Методична вказівка з мікробіології, вірусології та імунології

для студентів

(спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія»)

Заняття №53

Тема: Рикетсії. Хламідії. Мікоплазми.

Модуль 2.	Спеціальна, клінічна та екологічна мікробіологія.
Змістовий модуль 12.	Патогенні прокаріоти і еукаріоти.

1. Значення теми: Рикетсії є збудниками серйозних захворювань, для яких властива природна вогнищевість. Нечітка клінічна симптоматика та не­достатні знання медиків зумовлюють труднощі в діагностиці рикетсіозів. Хламідійні і мікоплазменні уретрити належать сьогодні до найбільш по­ширених захворювань, що передаються статевим шляхом і можуть усклад­нюватися безпліддям. Трахома є поширеним у світі захворюванням, яке при відсутності лікування призводить до сліпоти. Хламідійний кон’юн­ктивіт і респіраторний хламідіоз є важливими проблемами неонатології і педіатрії. Ку-лихоманка та орнітоз є зоонозними інфекціями з нечіткою клінічною симптоматикою, які здебільшого залишаються не діагностова­ними. Тому знання теми необхідні лікарям різних спеціальностей для своє­часної діагностики, правильного лікування та адекватної профілактики хламідіозів, мікоплазмозів і рикетсіозів.

2. Мета:

Знати біологічні властивості збудників, особливості епідеміології і пато­генезу, клінічні прояви, ускладнення, принципи мікробіологічної діагнос­тики, лікування та профілактики рикетсіозів, хламідіозів і мікоплазмозів.

Вміти інтерпретувати результати мікробіологічної діагностики рикетсіо­зів, хламідіозів і мікоплазмозів, здійснювати вибір препаратів для їх лікування, здійснювати профілактичні заходи.

3. Завдання для самопідготовки до заняття:

1. До даної теми повторити:

1. Особливості біології кліщів і вошей (курс загальної біології).

2. Морфологічні особливості рикетсій, хламідій, мікоплазм (курс загальної мікробіології).

3. Принципи культивування рикетсій, хламідій, мікоплазм (курс загальної мікробіології).

4. Особливості трансмісивних і природно-вогнищевих інфекцій (курс загальної мікробіології).

5. Методи мікробіологічної діагностики інфекційних захворювань, їх інформативність (курс загальної мікробіології).

6. Реакцію зв’язування комплементу (курс імунології).

2. Опрацювати тематичний матеріал по підручнику і лекції. Перевірити свої знання за допомогою контрольних питань:

Контрольні питання для самопідготовки:

2. Загальна характеристика, класифікація та медичне значення рикетсій.

3. Біологічні властивості збудників епідемічного та ендемічного висипних тифів.

4. Епідеміологія, патогенез, клінічні прояви висипних тифів. Хвороба Брілля–Цінссера.

5. Мікробіологічна діагностика рикетсіозів.

4. Принципи лікування і профілактики висипних тифів.

5. Ку-лихоманка: біологічні властивості збудника, епідеміологія і патогенез, мікробіологічна діагностика, лікування і профілактика.

6. Загальна характеристика, класифікація та медичне значення хламідій.

7. Особливості морфології і культивування хламідій. Фактори патогенності.

6. Епідеміологія, патогенез і клінічні прояви хламідіозів:урогенітального та респіраторного хламідіозів, трахоми, хламідійного кон’юнктивіту ново­народжених, пахового лімфогранульоматозу, орнітозу. Особливості імуні­тету при хламідійних інфекціях.

7. Методи мікробіологічної діагностики хламідіозів.

8. Пинципи лікування і профілактики хламідіозів.

9. Мікоплазми: загальна характеристика, класифікація, біологічні властивості.

10. Роль мікоплазм у виникненні захворювань людини (пневмонії, гострих респіраторних захворювань, уретриту, ендокардиту, патології вагітності та ураження плода). Мікробіологічна діагностика, лікування, профілактика мікоплазмозів.

3. Завдання для закріплення засвоєного матеріалу:

1. Скласти схему мікробіологічної діагностики висипних тифів.

2. Зарисувати життєвий цикл хламідій.

3. Скласти схему мікробіологічної діагностики урогенітального хламідіозу.

4. Завдання для самостійної роботи на занятті:

1. Поставити реакцію зв’язування комплементу із сироваткою хворого з підозрою на висипний тиф.

2. Розглянути і замалювати в альбоми готові препарати рикетсій, забарвлені по Здродовському.

3. Розробити схему лікування і профілактики урогенітального хламідіозу.

4. За матеріалами схем і таблиць ознайомитися з особливостями морфології хламідій на різних стадіях життєвого циклу.

5. Ознайомитися з препаратами для лікування рикетсіозів, хламідіозів, мікоплазмозів.

6. Розв’язування ситуаційних задач.

5. Матеріальне забезпечення, наглядність заняття:

1. Таблиці.

2. Інгредієнти для постановки реакції зв’язування комплементу (сироватка хворого, нормальна і позитивна сироватки, рикетсіозний антиген, фізіоло­гічний розчин, комплемент, гемолітична система).

3. Готові препарати рикетсій, забарвлені по Здродовському.

4. Препарати для лікування рикетсіозів, хламідіозів, мікоплазмозів.

5. Ситуаційні задачі.

VІ. Джерела навчальної інформації.

1. Література теоретична:

5. Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія / За ред. В.П.Широбокова.-Вінниця: Нова книга, 2011.

6. Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія.-Київ: Вища школа, 1992.

7. Крок-1. Загальна лікарська підготовка.-Київ: Медицина, 2004.

8. Конспекти лекцій.

2. Література практична:

3. Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія.-Тернопіль: Укрмедкнига, 2004.

4. Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии / Под ред. Л.Б.Борисова.-Москва: Медицина, 1984.

МЕТОДИЧНУ ВКАЗІВКУ ПІДГОТУВАЛА ас. Шикета Л.М.

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ЗАТВЕРДЖЕНА

НА ЗАСІДАННІ КАФЕДРИ МІКРОБІОЛОГІЇ

ПРОТОКОЛ № 8 від 04.01.2012 р.

Завідувач кафедри мікробіології

д.мед.наук проф. Р.В.Куцик