3 Проектування ком’пютерної мережі

3.1 Структура області застосування

Комп’ютерна мережа, що проектується, буде використовуватися у інтернет-клубі. Робочий персонал якого складається з:

• директор;

• заступник директора;

• системний адміністратор, який відповідає за робочий стан комп’ютерів, керування та розподіл часу

• системний адміністратор, який обслуговує клієнтів з питань друку, сканування та копіювання

• системний адміністратор, який стежить за роботою мережі та серверів.

Директор

Заступник директора

Системний адміністратор (комп’ютери)

Системний адміністратор (поліграфія)

Системний адміністратор (мережа)

Рисунок 3.1 – Структура працівників клубу

3.2 Розставлення робочих станцій та периферійної техніки у приміщенні клубу

Ознайомившись з структурою працівників клубу (рисунок 3.1) та на основі запиту від керівництва на кількість робочих станцій для відвідувачів можна зробити розподілення та підрахунок робочих місць персоналу та можливих користувачів.

Таблиця 3.1 – розподілення робочих місць та підрахунок

№ п/п	Абоненти мережі	Кількість робочих місць
1	Директор	1 ПК
2	Заступник директора	1 ПК
3	Системний адміністратор (ПК)	1 ПК
4	Системний адміністратор (поліграфія)	1 ПК та периферія
5	Системний адміністратор (мережа)	1 ПК, 2 сервера та комутуючі пристрої
6	Відвіддувачі	30

Загальна кількість 35 ПК, 2 сервера, периферія (2 багатофункціональних пристроїв (БФП), 1 кольоровий принтер та 1 широкоформатний принтер).

3.2.1 Розподілення інформаційних потоків

Мережа клубу з’єднана з мережею Інтернет через Веб-сервер, який має для цього 2 мережеві карти Gigabit Ethernet. Підключення налаштовано заздалегідь мережевим адміністратором. Швидкість Інтернету встановлено згідно підключеного тарифного плану 1 Gbit/s. Для об’єднання мережею використаємо маршрутизатор з підтримкою технологій Fast Ethernet та Gigabit Ethernet.

Як було зазначено у пункті 3.2.2 робочі станції для відвідувачів розділені по 15 ПК та з’єднані з головною мережею за допомогою 2 комутаторів (Switch-ів). Робочі станції директора, заступника директора, системних адміністраторів та периферійні пристрої об’єднані за таким же принципом.

Рисунок 3.2 – Розподілення інформаційних потоків

На основі обраних вище методик будуємо схему розподілу інформаційних потоків (рисунок 3.8). З цієї схеми вилучається інформація, що до розташування комутаційних пристроїв і дає змогу використовувати це для закріплення необхідної за приміщеннями кількості силових та телекомунікаційних розеток.

3.2.2 Оснащення та розміщення обладнання персоналу

На основі плану приміщення можна розташувати комп’ютери для персоналу та об’єднати за допомогою комутатора (з типом та моделлю визначимося згодом), яке зображене на рисунку 3.2.

Їхні робочі станції не потребують високих показників продуктивності у зв’язку з тим, що персоналу не потрібно витрачати ресурси ПК на ігри, а це означає що вони можуть бути дещо гірше, ніж комп’ютери для відвідувачів.

На них встановлюємо стандартне програмне забезпечення (Microsoft Office та інші засоби читання та редагування документів, браузер Google Chrome, засоби комунікації Skype та інші, засоби відкриття файлів мультимедіа) та повний комплект драйверів.

Рисунок 3.3 – Обладнання для персоналу

Тільки на робочій станції системного адміністратора, що відповідає за розподіл часу, необхідно встановити програму ClubControl, для автоматизації процесу обліку клієнтів та моніторинг. Програма, що дозволяє автоматизувати роботу адміністраторів комп'ютерних клубів. Володіє безліччю різних можливостей. Серед них:

• управління комп'ютерами;

• підрахунок і обмеження інтернет-трафіку;

• управління швидкістю Інтернету;

• захист від відвідувачів;

• наявність вбудованого файрволла і сніфера;

• контроль роботи клубу через Інтернет або локальну мережу;

• рейтинг ігор за різними параметрами; облік додаткових послуг;

• графічне представлення роботи клубу;

• управління клієнтами, а також спостереження за ними.

