4.6. Вимоги до висновків

У даному розділі ВРБ необхідно стисло перелічити базові висновки із теоретичного та аналітико-проектного розділів. Привести показники ефективності запропонованих заходів для розв’язання проблем ВРБ, вказати практичну апробацію результатів роботи.

4.7. Вимоги до списку використаної літератури

У списку використаної літератури наводяться усі використані в ВРБ літературні джерела вітчизняних і закордонних видань. Посилання на усі публікації у тексті є обов’язковим. Можливе посилання на електронні ресурси (Internet).

Список використаної літератури розміщують наприкінці роботи. Джерела можна розміщувати в списку одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

Якщо в ВРБ обрано розміщення літературних джерел за алфавітним порядком, то його необхідно подавати у такій послідовності: 1) закони, нормативні акти та положення державного значення; 2) літературні та наукові джерела; 3) матеріали періодичних видань тощо. Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць.

Бібліографічний опис оформлюється згідно з ДСТУ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання». Обов’язкові елементи містять бібліографічні відомості, які забезпечують ідентифікацію документа. Проміжки між знаками та елементами опису є обов’язковими і використовуються для розрізнення граматичної і приписаної пунктуації.

Для кожного джерела вказують прізвище, ініціали автора, повну назву книги, місце видання, видавництво, рік видання. Для статей, що опубліковані в періодичній пресі, зазначають прізвище, ініціали автора, назву статті, назву журналу або газети, рік видання, номер журналу чи дату виходу газети. Зразок оформлення списку використаної літератури надано у Дод. К.

4.8. Вимоги до додатків

Додатки додаються при необхідності, в них наводяться громіздкі обґрунтування, гіпотези, перспективні міркування чи значні математичні розрахунки. У додатки до дипломної роботи слід також включати допоміжні матеріали (проміжні математичні розрахунки, таблиці допоміжних цифрових даних, ілюстрації допоміжного характеру, схеми тощо).

Кожен додаток починають з нової сторінки. Їм дають заголовки, надруковані вгорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки (вирівнювання по центру). Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток» і велика літера, що позначає додаток (без знаку №).

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, ї, Й, О, Ч, Ю, наприклад, «Додаток А, Додаток Б» і т.д. Один додаток позначається як «Додаток А». Нумерація сторінок в додатках здійснюється в межах одного додатку. Крім того, на другій та подальших сторінках додатку потрібно у верхньому куті праворуч вказати «Продовження дод. …».

Посилання на додатки в текстовій частині роботи є обов’язковим. Наприклад: «Аналіз маркетингової діяльності підприємства здійснено на основі даних, що наведено у Дод. А».