![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Передмова
- •1.1. Сприйняття запахів. Теорія та особливості нюху людини
- •1.2. Загальна характеристика та класифікація запахів
- •1.3. Класифікація та призначення парфумерних виробів
- •1.4. Сировина парфумерного виробництва
- •1.4.1. Натуральні духмяні речовини рослинного походження. Смоли та бальзами
- •1.4.2. Технологія отримання ефірних олій
- •1.4.3. Духмяні речовини тваринного походження
- •1.4.4. Синтетичні духмяні речовини
- •1.4.5. Допоміжні компоненти парфумерних виробів
- •1.5.1. Особливості складання композиції парфумером виробництва
- •1.5.2. Технологічний процес виробництва парфумерних виробів
- •1.5.3. Вимоги до якості парфумерних товарів
- •1.6. Асортимент парфумерних виробів
- •1.6.2. Духи
- •1.6.3. Парфумерні та туалетні води
- •1.6.4. Одеколон та духмяні води
- •1.6.5. Засоби для ароматизації повітря
- •1.6.6. Експертиза парфумерних виробів
- •2.1. Будова та типи шкіри
- •2.2. Класифікація косметики
- •2.3. Сировина для виробництва косметичних товарів
- •2.3.1. Гідрофільні речовини
- •2.3.2. Гідрофобні (ліпофільні) компоненти
- •2.3.3. Емульгатори
- •2.3.4. Біологічно активні речовини
- •2.3.5. Інноваційні технології в розвитку сировинної бази косметичних товарів
- •2.3.6. Консерванти, віддушки, барвники
- •2.4. Засоби по догляду за шкірою обличчя, рук і ніг. Їхня характеристика та технологія отримання
- •2.4.1. Загальна характеристика продукції
- •2.4.2. Лосьйони (тоніки) для очищення шкіри
- •2.4.3. Креми косметичні: жирові, емульсійні, безжирові
- •2.4.4. Технологічна схема отримання емульсійних кремів
- •2.4.5. Призначення кремів
- •2.4.6. Сонцезахисні креми
- •2.5. Засоби для гоління та після нього
- •2.5.1. Засоби для гоління
- •2.5.2. Засоби по догляду за шкірою після гоління
- •2.6. Засоби по догляду за волоссям
- •2.6.1. Будова та типи волосся
- •2.6.2. Класифікація засобів по догляду за волоссям
- •2.6.3. Засоби для миття волосся
- •2.6.4. Засоби для зміцнення волосся, відновлення його росту та видалення лупи
- •2.6.5. Засоби для укладання волосся, завивки та збереження зачіски
- •2.6.6. Фарби для волосся
- •2.7. Засоби по догляду за зубами та порожниною рота
- •2.7.1. Зубні порошки
- •2.7.2. Зубні пасти. Основна сировина та її характеристика
- •2.7.3. Технологія виробництва зубних паст
- •2.7.4. Зубні еліксири, ополіскувачі, освіжальні та доповнювальні засоби по догляду за зубами
- •2.8. Декоративна косметика
- •2.8.1. Губна помада. Класифікація, склад, технологія отримання
- •2.8.2. Блиск для губ. Контурний олівець для губ
- •2.8.3. Пудра. Класифікація, склад і технологія отримання
- •2.8.4. Інша декоративна косметика: рум’яна, тональний крем, грим для очей
- •2.8.5. Засоби по догляду за нігтями
- •2.8.6. Засоби від поту та засоби для прийняття ванн
- •2.9. Упаковка, маркування та вимоги до якості косметичних товарів
- •2.10. Експертиза якості косметичних товарів
- •3.1. Споживацькі властивості туалетного мила
- •3.2. Сировина миловарного виробництва
- •3.3. Жирові рецептури туалетних мил
- •3.4. Основні технологічні процеси миловаріння
- •3.5. Сучасний асортимент туалетного мила
- •3.5.1. Нове в асортименті туалетного мила
- •3.6. Фактори, які зберігають споживчі властивості туалетного мила
- •3.7. Якість туалетного мила
- •3.8. Зберігання парфумерно-косметичних товарів та туалетного мила
- •Перелік скорочень та умовних позначень
- •Глосарій
- •Література
- •Предметний покажчик
![](/html/2706/1061/html_0QJva0n0p8.GOig/htmlconvd-ab6Z2L10x1.jpg)
Технологія парфумерно-косметичних продуктів
РОЗДІЛ І
ПАРФУМЕРНЕ ВИРОБНИЦТВО
1.1. Сприйняття запахів. Теорія та особливості нюху людини
Органом нюху у людини є верхня частина його носової порожнини (рис. 1).
