- •I універсал уц Ради.
- •II універсал уц Ради: його значення і загальна характеристика.
- •III універсал уц Ради.
- •IV універсал уц Ради.
- •19. Земельна реформа унр.
- •20. Закон уцр «Про національно-персональну автономію» від 9 січня 1919 р.
- •21. Закон уц Ради «Про громадянство» 2-4 березня 1918 р.
- •22. Закон уц Ради «Про національну символіку» 12 березня 1918 р.
- •23. Причини падіння уцр.
- •24. «Грамота до всього українського народу» 29 квітня 1918 р.: її зміст та характеристика.
- •25. Закони про тимчасовий державний устрій Української держави 29 квітня 1918 р.: умови прийняття та загальна характеристика.
- •26. Центральні органи влади в Українській державі п.Скоропадського.
- •27. Організація та діяльність органів влади на місцях в Українській державі.
- •28. Судова система Української держави часів правління п.Скоропадського.
- •30. Декларація Української Директорії від 26 грудня 1918 р.
- •31. Встановлення влади Директорії.
- •32. Універсал Трудового Конгресу 23 січня 1919р. Загальна характеристика і значення.
- •33. Організація органів влади і управління за часів Директорії.
- •34. Загальна характеристика законодавчої діяльності Директорії.
- •35. Причини поразки державницьких змагань 1917-1921 р.
- •36. Варшавський і Ризькі договори: їх зміст та значення.
- •37. Утворення зунр.
- •38. Органи влади і управління зунр.
- •39. Судова система зунр.
- •40. Місцеві органи влади зунр.
- •41. Законодавча діяльність зунр.
- •42. Акт злуки від 22 січня 1919 р.: його зміст та історичне значення.
- •43. Падіння зунр: причини та наслідки.
- •44. Бретська мирна угода: її зміст та значення.
- •45. Система органів влади та управління усрр.
- •46. Конституція усрр 1919 р.: її характеристика і значення.
- •47. Утворення радянської судової системи в Україні 1917-1921 р.
- •48. Утворення надзвичайних органів влади в Україні (1917-1920)
- •49. Положення про Всеукраїнську і місцеві надзвичайні комісії 1919 р.: причини та наслідки її запровадження в усрр.
- •50. Утворення радянської міліції.
- •51. Становлення радянського права в Україні (1917-1920)
- •52. Нова економічна політика в усрр, причини її запровадження та наслідки.
- •53. Судова реформа 1922 в усрр.
- •54. Утворення радянської прокуратури в усрр.
- •55. Утворення радянської адвокатури в усрр.
- •56. Система органів влади і управління усрр після утворення срср.
- •57. Конституція усрр 1929 року, її характеристика і значення.
- •58. Кодифікація радянського права в усрр у 20-х роках
- •59. Кодифікація радянського цивільного права у 20-х роках.
- •65. Утворення Молдавської Автономної срр.
- •66. Соціально-економічні і політичні наслідки індустріалізації в Україні
- •67. Програма розкуркулення в усрр, її мета і наслідки.
- •68. Зміни в державному ладі усрр в першій половині 30-х років.
- •69. Судова система усрр в першій половині 30-х років.
- •70. Організація та діяльність прокуратури усрр в першій половині 30-х років
- •71. Формування надзвичайних каральних органів влади в усрр в 30-х роках
- •72. Конституція урср 1937 року. Її загальна характеристика і значення.
- •73. Органи влади та управління за конституцією 1937 року.
- •74. Судова система урср за Конституцією 1937 року.
- •75. Правове становище західноукраїнських земель у 20-30 ті роки.
- •76. Приєднання Західної України до урср.
- •77. Розвиток радянського права в 30-ті роки.
- •78. Соціально-економічні і політичні наслідки колективізації в України в 30-ті роки XX ст.
- •79. Пакт Молотова-Рібєнтропа, таємний протокол, їхня суть і наслідки.
- •80. Зміни в органах влади та управління урср в роки Великої Вітчизняної Війни.
- •81. Органи управління окупаційного режиму в Україні.
- •82. Зміни в радянському праві в Роки Великої Вітчизняної війни.
- •83. Приєднання Закарпатської України до складу урср.
- •84. Передача Криму урср: причини і наслідки.
- •85. Органи влади і управління урср у перші повоєнні роки.
- •86. Діяльність урср на міжнародній арені після Другої світової війни.
- •87. Зміни в законодавстві урср в перші повоєнні роки.
- •88. Причини та сутність політики «відлиги» в урср.
- •89. Зміни в правоохоронній системі урср в роки «відлиги»
- •90. Кодифікація права в урср в 60-ті роки.
- •91. Кодифікація кримінального права в урср в 60-ті роки.
- •92. Наростання кризових явищ в економічному і суспільно-політичному житті урср в 60-80 ті роки.
- •93. Конституція урср 1978 р. Її характеристика і значення.
