- •Ідейно-історичні передумови відокремлення господарського права як самостійної галузі права
- •Загальна характеристика предмету регулювання господарського права.
- •Підприємництво як предмет регулювання господарського права, його ознаки, принципи та види обмежень.
- •Метод правового регулювання господарської діяльності.
- •Джерела господарського права: поняття, види та система.
- •Господарсько-правові норми: структура, види.
- •Історія та тенденції розвитку науки господарського права. Спори навколо кодифікації господарського законодавства.
- •Методи та форми державного регулювання господарських відносин.
- •Виникнення суб'єктивних прав і юридичних обов'язків — перехід від загальних приписів правових норм до конкретної моделі поведінки конкретних господарюючих суб'єктів.
- •Реалізація (фактичне застосування) суб'єктивних справ і юридичних обов'язків.
- •Положення Конституція та інших нормативно-правових актів України, що передбачають державний вплив на економіку.
- •Поняття та форми участі держави у господарських відносинах.
- •Державна регуляторна політика: поняття, значення та процедури.
- •Сутність та складові поняття легалізації (легітимації) господарської діяльності.
- •Порядок державної реєстрації суб'єктів господарювання.
- •Порядок державної реєстрації змін в установчі документи та зміни відомостей про суб'єктів господарювання.
- •Порядок державної реєстрації припинення суб'єктів господарювання
- •Порядок ліцензування та патентування господарської діяльності.
- •Поняття та види суб'єктів господарського права.
- •Поняття та види підприємств, теорія "персоніфікації підприємств" ("господарчого органу").
- •Установчі документи суб'єктів господарювання.
- •Правовий статус державних, в тому числі казенних підприємств.
- •Поняття, види та історія виникнення господарських товариств.
- •Правовий статус, види та порядок створення акціонерного товариства.
- •Правовий статус товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю.
- •Правовий статус командитного та повного товариств.
- •Правовий статус господарських об'єднань, холдингів та промислово-фінансових груп.
- •Правовий статус виробничих, в тому числі сільськогосподарських кооперативів.
- •Правовий статус біржових організацій.
- •Правовий статус структурних підрозділів вітчизняних та іноземних підприємств.
- •Поняття та види правового режиму майна господарських організацій.
- •Право господарського відання та оперативного управління.
- •Право промислової власності в господарських відносинах.
- •Правовий режим інвестицій в Україні, порядок та правові наслідки реєстрації іноземних інвестицій.
- •Поняття, функції та види господарських зобов'язань та договорів.
- •Організаційно-господарські зобов'язання: поняття та види.
- •Принципи виконання господарських зобов'язань.
- •Правове регулювання господарської діяльності з постачання продукції та його договірного забезпечення.
- •Поняття, правові засади та порядок здійснення роздрібної торгівлі.
- •Порядок поставки для державних потреб та закупівель за державні кошти.
- •Порядок приймання продукції по кількості та якості при виконанні договорів поставки.
- •Правове регулювання господарської діяльності з перевезення вантажів та її договірного забезпечення.
- •Господарсько-правові умови здійснення капітального будівництва.
- •Правове регулювання договору підряду на капітальне будівництво.
- •Види, особливість укладання та виконання біржових угод.
- •Правове регулювання договору про спільну господарську діяльність.
- •Договір зберігання на товарному складі та його документальне оформлення.
- •Договір контрактації.
- •Договір енергопостачання.
- •Правове регулювання договору фінансового лізингу.
- •Співвідношення договору господарської оренди та договору загальноцивільного найму.
- •Договірні форми державно-приватного партнерства.
- •Правове регулювання комерційної концесії.
- •Правове регулювання посередницьких, а тому числі агентських відносин в сфері господарювання.
- •Правове регулювання особливих режимів господарювання.
- •Правовий режим інноваційної діяльності.
- •Господарсько-правові умови здійснення страхової діяльності в Україні.
- •Договір страхування в сфері господарювання: поняття, суттєві умови, порядок виконання.
- •Способи забезпечення виконання господарських зобов'язань.