Рис. 1. Сагітальний перетин голови людини на рівні перегородки носа (схема). Великим штрихом обведена зона локалізації нюхового епітелію у верхній частині носової перегородки.
1 — вомероназальний орган; 2 — волокна вомероназального і термінального нервів; 3 — передня гілка термінального нерва; 4 — волокна нюхового нерва; 5 — внутрішні носові гілки решіткового нерва; 6 — носопіднебінний нерв; 7 — піднебінний нерв; 8 — носопіднебінний (Стенсонів) канал; 9 — хоана; 10 — передній мозок; 11 — основна нюхова цибулинка; 12 — додаткова нюхова цибулинка
10
![](/html/2706/1061/html_0QJva0n0p8.GOig/htmlconvd-ab6Z2L11x1.jpg)
Розділ І. Парфумерне виробництво
Саме вомероназальний орган 1 зв’язаний волокнами 2, з гілочками переднього термінального нерва 3, решіткового нерва 5, та носопіднебінного нерва 6, передає безпосередньо в мозок людини інформацію незалежно від основної цибулинки нюху 11 та додаткової цибулинки 12. Цей додатковий вомероназальний, або якобсонів, орган (далі — ВО), відрізняється від головного (11– 12) не тільки розміщенням та будовою рецепторних клітин, а також сприймаючими запахами і тим, у які структури мозку він направляє отриману інформацію. Це зовсім не запасний варіант, якщо не спрацює основний нюх; ВО — це автономна система зі своїми особливостями та завданням.
Науковці та широкий загал людей були шоковані, коли зрозуміли, що ВО не тільки існує, а й активно функціонує і може управляти нашою поведінкою без нашої волі. Запахи, котрі сприймаються за його допомогою, як правило, не усвідомлюються. Вони діють безпосередньо в передній мозок, а потім у проміжний та середній — саме в ті центри, які відповідають за статеву, батьківську (материнську) та соціальну поведінку. При тому, що людина про це нічого не знає і нічого на помічає. Під впливом таких «запахів-невидимок» людина може проявляти збудженість, підвищену активність до людей як своєї, так і протилежної статі, поводитися як агресивно, так і навпаки; неадекватно оцінювати чиїсь здібності або привабливість. Ушкодження ВО на перегородці носа може призвести навіть до імпотенції. Це стало відомо лише в 90-х роках XX ст., хоча ВО був відкритий у 1703 р. Дослідження проводяться, таємниця допоміжного органа нюху поки що не розкрита до кінця. Але те, що ВО є в людини і функціонує незалежно від її розуму, свідчить про те, що інколи вона може реагувати на феромоноподібні речовини так, як це відбувається в тварин. Вомероназальний орган у чоловіків та жінок працює по-різному: якщо запах є сильним стимулом для чоловіків, то для жінок він байдужий і навпаки. Якщо вомероназальний орган працює у 70 % дорослого населення Землі і виконує значну частину функцій у тварин, то це не можна не враховувати.
Сприйняття запаху — це відчуття, яке виникає при збудженні нюхових клітин носової або ротової порожнини молекулами запашної речовини.
11
![](/html/2706/1061/html_0QJva0n0p8.GOig/htmlconvd-ab6Z2L12x1.jpg)
Технологія парфумерно-косметичних продуктів
Для того щоб відбулося відчуття, необхідні три умови:
1)наявність у повітрі пари духмяних речовин;
2)незвичність запахів для людини;
3)концентрація пари духмяних речовин повинна бути вища від порогової.
Процес нюху відбувається в такій послідовності:
1)потік повітря з молекулами духмяних речовин проходить у носову та ротову порожнини і підходить до поверхні рецепторів на відстані взаємодії;
2)взаємодія (або адсорбція) молекул духмяних речовин з рецепторами приводять до утворення збудження;
3)збудження по нервових клітинах надходить у центр клітин головного мозку і перетворює його на відчуття запаху.
