![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Тактична підготовка підрозділів артилерії
- •Передмова
- •Скорочення
- •Розділ 1 склад збройних сил україни
- •1.1 Види Збройних сил України
- •1.2 Склад і призначення Сухопутних військ
- •1.3 З’єднання, частини та підрозділи Сухопутних військ
- •Додані, підтримуючі та підручні підрозділи
- •Питання для повторення та самоконтролю
- •Розділ 2 основи загальновійськового бою
- •2.1 Суть загальновійськового бою
- •2.2 Види загальновійськового бою
- •2.3 Характерні риси та основні принципи загальновійськового бою
- •Основні принципи загальновійськового бою
- •Підтримання і своєчасне відновлення боєздатності військ
- •Питання для повторення та самоконтролю
- •Розділ 3 організація, озброєння і техніка підрозділів
- •3.1 Загальновійськова частина, призначення і склад
- •3.2 Організація, призначення і озброєння механізованого (танкового) батальйону
- •3.3 Призначення, організація і озброєння бригадної артилерії
- •3.4 Призначення, організація і озброєння батальйонної артилерії
- •Питання для повторення та самоконтролю
- •Розділ 4 організація, озброєння і тактика дій частин та підрозділів збройних сил іноземних держав
- •4.1 Організація та озброєння бригад і дивізій збройних сил основних іноземних держав
- •4.2 Основи бойового застосування частин і підрозділів збройних сил іноземних держав
- •Оборона
- •Питання для повторення та самоконтролю
- •Розділ 5 основи управління
- •5.1 Сутність та принципи управління. Вимоги до управління підрозділами. Сили та засоби управління артилерійськими підрозділами
- •Сили і засоби управління артилерійськими підрозділами
- •5.2 Робота командира підрозділу з організації бойових дій. Способи доведення бойових завдань
- •Питання для повторення та самоконтролю
- •Розділ 6 Основи підготовки та ведення робочої карти
- •6.1 Призначення робочої карти та вимоги до неї
- •Вимоги до робочої карти
- •6.2 Порядок і правила нанесення умовних знаків на робочу карту
- •Питання для повторення та самоконтролю
- •Розділ 7 загальновійськові підрозділи в основних видах бою
- •7.1 Оборона, її мета. Умови переходу до оборони
- •7.2 Завдання і бойовий порядок підрозділів в обороні
- •7.3 Підготовка оборони
- •7.4 Ведення оборонного бою
- •7.5 Вихід із бою і відхід
- •7.6 Наступ, його мета. Способи переходу в наступ
- •7.7. Завдання та бойовий порядок підрозділів у наступі
- •7.8 Ведення наступу
- •7.9 Особливості ведення зустрічного бою
- •Питання для повторення та самоконтролю
- •Розділ 8 марш підрозділів
- •8.1 Способи пересування військ
- •8.2 Марш
- •Дії підрозділів на марші
- •Похідний порядок загальновійськових і артилерійських підрозділів. Місце артилерійських підрозділів у похідному порядку загальновійськових підрозділів
- •8.3 Перевезення підрозділів залізничним транспортом
- •Принципи формування військового ешелону
- •Райони, призначені для завантаження і розвантаження
- •Підтримання бойової готовності при перевезенні
- •Питання для повторення та самоконтролю
- •Розділ 9 розташування підрозділів на місці
- •9.1 Основи розташування підрозділів на місці
- •9.2 Охорона підрозділів при розташуванні їх на місці
- •Питання для повторення та самоконтролю
- •Розділ 10 Основи бойового застосування артилерії
- •10.1 Призначення артилерійських підрозділів та основні принципи їх застосування
- •10.2 Угруповання артилерії. Бойовий порядок артилерійських підрозділів
- •Питання для повторення та самоконтролю
Сили і засоби управління артилерійськими підрозділами
До управління бойовими діями дивізіону залучаються:
- взвод управління дивізіону, до складу якого входять: обслуга машини командира дивізіону 1В15 (1В19); відділення управління; обслуга ПРП-3(4);
- обслуга командно-штабної машини начальника штабу 1В16 (1В111).
