРПОУ; вхідний номер заяви, за якою здійснюється реєстрація, та дата її надходження; відомості про платника податків (для юридичної особи — найменування, юридична адреса та код в ЄДРПОУ; для фізичної особи — суб’єкта підприємницької діяльності — прізвище, ім’я, по батькові, адреса постійного місця проживання та ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб); дата виникнення податкової застави; дата внесення відомостей до реєстру; реєстраційний код запису; вiдомостi про адміністратора; прізвище посадової особи, яка внесла запис.

Протягом двох робочих днів з дати реєстрації податкової застави адміністратор поштою направляє відповідному органу державної податкової служби та платнику податків витяги, що свідчать про внесення відповідного запису до реєстру. У витягу зазначаються: реєстраційний код запису; дата реєстрації податкової застави; дата виникнення податкової застави; відомості про платника податків; відомості про орган державної податкової служби, за заявою якого внесено запис до реєстру. Відповідному органу державної податкової служби надсилається також примір­ник заяви про внесення змін до запису для заповнення в разі виявлення помилок у витягу.

Записи про реєстрацію податкової застави рухомого майна у реєстрі зберігаються з дати внесення до дати виключення запису, але не більше п’яти років. Запис про податкову заставу підлягає виключенню з реєстру на підставі повідомлення відповідного органу державної податкової служби про припинення податкової застави.