Нюх у людини надзвичайно розвинений. Людина може відчути запах 1/25 мільйонної частинки грама олії троянди. Це не може зробити ніякий хімічний аналіз. Парфумер «від Бога» може відрізнити до 10 тисяч відтінків запаху, але є багато людей, котрі не можуть відрізнити запах м’яти від запаху бузку, квіток акації від лаванди.
Запах речовини екзальтоліду, що широко використовується у парфумерії, відчувають тільки жінки. Є таке поняття, як запахова сліпота, коли людина не відчуває запаху мускусу, тимолу, але добре відчуває і відрізняє інші запахи.
Підвищена чутливість до запахів — гіперосмія характерна для людей нервових, з нюховою галюцинацією, вони можуть почути неіснуючі запахи. У хворих на гіпосмію знижена чутливість до більшості запахів, у них є нюх, але він має незвичний спектр. Повна втрата нюху — аносмія, ці люди часто страждають від споживання несвіжої їжі.
Чим сильніший запах духмяної речовини, тим менша кількість
їїмолекул викликає відчуття запаху, і навпаки. Наприклад, запах фіалки в десять разів сильніший від запаху лимону, запах ваніліну в сто разів сильніший від запаху цитралю, тому для відчуття запаху цитралю потрібно, як мінімум, у сто разів більше молекул, ніж для ваніліну.
Коли ми деякий час вдихатимемо який-небудь запах, то перестанемо його відчувати. Таке становище називається адаптацією. Якщо ми заходимо з вулиці в погано провітрену кімнату, то
12
![](/html/2706/1061/html_0QJva0n0p8.GOig/htmlconvd-ab6Z2L13x1.jpg)
Розділ І. Парфумерне виробництво
на мить дуже різко відчуваємо запах, але вже через декілька хвилин перестаємо його відчувати. При користуванні парфумерією роль адаптації дуже велика, іноді з нею пов’язана несправедлива оцінка споживачем парфумерних виробів. Адаптація настає тим швидше, чим сильніший та різкіший запах. Так, до йоду вона настає за 1 хв, сиру — за 5–10 хв. Щоб установити чутливість нашого нюху, потрібен відпочинок. Якщо ви користуєтеся духами чи одеколоном, слід через деякий час змінювати їх запах.
Парфумерія — це водночас наука і мистецтво. Як наукова дисципліна парфумерія вивчає головні принципи поєднання різноманітних ароматів і закономірностей створення парфумерних композицій та засобів. Як мистецтво парфумерія дає змогу, спираючись на наукові дані та досвід і здібності людини, створювати найбільш гармонійні та приємні за запахом суміші духмяних речовин — парфумерні композиції.
Об’єктом вивчення парфумерії є парфумерні засоби, які складаються із суміші духмяних речовин (композиції), етилового спирту, води, а інколи до їх складу входять ще барвники та антиоксиданти; останні не впливають на запах парфумерного засобу. Крім того, парфумерія вивчає й інші засоби, призначення яких — надавати приємного запаху різним об’єктам (приміщенням, білизні та ін).
Як же впливає запах на фізіологію людини? Відомо, що люди по-різному відчувають той чи інший запах, оскільки нервова система в людей може виробляти різносторонні реакції. Одна людина відчуває запах фіалки, а інші — ні і т.п. Ступінь відчуття та якість запахів, а відповідно і смак — індивідуальні і залежать від кліматичних умов, віку, статі, інтелекту людини та її емоціональності. Відомо, що у Франції населення більш чутливе до запахів, ніж у США. Тому парфумерні вироби у США випускаються з більш концентрованим запахом. З віком відчуття запаху знижуються приблизно на 50 %. Жінки, на відміну від чоловіків, відчувають більш тонкі, ніжні запахи. У відношенні запахів смаки різні. Одні надають перевагу сильним і різким запахам. Інші — тонким і ніжним, свіжим, квітковим. Смак є наслідком реакції, що дає поштовх до збудження думки, яка розвивається в людини в мозку і стає часткою її життя.
13