- •4. Принципи фінансової діяльності.
- •5 . Правові форми фінансової діяльності.
- •6.7. Повноваження органів державної влади у сфері фінансової діяльності.
- •8. Фінансова система України: поняття та структура
- •9. Поняття, предмет та метод фінансового права.
- •10. Поняття фінансового права в національній системі права.
- •11. Наука фінансового права.
- •12. Конституційні основи фінансового права.
- •13. Джерела фінансового права.
- •14. Фінансово-правові норми: поняття, структура та види.
- •15. Фінансово-правові відносини, їх зміст та особливості.
- •16. Суб’єкти фінансового права та фінансових правовідносин.
- •17. Фінансове правопорушення: поняття та класифікація.
- •19. Поняття та класифікація фінансового контролю.
- •20. Форми та методи фінансового контролю.
- •21. Повноваження вру у сфері фінансового контролю.
- •22. Рахункова палат, як суб’єкт фінансового контролю.
- •23. Основні завдання та повноваження державної фінансової інспекції України.
- •24. Основні завдання та повноваження державної податкової служби в Україні
- •25. Бюджет як економіко правова категорія. Роль бюджету в забезпеченні виконання функцій держави та місцевих органів публічної влади.
- •26. Бюджетне право як підгалузь фінансового права.
- •27. Бюджетні правовідносини, їх суб’єкти та особливості.
- •28. Бюджетна система України та її структура. Зведений бюджет України.
- •29. Принципи бюджетної системи.
- •30. Бюджетна класифікація, її структура та роль у бюджетній сфері.
- •31. Бюджетні повноваження держави та органів місцевого самоврядування.
- •32. Складові частини бюджету.
- •33. 34. Правове регулювання розподілу доходів між бюджетами. Правові засади розподілу видатків між бюджетами.
- •35. Джерела покриття дефіциту бюджету. Право на здійснення запозичень.
- •36. Правове регулювання міжбюджетних відносин
- •37. Міжбюджетні трансферти: поняття, види та порядок надання.
- •38. Розпорядники бюджетних коштів та їх повноваження.
- •39. Основні напрямки бюджетної політики, порядок їх прийняття та їх роль у формуванні бюджету.
- •40. Бюджетний процес та його стадії.
- •41. Порядок складання проекту державного бюджету України.
- •42. Порядок розгляду та прийняття державного бюджету України.
- •43. Порядок внесення змін до закону про Державний бюджет України.
- •44. Порядок складання місцевих бюджетів, їх розгляд та затвердження.
- •45. Виконання Державного бюджету України за доходами та видатками.
- •46. Виконання місцевих бюджетів.
- •47. Звіт про виконання бюджету.
- •48. Порушення бюджетного законодавства та засоби впливу за Бюджетним кодексом.
- •49. Поняття, система та правові засади публічних доходів.
- •50. Податкове право та податкові правовідносини.
- •51. Податки у системі обов’язкових платежів , їх особливості та функції.
- •52. Принцип оподаткування в Україні .
- •53. Юридичний склад податку.
- •54. Права та обов’язки платників податків.
- •55. Види обов’язкових платежів за законодавством України.
- •56. Правове регулювання податку на додану вартість, платники, об’єкти оподаткування, ставки.
- •57. Правові засади та порядок відшкодування податку на додану вартість.
- •58. Оподаткування прибутку приватних підприємств: платники, об’єкт оподаткування, ставки.
- •59. Акцизний податок.
- •60. Податок на доходи фізичних осіб: платники, об’єкт оподаткування, ставки.
- •61. Пільги передбачені Податковим кодексом при оподаткуванні доходів фізичних осіб.
- •62. Ресурсні платежі.
- •63. Плата за землю.
- •64. Спрощена система оподаткування за чинним законодавством.
- •65.Місцеві податки та збори.
- •66. Адміністрування податків: поняття та загальна характеристика.
- •67. Правове регулювання обліку платників податків фізичних та юридичних осіб.
- •68. Порядок визначення суми податкового зобов’язання.
- •69. Апеляційне узгодження суми податкового зобов’язання.
- •70. Засоби забезпечення виконання податкового зобов’язання платників кодатків.
- •71. Поняття державних та місцевих видатків.
- •72. Бюджетне фінансування: поняття та принципи.
- •73. Поняття та порядок бюджетно-кошторисного фінансування.
