- •Міністерство освіти і науки України
- •Пояснювальна записка
- •1.2. Зміст семінарських занять
- •1.3. Зміст самостійної роботи
- •Порядок підготовки наукового реферату:
- •Структура реферату:
- •Контрольна тека до першого модулю (письмово)
- •Рекомендована література
- •2.2. Зміст семінарських занять
- •2.3. Зміст самостійної роботи
- •КонтрольНа тека до другого модулю (письмово)
- •Рекомендована література
- •Лекційний зміст вступ. Значення, зміст та завдання предмету.
- •1. “Історія фізичної культури” як навчальна і наукова дисципліна.
- •Структура курсу, його зв’язок з іншими предметами.
- •3. Основні терміни і поняття дисципліни та еволюція їх розвитку.
- •4. Періодизація та джерела вивчення історії фізичної культури.
- •1. Передумови виникнення і розвитку фізичних вправ та ігор у первісному суспільстві
- •2. Теорії походження фізичної культури.
- •Особливості, провідні форми та суспільне значення фізичної культури стародавнього світу
- •Виховання у Спарті
- •Виховання в Афінах
- •Зміст античної гімнастики
- •3. Особливості фізичної культури Стародавнього Риму.
- •4. Особливості фізичної культури у країнах Стародавнього Сходу та Америки.
- •Стародавній Єгипет
- •Стародавній Китай
- •Фізична культура народів Америки у період до європейської колонізації
- •Фізична культура епохи середньовіччя
- •1. Особливості європейської фізичної культури в середні віки.
- •2. Особливості фізичного виховання у середні віки в країнах Сходу.
- •3. Лицарська система фізичного виховання.
- •4. Розвиток фізичної культури серед селян та ремісників-міщан європейських країн.
- •5. Вплив християнської релігії на розвиток фізичного виховання.
- •6. Зародження науково-методичної думки в галузі фізичного виховання.
- •Фізична культура нового часу
- •1. Передумови формування національних систем фізичного виховання у хvііі-хіх ст.
- •2. Особливості німецької, шведської, французької та сокільської систем фізичного виховання.
- •3. Утворення нових форм та структур фізичного виховання: релігійних, жіночих, робітничих. Скаутський рух.
- •1. Англійська система фізичного виховання. Діяльність Томаса Арнольда.
- •2. Формування системи міжнародних змагань та організаційних структур міжнародного спорту.
- •3. Формування наукових основ розвитку спорту.
- •Олімпійські ігри стародавньої греції
- •1. Значення спорту у житті античних греків.
- •2. Передумови виникнення Олімпійських ігор у Стародавній Греції.
- •3. Програма, зміст, учасники Олімпійських ігор.
- •Зміна програми Олімпійських ігор Стародавньої Греції
- •4. Спортивні споруди Стародавньої Греції.
- •5. Причини занепаду давньогрецьких Олімпійських ігор.
- •Відродження олімпійських ігор сучасності. Діяльність п’єра де кубертена
- •1. Передумови відродження Олімпійських ігор сучасності. Піонери відродження Олімпійських ігор. Розкопки Олімпії.
- •2. Життя та діяльність п. Де Кубертена.
- •3. Атлетичний конгрес 1894 року та його значення.
- •4. Діяльність о.Бутовського.
- •1. Організація, проведення та значення Ігор I Олімпіади.
- •2. Хронологія та аналіз Олімпійських ігор сучасності.
- •3. Діяльність Міжнародного Олімпійського Комітету та його президентів.
- •Основні органи мок
- •4. Олімпійська символіка та атрибутика.
- •5. “Ода спорту” та її гуманістична цінність.
- •6. Параолімпійські ігри та їх значення.
- •Особливості розвитку міжнародного спортивного руху сучасності
- •1. Міжнародний робітничий рух 20-30-х років.
- •2. Регіональні та континентальні ігри як складова частина міжнародного спортивного руху.
- •3. Міжнародний студентський спортивний рух, Універсіади.