До управління артилерійською батареєю залучаються:
- взвод управління батареї, до складу якого входять: обслуга машини командира батареї 1В14 (1В18); відділення управління;
- машина старшого офіцера батареї (1В13, 1В110).
Машини управління дивізіону (батареї) призначені для управління вогнем дивізіону (батареї), підтримання безперервної взаємодії із загальновійськовими підрозділами у бою, а також для зв’язку зі старшим командиром.
5.2 Робота командира підрозділу з організації бойових дій. Способи доведення бойових завдань
Організація бойових дій являє собою процес роботи командира, в ході якого він приймає рішення, доводить до підлеглих командирів бойові завдання, організує взаємодію, вживає заходів щодо всебічного забезпечення бойових дій і підготовки підрозділів до виконання бойових завдань.
Підготовка бойових дій починається з отриманням завдання від старшого командира, що передбачає:
- організацію бойових дій (прийняття рішення, планування бойових дій, постановку завдань, організацію взаємодії, всебічне забезпечення бойових дій і управління);
- підготовку підрозділів до виконання поставлених завдань;
- вибір, підготовку районів вогневих позицій;
- організацію і проведення виховної роботи;
- практичну роботу командира, його заступників і штабу в підлеглих підрозділах;
- інші заходи.
Зміст і порядок роботи командира артилерійського підрозділу з організації бойових дій залежать від конкретних умов обстановки, в яких вона проводиться, отриманого завдання, порядку роботи командира загальновійськового підрозділу, наявності часу.
Роботу з організації бойових дій командир підрозділу проводить, як правило, на місцевості, а коли обстановка не дозволяє виїхати на місцевість, ця робота проводиться по карті. Однак і в цьому випадку командир повинен знайти можливість для уточнення завдань підрозділам і організації взаємодії на місцевості [18].
З отриманням завдання командир підрозділу:
- з’ясовує його;
- визначає заходи, які необхідно провести негайно для швидкої підготовки підрозділів для виконання отриманого завдання;
- розраховує час;
- організовує підготовку підрозділів до бойових дій, розвідку противника і районів ВП;
- оцінює обстановку;
- приймає рішення і доводить його до своїх заступників і командирів підрозділів;
- організовує всебічне забезпечення бойових дій і управління;
- бере участь у рекогносцировці й організовує взаємодію;
- доводить бойовий наказ;
- проводить практичну роботу з підготовки підрозділів до бойових дій;
- у призначений час доповідає командиру (начальнику) про готовність до виконання завдань.
Розглянемо більш детально зміст, основні заходи роботи командира підрозділу після отримання завдання.
При з’ясуванні отриманого завдання командир повинен зрозуміти:
- бойове завдання і замисел командира загальновійськового підрозділу;
- об’єкти (цілі), які уражуються засобами старшого командира на напрямку дій загальновійськового підрозділу;
- завдання сусідів і порядок взаємодії з ними;
- завдання підрозділів з вогневого ураження противника;
- район ВП (вогневу позицію), рубіж (місце) КСП (ПСП, БСП);
- основний напрямок стрільби, спосіб визначення установок для стрільби на ураження;
- порядок забезпечення боєприпасами;
- час і порядок висування підрозділів у призначений район (рубіж), порядок маневру;
- час готовності до виконання завдань;
- сигнали управління та сповіщення.
Таким чином, з’ясування завдання – це процес, в якому командир із загального завдання старшого командира вибирає необхідну інформацію для себе відповідно до свого бойового призначення.
Після з’ясування завдання командир визначає заходи, які необхідно провести негайно. Це заходи з підготовки техніки, озброєння, особового складу, поповнення матеріальних запасів, евакуації поранених і хворих, захисту від ЗМУ, поповнення підрозділів, ремонту техніки, озброєння.
Розрахунок часу – по суті, це план роботи командира після з’ясування завдання. Вихідними даними є: час отримання завдання і готовність підрозділу до його виконання, час доповіді, час роботи на місцевості, час сходу і заходу сонця.