Крім того, передбачено моніторинг системних ресурсів; система копіювання збережених даних гравців і багато іншого. Відмінною рисою програми є зручність у використанні.

Також на плані приміщення розміщуємо пристрої поліграфії:

• кольоровий принтер;

• широкоформатний принтер;

• 2 багатофункціональних пристроїв (БФП).

У функції багатофункціонального пристрою входить друкування, сканування та копіювання на аркушах формату А4 та А3. На кольорових принтерах можна здійснювати сканування високої якості, друк кольорових документів та фотографій формату А4 та менші. На широкоформатному принтері можна друкувати на аркушах формату А2 та А1.

3.2.3 Оснащення та розташування робочих станцій для відвідувачів

Робочі станції для відвідувачів повинні відповідати деяким вимогам:

• процесор: Intel® Core™ i5 2.5 GHz або краще;

• ОЗУ: 8 Gb або більше;

• відеокарта: Nvidia Geforce GTX 760 або краще;

• жорсткий диск: ≥ 500Gb;

• ОС: Windows 7 (64bit);

• мережева карта: Ethernet ENCORE ENL833-TB-REB (100 Мбит/с) або краще.

У кожного комп’ютера повинні бути основні комплектуючі: клавіатура, миша, монітор та навушники. На ОС повинні бути встановлені усі необхідні драйвери, Flash-плеєр останньої версії, Direct-X v9, v10 та v11, усі версії .NET Framework та інші засоби, що необхідні для сучасних ігор.

На 15 робочих станціях будуть встановлені найпопулярніші онлайн-ігри (використовують доступ до мережі інтернет), такі як:

• World of Tanks;

• World of Warplanes;

• DOTA 2;

• World of Warcraft;

• Batlefield 3 та 4;

• та додавати ігри, які запросять відвідувачі.

Ще ігри які підтримують гру у мережевому режимі (гра двох або більше гравців одночасно в одну гру з використанням мережевих ресурсів):

• Counter Strike;

• Warcraft 3;

• Need for Speed;

• FIFA 10;

• Також додавати ігри, які запросять.

На інших 15 комп’ютерах мають бути популярніші браузери:

• Google Chrome;

• Opera;

• Mozilla Firefox;

• Yandex.Browser;

• Safari.

Засоби комунікації:

• Skype;

• QIP;

• Windows Live Messenger;

• Mail.Ru Агент;

• Yahoo! Messenger.

На кожному комп’ютері повинен бути налагоджений швидкий доступ до File-серверу. Користувачі матимуть можливість переглядати фільми та картинки, прослуховувати музику, яка зберігається на ньому. Зберігати файли можна буде тільки певного формату і у певну папку.

Усього для відвідувачів буде відведено 30 комп’ютерів. Вони будуть розділені на 2 групи по 15 ПК та підключені до основної мережі за допомогою 2 комутаторів (рисунок 3.3). Обґрунтований цей вибір тим, що комутатори з такою самою швидкістю але з більшою кількістю портів працюють дещо повільніше. Також при під’єднанні великої кількості ПК до одного комутатора підвищує шанс появи колізій та уповільнення роботи мережі.

Рисунок 3.4 – Розташування робочих станцій для відвідувачів

Робочі станції розташовані саме так, щоб вони не заважали вільно пересуватися по території клубу відвідувачам та персоналу.

Розглянемо як саме вони розташовані.

Група А

Рисунок 3.5 – Розташування комп’ютерів групи А

ПК групи А (рисунок 3.4) разом з комутатором розташовані вздовж стіни та стійки сис. амінів. Це забезпечує не малу економію місця. Монітори комп’ютерів біля стіни розташовані під кутом 20. Якщо цього не зробити світло з вікон буде відбиватися від монітору і заважати користувачам.

Група Б

Рисунок 3.6 – Розташування комп’ютерів групи Б

Група Б (рисунок 3.5) розміщена ближче до центру, забезпечив прохід до комп’ютерів групи А. Монітори верхньої частини групи направлені у напрямку вікон і також відхилені на 20, а нижньої частини – до комп’ютерів групи А.