- •Форма господарських договорів та наслідки її недодержання.
- •Підстави визнання господарських договорів недійсними.
- •Порядок укладання, зміни та припинення господарських договорів.
- •Поняття, значення та функції господарсько-правової відповідальності. Співвідношення із способами захисту порушених прав.
- •Склад господарського правопорушення.
- •Оперативно-господарські санкції, відмежування від інших способів самозахисту цивільних прав.
- •Штрафні санкції у сфері господарювання.
- •Поняття та склад збитків, що підлягають стягненню за господарські правопорушення.
- •Адміністративно-господарські санкції майнового характеру.
- •Адміністративно-господарські санкції організаційного характеру.
- •Поняття та ознаки комерційного розрахунку.
- •Поняття, причини та наслідки банкрутства. Підстави порушення справи про банкрутство.
- •Поняття і роль приватизації, державна програма приватизації. Правові способи приватизації.
- •Об'єкти та суб'єкти угод приватизації, стадії приватизаційного процесу.
- •Порядок оренди державного та комунального майна.
- •Загальна характеристика антимонопольно-конкурентного законодавства.
- •Антиконкурентні узгоджені дії: поняття та прояви.
- •Домінуюче (монопольне) становище: поняття та види зловживання ним.
- •Правове обмеження концентрації суб'єктів господарювання.
- •Недобросовісна конкуренція: поняття та прояви.
- •Поняття та види цін, порядок їх встановлення.
- •Система та повноваження державних органів по контролю за цінами.
- •Поняття та види банківської (фінансової) діяльності.
- •Суб'єкти банківської (фінансової) діяльності. Види та організаційно-правові форми банківських установ.
- •Правова природа та порядок укладання (припинення) договору на розрахунково-касове обслуговування (договору банківського рахунку).
- •Форми готівкових розрахунків та порядок касових операцій.
- •Форми безготівкових розрахунків. Вексель та акредитив.
- •Поняття та ознаки кредиту, відмежування від позики, позички, лізингу.
- •Поняття, види та суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності.
- •Загальні вимоги щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності, заходи тарифного та нетарифного регулювання.
- •Базисні умови зовнішньоекономічних контрактів купівлі-продажу згідно інкотермс: поняття та групи.
- •Механізм державного примусу для повернення в Україну валютної виручки від реалізації зовнішньоекономічних контрактів.
- •Санкції за порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність.
- •Поняття, значення та основні види правової роботи у господарському комплексі.
- •Загальний порядок організації та функції юридичної служби на підприємстві (установі, організації).
- •Поняття неправомірного поглинання та захоплення підприємств (рейдерства). Антирейдерські заходи з боку юридичної служби підприємства.
- •1. Завчасна підготовка у період нормальної роботи товариства.
- •2. Робота у період загрози недружнього поглинання
- •3. Робота у період відкритого корпоративного конфлікту.
-
Правовий статус господарських об'єднань, холдингів та промислово-фінансових груп.
Господарське об'єднання (ГО) - це організаційно оформлена група підприємств, інших господарських організацій низової ланки економіки різних форм власності, яка створюється з метою координації діяльності своїх учасників, об'єднання їхніх зусиль для вирішення соціальних та економічних завдань.
Правове становище ГО визначається ГК України (статті 118-127), законами: «Про промислово-фінансові групи в Україні», «Про банки та банківську діяльність» (статті 9-13), «Про кооперацію» (статті 30-33), «Про сільськогосподарську кооперацію» (ст. 26) та ін.
