§ 3. Договір поставки

Поняття та загальна характеристика договору поставки. Договір поставки є одним із найпоширеніших видів зобов'язань, що вико­ристовуються в підприємницькій діяльності. Укладання цього дого­вору вбачається надзвичайно зручним як для юридичних осіб, так і для фізичних осіб-підприємців.

Договір поставки спроможний найбільш оптимально регулюва­ти відносини між виробниками товарів і постачальниками сирови­ни, матеріалів або комплектуючих виробів; між виробниками то­варів і оптовими організаціями, які спеціалізуються на реалізації товарів тощо. Такі відносини неодмінно повинні відрізнятися ста­більністю й мати довгостроковий характер, саме тому в їх право­вому регулюванні переважне значення мають не разові правочини щодо передачі партії товарів, а довгострокові договірні зв'язки.

Виходячи з положень ст. 712 ЦК України та ст. 265 Господар­ського кодексу України (далі - ГК України) можна зробити висно­вок, що договір поставки — це такий різновид договору купівлі-продажу, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановле­ний строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'я­заних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним вико­ристанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір поставки є двостороннім (правами та обов'язками наді'-лені як постачальник, так і покупець), консенсуальним (вважається укладеним з моменту досягнення згоди між сторонами щодо всіх

істотних умов) і відплатним (постачальник передає товар покупцю за відповідну плату).

У ч. 2 ст. 712 ЦК України наголошується на застосуванні до дого­вору поставки загальних положень про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру від­носин сторін. Це положення має як науково-пізнавальне, так і прак­тичне значення, оскільки в процесі реалізації прав, що випливають з конкретних зобов'язань, а також під час здійснення захисту прав у суді потрібне чітке їх визначення й правильна юридична квалі­фікація.

Разом з тим, договору поставки властиві ознаки, що виокрем­люють його серед інших договорів і дають підстави розглядати його як договір, якому властиве особливе правове регулювання:

1) до обсягу прав і обов'язків сторін входить не тільки продаж товару, що поставляється, а і його доставка;

2) передача товарів продавцем (постачальником) покупцеві по­винна здійснюватися в обумовлений договором строк або строки;

3) у договорі поставки момент укладання договору віддалений у часі від моменту виконання, тому що товару, який є предме­том договору поставки, може і не бути на момент укладання договору;

4) має істотне значення, з якою метою покупець хоче придбати товар у постачальника, тому що за договором поставки по­купцеві передається товар для використання його у підпри­ємницькій діяльності або інших цілях, не пов'язаних з особи­стим, сімейним, домашнім і іншим подібним використанням;

5) система договірних зв'язків при укладанні договору поставки зазвичай є складною. Тому постачальником не завжди висту­пає власник (виробник) майна, що є предметом поставки, ним може бути і посередник, який реалізує покупцеві товар з метою одержання прибутку.

Крім зазначених ознак, договір поставки має й інші істотні особ­ливості.

Сторонами в договорі поставки є постачальник і покупець, до яких законодавець висуває певні вимоги. Так, постачальник має обов'язково займатися підприємницькою діяльністю. Що ж стосу-

ється покупця, то він може використовувати придбаний ним товар як у підприємницькій діяльності, так і з іншою метою, але така мета має бути відмінною від особистого (сімейного, домашнього та ін.) використання.

Договором поставки може бути передбачено відвантаження това­рів вантажовідправником (виготовлювачем), що не є постачальни­ком, та одержання товарів вантажоодержувачем, що не є покупцем, а також оплата товарів платником, що не є покупцем (ч. 6 ст. 267 ГК України).

Істотними умовами договору поставки є: предмет договору, строки і порядок його поставки та оплати. Істотними визнаються також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін по­винно бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).

Умови договорів поставки повинні викладатися сторонами від­повідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс"¹ (ч. 4 ст. 265 ГК України).