Групи А та нижня половина групи Б будуть відведені для ігор. А інші комп’ютери відведені для роботи у мережі Інтернет та роботи з файловим сервером.

Група В

Рисунок 3.7 – Розташування групи В

Група В (рисунок 3.6) складається з 7 ПК, 5 з котрих розташовані біля вікон так, щоб залишився прохід до кабінету директора. Інші два комп’ютера розташовуються біля самої стіни кабінету директора.

Група Г

Рисунок 3.8 – Розташування групи Г

Комп’ютери групи Г (рисунок 3.7) розташовані майже у центрі клубу. Монітори повернуті до групи Б, щоб не відбивати світло з вікон.

3.2.4 Розміщення та оснащення серверної частини мережі

Серверна частина мережі складається з 2 серверів:

• Web сервер;

• File сервер.

Веб-сервер  — це сервер, що приймаєHTTP-запити відклієнтів, зазвичайвеб-браузерів, видає їмHTTP-відповіді, зазвичай разом зHTML-сторінкою, зображенням,файлом, медіа-потоком або іншими даними. Веб-сервер — основаВсесвітньої павутини.

Веб-сервером називають як програмне забезпечення, що виконує функції веб-сервера, так і комп'ютер, на якому це програмне забезпечення працює.

Клієнти дістаються веб-сервера за URL-адресою потрібної їмвеб-сторінкиабо іншого ресурсу.

У наш час є багато операційних систем для Веб-серверів. Так як усі робочі станції у нашому клубі користуються ОС сімейства Windows, тому і для Веб-серверу вона буде з того ж сімейства.

Windows Server - провідна серверна операційна система, на якій побудована робота багатьох найбільших центрів обробки даних - надає широкі можливості підприємствам будь-якого розміру по всьому світу. Опираючись на те, що серверна операційна система Windows Server 2012 повинна замінити систему яка випускається в даний час Windows Server 2008 R2, ми будемо її використовувати.

Основні удосконалення:

• новий користувальницький інтерфейс Metro UI;

• 2300 нових команд Windows PowerShell;

• Вдосконалений Диспетчер завдань;

• Тепер Server Core рекомендований варіант установки;

• Нова роль IPAM (IP address management) для управління і аудиту адресним простором IP4 і IP6;

• Удосконалення в службі Active Directory;

• Нова версія Hyper-V;

• Нова файлова система ReFS (Resilient File System);

• Нова версія IIS 8.0 (Internet Information Services).

File Server - файловий сервер. Серверне програмне забезпечення, управління доступом до файлів і іншим дисковим ресурсів мережі. Інсталюється, як правило, на виділеному потужному комп'ютері, який крім керування доступом до файлів і іншим дисковим ресурсів ЛОМ забезпечує безпеку і синхронізацію, реалізованому у формі RAID-масиву для забезпечення безперебійної роботи і підвищеної швидкості запису і читання даних. Безпека розуміється в тому сенсі, що доступ до окремих файлів можуть отримати тільки авторизовані користувачі, які володіють відповідними правами. Синхронізація полягає в блокуванні доступу до файлів і записів, і призначена для захисту даних від пошкодження при одночасній спробі їх зміни кількома користувачами. Операційна система для файлового серверу буде також Windows Server.

Файл-серверні додатки - це додатки, схожі за своєю структурою з локальними програмами та використовують мережевий ресурс для зберігання даних у вигляді окремих файлів. Функції сервера в такому випадку зазвичай обмежуються зберіганням даних (можливо також зберігання виконуваних файлів), а обробка даних відбувається виключно на стороні клієнта. Кількість клієнтів обмежене десятками зважаючи на неможливість одночасного доступу на запис до одного файлу. Однак клієнтів може бути в рази більше, якщо вони звертаються до файлів виключно в режимі читання.

Файловий сервер також буде використовуватися як відео регістратор. За допомогою програми Ivideon Server, яка встановлена на комп’ютері заступника директора. Шлях збереження відеоматеріалу встановлюється на файловий сервер. Подивитися на запис можна як на самому комп’ютері заступника директора, так і з мобільного пристрою (потрібно тільки встановити програму на телефон).

Що до розміщення, сервери будуть знаходитися у спеціальному приміщенні (рисунок 3.8). Відвідувачам та по стороннім особам доступ до нього буде закрито.

