- •1. Поняття міжнародного права. Особливості міжнародного права
- •2. Юридично обов'язкова сила норм міжнародного права
- •3. Міжнародне право як самостійна правова система
- •4. Сфера дії міжнародного права. Суб'єктна і об'єктна сфери дії міжнародного права. Просторова сфера дії міжнародного права
- •5. Виникнення міжнародного права та періодизація його історії. Сучасне міжнародне право та його ознаки
- •6. Взаємодія і взаємовплив міжнародного і внутрішньодержавного права
- •7. Дуалізм і монізм у взаємовідношенні міжнародного! внутрішньодержавного права. Ст. 9 Конституції України про співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права
- •9. Система міжнародного права
- •12. Міжнародне м’яке право
- •13. Кодифікація та прогресивний розвиток міжнародного права
- •14. Поняття джерел міжнародного права. Міжнародний договір в системі джерел міжнародного права.
- •21. Міжнародна правосуб’єктність держав. Зміст правосуб’єктності держав. Основні права та обов’язки держав.
- •24. Визнання у міжнародному праві. Теорії визнання. Види і форми визнаня.
- •25. Інститут правонаступництва держав в міжнародному праві. Джерела міжнародного правонаступництва
- •29. Поняття та підстави міжнародно-правової відповідальності. Види міжнародно-правової відповідальності.
- •30. Кодифікація норм про відповідальність у міжнародному праві
- •31. Поняття, ознаки і елементи міжнародного правопорушення
- •32. Міжнародна відповідальність за правомірну діяльність
- •33. Типи і види міжнародно-правових санкцій. Механізм застосування міжнародно-правових санкцій
- •34. Право міжнародних договорів як галузь міжнародного права. Кодифікація права міжнародних договорів
- •35. Поняття міжнародного договору в сучасній доктрині і практиці. Найменівання і структура міжнародних договорів
- •36. Порядок і стадії укладання міжнародних договорів. Ратифікація міжнародних договорів. Ратифікаційні грамоти
- •38. Виконання міжнародних договорів. Принцип непорушності договорів.
- •39. Умови недійсності міжнародних договорів
- •40. Право міжнародних організацій як галузь міжнародного права. Джерела права міжнародних організацій
- •41. Поняття й ознаки міжнародних організацій. Правовий статус і міжнародна правосуб’єктність міжнародних організацій
- •42. Функції міжнародних організацій. Правова природа актів міжнародних організацій
- •43. Оон: цілі й принципи діяльності
- •46. Міжнародні регіональні організації. Рада Європи, обсє, нато
- •49. Міжнародно-правове регулювання без громадянства і подвійного громадянства.
- •50. Міжнародно-правовий режим біженців і вимушених переселенців. Право притулку.
- •51. Захист прав людини і основних свобод міжнародно-правовоими засобами
- •52. Понаття, джерела і принципи міжнародного захисту прав людини й основних свобод
- •55. Міжнородний контроль за дотриманням прав людини і основних свобод
- •56. Спеціалізовані органи оон з захисту прав людини
- •57. Європейська система захисту прав людини: загальна характеристика
- •58. Поняття і види територій в міжнародному праві. Демілітаризовані і нейтралізовані території. Умовна територія
- •59. Державна територія. Способи придбання державної території. Склад державної території
- •60. Державні кордони. Види кордонів. Делімітація і демаркація. Режим державного кордону України.
- •61. Міжнародно-правове регулювання режиму річок. Правовий режим міжнародних рік
- •64. Кодифікація міжнародного морського права. Види морських просторів.
- •65. Внутрішні морські води та їх правовий режим. Режим морських портів.
- •68. Виключна економічна зона та її правовий режим
- •72. Поняття і види міжнародних проток. Правовий статус і режим міжнародних проток. Правовий режим Чорноморських проток
- •79. Постійні представництва держав при міжнародних організаціях
- •80. Право спеціальних місій. Привілеї та імунітети спеціальної місії та її членів.
- •81. Консульське право і його джерела. Поняття і види консульських установ.
- •82. Порядок призначення голови консульського представництва. Закінчення консульської місії. Консульські імунітети та привілеї
- •83. Поняття міжнародного кримінального права, його предмет та джерела
- •84. Структура міжнародного кримінального права: міжнародне кримінальне право «strict sensu » і транснаціональне кримінальне право.
- •86. Поняття і види міжнародних злочинів
- •88. Поняття і принципи кримінальної юрисдикції в міжнародному кримінальному праві
- •89. Види кримінальної юрисдикції: предметна - ratione materiae ; просторова - ratione loci ; темпоральна - ratione temporis ; персональна - ratione personae
- •90. Поняття міжнародної кримінальної юрисдикції.