Предметом договору поставки є товар, призначений для під­приємницької діяльності, а також інших цілей, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім та іншим споживанням. Ним може виступати продукція виробничого призначення, товари, призначені для продажу на ринку, продукція, призначена для промислової пе­реробки, тощо.

У договорі варто вказати точне найменування продукції (товару), а також номера стандартів, технічних умов, артикулів та інших не­обхідних документів, у відповідності з якими продукція (товар), що надійшла, може бути перевірена. Докладний опис предмета дого­вору дозволяє уникнути розбіжностей, а також унеможливити не­сумлінне ставлення до своїх обов'язків будь-якої зі сторін.

Обумовлюючи предмет договору поставки, також потрібно узго­дити умови щодо кількості, асортименту і якості товару.

Кількість товару, що постачається, у договорі поставки визна­чається за згодою сторін, виходячи з потреб покупця і з урахуванням виробничих або інших можливостей постачальника. Для визначен­ня кількості продукції (товару), що постачається, використовують

загальноприйняті параметри ваги, довжини, обсягу тощо. Не ви­ключена ситуація, коли для визначення кількості товару сторони скористаються нестандартними одиницями виміру такими, як мішки, пачки, об'єм пляшки тощо.

У тих випадках, коли продукція (товар) постачається за вагою, у тексті договору необхідно обумовити вагу брутто або нетто, або ту й іншу (нетто — це вага без тари й упаковки, а брутто — з тарою й упаковкою).

Асортимент товару - це його певне співвідношення за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками. Якщо за договором поставки передачі підлягає товар у певному асортименті, постачальник зобов'язаний його передати покупцеві в асортименті, погодженому сторонами (ч. 1 ст. 671 ЦК України).

Під якістю товару, що постачається, розуміється відповідність його властивостей вимогам договору або закону, а також сукупність ознак, що визначають його придатність для використання за при­значенням.

Визначати якість товару можна за стандартами, технічними характеристиками, зразками, каталогами або проспектами поста­чальника, що є невід'ємною частиною даного договору.

Особливе місце в договорі поставки приділяється умовам про порядок і строки поставки товару.

У договорі поставки можуть бути обумовлені види упаковки й маркування продукції, особливості завантаження на транспортні засоби, способи доставки до основного перевізника, завантаження на основний транспорт і оплата його послуг, розвантаження на склад підприємства, питання страхування основного перевезення.

У низці випадків постачальник зобов'язаний передати покуп­цеві товар у тарі і (або) в упаковці, за винятком товару, що за своїм характером не вимагає відповідної тари і (або) упаковки. Інший спосіб відвантаження товарів може бути встановлений у договорі. Якщо в договорі вимоги до тари й упаковки не визначені, товар повинен мати тару і (або) упаковку, які зазвичай використовуються для такого товару. У будь-якому разі постачальник зобов'язаний забезпечити цілісність і належну якість товару при звичайних умо­вах збереження і транспортування. Обов'язкові вимоги до тари і (або) упаковки, передбачені у встановленому законом порядку, є обов'язковими для підприємців.

Товар, що є предметом договору поставки, має містити належне маркування. Товари, що випускаються юридичними особами, по­винні мати виробничу марку і товарний знак, крім випадків, перед­бачених законодавством. Товари, виготовлені підприємцями, що здійснюють підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи, повинні мати етикетку. Маркуванню підлягають як товари, так і тара і (або) упаковка. Сторони не мають права змінити вимоги до маркування, встановлені у нормативно-технічній документації, але вони вправі встановити в договорі вимоги до маркування, не встановлені в нормативно-технічній документації.

Строки поставки - це погоджені сторонами і визначені в дого­ворі періоди (період), протягом яких постачальник зобов'язаний передати товар покупцеві. У договорі строки поставки можуть виз­начатися такими способами: шляхом зазначення фіксованої дати поставки; визначенням періоду часу, протягом якого повинна бути здійснена поставка (місяць, квартал, рік); за допомогою спеціаль­них термінів: "негайна поставка", "поставка зі складу" тощо.

