Показники фізичного розвитку та функціонального стану ссс школярів на початку педагогічного експерименту

Значення показників ФР	Показники
	вага, кг	зріст, см	ОГК, см	ЖЄЛ, л	ЧСС, уд•хв^-1			АТ, мм.рт.ст.
					у спокої	після навантаження	сист.		діаст.
	30,7	130,5	60,6	1425,3	88	142,1	97,3		60,8
S	5,73	10,23	4,87	154,21	5,57	8,47	7,35		4,8

Після трьохмісячних занять хортингом значення показників, які характеризують фізичний розвиток та функціональну підготовленість дітей дещо змінились (табл. 3.3).

Табл. 3.3

Показники фізичного розвитку та функціонального стану ссс школярів в кінці педагогічного експерименту

Значення показників ФР	Показники
	вага, кг	зріст, см	ОГК, см	ЖЄЛ, л	ЧСС, уд•хв^-1			АТ, мм.рт.ст.
					у спокої	після навантаження	сист.		діаст.
	30,6	130,4	60,6	1448,42	87,8	137,5	97,8		60,2
S	5,73	10,23	4,87	144,74	5,58	9,76	7,6		5,1

Фізичний розвиток відображає формування структурних і функціональних особливостей організму в онтогенезі. Фізичний розвиток спостережуваних школярів оцінювали на підставі порівняння середньостатистичних значень довжини, маси тіла, окружності грудної клітини (ОГК) з середньостатистичними даними для визначеного віку.

При досліджені довжини тіла найбільший відсоток учнів – 42,1 % мали середній рівень, у 10,5 % відмічено високий і низький рівні, вище середнього рівня спостерігалось у 15,8 %, а нижче середнього – 21,1 %.

При визначені ваги тіла найбільший відсоток учнів 36,8 % мали середній рівень, 5,3 % відмічено високий рівень, вище середній рівень становить 10,5 %, нижче середній рівень 31,6 % , а низький рівень 15,8 %.

При вимірювані ОГК найбільший відсоток учнів 47,4 % мали рівень нижче середнього, у 10,5 % відмічено рівень вище середнього, середній рівень становить 31,6 %, низький рівень – 10,5 %, високий рівень не спостерігався.

Рис. 3.1. Показники рівня фізичного розвитку дітей, які приймали участь в експерименті

Протягом 3 місяців занять хортингом рівень фізичного розвитку у дітей не змінився.

На початку експерименту 36,8 % учнів мали середній рівень показників ЖЄЛ, 21 % – вище середнього рівня, нижче середнього – 31,6 %, низький рівень – 10,6 %, високий рівень не спостерігався. Після трьохмісячних занять хортингом у дітей молодшого шкільного віку відбулось збільшення ЖЄЛ. Різниця між показниками до і після експерименту статистично достовірна (р˂0,05).

В результаті оцінювання функціонального стану серцево-судинної системи дітей було встановлено, що достовірні відмінності в значеннях між початком та закінченням педагогічного експерименту спостерігались тільки в такому показнику, як ЧСС після навантаження (р˂0,05), у значеннях ЧСС у спокої та артеріального тиску спостерігалась тенденція до покращення (р˃0,05).

В цілому зміни, що відбулися в серцево-судинній системі (уповільнення ЧСС, подовження періоду загальної діастоли, підвищення артеріального тиску, уповільнення кругообігу крові) свідчать про економізацію функцій серця у дітей і покращення кровопостачання.

Також було проведено педагогічне тестування для оцінювання рівня розвитку основних рухових якостей дітей, які приймали участь в експерименті, до його початку і в кінці (табл. 3.4, 3.5).

Таблиця 3.4.