- •45. Громадянство дітей по законодавству України.
- •46. Поняття і основа правового статусу іноземця
- •47. Права, свободи і обов’язки іноземців. Режими проживання іноземних громадян.
- •48. Особи без громадянства: понтятя і особливості правового режиму.
- •49. Поняття та особливості правового статусу біженця.
- •50. Умови та порядок набуття та втрати статусу біженця. Проблеми змушеного переселенця.
- •51. Особливості правового стану осіб, отримавших статус притулку.
- •52. Особливості правового статусу закордонних українців.
- •53. Конституційно-правовий статус об’єднань громадян.
- •54. Поняття та види об’єднань громадян.
- •55. Поняття та ознаки багатопартійності. Конституційно-правовий статус політичних партій.
- •56. Порядок створення політичних партій. Принципи діяльності політичних партій.
- •57. Припинення діяльності політичних партій.
- •58. Конституційні основи партійної системи України. Конституційні принципи і засоби участі політичних партій в інституціоналізації органів публічної влади.
- •59. Конституційне право на свободу світогляду і віросподівання. Конституційно-правовий статус та види релігійних організацій.
- •60. Конституційні основи організації і діяльності професійних союзів в Україні.
- •61. Конституційний-правовий регулювання організацій і функціонування молодіжних і дитячих суспільних організацій в Україні. Статус молодіжних і дитячих суспільних організацій.
- •62. Поняття державного устрою України. Державний устрій і форма держави: поняття і співідношення.
- •63. Принципи державного устрою України: загальна характеристика.
- •65. Зміст і практична реалізація принципа розподілу влади в Україні.
- •66. Принцип децентралізації і державного управління і деконтрапції публічної влади в Україні.
- •67. Принцип республіканської форми правління в Україні. Проблема парламентно-президенської і президентсько-парламентської республіки.
- •68. Конституційна організація державної влади і місцевого самоврядування в Україні.
- •69. Конституційна система функцій Української держави.
- •70. Поняття та система, функції державних символів України.
- •71. Конституційне закріплення і правовий порядок використання державних символів України.
- •72. Державна територія: поняття та склад.
- •73. Державний кордон: поняття, види, порядок установлення, режими.
- •74. Поняття та принципи державного пристрію.
- •75. Державно-правові (юридичні) ознаки унітарної держави.
- •76. Автономна Республіка Крим – територіальна автономія в складі України.
- •77. Політико-правові засоби досконалення і гармонізації міжнаціональних відносин в Україні.
- •78. Адміністративно-територіальний пристрій України і порядок вирішення питань територіального ділення.
- •79. Поняття та юридична природа державної влади.
- •80. Структура конституційно-правого інституту державної влади України.
- •81. Поняття органу держави, його ознаки та конституційний статус.
- •82. Класифікація (види) органів державної влади.
- •83. Структура діючого законодавства о державних органах України.
- •84. Принципи організації і діяльності органів державної влади в Україні. Демократизація організації і діяльності державного апарату.
- •85. Система органів державної влади в Україні.
- •86. Законодавча влада в Україні. Конституційна природа парламенту – Верховної Ради України.
- •87. Конституційний склад і структура Верховної Ради України.
- •88. Принципи діяльності Верховної Ради України.
- •89. Функції і повноваження Верховної Ради України.
- •90. Організація і порядок роботи Верховної Ради України. Сесія – основна організаційно-правова форма діяльності Верховної Ради України.
53. Конституційно-правовий статус об’єднань громадян.
Значною мірою взаємовідносини держави і об'єднань громадян регулюються нормами конституційного права. Ці норми визначають правовий статус об'єднань громадян, а саме — сукупність прав та обов'язків, які реалізуються у правовідносинах, що виникають між об'єднаннями громадян і суб'єктами виконавчої влади.
Передусім це стосується питань легалізації об'єднань громадян. Іншими словами, держава офіційно визнає об'єднання громадян і оформлює його правове становище. Офіційне визнання об'єднань громадян здійснюється шляхом їх реєстрації або повідомлення про заснування. Для реєстрації об'єднання громадян його засновники подають заяву про це, а також певні документи, перелік яких визначається законодавством.
Основоположне значення у визначенні правового становища об’єднання громадян має його статут. Він повинен містити: назву, мету та завдання об'єднання; умови і порядок прийому в члени об'єднання та виходу із нього; структуру, порядок створення та діяльності статутних органів об'єднання; права та обов'язки його членів; джерела надходження коштів та порядок здійснення видів діяльності, необхідних для виконання статутних завдань; порядок внесення змін і доповнень в статут; порядок реорганізації або ліквідації об'єднання; юридичну адресу.
Політичні партії та міжнародні громадські організації підлягають обов'язковій реєстрації Міністерством юстиції України, а легалізація громадських організацій здійснюється відповідно Міністерством юстиції України, органами місцевої державної адміністрації, а також виконавчими органами місцевого самоврядування. Відмова в реєстрації об'єднання громадян може бути оскаржена в судовому порядку.
Важливим чинником, що впливає на адміністративно-правовий статус об'єднань громадян, є встановлення державою обмежень на створення та діяльність об'єднань громадян. Так, не підлягають легалізації такі об'єднання громадян, а діяльність легалізованих об'єднань громадян забороняється в судовому порядку, якщо їх метою є: зміна насильницьким шляхом конституційного ладу та в будь-якій протизаконній формі порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганда війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової та релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення, створення воєнізованих формувань.
Держава не втручається в діяльність об'єднань громадян, надаючи їм широку автономію. Проте це не виключає здійснення з боку держави контролю за діяльністю об'єднань громадян. Так, органи, що проводять легалізацію об'єднань громадян, здійснюють контроль за додержанням ними положень статуту. Законом закріплено право представників цих органів бути присутніми на заходах, які проводять об'єднання громадян, вимагати необхідні документи та одержувати у необхідних випадках пояснення.
Фінансові органи та органи податкової адміністрації здійснюють контроль за джерелами і розмірами прибутків та інших фінансових надходжень, а також за правильністю сплати об'єднаннями громадян податків. З свого боку об'єднання громадян повинні представляти фінансовим органам декларацію про свої прибутки та витрати.
Контроль за виконанням об'єднаннями громадян чинних норм і стандартів може здійснюватися екологічними, пожежними, санітарно-епідемічними та іншими органами державного нагляду і контролю.
За порушення законодавства об'єднання громадян несуть відповідальність у встановленому законом порядку. Так, до них можуть бути застосовані такі види стягнень, як попередження, штраф, тимчасове припинення їх діяльності. У випадках, передбачених законом, об'єднання громадян може бути примусово розпущене (ліквідоване) на підставі рішення суду.
Для здійснення своєї діяльності об'єднання громадян наділяються широкими правами. Вони можуть виступати учасниками суспільних правовідносин, набувати майнові і немайнові права, брати участь у розробленні державної політики та формуванні органів влади, проводити масові заходи тощо.