- •4.Види педагогічної діяльності.
- •6.Професіоналізм вчителя.
- •5.Суспільна значимість учительської професії.
- •27.Умови оволодіння педагогічним тактом.
- •3.Функції педагогічної діяльності.
- •7.Психолого-педагогічна модель сучасного вчителя.
- •8.Професійна етика вчителя..
- •9.Зовнішній вигляд педагога
- •10.Поняття про педагогічну майстерність та шляхи її формування.
- •44.Проектування навчально-виховного процесу початкової школи
- •11.Гуманістична спрямованість особистості сучасного вчителя
- •12. Професійна компетентність та критерії її визначення
- •13. Професійно-педагогічні уміння і навички вчителя початкових класів
- •15. Критерії та рівні педагогічної майстерності
- •31.Педагогічний конфлікт. Причини їх виникненя.
- •50 Імідж вчителя початкових класів.
- •23.Порівняльна характеристика діяльності педагога – майстра і педагога-початківця
- •41.Демократичний стиль педагогічного спілкування.
- •45.Поняття про педагогічну творчість учителя в навчально-виховному процесі.
- •21.Засоби педагогічної взаємодії
- •24.Чинники підтримки професійного рівня педагога
- •43.Критерії та рівні педагогічного авторитету.
- •26. Педагогічний такт. Рівні педагогічного такту.
- •47 Складові творчої педагогічної діяльності.
- •28.Педагогічний такт і педагогічна тактика.
- •46 Специфіка та особливості педагогічної творчості.
- •29.Педагогічна ситуація. Види педагогічних ситуацій.
- •32.Правила поведінки у конфліктних педагогічних ситіаціях
- •33.Позиція вчителя у конфліктних ситуаціях
- •35.Структура педагічного спілкування.
- •36.Стилі педагогічного спілкування
- •37. Структура педагогічного спілкування.
- •30.Педагогічні задачі та способи їх вирішення.
- •38. Моделі педагогічного спілкування.
36.Стилі педагогічного спілкування
Стиль педагогічного спілкування - усталена система способів і прийомів, які використовує вчитель під час взаємодії з учнями, їхніми батьками, колегами по роботі.
визначає загальний стиль спілкування, який може бути авторитарним, ліберальним і демократичним.
За авторитарного стилю спілкування вчитель сам вирішує всі питання життєдіяльності класу, визначає кожну конкретну мету, виходячи з власних установок; суворо контролює виконання будь-якого завдання і суб'єктивно оцінює досягнуті результати. Цей стиль керівництва є засобом реалізації тактики диктату та опіки і в разі протидії школярів владному тиску вчителя веде до конфронтації.
Ліберальний (поблажливий, анархічний) стиль спілкування характеризується прагненням педагога не брати на себе відповідальності. Формально виконуючи свої обов'язки, учитель, що обрав такий стиль, намагається самоусунутися від керівництва колективом школярів, уникає ролі вихователя, обмежується виконанням лише викладацької функції. Ліберальний стиль є засобом реалізації тактики невтручання, яка ґрунтуєте ся на байдужості і незацікавленості проблемами шкільного життя. Наслідки такої позиції вчителя - втрата поваги школярів і контролю над ними, погіршення дисципліни, нездатність позитивно впливати на особистісний розвиток учнів.
Демократичний стиль спілкування передбачає зорієнтованість учителя на розвиток активності учнів, залучення кожного до розв'язання спільних завдань. В основі керівництва - опора на ініціативу класу. Демократичний стиль є найсприятливішим способом організації взаємодії педагога і школярів.
Впливає стиль спілкування педагога і на становлення особистості учнів, формування характеру пізнавальної активності, їх емоційне благополуччя й стан здоров'я. Результати наукових досліджень свідчать, що у класах з авторитарним, суворим, недоброзичливим педагогом поточна захворюваність утричі вища, а кількість неврологічних розладів у два рази більша, ніж у класах зі спокійним, урівноваженим, чуйним педагогом, якому притаманний демократичний стиль спілкування.
49 Принципи педагогічної творчості. С. О. Сисоєва визначає такі принципи педагогічної творчості вчителя: діагностики, оптимальності, взаємозалежності, креативності, доповнення і варіантності.
І, навпаки, там де панує рутина, там немає місця творчості, там домінує сірість, буденність, формалізм, нерозвивається думка, погіршується навчально-виховна робота. Одноманітна педагогічна діяльність педагога, по-перше, знищує його самого як особистість і як педагога, по-друге, губить мотивацію діяльності та самовдосконалення у вихованців і, по-третє, формує таких же сірих особистостей. Слова Г. Кершенштайнера про те, що вихователь виховує більше «тим, ким він є, ніж тим, що він уміє», у педагогічній практиці повністю підтверджуються, тому що власний приклад педагога грунтується на його авторитеті. А виховне забарвлення будь-якого навчально-виховного заходу грунтується на авторитеті його керівника.
«...Сутність педагогічної творчості... ми визначаємо як цілісний процес професійної реалізації та самореалізації педагога в освітньому просторі. Особливістю педагогічної творчості є те, що педагог реалізує свої особистісні і професійні творчі потенції засобом творення особистості дитини, а розвиток його творчого потенціалу зумовлений розвитком творчого потенціалу вихованця»48. Тобто без творчості немає натхненної педагогічної діяльності та активної взаємодії між вихователем і вихованцем. Недаремно І. А. Зязюн урок визначає як «театр одного актора». А педагогічна діяльність має бути саме такою.