Після розрахунку часу командир підрозділу організовує підготовку підрозділів до бойових дій, розвідку противника і району вогневих позицій.
Оцінка обстановки. Основна мета оцінки обстановки - прийняття обґрунтованого рішення. Досвід Другої світової війни і практика бойової підготовки військ доводять, що оцінку обстановки необхідно проводити з кожного елемента окремо: оцінку противника; оцінку своїх підрозділів; оцінку місцевості; оцінку радіаційної, хімічної і біологічної обстановки; оцінку стану погоди, часу доби і пори року.
У висновках командир підрозділу визначає можливість і повноту виконання заходів з підготовки підрозділів до бойових дій у світлий час.
Прийняття рішення. Основу управління підрозділами становить рішення командира. Під рішенням розуміють остаточно складений командиром порядок дій підрозділів щодо виконання поставленого завдання і використання сил і засобів під час ведення бойових дій. Рішення дає відповідь на питання що, коли, кому і як зробити, щоб з найменшою затратою сил і засобів виконати поставлене завдання.
Рішення командир доводить до підлеглих.
Доведення бойових завдань підлеглим залежно від конкретних умов обстановки здійснюється різними способами. За наявності часу командир доводить завдання підлеглим у формі бойового наказу. Під час організації бойових дій в короткі терміни бойові завдання доводяться, як правило, бойовими розпорядженнями і командами.
Розглянемо зміст бойового наказу командира дивізіону (батареї).
Бойовий наказ командир дивізіону (батареї), як правило, віддає на КСП. Перед віддачею бойового наказу він дає умовні найменування місцевим предметам і призначає орієнтири.
У бойовому наказі він зазначає:
- у першому пункті – короткі висновки з оцінки противника;
- у другому пункті – бойове завдання загальновійськового підрозділу, якого підтримує дивізіон (батарея) або якому доданий, фронт та глибину зони відповідальності; завдання сусідів та розмежувальні лінії з ними; об’єкти (цілі), які уражаються засобами старших командирів на напрямку дій загальновійськового підрозділу, і рубіж безпечної відстані;
- у третьому пункті – склад, завдання дивізіону (батареї), місце в угрупованні артилерії та кого підтримує, основний напрямок стрільби, спосіб визначення установок для стрільби на ураження, порядок висування, розгортання та переміщення в ході бою;
- у четвертому пункті – після слова „НАКАЗУЮ” завдання батареям (взводам) за періодами вогневого ураження противника, порядок перепідпорядкування в ході бою, райони вогневих позицій, порядок здійснення маневру;
- у п’ятому пункті – витрату боєприпасів, у тому числі і високоточних на день бою та за періодами вогневого ураження і порядок їх поповнення;
- у шостому пункті – час готовності до відкриття вогню (виконання завдання);
- у сьомому пункті – місце КСП дивізіону (батареї), та ПУВД (батареї), на кого покладається управління дивізіоном (батареєю) на випадок виходу з ладу КСП;
- у восьмому пункті – об’єкти, позначені знаком Червоного Хреста, цивільної оборони, культурні цінності, споруди, які не становлять небезпеки; об’єкти, руйнування яких може призвести до тяжких наслідків; порядок супроводження військовополонених на пункти їх збору, визначені старшим командиром.
Усний бойовий наказ командира дивізіону записує начальник штабу дивізіону або один з офіцерів штабу.
У бойовому розпорядженні командир дивізіону (батареї) визначає: короткі висновки з оцінки противника; об’єкти, що уражаються в інтересах загальновійськового підрозділу засобами старшого командира; бойове завдання загальновійськового підрозділу; завдання батарей (взводів) та час готовності до їх виконання, а за необхідності й інші дані.
Після доведення бойового завдання командири підрозділів організовують практичну роботу з підготовки підрозділів до бойових дій.
У призначений час доповідають про готовність підрозділів до ведення бойових дій (виконання завдань).