Основні риси ГО:
-
господарські організації корпоративного типу;
-
належність до організацій, які здійснюють управління діяльністю їх учасників (у тому числі координацію їх діяльності) і є вторинними структурами;
-
вимоги до учасників ГО: наявність статусу юридичної особи;
-
основна мета діяльності - координація діяльності учасників і об'єднання їхніх зусиль для вирішення спільних соціальних та економічних завдань (досягнення спільних соціальних та економічних результатів);
-
відсутність спрямованості (мети) на отримання прибутку;
-
тяжіння до монополізму, що зумовлює необхідність отримання згоди Антимонопольного комітету на створення ГО (у випадках, передбачених Законом «Про захист економічної конкуренції) та здійснення цим органом контролю за функціонуванням ГО;
-
реєстрація в загальному для всіх юридичних осіб порядку (за деякими винятками);
-
добровільність виходу учасників з ГО (за винятком державних, комунальних та інших об'єднань, що створюються в розпорядчому порядку) з внесенням відповідних змін до установчих документів і відомостей державної реєстрації та збереженням за учасниками, які вийшли з ГО, їхніх зобов'язань по укладених договорах.
Промислово-фінансова група (ПФГ) - це таке господарське об'єднання, яке створюється Урядом України на визначений строк з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей економіки для забезпечення виробництва кінцевої продукції.
Правове становище ПФГ визначається ГК України (ст. 125); Законом України від 21.11.1995 р. «Про промислово-фінансові групи в Україні» (далі - Закон). З 09.09.2010 цей Закон та ст.125 ГК втратили чинність відповідно до ЗУ «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про промислово-фінансові групи в Україні" та внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 09.09.2010 № 2522-VI. А отже з цієї дати в України більше нема ПФГ.
Характерні риси ПФГ як особливого виду ГО:
-
заборона створювати ПФГ у сфері торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування населення, матеріально-технічного постачання, транспортних послуг;
-
створюються за ініціативою підприємств та інших організацій низової ланки економіки за рішенням Уряду України;
-
відсутність у ПФГ статусу юридичної особи;
-
мета створення - реалізація державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки, а також виробництво кінцевої продукції;
-
тимчасовість діяльності ПФГ (створення ПФГ на певний строк);
-
обов'язкова участь у ПФГ банку і водночас вимога участі лише одного банку в ПФГ;
-
порядок створення ПФГ: а) укладення між майбутніми учасниками ПФГ Генеральної угоди про сумісну діяльність по виробництву кінцевої продукції; б) подання уповноваженою особою ініціаторів створення ПФГ Міністерству економіки передбаченого законом пакету документів і узгодження питання щодо доцільності й обґрунтованості створення ПФГ з певними державними органами (Мінекономіки, Фондом держмайна, Антимонопольним комітетом тощо);
-
відсутність спеціально створеного органу управління, функції якого, в тому числі представлення інтересів ПФГ в Україні та за її межами, покладається на головне підприємство, до якого закон встановлює певні вимоги: виготовлення кінцевої продукції ПФГ, здійснення її збуту, а також сплата податків в Україні й обмеження/заборона для певних категорій господарських організацій (торговельних підприємств, підприємств у сфері громадського харчування, побутового обслуговування, матеріально-технічного постачання, банків, фінансово-кредитних установ) бути головним підприємством ПФГ;
-
особливий порядок реєстрації для ПФГ, яка здійснюється Міністерством економіки та з питань економічної інтеграції;
-
ПФГ діють на підставі Генеральної угоди про сумісну діяльність по виробництву кінцевої продукції;
-
законом для ПФГ передбачаються пільги: 1) головне підприємство та учасники ПФГ звільняються від сплати вивізного (експортного) мита і митних зборів у разі експорту проміжної продукції; 2) головне підприємство та учасники ПФГ звільняються від сплати ввізного (імпортного) мита і митних зборів у разі імпортування проміжної продукції; 3) на банки - учасники ПФГ не поширюються обмеження щодо внесків комерційних банків до статутних фондів інших підприємств і організацій, встановлені Законом України «Про банки і банківську діяльність», у частині інвестування коштів у розробку або розвиток і модернізацію виробництва кінцевої та проміжної продукції ПФГ;
-
вихід (виключення) головного підприємства або іншого учасника ПФГ здійснюється шляхом прийняття постанови Кабінетом Міністрів і обов'язково тягне за собою реорганізацію ПФГ та її нову реєстрацію в Мінекономіки;
-
реорганізацію ПФГ шляхом виключення (виходу) головного підприємства або учасника ПФГ зі складу ПФГ Кабінет Міністрів України може здійснювати у таких випадках: 1) за поданням Головної державної податкової інспекції України в разі більше ніж дворазового порушення норм статей 4 і 5 Закону; 2) припинення постановою або законом, прийнятими Верховною Радою України, виконання державної програми, з метою реалізації якої була створена ПФГ; 3) у зв'язку з неефективною реалізацією ПФГ відповідних державних програм;
-
контроль і перевірку діяльності ПФГ здійснюють у межах своєї компетенції Кабінет Міністрів України, органи державної податкової інспекції, Національний банк України, Антимонопольний комітет України, інші державні органи, а також аудиторські організації;
-
ліквідація ПФГ здійснюється шляхом прийняття постанови Кабінету Міністрів України у випадках: 1) закінчення затвердженого терміну її діяльності; 2) у зв'язку з неможливістю реорганізації ПФГ у вищезгаданих випадках; 3) за ініціативою учасників ПФГ.