У разі, якщо договором обумовлена поставка продукції части­нами, зазвичай складається графік таких поставок, в якому вказу­ється дата і кількість кожної партії товару, що постачається.

Строки поставки продукції можуть бути пов'язані не тільки з чітко встановленими датами, а й з певними діями покупця, на­приклад, попередньою оплатою, перерахуванням авансу, одержан­ням повідомлення з банку про надходження акредитива тощо. Такі умови повинні бути відображені в тексті договору поставки.

Якщо через будь-які причини строк поставки в договорі не обу­мовлений взагалі і не має жодних вказівок про спосіб його визна­чення, то вирішення цього питання відбувається на підставі ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Іншим важливим елементом змісту договору поставки, його іс­тотною умовою є умова про ціну і порядок розрахунків за постав­лені товари.

Ціна визначається сторонами на момент укладання договору. Попереднє узгодження ціни можна проводити як в усній формі, так і за допомогою засобів зв'язку. Таким чином, узгодження ціни відбу­вається до укладання договору і при необхідності може бути оформ­лене у письмовому вигляді.

Договірна ціна може залежати від умов поставки. Якщо дого­вором передбачається доставка продукції силами постачальника на склад покупця, то ціна може бути збільшена на вартість доставки, витрат на страхування вантажів, завантажувальних та (або) роз­вантажувальних робіт тощо. Якщо покупець доставляє продукцію самостійно, то ціна може бути збільшена тільки на вартість витрат, пов'язаних із завантаженням.

Зміна ціни, передбаченої договором, допускається у випадках і на умовах, встановлених законом або договором.

При укладанні договору сторони можуть вибрати будь-яку фор­му оплати, що відповідає чинному законодавству.

Договір поставки може бути укладений строком на один рік, більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визна­чений, він вважається укладеним на один рік (ч. 1 ст. 267 ГК Ук­раїни).

У ЦК України не передбачено спеціальних норм щодо форми до­говору поставки. Тому при його укладанні потрібно керуватися за­гальними правилами щодо форми правочинів (ст. 205-210 ЦК Ук­раїни). Як правило, договір поставки - це єдиний документ, підписаний сторонами. Але також існує можливість укладання до­говору поставки шляхом обміну документами за допомогою пош­тового, телеграфного, телефонного, телетайпного, електронного або іншого зв'язку, що дозволяє вірогідно встановити, що документ надходить від сторони за договором.

Права та обов'язки сторін за договором поставки. За договором поставки постачальник і покупець мають взаємні права та обо­в'язки.

Так, постачальник, незалежно від інших умов договору постав­ки, зобов'язаний:

1) за свій рахунок упакувати товар (за винятком товару, який прийнято поставляти без упаковки);

2) поставити товар на умовах договору;

3) своєчасно повідомити покупця про готовність продукції до відправлення (відвантаження);

4) нести ризик випадкового знищення та випадкового пошко­дження товару і витрати на його транспортування до моменту

надання товару покупцеві в місці, встановленому умовами поставки, і в обумовлений договором строк; 5) забезпечити перевірку якості та кількості товару, що є пред­метом договору поставки. До основних обов'язків покупця належить:

1) прийняти замовлений товар або товарно-розпорядчі докумен­ти на нього у місці й у строки, що відповідають умовам дого­вору поставки;

2) оплатити товар відповідно до договору;

3) нести всі витрати й ризики випадкового знищення та випад­кового пошкодження поставленого товару після переходу пра­ва власності на нього.

Права покупця у разі передання товару неналежної якості або некомплектного товару за договором поставки визнача­ються ст. 678, 684 ЦК України.

Порядок приймання покупцем поставленого товару. При оформ­ленні договорів поставки особливо важливо докладно викласти в тексті договору процедуру прийняття покупцем поставленого товару з урахуванням його кількісних і якісних характеристик. При цьо­му треба враховувати характерні ознаки товару, окремі побажання як постачальника, так і покупця, особливості його поставки і по­дальшого використання.

У всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, умо­вами договору поставки або іншими обов'язковими для сторін пра­вилами не встановлений інший порядок приймання продукції за кількістю, якістю й комплектністю, застосовуються Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затверджена поста­новою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15 червня 1965 р. № П-6 та Інструкція про порядок приймання продукції ви­робничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затверджена постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 р. № П-7.

Відповідно до зазначених Інструкцій при прийманні вантажу від органів транспорту покупець зобов'язаний перевірити чи забезпе­чена схоронність вантажу під час перевезення.

У всіх випадках, коли при прийманні вантажу від органів тран­спорту встановлюються пошкодження або псування вантажу,

невідповідність найменування, ваги вантажу та кількості місць да­ним, зазначеним у транспортному документі, а також у всіх інших випадках, коли це передбачено правилами, що діють на транспорті, покупець зобов'язаний зажадати від органу транспорту складання комерційного акту, а при доставці вантажу автомобільним тран­спортом — позначки на товарно-транспортній накладній або скла­дання акту.

Продукція, що надійшла в справній тарі, приймається за якістю й комплектністю, за вагою нетто й кількістю товарних одиниць у кожному місці, як правило, на складі покупця у встановлені строки.

Так, приймання продукції за кількістю провадиться в такі стро­ки:

1) продукції, що надійшла без тари, у відкритій та ушкодженій тарі, а також продукції, що надійшла в справній тарі по вазі брутто й кількості місць - у момент одержання її від поста­чальника або зі складу органу транспорту чи в момент роз­криття опломбованих і розвантаження неопломбованих тран­спортних засобів і контейнерів, але не пізніше строків, встановлених для їх розвантаження;

2) продукції, що надійшла в справній тарі по вазі, нетто й кіль­кості товарних одиниць у кожному місці - одночасно з роз­криттям тари, але не пізніше 10 днів, а по продукції, яка швидко псується, не пізніше 24 год з моменту одержання про­дукції - при доставці продукції постачальником або при ви­везенні її покупцем зі складу постачальника з моменту видачі вантажу органом транспорту — у всіх інших випадках.

Приймання продукції за якістю й комплектністю проводиться:

1) при іногородній поставці — не пізніше 20 днів, а швидкопсув­ної продукції — не пізніше 24 год після видачі продукції орга­ном транспорту або надходження її на склад покупця при до­ставці продукції постачальником або при вивезенні продукції покупцем;

2) при одноміській поставці — не пізніше 10 днів, а швидкопсув­ної продукції - 24 год після надходження продукції на склад покупця.

Приймання продукції за кількістю та якістю провадиться за транспортними і супровідними документами (рахунок-фактура,

специфікація, опис, пакувальний ярлик тощо) постачальника. Від­сутність зазначених документів або деяких з них не припиняє прий­мання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції із зазначенням, які документи відсутні.

При виявленні недостачі, невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що надійшла, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам), дого­вору або даним, зазначеним у маркуванні й супровідних докумен­тах, що засвідчують якість продукції, покупець зобов'язаний призу­пинити подальше приймання, забезпечити схоронність продукції, а також вжити заходів для запобігання її змішання з іншою одно­рідною продукцією. Крім цього, він складає акт, у якому вказує кількість оглянутої продукції, характер виявлених при прийманні дефектів та виявлену недостачу продукції.

Одночасно із призупиненням приймання покупець зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції й скла­дання двостороннього акта представника одноміського постачаль­ника. Представника іногороднього постачальника покупець зобо­в'язаний викликати, якщо це передбачено в нормативно-правових актах або договорі.

Акт про приховані недоліки продукції повинен бути складений протягом п'яти днів після виявлення недоліків, однак не пізніше чотирьох місяців від дня надходження продукції на склад покупця, що виявив приховані недоліки, якщо інші строки не встановлені обов'язковими для сторін правилами.