- •4. Розвиток неолімпійських видів спорту.
- •5. Проблеми та перспективи розвитку сучасного міжнародного спортивного та олімпійського рухів. Проблеми організації та проведення Олімпійських ігор
- •Комерціалізація олімпійського спорту
- •Професіоналізація олімпійського спорту
- •Олімпійський спорт і політика
- •Боротьба із застосуванням допінгу в спорті
- •Витоки фізичної культури в україні
- •1. Зародження фізичної культури на українських землях у період первіснообщинного ладу.
- •2. Особливості фізичної культури скіфо-сарматської доби.
- •3. Розвиток фізичного виховання та спорту в античних державах Північного Причорномор'я.
- •4. Значення фізичних вправ у житті стародавніх слов’ян.
- •5. Особливості, провідні форми та напрямки фізичного виховання у Київській Русі.
- •6. Фізична підготовка запорізького козацтва.
- •1. Історичні передумови розвитку спортивного руху в Україні.
- •2. Особливості розвитку фізичної культури і спорту в Східній Україні у хіх-хх ст.
- •3. Особливості розвитку фізичної культури в Західній Україні (кінець хіх–30-і рр. Хх ст.).
- •4. Зародження та розвиток спортивно-гімнастичного руху в Західній Україні. Діяльність сокільських, січових, пластових, лугових та спортивних товариств Галичини.
- •5. Особливості спортивного руху в Закарпатті та Буковині у першій третині хх ст.
- •6. Роль Івана Боберського в розвитку західно-українського спортивно-гімнастичного руху.
- •7. Розвиток спорту за часів урср. Зародження організаційних, програмно-нормативних та науково-методичних основ системи фізичного виховання.
- •Україна в олімпійському русі. Проблеми та перспективи спортивного руху в україні
- •1. Україна в міжнародному олімпійському русі.
- •2. Виступи українських спортсменів у Олімпійських іграх.
- •3. Створення нок України та особливості його діяльності.
- •Теми для самостійного опрацювання спортивний рух української діаспори
- •1. Утворення та функціонування українських спортивних осередків у сша, Канаді, Австралії та інших державах.
- •Олімпіада «Ді-Пі» - як політичний прояв боротьби за незалежність України
- •Становлення та розвиток спортивного руху українців сша та Канади
- •Український спортивний рух у Венесуелі
- •2. Діяльність Української Спортової Централі Америки і Канади.
- •3. Роль української діаспори у становленні нок України.
- •4. Видатні діячі спортивного руху української діаспори. Піонер українського хокею в Австралії - Омелян Бучацький
- •Євстахій (Стах) Габа
- •Павло Пінкевич
- •Віктор Бубнів
- •Історія становлення та розвитку фізичної культури і спорту на Херсонщині
- •2. Херсонці на Олімпійських іграх.
- •3. Херсонці у Книзі рекордів Гінеса.
- •Література
2. Херсонці на Олімпійських іграх.
В 1951 році СРСР було створено Олімпійський комітет, що дало змогу радянським спортсменам взяти участь в Іграх 1952 року Хельсінкі. На ХV іграх дебютовали спортсмени СРСР серед яких було 69 українці. Першою ластівкою від Херсонщини став наш земляк веслувальник Іван Сотников, який стартував на байдарці-одиночці на дистанції десять тисяч метрів. На жаль, уже там отримав травму руки. Серед 17 учасників наш земляк фінішував сьомим. Він показав час 48 хв. 36.6 сек., поступившись переможцю–фіну Товальду – 1 хв. 14 сек. Одначе це було високим досягненням херсонця. Іван Миколайович привіз додому медаль, так як нагороджувалися перших десять місць. Прожив Іван Сотников майже 92 роки.
