- •Загальні клінічні риси мтхз:
- •Клініка найбільш поширених мітохондропатій.
- •Критерії діагнозу:
- •Критерії діагнозу:
- •Делеції або дуплікації ділянок мітохондріальної днк
- •У клінічній картині характерна тріада ознак:
- •Критерії діагнозу:
- •Синдром множинних делецій мтДнк проявляється зазвичай у 30-40років,:однак може розпочатися і в дитячому віці.
- •Принципи лікування мітохондропатій
Критерії діагнозу:
-
материнський тип успадкування;
-
початок захворювання у віці 3—65 років;
-
ЦНС — міоклонус, атаксія, деменція у поєднанні з нейросенсорною глухотою, атрофією зорових нервів, порушенням глибокої чутливості;
-
помірне підвищення рівня білка в лікворі;
-
недостатність 1, 3, 4-го комплексів дихального ланцюга;
-
ЕЕГ — генералізовані комплекси "спайк-хвиль";
-
ЕМГ — первинно-м'язовий тип ураження;
-
КТ — атрофія мозку, лейкоенцефалопатія, кальцифікація базальних гангліїв (іноді);
— "рвані червоні волокна" в біоптатах скелетних м'язів; __ прогресивний перебіг.
Диференціальну діагностику проводять з іншими прогресивними міокло-
нус-епілепсіями ( хворобою Ґоше, синдромом міоклонуса з нирковою недостатністю та ін.), хворобами накопичення ( хвороба Краббе), з іншими дисгенезіями мозку.
Синдром MELAS (мітохондріальна енцефалопатія, лактат-ацидоз, інсуль-топодібні епізоди). Уперше його виділив у нозологічно самостійну форму S.G. Pavlakis зі співавт. у 1984 р. В основі патогенезу синдрому MELAS лежать точкові мутації мтДНК (у нуклеотидах 3243, 3271), причому існує кореляція між ступенем мутації і характером перебігу захворювання. Імовірно, що для прояву захворювання необхідне накопичення певної кількості мутантної мтДНК (56—95 %), однак в одній родині рідко народжуються 2 дитини з класичним варіантом хвороби.
Перші ознаки захворювання з'являються, як правило, у 6—10 років (імовірні варіанти від 2 до 40 років). До прояву хвороби 90—100 % хворих розвиваються нормально. Частими початковими клінічними симптомами є судоми, рецидивний головний біль, блювання, анорексія. Одним із важливих симптомів мітохондріальної патології є непереносимість фізичних навантажень (різке погіршення самопочуття, поява м'язової слабкості, міалгії). Інсультоподібні епізоди проявляються рецидивними нападами головного болю, запамороченням, розвитком вогнищевої неврологічної симптоматики, коматозними станами. Причиною таких метаболічних інсультів є гостра недостатність енергетичних субстратів у клітинах, а також висока чутливість судин мозку до токсичних впливів. Провокаційними чинниками є лихоманка, інтеркурентні інфекції.
Судоми — також один із головних маніфестних симптомів синдрому MELAS, однак вони дуже варіабельні: фокальні пароксизми, генералізовані тоніко-клонічні напади, міоклонії. Такі епілептичні напади резистентні до ан-тиконвульсантної терапії.
З перебігом хвороби розвивається деменція. Можливе ураження ендокринної (цукровий діабет, гіпопаратиреоз) і серцево-судинної (передсердно-шлуночкова блокада) систем.
Також відзначають низькорослість, порушення зору, атрофію зорових нервів, лихоманку, мозочковий синдром, синдром Вольфа—Паркінсона—Вайта, порушення серцевої провідності, прогресивну зовнішню офтальмоплегію, цукровий діабет.
У хворих із синдромом MELAS відзначають додаткове ураження 1 і 4; 3 і 4; 1, 3 і 4; 1, 2, 3, 4 комплексів дихального ланцюга. Перебіг хвороби прогресивний. За раннього початку хвороби перебіг більш злоякісний.