Зміна та розірвання договору поставки. Умови договору по­ставки в період його виконання можуть бути змінені за взаємною згодою сторін.

Крім того, сторони можуть дійти згоди про дострокове розірвання даного договору. Одностороння відмова від виконання договору по­ставки (цілком або частково) допускається тільки у випадку пору­шення договору однією зі сторін (ст. 615 ЦК України).

Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором, законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідальність сторін за договором поставки. Важливим розді­лом договору поставки є його частина, в якій встановлюються види

й межі відповідальності за порушення договірних зобов'язань і по­рядок її застосування. Якщо в договорі не зазначені підстави відпо­відальності сторін, то застосовуються правила відповідальності за порушення умов договору поставки, передбачені законом.

Зокрема, підставами відповідальності постачальника за дого­вором поставки є:

- прострочення поставки товару, тобто передача постачальни-

ком покупцеві товару після закінчення строку поставки, пе­редбаченого договором;

- недопоставка, тобто передача постачальником покупцеві у встановлений строк меншої кількості товару, ніж передбачено договором;

- поставка неякісного товару;

- поставка некомплектного товару.

Розглянемо більш детально деякі з перерахованих підстав.

Відповідно до ст. 268 ГК України, у разі поставки товарів нижчої якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зраз­ком (еталоном), постачальник зобов'язаний повернути покупцю, який відмовляється від прийняття товару, сплачену суму.

Якщо недоліки поставлених товарів можуть бути усунені без по­вернення їх постачальнику, покупець має право вимагати від поста­чальника усунення недоліків у місцезнаходженні товарів або усу­нути їх своїми засобами за рахунок постачальника.

У разі, якщо покупець (одержувач) відмовився від прийняття товарів, які не відповідають за якістю стандартам, технічним умо­вам, зразкам (еталонам) або умовам договору, постачальник (ви­робник) зобов'язаний розпорядитися товарами у десятиденний строк, а щодо товарів, які швидко псуються, — протягом 24 год з моменту одержання повідомлення покупця (одержувача) про відмову від товарів. Якщо постачальник (виробник) у зазначений строк не розпорядиться товарами, покупець (одержувач) має право реалізу­вати їх на місці або повернути виробникові. Товари, що швидко псуються, підлягають в усіх випадках реалізації на місці.

Постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замі­нити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок пору­шення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання

виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено га­рантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни (ч. 6 ст. 269 ГК України).

У випадку поставки товарів неналежної якості покупець (одер­жувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому ст. 231 ГК України, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

У разі поставки некомплектних виробів постачальник (вироб­ник) зобов'язаний на вимогу покупця (одержувача) доукомплекту­вати їх у двадцятиденний строк після одержання вимоги або за­мінити комплектними виробами у той же строк, якщо сторонами не погоджено інший строк. Надалі до укомплектування виробу або його заміни покупець (одержувач) має право відмовитися від його оплати, а якіцо товар уже оплачений, вимагати в установленому порядку повернення сплачених сум. У разі, якщо постачальник (ви­робник) у встановлений строк не укомплектує виріб або не замі­нить його комплектним, покупець має право відмовитися від товару (ч. З ст. 270 ГК України).

Прийняття покупцем некомплектних виробів не звільняє поста­чальника (виробника) від відповідальності.

Питання відповідальності за договором поставки також регулю­ються ст. 622-625 ЦК України.

Список рекомендованої літератури

1. Білоус Ж А. Предмет договору купівлі-продажу та поставки // Часопис Київ, ун-ту права. - 2002. - № 3. - С 35-42.

2. Захарьина А.В. Договор поставки: Практ. пособ. - М.: ДИС,

2004. - 128 с

3. Притыка Д.Н., Осетинский А.И. Правовое регулирование

поставок. - К., 1989. - 255 с.

4. Яновский А. Инкотермс: Условия поставок товаров // Пред­принимательство, хозяйство и право. - 1997. - № 4. - С. 35-38.