Рисунок 3.9 – Розташування серверів

Переваги:

• низька вартість розробки;

• висока швидкість розробки;

• невисока вартість оновлення та зміни ПЗ.

Недоліки:

• зростання числа клієнтів різко збільшує обсяг трафіку і навантаження на мережі передачі даних;

• високі витрати на модернізацію та супровід сервісів бізнес-логіки на кожній клієнтській робочій станції;

• низька надійність системи.

3.2.5 Розташування камер спостереження

За вимогою керівництва встановлено 4 відео-камери спостереження.

Схема роботи така: за картинкою з камери відеоспостереження в реальному часі спостерігає співробітник служби безпеки, або запис відеоматеріалу зберігається в архів, а перегляд проводять в інший час. За допомогою камер легко виявити загрозливу ситуацію або порушника, а також швидко вжити заходів до ліквідації загрози, або затримати винного. Військові використовують камери, які здатні вести зйомку в темряві, а також з великих відстаней.

Камери відеоспостереження в реальному часі: як вони працюють? Якщо камери монтують на вулиці, їм потрібен спеціальний кожух для захисту від негоди і зовнішніх впливів. Для роботи систем відеоспостереження в реальному часі застосовується автоматичний цілодобовий режим без вихідних, для того, щоб забезпечити безперебійну захист об'єктів власності.

У недавньому минулому для запису використовувалися аналогові пристрої. У сучасних умовах їх замінили цифрові системи, що володіють безперечними перевагами: з ними зручно працювати, вони забезпечують якісну картинку і дають можливість поєднувати камери з роботою інших цифрових пристроїв.

Основне поділ камер йде за типом роботи із зображенням це аналогові, HD-SDI або цифрові (мережеві) ip-камери.

Поділ за зовнішньому виконанню йде на:

• Купольні (dome) камери;

• Циліндричні, вуличні (bullet) камери;

• Кубик (cub) камери;

• Корпусні (box) камери;

• Риб'ячий очей (fisheye) панорамні камери;

• Приховані камери.

За додаткових функцій камери можна класифікувати на:

• Камери з інфрачервоним підсвічуванням (IR);

• Камери з динамічним діапазоном (WDR);

• Керовані, поворотні PTZ камери (Speed ​​Dome);

• Wi-Fi бездротові камери.

За рішенням керування були встановлені купольні камери. Цифрові камери які записують у роздільній здатності 704х576. Для їх встановлення необхідно підтримка комутуючих пристроїв режиму РоЕ (на кабель вита пара подається напруга 4В).

Рисунок 3.10 – Розташування камер спостереження

Повний план розміщення робочих станцій, серверів та периферійних пристроїв можна переглянути на листі АМДР.АЕ106.0306.01Д1.

3.3 Розрахунок трафіку мережі

Для підрахування трафіку необхідно розбити мережу на робочі групи, як це вже робилося на рисунку 3.2. визначитися скільки проводиться посилань на сервер (Веб-серевер або Файл-сервер) одним комп’ютером за хвилину і який максимальний розмір цих посилань.

Розрахунок навантаження від 1 ПК проводиться за формулою:

Н = (х*1024*8*в)/60 (3.1)

Де, Н – навантаження одного ПК на сервер;

х – максимальний розмір пакетів, що передаються;

в – максимальне число звернень до серверу.

Спочатку розрахуємо для Веб-серверу. Середньостатистичний користувач Інтернету за хвилину може надіслати приблизно 20 запитів. Максимальний розмір 1 сторінки 1500 Кб.

Н = (1500 Кб * 1024 * 8 * 35) / 60 = 7,1 Мбит/с – навантаження на сервер від 1 ПК. Ця швидкість є приблизною, тому вона може збільшуватись. У мережі 20 ПК, що використовують доступ до мережі Інтернет у браузерах. Навантаження на локальний сервер від них 142 Мбит/с.

Окрім цього мережу навантажують онлайн ігри та ігри з кооперативом. Для забезпечення якісної гри на 1 ПК потрібна швидкість 3 Мбит/с. Враховуючи те, що гравці при грі у онлайн ігри зазвичай використовують засоби комунікації зі своїми друзями, яке теж використовує мережу Інтернет. Через це навантаження може збільшитись до 5 Мбит/с. Кількість станцій для ігор – 15.

