1.3 Пробіги вагонів

В процесі виконання перевізної роботи різні вагони здійснюють пробіги. Загальний пробіг може бути виражений як сума завантажених і порожніх пробігів:

;	(1.7)
.

Показником, який характеризує величину порожнього пробігу, є коефіцієнт порожнього пробігу, що визначається за формулами:

• за відношенням до пробігу завантажених вагонів:

,

(1.8)

• за відношенням до загального пробігу вагонів:

.

(1.9)

1.4 Рейси вагонів

Повним рейсом називається відстань, яку проходить вагон за час перевізного циклу (від одного навантаження до наступного). Для залізниці (дирекції) повний рейс являє собою середню відстань пробігу, що припадає в середньому на кожний вагон, який бере участь у роботі залізниці (дирекції). Для розрахунку рейса вагона використовується співвідношення:

або

.

(1.10)

Повний рейс складається із завантаженої та порожньої частин рейса вагона:

.

(1.11)

Можна визначити рейси вагонів за видами сполучень:

;	;	(1.12)
;	.

Для укрупнених показників по вагонах із транзитним і місцевим вантажами рейси визначаються таким чином:

та

(1.13)

Рейс порожнього вагона визначається:

.

(1.14)

1.5 Обіг вагона

Обігом вагона для мережі вцілому називається час (у добах), який витрачається вагоном вантажного парку на виконання одного циклу операцій перевізного процесу (наприклад, час від початку одного навантаження до початку наступного). Обігом вагона для залізниці (дирекції) називається час знаходження вагона на підрозділі (у добах), який витрачається на виконання всіх операцій, що припадають на його повний рейс.

Обіг вагона – головний, універсальний показник роботи залізничного транспорту.

Загальний обіг вагонів (у добах) можна визначити за такою основною тричленною формулою:

(1.15)

Середньозважена дільнична швидкість вантажних поїздів визначається на підставі графіка виконаного руху поїздів. У курсовому проекті величина дільничної швидкості визначається на підставі побудованого графіка руху поїздів або може бути задана.

Вагонне плече () – середньозважена відстань між технічними станціями визначається таким чином:

,

(1.16)

де – сума транзитних вагонів, які відправлені з усіх технічних станцій залізниці (дирекції).

Величина визначається на підставі звітних даних, які передаються з технічних станцій до дирекції залізничних перевезень. В курсовому проекті вона визначається на підставі діаграми вагонопотоків.

Середньозважений простій транзитного вагона на технічній станції визначають за формулою:

,

(1.17)

де – загальні вагоногодини простою відповідно транзитних без переробки та транзитних з переробкою вагонів на технічних станціях залізниці (дирекції);

–відповідно кількість транзитних без переробки та транзитних з переробкою вагонів.

Середньозважений простій вагона під однією вантажною операцією – це відношення загального простою місцевих вагонів на станціях навантаження й

вивантаження до кількості вантажних операцій:

.

(1.18)

Коефіцієнт місцевої роботи вказує, на кількість вантажних операцій, яка в середньому виконується з одним вагоном за час обігу:

.

(1.19)

Можна також визначити обіг вагонів за видами сполучень:

;	(1.20)
;
;
.

Коефіцієнти місцевої роботи за видами сполучень дорівнюють:

; ;.

Величина характеризує частку простою вагонів у порожньому стані, що припадає на одну вантажну операцію.

Вантажна й порожня частини обігу вагонів визначаються відповідно за формулами:

,	(1.21)
.

Обіг вагонів із транзитним і місцевим вантажами розраховується за формулами:

,	(1.22)
.	(1.23)

Коефіцієнти місцевої роботи для останніх двох видів обігу визначають таким чином:

або

(1.24)

Обіг порожнього вагона знаходимо за формулою:

,

(1.25)

а коефіцієнт місцевої роботи порожнього вагона:

.

(1.26)