На ХVI Олімпійських іграх засіяла зірка Лариси Латиніної. В Мельбурні вона стала олімпійською чемпіонкою в командній першості серед гімнасток, абсолютною олімпійською чемпіонкою (золото за опрний стрибок та вільні вправи). Після народження доньки, відновила тренування і в 1960 році її радо вітав Рим як нову олімпійську чемпіонку, переможницю в складі команди та у віьних вправах. У Токіо 1964 року 30-річна Латиніна виборола ще 6 медалей: дві золоті за перемогу в складі команди та за вільні вправи, дві срібні за підсумками багатоборства і за опорний стрибок, дві бронзові—за вправи на колоді та на брусах.Усього ж заслужений майстер спорту має 18 олімпійських нагород: 9 золотих, 5 срібних та 4 бронзових. Послужний список Лариси Латиніної: девятиразова олімпійська чемпіонка, восьмиразова чемпіонка світу і семиразова – Європи. Нагороди: загальна вага майже 11 кг., загальна кількість – 151 медаль. Занесена в книгу рекордів Гіннеса. Її портрет знаходиться в галереї Нью-Йоркського залу Олімпійської слави.
В 1960 році під час тріумфу Латиніної в байдарці-двійці виступав дніпровський рибак Іван Головачовх. Він був четвертим на дистанції 1000 м.
1968 рік.Мехіко.XIX Олімпійські ігри. Стрімко зі старту вийшла байдарка-четвірка радянської збірної. Але з невідомо якої причини лопнув трос і команда не змогла досягти фінішу (не виключається, що то була диверсія). В цій боротьбі приймав участь наш земляк Георгій Кирюхін. Багато видів спорту перебрав Георгій в юнацькі роки, доки не знайшов себе. Георгій починав займатися у тренера Камишева та Курака. Через три роки став чемпіоном країни а в 1966 р. став чемпіоном світу. Вісімнадцятиразовий переможець всесоюзних і міжнародних змагань Кирюхін людина творча непосидюча. Він завжди щось шукав нове в раціональному та продуктивному. Прийшов час і Г.Карюхін передає свої знання своїм учням СДЮСШОР.
Минає чотири роки і на ХХ Олімпійських іграх знову виступає наш земляк-новокаховчанин Валерій Борзов.У Мюнхені прихильники легкої атлетики побачили нову зірку на спринтерських дистанціях. Свої тріумфальні забіги на 100м. та 200 В.Борзов описав у книзі “10 cекунд – целая жизнь”. Потім після фінальних забігів завоював у Мюнхені ще одну нагороду – срібну медаль в естафеті 4х100 м. І це була не остання нагорода Валерія Борзова на Олімпіадах. Через чотири роки на ХХI Олімпійських іграх у Монреалі він фінішував третім на 100 м.
У Мюнхені розпочав свій шлях до Олімпійських висот і заслужений мастер спорту семиразовий чемпіон світу Василь Юрченко. І хоча на ХХ Олімпійських іграх на каное-одиночці на дистанції 100м. Юрій був п ятим, вже через чотири роки у Монреалі він був срібним призером. На XXII Олімпійських іграх у Москві Юрченко приніс збірній команді країни “бронзу”.
У Монреалі в 1976 році зійшла зірка і триразового олімпійського чемпіона Сергія Чухрая. На ХХІ Олімпіаді Сергій у байдарці-четвірці, вихованець тренера Е.Марченка, здобував “золото” на дистанції 100 м. Ще чотири роки у парі з заслуженим майстром спорту В.Парфеновим перемагали на двох дистанціях –500 і 100 м. Так заслужений МС став триразовим олімпійським чемпіоном.
Багаточисельним було представництво херсонців на ХХІV Олімпійських іграх в Сеулі. Вісім наших земляків були у складі збірної Радянського Союзу. Але чемпіонських лаврів у нас не прибавилось. Найуспішніше виступили Павло Гурковський, заслужений майстер спорту, чемпіон і призер чемпіонатів свту з академічного веслування, переможець “Дружби 84”, Микола Комаров, заслужений майстер спорту, чемпіон і призер чемпіонату світу з академічного веслуванн, Заслужений майстер спорту, чемпіон світу на байдарці-четвірці, Сергій Кірсанов.Усі вони зуміли завоювати срібні медалі в різних видах веслування. А Олександр Марченко, майстер спорту, чемпіон країни 1984 року, став бронзовим призером в двійці-парній на дистанції 2000м.