- •74. Правові засади загальнообов’язкового державного соціального страхування.
- •75. Державний та муніципальний кредит. Правове регулювання державного боргу.
- •76. Публічно правові аспекти регулювання банківської діяльності.
- •77. Банківська система України: поняття та структура.
- •78. Загальна характеристика правового статусу Національного банку України та його основні завдання.
- •79. Форми державного регулювання банківської діяльності.
- •80. Характерні особливості правового статусу комерційного банку як структурного елементу банківської системи України.
- •81. Особливості правового регулювання порядку створення та реєстрації банків та ліцензування банківських операцій.
- •82. Правові гарантії захисту інтересів власників банківських рахунків.
- •83. Правові засади банківського контролю та нагляду.
- •84. Заходи впливу , що застосовуються Національним банком України за порушення комерційними банками вимог банківського законодавства.
- •85. Грошова система та її структура.
- •86. Правові засади готівкового грошового обігу.
- •87. Безготівкові розрахунки у фінансово-правових відносинах.
- •88. Поняття , правові засади та принципи валютного регулювання.
- •89. Валютний контроль: поняття, мета, правове регулювання.
63. Плата за землю.
Платниками податку є:
1) власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
2) землекористувачі.
Об'єктами оподаткування є:
1) земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;
2) земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Базою оподаткування є:
1) нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації;
2) площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Ставки податку за один гектар сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх нормативної грошової оцінки у таких розмірах:
1) для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1;
2) для багаторічних насаджень - 0,03.
Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за деяким винятком.
Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:
Кі = [І - 10] : 100,
де І - індекс споживчих цін за попередній рік.
У разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 110 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 110.
64. Спрощена система оподаткування за чинним законодавством.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів на сплату єдиного податку з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам і реєструється платником єдиного податку.
Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:
1) перша група – фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150 000 гривень;
2) друга група – фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 1 000 000 гривень;
3) третя група – фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20 осіб;
обсяг доходу не перевищує 3 000 000 гривень;
4) четверта група – юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб;
обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень.
Не можуть бути платниками єдиного податку:
1) суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють:
1) діяльність з організації, проведення азартних ігор (поки не чинний пункт);
2) обмін іноземної валюти;
3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);
4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення;
5) видобуток, реалізацію корисних копалин;
6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами);
7) діяльність з управління підприємствами;
8) діяльність з надання послуг пошти та зв'язку;
9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;
10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;
2) фізичні особи - підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження, діяльність у сфері аудиту;
3) фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів;
4) страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;
5) суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків;
6) представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;
7) фізичні та юридичні особи - нерезиденти;
8) суб'єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Платники єдиного податку повинні здійснювати розрахунки виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).
Доходом платника єдиного податку є:
1) для фізичної особи - підприємця – дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності;
2) для юридичної особи - будь-який дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.
Слова «матеріальній або нематеріальній формі» визначаються так: до суми доходу за звітний період включаються сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, та вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).
Датою отримання доходу є дата надходження коштів на поточний рахунок (у касу) платника єдиного податку, дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, дата фактичного отримання платником єдиного податку безоплатно одержаних товарів (робіт, послуг).
Доходи фізичної особи - платника єдиного податку, отримані в результаті провадження господарської діяльності та оподатковані згідно з цією главою, не включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи, визначеного відповідно до розділу IV ПодКУ (ПДФО).
Не є доходом суми податків і зборів, утримані (нараховані) платником єдиного податку під час здійснення ним функцій податкового агента, а також суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховані платником єдиного податку відповідно до закону.
Ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у – мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;
2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Відсоткова ставка єдиного податку для третьої і четвертої груп платників єдиного податку встановлюється у розмірі:
1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з Податковим кодексом;
2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої, другої і третьої груп у розмірі 15 відсотків:
1) до суми перевищення обсягу доходу;
2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у свідоцтві платника єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;
3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків;
4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності.
У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений цією статтею для відповідної групи таких платників єдиного податку.
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої групи є календарний рік.
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку другої - четвертої груп є календарний квартал.
Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Платники єдиного податку третьої і четвертої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Платники єдиного податку першої групи подають до органу державної податкової служби податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески.
Платники єдиного податку другої - четвертої груп подають до органу державної податкової служби податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
Податкова декларація складається наростаючим підсумком.