- •Право інтелектуальної власності
- •2. Джерела права інтелектуальної власності в Україні
- •3. Законодавство України в сфері інтелектуальної власності
- •4. Міжнародні акти в сфері охорони прав інтелектуальної власності.
- •83. Спадкування прав інтелектуальної власності Правонаступники.
- •67. Правове положення патентознавців. Вимоги щодо патентних повірених. Повноваження повірених у справах інтелектуальної власності.
- •Права патентного повіреного
- •Обов'язки патентного повіреного
- •41. Набуття та припинення права займатися діяльністю патентного повіреного
- •24. Співавторство та його види. Визначення авторства. Регулювання відносин між співавторами.
- •15. Особисті немайнові права авторів
- •14. Майнові права автора. Майнові права володільця.
- •18. Виникнення та здійснення авторського права.
- •19. Об’єкти що охороняються авторським правом.
- •22. Правомірне використання твору без згоди автора.
- •31. Строки охорони авторських прав
- •36. Захист авторських прав в мережі Інтернет.
- •30. Реєстрація авторського права.
- •35. Права виробників фонограм (відеограм) та їх зміст.
- •29. Захист авторських і суміжних прав.
- •20.Колективне управління авторськими та суміжними правами. Функції організацій колективного управління правами.
- •68. Поняття патенту. Строки дії патенту. Визнання патенту недійсним. Припинення дії патенту.
- •39. Порядок отримання патенту на винахід.
- •37. Поняття, ознаки винаходу, строк правової охорони.
- •38. Поняття промислового зразка та умови його патентоспроможності, строк правової охорони.
- •43. Правові наслідки припинення чинності виключних майнових прав на винахід та корисну модель
- •69. Патентування об’єкта промислової власності за кордоном.
- •Визнання патенту недійсним. Патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі:
- •42. Дії, які не визнаються порушенням прав на винахід, промисловий зразок, корисну модель.
- •72. Поняття раціоналізаторської пропозиції та її правові ознаки.
- •62. Поняття й ознаки комерційного (фірмового) найменування. Вимоги до комерційного найменування.
- •60. Поняття торгівельної марки і умови їх правової охорони. Строк правової охорони.
- •64. Умови визнання позначення добре відомою маркою.
- •65. Географічне зазначення, його визначення. Види географічних зазначень.
- •66. Реєстрація географічного зазначення та порядок її здійснення. Правові наслідки реєстрації географічного зазначення.
- •57. Поняття сорту рослин та порід тварин. Умови патентоспроможності нових сортів рослин. Об’єкти правової охорони на сорти рослин.
- •Розділ 2 зу «Про охорону прав на сорти рослин» від 21.04.1993 № 3116-XII Стаття 10. Права на сорти
- •Стаття 11. Критерії придатності сорту для набуття прав інтелектуальної власності на нього
- •Стаття 12. Умови державної реєстрації сорту
- •Стаття 13. Назва сорту
- •Стаття 14. Придатність сорту для поширення в Україні
- •56. Компонування інтегральної мікросхеми: поняття, умови патентоспроможності, строк правової охорони.
- •58. Поняття та ознаки комерційної таємниці. Строк правової охорони.
- •47. Примусові ліцензії та порядок їх надання.
- •71. Договір комерційної концесії: поняття, характеристика та особливості.
- •53. Передання майнових прав на секрети виробництва
- •86. Адміністративна відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності.
- •87. Кримінальна відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності.
47. Примусові ліцензії та порядок їх надання.