1992 рік, XXV Олімпійські ігри, Барселона. У складі збірної команди СНД виступали 81 спортсмени від 15 областей України. І серед них 4 з нашого міста. Нашу Херсонщину на Олімпіаді представляли: Тетяна Лисенко, майстер спорту міжнародного класу, випускниця училища олімпійського резерву, вихованка товариства “Динамо”. Тетяна – чемпіонка світу 1990 року принесла команді перше золото у командному заліку зі спортивної гімнастики і вона ж зібрала найбільшу кількість медалей: 2 золоті (командне багатоборство та колода) і бронза (опорний стрибок). Золото у Сергія Бебешко в складі збірної команди по гандболу. Хоча тоді він вже переїхав до Києва.
Віталій Раєвський, майстер спорту міжнародного класу, чемпіон колишнього СРСР 1988-1991рр., виступав у складі веслувальників екіпажу вісімки і посів 4 місце. Сергій Кірсанов срібний призер Сеульської Олімпіади, ЗМС у Барселоні виступав у байдарці-четвірці і посів 4 місце. Олексій Іграєв ( веслуння на байдарках та каноє, ДСТ “Україна”).
1996 рік, XXVI Олімпіада, Атланта ( США). На цій Олімпіаді Україна вперше була представлена самостійною командою і виступала під одним національним прапором. До складу олімпійської збірної входило 11 наших земляків. Це була рекордна кількість спортсменів Херсонщини, представлена на Олімпійськиж форумах. Вони представляли свій край у веслуванні на байдарках і каноє, академічному веслуванні, спортивній гімнастиці та вільній боротьбі.
На жаль, кількість не переросла в якість .Ніхто з наших веслувальників не зміг піднятися на п ядестал шани і підтримати
славну традицію херсонських веслувальників. Найкращий результат серед наших спортсменів показала гімнастка Олена Шапарна – четверте місце.
XXVI Олімпійські ігри в Сіднеї. До складу української делегації ввійшли і вихованці спорту Херсонщини. На цей раз їх було семеро. Виступали вони у спортивній гімнастиці, академічному веслуванні та веслуванні на каноє і байдарках, легкій атлетиці. Найвищий успіх випав на долю спортивної гімнастики, де наш гімнаст Олександр Береш зумів завоювати дві олімпійські нагороди – срібну в командному заліку та бронзову у багатоборстві. Це справді визначне досягнення, адже з попередньої Олімпіади в Атланті до Херсону не привезли жодної. Близько до успіху була була ще одна представниця цього виду спорту – Вікторія Карпенко, МСМК зі спортивної гімнастики. На
брусах вона була четвертою.
Розчарували легкоатлети, які повинні були принести у двох видах медалі. Метатель молота новокаховчанин В.Піскунов не пробився до фіналу, а в штовханні ядра Юрій Білоніг закінчив свій виступ п’ятим. Херсонщина славилася веслувальниками. І цього раз три наші веслувальними були представленні у Сіднеї.Першим виступав Олександр Марченко, бронзовий призер Олімпіади 1988 року в Сеулі.Четвірка пробилася до фіналу, але у вирішальній гонці наші спортсмени були шостими.
ХХІІІV олімпіада в Афінах у 2004 році знову була щасливою для херсонців. Олімпійським чемпіоном зі стрибків на батуту став Юрій Нікітін, випускник факультету фізичного виховання та спорту. Також золоту нагороду здобув в штовханні ядра Юрій Білоніг. А тодішня студентка факультету Анастасія Бородіна стала бронзовою призеркою олімпійських ігор у складі збірної команди з гандболу.