Відповідно до ст. 1 Закону «Про холдингові компанії в Україні» холдингова компанія — акціонерне товариство, яке володіє, користується та розпоряджається холдинговими корпоративними пакетами акцій (часток, паїв) двох або більше корпоративних підприємств.
Особливості правового статусу ХК:
Закон передбачає спеціальний порядок реєстрації холдингових компаній, що має встановлюватися Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців». Спеціально уповноважений орган з питань державної реєстрації (Держкомпідприємництва) забезпечує ведення Державного реєстру холдингових компаній України як складової Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Рішення про утворення ХК (відповідно до ст. 4 Закону) приймається власниками холдингових корпоративних пакетів акцій (часток, паїв) та оформляється відповідним договором.
Статутний фонд ХК формується за рахунок вкладів засновників у формі холдингових корпоративних пакетів акцій (часток, паїв), а також додаткових вкладів у формі майна, коштів і нематеріальних активів, необхідних для забезпечення діяльності ХК; при цьому частка у формі майна, коштів і нематеріальних активів, необхідних для забезпечення діяльності ХК, не повинна перевищувати 20% статутного фонду ХК.
До виключної компетенції загальних зборів ХК належить вирішення питань:
-
формування єдиної фінансової, інвестиційної, виробничо-господарської та науково-технічної політики щодо корпоративних підприємств;
-
визначення напрямів та порядку використання прибутку корпоративного підприємства;
-
затвердження планів виробничого та соціального розвитку корпоративних підприємств;
-
питання про відчуження будь-яких пакетів акцій (часток, паїв) корпоративних підприємств та/або ліквідацію ХК.
Правомочність загальних зборів ХК у разі включення до порядку денного питань про відчуження будь-яких пакетів акцій (часток, паїв) корпоративних підприємств та/або ліквідацію ХК - за умови реєстрації для участі в них акціонерів (їхніх представників), що мають відповідно до статуту ХК більше ніж 80% голосів; зазначені рішення приймаються більшістю у 3/4 голосів акціонерів (їхніх представників), що зареєструвалися для участі у загальних зборах.
Корпоративне підприємство не може володіти акціями своєї ХК.
Обов'язковість щорічної аудиторської перевірки ХК та її корпоративних підприємств (ст. 8 Закону).
Публічність діяльності ХК: а) протягом місяця з дня державної реєстрації ХК вона повинна оприлюднити інформацію про напрями своєї діяльності в офіційному друкованому виданні ДКЦПФР; б) протягом усього періоду своєї діяльності повинна не рідше одного разу на рік оприлюднювати свою консолідовану фінансову звітність і фінансову звітність своїх корпоративних підприємств (ст. 9 Закону).
Ліквідація ХК: а) підстави: прийняття загальними зборами акціонерів ХК рішення про її ліквідацію; б) скасування відповідним органом АМК чи КМУ дозволу на концентрацію, узгоджені дії суб'єктів господарювання; в) ліквідація усіх корпоративних підприємств ХК та/або залишення у статутному фонді ХК холдингового корпоративного пакета акцій (часток, паїв) тільки одного корпоративного підприємства.