Отже технології 10BASE-T не вистачить. Необхідно об’єднати комп’ютери у мережах першого рівня за допомогою 100BASE-TХ.

217 Мбит/с – навантаження на Веб-сервер від 35 ПК. У мережі другого рівня технологія 100BASE-TХ не задовольнить потребам передачі між комутаторами та сервером. Тому використаємо 1000BASE-TХ.

Розрахуємо навантаження на файловий сервер.

На файловий сервер буде здійснюватися запис з камер спостереження. Звичайна камера спостереження знімає 25 кадрів на секунду. Роздільна здатність – 704х576 кольорового запису. Розмір одного кадру 100 Кбайт.

Н = 100Кб * 1024 * 8 * 25к/с = 20,5 Мбит/с – навантаження від однієї камери.

Навантаження від 4-ох – 82 Мбит/с. Також на комп’ютері заступника директора можна переглядати відео з однієї камери, а це ще 20,5 Мбит/с.

Відвідувачі клубу мають можливість звертатися на файловий сервер для читання мультимедійних файлів. Середній розмір файлу – 10 Мбайт. Кількість посилань за 1 хвилину – 1 разів. Отримуємо таке значення:

Н = (10000 Кб * 1024 * 8 * 2) / 60 = 2,7 Мбит/с – від однієї робочої станції. Всього їх 20, тому навантаження буде дорівнюватися 54 Мбит/с.

Працівники клубу постійно додають або видаляють мультимедійні файли з серверу.

Окрім цього працівниками клубу файловий сервер використовується для збереження та перегляду звітів роботи клубу. Системні адміністратори ведуть облік кількості надрукованих, просканованих та скопійованих документів й підрахунок кількості годин користувачів Інтернету та ігор. Водночас керування може здійснити перегляд стану за робочий день.

За хвилину системні адміністратори вносять 25 змін у документ. При внесенні зміни файл змінюється на 30 Кб.

Н = (30 Кб * 1024 * 8 * 25) / 60 = 100 Кбит/с

При перегляді звіту директором або його заступником файл відправляється повністю, а це 20 Мб. Перевірка проводиться рідко, 1 раз за хвилину.

Н = (20000 Кб * 1024 * 8 * 1) / 60 = 2,7 Мбит/с

Приблизно навантаження від персоналу 3 Мбит/с.

Загальне навантаження на файловий сервер – 159,5 Мбит/с.

Розподілення трафіку зображено на плакаті АМДР.АЕ106.0306.01Д2.

3.4 Вибір технологій та стандартів на основі виконаної роботи

При будуванні мережі необхідно керуватися стандартами ІЕЕЕ 802.3u та IEEE 802.3ab. Такий висновок можна зробити судячи з розрахунку трафіку. Стандарт ІЕЕЕ 802.3u буде використовуватися для зв’язку між робочими станціями та периферійними пристроями з комутаторами. А IEEE 802.3ab – для зв’язку між серверами та між комутаторами.

Мережа буде виконана у вигляді топології «зірка», тому що це надає можливість централізації потоку даних та легкому адмініструванню мережі. Інші топології не підходять, тому що топологія «шина» обмежена у швидкості та пропускній здатності, а «кільце» - не досить надійне для місця застосування мережі.

У клубі буде використано стек ТСР/ІР. Цей вибір обґрунтований тим, що він користується найбільшою популярністю і мережа інтернет побудована на його принципі.

Таблица 3.1 Конфигурація локальної мережі

Компонент	Реалізація
Топологія	Зірка
Тип мережі	Fast Ethernet, Gigabit Ethernet
Лінія зв’язку	Вита пара, 100Base-TX, 1000Base-T
Мережеві адаптери	100BaseTX для ПК, 1000Base-T для серверів
Ретранслятори	Switch
Управління спільним використанням ресурсів	Мережа на основі технології Client-Server, централизоване управленіння ресурсами

3.5 Вибір обладнання для серверів та комутуючих пристроїв

4 Охрана труда

4.1 Організація і розрахунок опалення

Опалення призначене для забезпечення температурних умов у приміщенні відповідно вимог санітарних норм у холодне і перехідне пори року. Обігріватися може все приміщення, а також окремі робочі місця.