- •94. Органи влади урср за Конституцією 1978 р.
- •95. Судова система урср після прийняття Конституції 1978 року.
- •96. Причини запровадження політики «перебудови» в срср.
- •97. Демократизація суспільного та державного життя в урср у роки «перебудови»
- •98. Зміни у законодавстві урср у роки «перебудови»
- •99. Декларація про державний суверенітет України.
- •100. Проголошення Української незалежної держави.
- •101. Зміни в законодавстві України після проголошення незалежності.
- •102. Конституція 1996 року. Її загальна характеристика і значення.
31. Встановлення влади Директорії.
У серпні 1918 р. замість Українського національно-державного союзу, створеного у травні 1918 р. опозиційними гетьманату українськими соціалістичними партіями, було утворено Український національний союз (УНС). До його складу ввійшли: українські есери, українські соціал-демократи, українські соціалісти-федералісти, низка дрібних громадсько-політичних організацій. На переговорах з представниками гетьманату керівники УНС поставили такі вимоги: проведення аграрної реформи з метою ліквідації великого землеволодіння і забезпечення землею трудового селянства; встановлення демократичних свобод; підготовка демократичного виборчого закону. 14 листопада 1918 р. Павло Скоропадський видав грамоту про федерацію України з Росією (він мав на увазі Росію без влади більшовиків). Відреченням від державної самостійності гетьман розраховував як не на допомогу, то хоча б на прихильність з боку дипломатів Антанти. П. Скоропадський призначив новий уряд Української держави. у якому переважали політики проросійської орієнтації. Ці події прискорили початок антигетьманського повстання. Уночі проти 14 листопада 1918 р. в Києві відбулося таємне засідання Українського національного союзу, де розглядалося питання про збройний виступ проти режиму П. Скоропадського. Присутні відхилили ідею негайного відновлення Української Центральної Ради. На цьому засіданні було обрано тимчасовий верховний орган Української Народної Республіки - Директорію у складі Володимир Винниченко (голова), Симон Петлюра, Ф. Швеця, А. Макаренка та П. Андрієвського. Директорія створювалася з конкретною метою - для ліквідації гетьманського режиму. Після здійснення цієї мети и передбачалося по-новому визначити форму державної організації УНP.
32. Універсал Трудового Конгресу 23 січня 1919р. Загальна характеристика і значення.
Директорія була утворена як тимчасовий уряд, отже головним її завданням було підготувати вибори до представницького, установчого за метою, органу влади. Їм став Трудовий конгрес, вибори до якого проводились за куріальною системою (соціально-класове представництво). Трудовий конгрес працював 22-29 січня 1919 р. у Київському оперному театрі, в складі близько 400 делегатів, .і ухвалив важливі юридичні акти. Зокрема, був проголошений Акт злуки УНР та ЗУНР. “Універсал Трудового конгресу України” 28 січня 1919 р. став тимчасовим конституційним актом України. Деякі делегати не змогли приїхати в столицю, а в багатьох місцевостях вибори взагалі не відбулися. Основна частина делегатів представляла контрольовану українськими есерами Селянську спілку. Однак ця партія була роз'єднана на три частини і керувати діями своїх делегатів не могла. Та й не було вже у цьому жодної потреби. Директорія, якій конгрес висловив політичну довіру, готувалася до евакуації з Києва. Декларації й постанови делегатів відразу перетворювалися на клаптики паперу. Конгрес припинив роботу. Система виборів Трудового конгресу (23—28 січня 1918 р.): Виборчі права надавались «трудовим верствам» населення. У результаті права голосу були позбавлені промисловці, поміщики, комерсанти, частина інтелігенції, духовенство та інші «нетрудові» прошарки суспільства Обрано: 400 делегатів (із яких 36 належали Західноукраїнській області). Рішення конгресу. «Універсал трудового конгресу України»:
Вища влада передавалася Директорії. Виконавчі функції мала здійснювати Рада народних міністрів, підзвітна Трудовому конгресу, а в перервах між його засіданнями — Директорії. Влада на місцях мала перейти під контроль губернських і повітових трудових рад, що обиралися пропорційно від селянства і робітництва. Підготовка роботи наступної сесії Трудового конгресу покладалася на комісії з оборони республіки, земельну, освітню, бюджетну, закордонних справ, харчових справ. Уряд і комісії мали виробити інструкцію про вибори до трудових рад і закон про вибори Всенародного парламенту Незалежної соборної Української Республіки. Конгрес доручив Директорії та Раді народних міністрів працювати в напрямі вирішення таких завдань: а) здійснення земельної реформи шляхом передачі землі трудящим селянам без викупу; б) ліквідація безробіття серед пролетарських верств населення шляхом відновлення роботи промислових підприємств; в) оборона незалежності республіки. На відміну від гетьманського режиму Директорія не змогла створити ефективного державного апарату та боєздатної армії, що привело до поразки у війні з більшовиками та Білою армією Денікіна.