Заходи з промислової санітарії
Планування майданчиків промислових підприємств, розташування будівель та транспортних шляхів повинно забезпечувати найбільш сприятливі умови виробничого процесу та праці. Окремі будинки розташовують на майданчику підприємства так, щоб у місцях організованого і неорганізованого повітрозабору системами вентиляції вміст шкідливих речовин у зовнішньому повітрі не перевищував 30% ПДК для робочої зони приміщення. За необхідністю, згідно технічних умов, улаштування складів курних матеріалів, які розташовані відкрито або під наметом, здійснюють не менш, як за 50 м від близько розташованих відкритих проїздів будинків.
Ділянки, які призначені для озеленіння, повинні займати не менш 15% усієї площі підприємства. Пішохідні доріжки та автомобільні дороги повинні мати тверде покриття з пристроями для видалення поверхневих вод.
На території підприємства передбачають упорядковані озеленені ділянки для відпочинку працюючих, їх розташовують з над вітряного боку по відношенню до будинку з виробництвами, які виділяють шкідливі речовини в атмосферу, а також вдалині від головних шляхів пересування транспорту.
Охорона довкілля
Технологічні операції на дільниці доводки ЗВ супроводжуються пилевиділеннями, які містять: пил цирконового і дистенового концентратів. З метою зниження кількості шкідливих речовин в повітрі робочої до норм ПДК, зменшення викидів шкідливих речовин в атмосферу (шляхом вловлювання твердих часток) на дільниці використовуються аспіраційні системи.
Аспіраційні системи (від лат. aspiratio – вдихання) здійснюють відсмоктування повітря з місця утворення пилу, парів та запобігають їх розповсюдженню по приміщенню.
Відсмоктування відбувається від місцевих укрить-прийомників, які є невід’ємною частиною технологічного обладнання.
Аспіраційні системи слугують для очистки технологічного пилу від твердих часток промислових продуктів. Аспіраційна система – це та ж витяжна система, яка складається з газоходів та вентилятора і до вентилятора вона оснащена пилоочисним обладнанням.
Всі промислові, службові і складські приміщення, допоміжні приміщення, повинні постійно підтримуватися в чистоті, систематично очищуватись від відходів промисловості.
Ремонтна служба цеху
Ремонтно-механічною службою комбінату керує головний механік комбінату, а також заступник головного механіка з гірничо-збагачувального комплексу. Керує механічною службою комбінату в цілому головний інженер комбінату.
Відділ головного механіка координує роботу ремонтних служб на комбінаті, забезпечує цехи необхідними запчастинами, складає кошторис витрат на капітальний і поточний ремонти обладнання. Центром ремонтного господарства є ремонтно-механічний цех РМЦ.
РМЦ призначений для виготовлення нестандартного обладнання і запасних частин, виконує аварійні ремонти вантажопідйомних механізмів.
Ремонтна служба комбінату забезпечує високий рівень технічного стану обладнання. Від роботи ремонтних служб в значній степені залежить виробнича потужність підприємства, зріст прибутку та рентабельності підприємства.
Рисунок : Організація ремонтно-механічної служби комбінату.
Рисунок :Структура ремонтної служби ЗФ.
Окрім РМЦ на комбінаті працює цех захисних покрить (ЦЗП), ремонтно-будівельний цех (РБЦ), окрім цього в кожному основному цеху є своя ремонтна база.
На комбінаті використовується змішана система організації ремонту обладнання:
поточні ремонти виконуються з участю ремонтних бригад цехів;
капітальні ремонти бригадами ЦРГОМК та управління «Мехремонту».
На ЗФ є своя ремонтно-механічна служба, яка забезпечує безперебійну роботу обладнання і здійснює технічне обслуговування та поточний ремонт обладнання. На кожному відділені фабрики є свої невеликі механічні майстерні, обладнані слюсарними верстатами, пнемо-, електро- та ручними інструментами.
В підпорядкуванні головного механіка ЗФ знаходиться три ремонтні бригади, які очолюють майстри.