- •91. Правові основи утворення і діяльності нюрнберзького і токійського військових трибуналів
- •92. Юрисдикція міжнародних кримінальних трибуналів ad hoc по колишній Югославії та Раунді
- •93. Римський Статут Міжнародного кримінального суду: загальна характеристика
- •94. Поняття і види транснаціональних злочинів. Конвенційні злочини
- •95. Поняття міжнародно-правового співробітництва в галузі боротьби з транснаціональною злочинністю. Конвенційний та інституційний механізм боротьби зі злочинністю.
- •98. Структура і основні напрями діяльності Всесвітньої торгової організації
- •99. Поняття і предмет міжнародного торгового права, його система.
- •100. Поняття права міжнародної безпеки. Джерела права міжнародної безпеки. Цілі й принципи права міжнародної безпеки
- •101. Поняття і види колективної безпеки. Загальна колективна безпека
- •103. Міжнародно-правові проблеми роззброєння. Нерозповсюдження ядерної зброї. Обмеження стратегічних наступальних озброєнь
- •104. Заборона розробки, виробництва, застосування хімічної і бактеріологічної зброї та їх знищення
- •106. Поняття права збройних конфліктів. Становлення та кодифікація права збройних конфліктів.
- •108. Правовий статус учасників збройних конфліктів. Розвідники і шпигуни. Найманці. Парламентери
- •109. Захист поранених і хворих під час війни
- •110. Правовий статус військовополонених. Режим військового полону. Кримінальні і дисциплінарні покарання щодо військовополонених.
- •111. Режим військової окупації
- •112. Захист цивільного населення під час війни
- •113. Особливості міжнародно-правового регулювання ведення збройного конфлікту на морі
- •114. Поняття і принципи міжнародного повітряного права. Джерела міжнародного повітряного права
- •117. Відповідальність у міжнародному повітряному праві
- •118. Поняття і принципи міжнародного космічного права. Джерела міжнародного космічного права
- •119. Правовий режим космічного простору і небесних тіл
- •121. Відповідальність у міжнародному космічному праві
- •122. Поняття та система міжнародного екологічного права. Джерела міжнародного екологічного права
- •123. Класифікація принципів міжнародного екологічного права
- •124. Міжнародно-правова охорона атмосфери і озонового шару
- •126. МІжнародно-правова охорона Світового Океану від забруднення. Співробітництво причорноморських держав у сфері охорони навколишнього середовища
- •127. Поняття і значення права мирного вирішення міжнародних спорів
- •129. Безпосередні переговори і консультації. Добрі послуги і посередництво
- •130. Міжнародна примирлива процедура: слідчі і погоджувальні комісії
- •131. Міжнародний арбітраж як засіб мирного вирішення міжнародних спорів. Постійна палата третейського суду
- •133. Вирішення спорів у міжнародних організаціях
112. Захист цивільного населення під час війни
Четверта Женевська Конвенція встановлює основи захисту мир-ного населення під час війни. Особи, що знаходяться під владою ворога поділяються на дві категорії: цивільні особи, які знаходяться у країні ворога та населення на окупованій території.
Обидві ці категорії мають право на повагу до їх особистих прав, обрядів, звичок та звичаїв,|3 ними завжди повинні поводитись гуманно, до них не повинні застосовуватися заходи примусу. Забороняється депортація чи вигнання населення. Не можна у примусовому порядку залучати до праці осіб, яким не виповнилося 18 років, а працюючих забороняється примушувати виконувати будь-яку роботу, яка 6 змушувала їх брати участь у воєнних операціях.
Сторона, яка окупувала, зобов'язана піклуватися про долю дітей, підтримувати санітарні служби гігієни, а також слідкувати за постачанням населенню всього необхідного. Щодо цивільних осіб, які знаходяться у країні ворога, то вони можуть покинути її, якщо цьому не перешкоджають міркування безпеки. Якщо їхній виїзд не відбувся з
В межах можливого, окупаційна влада зобов'язана поважати основні права людини, а також права, визначені міжнародними нормами. Мирному населенню повинен бути наданий певний рівень захисту з урахуванням, однак, з урахуванням інтересів безпеки окупаційних сил. Окупант зобов'язаний,у взаємодії з місцевою владою, максимально забезпечити населення медичним обслуговуванням, включаючи санітарні умови. Медичні установи можуть бути тимчасово реквізовані для лікування поранених, але таке вилучення компенсується створенням необхідних установ для мирного населення. Окупаційна влада стежить за забезпеченістю населення продуктами харчування і у разі потреби вживає необхідні заходи, також допускається допомога під егідою МКЧХ.
Населення не може примушуватися до діяльності, що має військове значення. Добровольці, що вступають на військову службу окупаційної держави, кваліфікуються як зрадники за законами своєї держави. Допускається залучення осіб старше 18 років до примусової праці, але працюючі повинні одержувати справедливу оплату і не можуть бути вивезені за кордон.
Реквізиція приватної власності для потреб окупаційних сил допускається, але з компенсацією готівкою або шляхом видачі розписки. Руйнування власності заборонено, окрім випадків абсолютної військової необхідності.
