4. Поняття та значення тлумачення кримінального закону.

Тлумачення закону про кримінальну відповідальність - це з'ясування та визначення змісту Кримінально-правових норм. Тлумачення дозволяє: встановити відношення закону до конкретного злочину, і це важлива умова його правильного застосування, необхідний елемент судової діяльності. Види тлумачення закону про кримінальну відповідальність: 1) за суб'єктом - залежно від того, який орган чи фізична особа виконує тлумачення; 2) за обсягом - по визначенню меж дії закону, по співвідношенню тексту закону і кола діянь, на які поширюється його чинність.

За суб'єктом тлумачення поділяється на: • легальне (офіційне); • автентичне; • доктринальне (наукове); • судове. Всі ці види тлумачення кримінального закону, окрім доктринального мають рекомендаційний характер і не є обов'язковими для виконання. Доктринальне взагалі передбачає різні точки зору науковців, практиків на певні проблеми і може не співпадати з офіційним чи судовим. Воно допомагає працівникам суду та правоохоронних органів з’ясовувати зміст і значення кримінального закону і правильно застосувати його в слідчій і судовій практиці.

За обсягом кола суспільно небезпечних діянь, що охоплюються певною кримінально-правовою нормою, тлумачення поділяється на: • буквальне; • поширювальне; • обмежувальне. Теорія кримінального права розрізняє також тлумачення кримінального закону за іншими способами, а саме: • філологічне (граматичне); • логічне; • системне; • історичне. Суб'єкти тлумачення - це органи або особи, які дають тлумачення кримінального закону в межах їх повноважень. Обов'язкове тлумачення кримінального закону здійснюють: 1) Конституційний Суд; 2) Пленум Верховного Суду України 3) інші суди всіх рівнів(по конкретних кримінальних справах). Не обов'язкове тлумачення кримінального закону здійснюють: 1) науковці: окремі або в межах науково-дослідних установ; 2) практики (слідчі, дізнавачі, адвокати) - по конкретних кримінальних справах; 3) будь-які інші особи (побутове тлумачення).

Поняття і значення тлумачення кримінального закону.

Застосування кримінального закону неможливе без з'ясування його сенсу, тобто тлумачення. Тема тлумачення кримінального закону є традиційною в юридичній науці. Традиційним є і питання про загальне поняття тлумачення права, до того ж у російській літературі він є дискусійним.

Основні точки зору на це питання представляються наступними:

- Тлумачення є з'ясування змісту кримінального закону;

- Тлумачення - роз'яснення змісту кримінального закону;

- Тлумачення, як з'ясування і роз'яснення змісту кримінального закону.

Перші дві точки зору є неповними, а остання - найбільш правильна на мій погляд, тому що містить у собі обидві перші. Якщо приймати точку зору про те, що тлумачення полягає у з'ясуванні, і, отже ігнорувати спеціальну діяльність по роз'ясненню права, і навпаки, визнавати лише спеціальну діяльність, значить ігнорувати розумовий процес, передує будь-якому роз'ясненню. Щоб щось роз'яснити, треба спочатку це щось усвідомити, отже з'ясування і роз'яснення - це дві діалектично зв'язані сторони процесу тлумачення права.

Термін «тлумачення» рівнозначний за змістом поняттю «інтерпретація», отже особа, що займається тлумаченням може бути названо інтерпретатором.

Тлумачення породжує розвиток багатьох правових. Воно служить для забезпечення суспільства точними, зрозумілими поясненнями права. Безумовно, що в тлумаченні права присутній суб'єктивний фактор ("вільно як творчість поета"), однак це не повинно позначатися на кінцевій меті - виявлень точного змісту правової норми. "Відштовхуючись" від смислового значення терміна "тлумачення", слід визнати, що філологічно він тісно пов'язаний з поняттям "пізнання", отже тлумачити - це значить пізнавати зміст того чи іншого явища.

У сучасному суспільстві виділяються три основні причини тлумачення:

- Недосконалість законодавства;

- Системність права;

- Необхідність дедукції;

Недосконалість законів приводить до двозначності. Тлумачення в цьому випадку може привести навіть до скасування тієї чи іншої норми, що викликає двозначне розуміння закону.

Право - є складна взаємозалежна система. Кожна правова норма не може працювати сама по собі. Наприклад, у процесі усиновлення задіюється і цивільне право і процесуальне і т.д.

Третя причина виникає від того, що закон безособовий. Тлумачення, таким чином, виходить від закону стосовно до приватної особи. Наприклад, при усиновленні діють норми сімейного права, цивільного, процесуального права, які призначені для всіх, але в конкретному випадку працюють для однієї приватної особи.

Таким чином можна сказати, що тлумачення являє собою "акт інтелектуально-вольової діяльності по з'ясуванню і роз'ясненню змісту норм права в їх найбільш правильної реалізації", а об'єктом пізнання й інтерпретації є не наміри і мотиви законодавця, що залишилися за межами створеного їм акта, а державна воля, об'єктивно закріплена в письмовій формі.