![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •8.Порядок реалізації конституційно-правових норм.
- •9.Поняття і види конституційно-правових відносин.
- •10. Суб»єкти і об»єкти конституційно-правових відносин.
- •12.Поняття і види джерел конституційного права.
- •15.Залаьна характеристика і основні риси Конституції України.
- •19. Підзаконні нормативно-правові акти як джерела конституційного права України.
- •22.Перспективи розвитку Конституції України.
- •23. Значення і характеристика конституції п.Орлика.
- •25.Поняття і принципи конституційного ладу України.
- •29. Загальна характеристика громадянського суспільства і правової держави
- •31. Поняття і ознаки правової держави.
- •32. Інститут захисту конституційного ладу України.
- •33. Основні засади взаємовідносин громадянського суспільства і держави
- •34. Поняття, форми і принципи державного устрою.
- •35. Україна на шляху формування правової держави.
- •36. Декларація про державний суверенітет України (16. 07. 90). Її роль в становленні держави України
- •37. Державно-правові ознаки України як держави.
- •39. Державні символи України.
- •40.Суть і зміст народовладдя в Україні.
- •41.Форми здійснення прямого народовладдя в Україні.
- •42. Поняття і форми представницької демократії. Правові гарантії здійснення народовладдя.
- •44. Демократизм виборчої системи в Україні.
- •45. Основні принципи виборчої системи України.
- •46. Порядок організаціїї та проведення виборів.
- •47. Статус цвк
- •48. Виборчий процес в Україні.
- •49. Гарантії здійснення виборчого права.
- •53. Референтний процес в Україні.
- •54.Поняття, принципи і зміст правового статусу особи.
- •57. Порядок набуття громадянства України
- •58. Порядок припинення громадянства України
- •59. Порядок набуття громадянства України дітьми
- •60. Класифікація прав і свобод громадян.
- •61. Політичні права і свобода громадян України.
- •62. Соціально-економічні права громадян України.
- •63. Громадянські права і свободи громадян України.
- •64. Культурні права і свободи громадян України
- •65. Система обов’язків громадян України.
- •66. Гарантії здійснення прав і свобод громадян України.
- •67. Правовий статус іноземців в Україні та його основні принципи.
- •68. Права і обов’язки іноземців в Україні.
- •69. Відповідальність іноземців за правопорушення та захист їх прав.
- •70.Поняття категорії осіб без громадянства.
- •71. Права і обов’язки осіб без громадянства.
33. Основні засади взаємовідносин громадянського суспільства і держави
Розглядаючи формування громадянського суспільства багато вчених намагались пояснити взаємозв’язок між суспільством його формуванням і такими поняттями як держава, право, демократія, правова держава тощо.
Так у громадянському суспільстві віддасться пріоритет природним правам людини, розвитку економічних відносну, приватному життю і сфері свободи волі.
У політичному суспільстві (або державі) регулювання відносин установлюється законом, пріоритет віддається політиці держави, публічному життю і панує сфера обов’язку.
Енциклопедія Брокгауза-Ефрона приділяє громадянському суспільству кілька слів; це не що інше, як «уживане в особливому змісті деякими юристами позначення сукупності обличчя, що тепер і на даній території беруть участь в утворенні цивільного права. Член цивільного суспільства виступає як суб’єкт цивільних прав, чи як влада (законодавства і суда), що по заклику суб’єктів захищає їхні права».Так розглядаючи різні погляди вчених на формування громадянського суспільства можна сказати, що вони тлумачать по-різному природу формування і визначення громадянського суспільства.
Наприклад, Кант розглядав громадянське суспільство як суспільство засноване не на таких принципах:
1 Воля члена суспільства як людина.2 Рівність його з іншими як підданого.3 Самостійність як громадянина.
1 друге. На відміну від інших Кант, не заперечуючи в особистості суспільного початку (потяга), постулює і той неодмінний факт, що суспільне в людині не може і не повинне убивати чи стискувати її природний індивідуалізм, її особистісний інтерес, до якого державі, якщо індивід не переступає закону, немає справи взагалі.Тому що саме конкуренцією особистих інтересів рухаються і прогрес суспільства, і саморозвиток особистості. Притчому неодмінною умовою виступає те, що суспільство що складається із власників, буде перебувати у впевненості в його державно-правовому захисті.
Дотримуючись сказаного, Кант постулює, що не цивільне суспільство ініціює виникнення держави, а навпроти – суспільство.
Для Гегеля громадянське суспільство – предмет спеціального розгляду. Він починає його аналіз після аналізу власності, договору, моралі І моральності Гсгсль зауважує, що внаслідок “роз’єднання”, що панує в суспільстві, воно повинно мати державу як щось самостійне щоб існувати. Такого роду суспільства не було в стародавності, воно з’явилося в “сучасному світі”, і коли говорять про цивільне суспільство, мається на увазі не щось інше, як єдність різних між собою обличь, що його й утворюють.
Будучи в різкому протиріччі з доктриною гуртожитної природи людини, Гегель думає, що й у громадянському суспільстві кожний для себе – ціль, “всі інші є для нього ніщо”. Але без співвідношення з іншими індивідами він не може досягти своїх цілей. В співвідношенні з Іншими цілями, однак, кожна особлива ціль приймає форму загальності і, задовольняючи себе, задовольняє цілі інших. Співвідношення загальної й особистої цілей створює систему всебічної залежності, а це останнє може розглядатися “як зовнішня держава
- як засноване на нестатку держава розуму”. Гегель розглядає громадянське суспільство і державу, як самостійні інститути і відзначає, що громадянське суспільство існує поряд з державою.