113. Особливості міжнародно-правового регулювання ведення збройного конфлікту на морі
Театром морської війни є внутрішні морські води, територіальне море і відкрите море. Комбатантами в морській війні є екіпажі військових кораблів, береговий обслуговуючий персонал а також самі військові кораблі. Під військовим кораблем слід розуміти будь-яке судно, що несе військово-морський прапор, а офіцери і екіпаж підпорядковані військовій дисципліні. Не є комбатантами госпітальні і санітарні судна, морська санітарна авіація.
До морської війни застосовні загальні правила сухопутної війни, зокрема правила щодо заборони на певні засоби і методи. В правилах морської війни специфічними є правила для підводних човнів, морської блокади, бомбардувань і ін. В морській війні всі ворожі моряки, що знаходяться на борту ворожого торгового судна можуть бути взяті в полон у разі захоплення їх судна, інакше кажучи на них розповсюджується статус комбатантів.
Для підводної війни діють Правила про дії підводних човнів по відношенню до торгових судів у військовий час (додаток до Лондонського протоколу 1936 р.). Правила передбачають, що в своїх діях по відношенню до торгових суден підводні човни повинні погоджуватися з нормами, які діють для надводних кораблів. Зокрема, військовий корабель, як надводний, так і підводний, може потопити торгове судно або позбавити його можливості плавання у разі наполегливої відмови зупинитися після належно зробленої вимоги про зупинку, при опорі огляду або обшуку. Заздалегідь слід доставити екіпаж, пасажирів і судові папери в безпечне місце.
Міни як зброя міжнародним правом не заборонені, хоча вони значною мірою заподіювали збиток не тільки військовому, але і торговому флоту, зокрема нейтральних країн. Регламентація мінної війни встановлена VIII Гаазькою конвенцією 1907 р. Згідно з Конвенцією, міни повинні встановлюватися на якорях. Вони можуть встановлюватися! не на якорях, якщо протягом однієї години з моменту втрати контролю над ними втратять забійну силу (стануть безпечними). Забороняється також встановлювати міни біля берегів і портів супротивника з єдиною метою паралізувати торгове судноплавство. У разі втрати нагляду за мінами, слід вказувати в загальнодоступних документах місця небезпечного плавання.
Морська блокада є такими діями військово-морського флоту воюючих, які призначені для недопущення доступу до берегів супротивника з боку моря. Блокада є законною при дотриманні ряду умов. Блокада повинна бути оголошена, при цьому повинні бути визначені координати району, що блокується, і час початку блокади. Для суден, що знаходяться в районі блокади повинен бути встановлений термін, щоб мати нагоду вийти з району, що блокується. За порушення блокада судна-порушники можуть бути захоплені і конфісковані або знищені.
Виходячи з вимог сучасного міжнародного права, блокада вважається законною лише тоді, коли вона здійснюється в реалізацію права держав на індивідуальну або колективну самооборону відповідно до Статуту ООН, або на підставі рішення Ради Безпеки ООН. Блокада, здійснювана агресором, завжди протиправна.
Бомбардування наземних об'єктів морськими силами є законним способом ведення війни. Відповідно до правил IX Гаазької конвенції 1907 р. забороняється бомбардування морськими силами незахищених міст, портів, селищ, житла і будівель. Під «незахищеним об'єктом» звичайно мають на увазі населені пункти, що не мають військового значення, що не є фортецями або військово-морськими базами. Але бомбардування таких об'єктів допустиме лише після того, як місцева влада на зроблене попередження не зруйнувала вказані об'єкти. Конвенція допускає, коли цього вимагає термінова військова необхідність, почати бомбардування і без попередження. Бомбардування допустиме ще в одному випадку: якщо місцева влада, після зробленого попередження відмовиться надати морським силам продовольство або запаси води для потреб цих сил.
Історично існувало каперство,тобто перетворення торгових суден у військові, при якому власник торгового судна, одержавши каперське свідоцтво, на свій ризик йшов у море і вступав в сутичку з судами супротивника. На сьогоднішній день міжнародним правом каперство заборонене.
Приз - це захоплене в ході морської війни вороже торгове судно і його вантаж, рівно як і нейтральне судно, велику частину вантажу якого складає військова контрабанда, тобто різні заборонені товари і вантажі, які можуть бути використані супротивником у війні і які збільшують його військовий потенціал. Не підлягають захопленню невеликі риболовецькі судна, каботажні судна, судна, що виконують наукові або філантропічні доручення, а також судна, що вийшли в море до оголошення війни.
Трофеї - захоплені в ході боїв на морі або на березі військові кораблі, військова техніка, озброєння і майно, що належить супротивнику. Серед трофеїв можуть бути також цінності,зокрема дорогоцінні метали, цінні папери і т.п. Вони переходять до сторони, що захопила їх, і стають її власністю.