Опалювальні системи складаються з таких основних елементів: генератор тепла - установка, в якій тепло, отримане за рахунок горіння або перетворене електричною силою передається воді, пару, повітрю; нагрівальні прилади, які передають тепло повітрю; трубопроводи, по яких теплоносії передаються від генератора до нагрівальних приладів.

При водяному опаленні теплоносієм являеется нагріта вода температрурою до 100^оС і вище. У парових системах теплоносій – пар – переміщається до опалювальних приладів під власним тиском.

Теплоносій в повітряних системах – це гаряче повітря, яке нагрівається в калорифері, за будовою розрізняють центральне або місцеве повітряне опалення. У центральних системах нагріте повітря подається до приміщень по трубопроводах. З існуючих систем центрального опалення самим распространненость є система водяного опалення низького тиску. Вона має такі санітарно-гігієнічні та експлуатаційні властивості: можливість регуляції тепловіддачі опалювальних приладів в залежності від температури зовнішнього повітря, зміни температури або витрати гарячої води; пожежна безпека; довговічність системи (термін експлуатації 30-50 років); можливість розміщення опалювальних приладів уздовж зовнішніх стін і під вікнами; простота експлуатації.

Ці системи використовують переважно для опалення побутових та громадських приміщень.

Системи водяного опалення високого тиску використовують для опалення виробничих приміщень. У таких системах температура води становить 130-145оС. Щодо санітарно-гігієнічних характеристик водяного опалення високого тиску, то вони поступаються системам низького тиску.

Для опалення громадських будівель також застосовують комбіновані пароводяні системи. Щоб запобігти проникненню холодного повітря до приміщень, ворота, двері чи технологічні прорізи обладнують повітряними або повітряно-тепловими завісами.

Розрахунок втрати води інтернет-клубу містить в собі такі розділи: побутові потреби та опалення.

Втрати води на побутові потреби розраховуються:

Q_п =((40* N+1,5*S)*1,2*Др)/1000 м³,

де N – кількість людей, N=35,

Др. – дні роботи за рік, Др.=365 доби

S = 39,8+45,7+7+30,1+4+38,3+115,6 = 280,7

Q_п = ((40*35+1,5*280,7)*1,2*365)/1000 = 815,14 м³

Розрахунок опалення.

Річна потреба пари на опалення розраховується за формулою:

Qo = ((g_T *t *V)/(E*1000))*1,826 м³

де g_т – витрати тепла на 1 м³ приміщення, g_т = 30, ккал/рік;

t – кількість годин опалення, t = 240 х 24 = 5760 на рік;

V – об’єм приміщення, V = S x H = 280,7*2,5 = 701,75 м³;

Е – теплота випаровування, Е = 540, Гкал/рік.

Qo = ((30*5760*701,75)/(540*1000)*1,826=224,56 м³

4.2 Розрахунок вентиляції

У зв'язку з тим, що комп'ютерний клуб відноситься до приміщень громадського типу необхідно провести розрахунок вентиляції приміщень без шкідливих виділень.

Об'єм повітря розраховують за формулою:

W = K x V, м³/час

де К – кратність воздухообміну (приймається рівним 6-10), 1/годину;

V – об’єм робочого приміщення, м³

W = 6*701,75=4 210,5 м³ /г

Розрахунок вентиляційних систем при надлишку тепла в приміщенні.

Обсяг повітря, яке подається в приміщення з надлишком тепла, розраховується за формулою:

де Q_над – надлишок тепла (береться з теплового балансу)

Ср – теплоємкість повітря (Ср=1кДж/кг*град при Т=293 К)

Ρ – щільність повітря (ρ= 1,198 кг/м³ при 293 К)

Θ_подав – температура повітря, яке подається

Θ_вывод - температура повітря, яке виводиться

Обчислюється за формулою:

Θ_вывод =t_р.з.+Δt(h-2)

Θ_над=(t_р.з.+Δt)/2

де t_р.з – температура робочої зони

Δt – температурний градієнт по висоті приміщення = 25,3⁰

H – відстань від полу до центру витяжних отворів = 2,5 м

2 – висота робочої зони.