Відповідно до Закону України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”, ліцензія - це дозвіл власника патенту (ліцензіара), що видається іншій особі (ліцензіату), на використання винаходу (корисної моделі) на певних умовах.Порядок примусових ліцензій щодо винаходів та корисних моделей встановлюється статтею 30 Закону “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”. Відповідно до даної статті, якщо винахід (корисна модель), крім секретного винаходу (корисної моделі), не використовується або неповністю використовується в Україні протягом трьох років, починаючи від дати публікації відомостей про видачу патенту або від дати, коли використання винаходу (корисної моделі) було припинено, то будь-яка особа, яка має бажання і виявляє готовність використовувати винахід (корисну модель), у разі відмови власника прав від укладання ліцензійного договору може звернутися до суду із заявою про надання їй дозволу на використання винаходу (корисної моделі) на умовах невиключної ліцензії. Якщо власник патенту не доведе, що факт невикористання винаходу (корисної моделі) зумовлений поважними причинами, суд виносить рішення про надання дозволу заінтересованій особі на використання винаходу (корисної моделі) на умовах невиключної ліцензії з визначенням обсягу його використання, строку дії дозволу, розміру та порядку виплати винагороди власнику патенту. Власник патенту зобов’язаний дати дозвіл (видати ліцензію) на використання винаходу (корисної моделі) власнику пізніше виданого патенту, якщо винахід (корисна модель) останнього призначений для досягнення іншої мети або має значні техніко-економічні переваги і не може використовуватися без порушення прав власника раніше виданого патенту. Дозвіл дається в обсязі, необхідному для використання винаходу (корисної моделі) власником пізніше виданого патенту. При цьому власник раніше виданого патенту має право отримати ліцензію на прийнятних умовах для використання винаходу (корисної моделі), що охороняється пізніше виданим патентом.Враховуючи інтереси суспільства та за умови воєнного та надзвичайного стану, Кабінет Міністрів України має право дозволити використання винаходу (корисної моделі) визначеній ним особі без згоди власника патенту (деклараційного патенту) на умовах невиключної ліцензії з виплатою йому відповідної компенсації. Власник патенту (деклараційного патенту) на секретний винахід чи деклараційний патент на секретну корисну модель може видати ліцензію на використання його винаходу (корисної моделі) тільки особі, що має дозвіл доступу до цього винаходу (корисної моделі) від Державного експерта.Якщо зазначена особа не може досягти із власником такого патенту згоди щодо надання ліцензії, Кабінет Міністрів України має право дозволити особі, визначеній Державним експертом, використання секретного винаходу (корисної моделі) без згоди власника патенту, на умовах невиключної ліцензії з виплатою йому відповідної компенсації.Спори щодо умов видачі ліцензій і виплати компенсацій та їх розміру вирішуються у судовому порядку. Порядок примусових ліцензій щодо промислових зразків встановлюється ст. 23 Закону України “Про охорону прав на промислові зразки”.2 Відповідно до цієї статті, якщо промисловий зразок не використовується або недостатньо використовується в Україні протягом трьох років, починаючи від дати публікації відомостей про видачу патенту або від дати, коли використання промислового зразка було припинено, то будь-яка особа, яка має бажання і виявляє готовність використовувати промисловий зразок, у разі відмови власника патенту від укладання ліцензійного договору може звернутися до суду із заявою про надання їй дозволу на використання промислового зразка. Якщо власник патенту не доведе, що факт невикористання чи недостатнього використання промислового зразка зумовлений поважними причинами, суд виносить рішення про надання дозволу заінтересованій особі на використання промислового зразка з визначенням обсягу його використання, строку дії дозволу, розміру та порядку виплати винагороди власнику патенту. Власник патенту зобов’язаний дати дозвіл (видати ліцензію) на використання промислового зразка власникові пізніше виданого патенту, якщо промисловий зразок останнього призначений для досягнення іншої мети або має значні техніко-економічні переваги і не може використовуватися без порушення прав першого власника. При цьому надання такого дозволу може бути обумовлено відповідним дозволом власника пізніше виданого патенту, який зобов’язаний дати дозвіл, якщо його промисловий зразок удосконалює промисловий зразок власника раніше виданого патенту або призначений для досягнення тієї ж мети. Дозвіл дається в обсязі, необхідному для використання промислового зразка власником патенту, який такий дозвіл затребував. Спори щодо ліцензій розв’язуються у судовому порядку.