Θ_над=(23,7+25,3)/2=24,5

Θ_вывод=23,7+25,3(2,5-2)=36,35

4.3 Розрахунок штучного освітлення приміщень

Світлотехнічні розрахунки є основою при проектуванні освітлювальних установок. Метою розрахунку є визначення потрібного світлового потоку світильників, за яким в довідкових таблицях знаходять найбільш близьке значення потужності стандартної лампи потрібного типу. Вважається допустимим, якщо світловий потік вибраной стандартної лампи відрізняється від розрахункового не більше ніж на -10 або +20%.

Визначаємо відстань від стелі до світильника:

Н_о =Н- h_р=2,5-0,8=1,7 м

h_с =0,2* Н_о =0,2*1,7=0,34 м

Можлива висота підвіски світильника над освітлювальною поверхнею:

Н_р=Н_о- h_с =1,9-0,34= 1,56 м

Висота підвіски світильника над підлогою відповідно:

Н_р+ h_р=1,56+0,8=2,36 м

Відстань між центрів світильника становить:

L= 1,4* Н_р=1,4*1,56=2,184 м

Необхідна кількість світильників:

N = S/ L² де S площина приміщення

N1=39,8/4,77=8

N2=45,7/4,77=10

N3=7/4,77=1

N4=30,1/4,77=6

N5=4/4,77=1

N6=38,3/4,77=8

N7= 115,6/4,77 = 24

4.4 Розрахунок природного освітлення приміщень

Освітлення виробничих приміщень впливає на стан здоров'я, продуктивність роботи, якість продукції і рівень виробничого травматизму. Організація правильного освітлення робочих місць, зон обробки і виробничих приміщень має велике санітарно-гігієнічне значення, сприяє підвищенню продуктивності роботи, зниження травматизму, поліпшення якості продукції. І навпаки, недостатнє освітлення ускладнює виконання технологічного процесу і може бути причиною нещасного випадку та захворювання органів зору.

Освітлення має задовольняти такі основні вимоги:

- Бути рівномірним і досить сильним;

- Не створювати різних тіней на місцях роботи, контрастів між освітленим робочому місцем і навколишнім оточенням;

- Не створювати непотрібної яскравості і блиску в полі погляду працівників;

- Давати правильний напрямок світлового потоку;

Усі виробничі приміщення необхідно мати светлопрорези, які дають достатню природне освітлення. Без природного освітлення можуть бути конференц зали засідань, виставкові зали, роздягальні, санітарно-побутові приміщення, приміщення очікування медичних установ, приміщень особистої гігієни, коридори і проходи.

Коефіцієнт природного освітлення:

Е¹²³=Е_н¹²³*m*c

Де Е_н – значення КПО для III поясу світлового клімату

m – коефіцієнт світлового клімату

с – коефіцієнт сонячності клімату

Світловой коефіцієнт:

a=ΣS_в/S_п = 19/280,7 = 0,07

a1=3/39,8=0,08

a2=4/45,7=0,09

a3=1/7=0,14

а4=5/38,3 = 0,13

а5 = 6/115,6 = 0,05

а = 0,087+0,09+0,14+0,13+0,05 = 0,49 (можна сказати, що для площини 280,7 м² 19 вікон достатньо для природного освітлення)

Де a - світловой коефіцієнт;

ΣS_в – сумарна площина вікон у нриміщенні;

S_п – площина полу у цьому ж приміщенні – 280,7 м²;

Розрахунок необхідної сумарної площини вікон по формулі:

ΣS_в=а S_п = 19,04

ΣS_в1=0,08*39,8 = 3,184

ΣS_в2=0,09*45,7 = 4,113

ΣS_в3=0,14*7 = 0,98

ΣS_в4=0,13*38,3 = 4,979

ΣS_в5= 0,05*115,6 = 5,78

Розрахунок площини одного вікна:

n= ΣS_в/S_в

n1=19,04/3,184 = 3

n2=19,04/4,113 = 4

n3=19,04/0,98 = 1,9

n4=19,04/4,979 = 5

n5= 19,04/5,78 = 6

де n- кількість вікон

S_в- площина одного вікна

Сумарна площина вікон та ламп:

- для бокового освіщення

ΣS_в= S_п*е_min*ŋ_в*k/(100*τ_в*r₁)

ΣS_в1=39,8*4*2,1*1/(100*2,1*3)=0,6

ΣS_в2=45,7*4*2,1*1/(100*2,1*3)=0,6

ΣS_в3=7*4*2,1*1/(100*2,1*3)=0,09

ΣS_в4=38,3*4*2,1*1/(100*2,1*3)=0,51

ΣS_в5=115,6*4*2,1*1/(100*2,1*3)=1,54

• для верхнього освіщення

ΣS_л= S_п*е_сер*ŋ_л*k/(100*τ_л*r₂)

ΣS_л1=39,8*1,5*8,5*1/(100*0,3*4)=4,22

ΣS_л2=45,7*1,5*8,5*1/(100*0,3*4)=4,85

ΣS_л3=7*1,5*8,5*1/(100*0,3*4)=0,74

ΣS_л4 =38,3*1,5*8,5*1/(100*0,3*4)=4,07

ΣS_л5 =115,6*1,5*8,5*1/(100*0,3*4)=12,28

ВИСНОВКИ

У даному дипломному проекті були сформульовані технічне обгрунтування проектування ЛОМ, спроектована структурна схема і спланували інформаційну безпеку.

У зв'язку з тим, що оптимальне функціонування інтернет-клубу можливе лише за умови існування локальної мережі, то в результаті розширення необхідно Було спроектувати таку структуру локальної мережі, при якій би забезпечувалася спільна обробка інформації, спільне використання файлів, централізоване управління комп'ютерами, контроль за доступом до інформації, централізоване копіювання всіх даних, спільний доступ в Інтернет.

Так як відвідувачі клубу можуть скористатися або всіма ресурсами мережі, або тільки їх частиною, мною було зроблено поділ доступу на такі категорії: загальну для всіх відвідувачів, спеціальну для користувачів, які стежать за процесом роботи відвідувачів і повну для адміністраторів і обслуговуючого персоналу. Для кожної категорії користувачів мною було виділено певний перелік функцій і прав доступу.

Далі мною була розроблена конфігурація мережі, яка задовольняє критеріям за швидкодією, надійності, інформаційної безпеки.

Технології Fast Ethernet та Gigabit Ethernet відповідає всім вимогам і підходить для моєї мережі. Швидкодії вистачить, поки мережа не включатиме дуже велика кількість робочих станцій, при збільшенні робочих станцій мережа не треба повністю міняти, а тільки замінити або додати деякі компоненти. Тут використовується топологія зірка, в якій кожен комп'ютер через спеціальний мережевий адаптер (з пропускною здатністю 100 та 1000 Mbit / s) підключається окремим кабелем до об’єднуючого пристрою. За рахунок цього забезпечується захист від розриву кабелю, тобто якщо кабель робочої станції буде пошкоджений, це не призведе до виходу з ладу всього сегмента мережі, що забезпечує надійність всієї мережі. У даному випадку використовується недорогий кабель типу вита пара.

У локальну мережу об'єднані наступні пристрої:

• робочі станції;

• серверні станції;

• комутатори;

• мережеві принтери;

• мережеві адаптери. Мережеві адаптери зі швидкістю 100/1000 Mbit/s.

• На комп'ютери встановлено програмне забезпечення:

• ОС сервера. З усіх мережевих ОС я вибрав Windows Server 2012.

• ОС робочої станції. Для роботи користувачів, я вибрав Windows 7, яка у наш час набирає шалені оберти.

Проаналізувавши план приміщення, мною була розроблена схема розташування робочих станцій та периферійних пристроїв.

У майбутньому потрібно буде обміняти старі комп'ютери на нові або збільшити їх, то при обраної конфігурації, потрібно тільки поміняти комутатори або додати. При моделюванні видно, що з'єднання в 100 Мбіт / сек, використовується не на всю потужність, що дозволяє розвивати і збільшувати мережу, не замислюючись про швидкість передачі.

У розділі охорони праці був зроблений розрахунок опалення, вентиляції, природного та штучного освітлення. Порівнявши їх з нормативними значеннями, зробив висновок, що всі норми охорони праці дотримуються.