1.4. Роль і місце зовнішнього аудиту у структурі системи фінансового контролю в Україні

Аудит в сучасному розумінні існує понад 200 років. Зародився він тоді, коли в перше виникло розмежування інтересів між особами які безпосередньо займаються управлінням підприємством і вкладниками коштів у його діяльність.

Обґрунтованість необхідності в аудиті (теорії аудиту)

Ринкові умови господарювання (роздержавлення власності, створення самостійних підприємств, діяльність яких заснована на недержавних формах власності) в Україні зумовили необхідність виникнення та розвитку аудиту. Потреба в послугах аудиту є безумовною. Наведемо основні обставини, які доводять його необхідність:

• операції підприємства можуть бути численними і складними. Інформацію про них користувачі не можуть одержати самостійно і тому потребують послуг аудиторів,

• користувачі фінансової інформації, як правило, не мають доступу до облікових записів підприємств, крім того, їм не вистачає досвіду роботи з обліковими документами Тому вони вимушені запрошувати професійних аудиторів для виконання ними тієї роботи, яку самостійно виконати не можуть,

• наслідки рішень, які приймаються користувачами, можуть бути настільки значними для них, що достовірність і повнота інформації їм абсолютно необхідні.

Практика аудиту в найбільш розвинутих країнах (Великобританія, США) дозволяє виділити три підходи до необхідності аудиту: потреби потенційного чи існуючого інвестора, теорія агентів і теорія мотивації.

Розглянемо їх докладніше

Підхід, що враховує потреби потенційного чи існуючого інвестора, полягає в тому, що кожен інвестор підприємства не має впевненості у достовірності показників фінансової звітності. Актуальність цієї проблеми загострюється із зростанням кількості акціонерів, які фактично не мають відношення до управління підприємства Отже, підтверджуючи публічну звітність, аудитор виступає певним гарантом порядності у відносинах між інвесторами (акціонерами) та менеджерами господарюючого суб'єкта.

Теорія агентів (або керуючих) — це потреба в аудиті на замовлення власників. Власники, як правило, наймають для управління своїми підприємствами виконавчих директорів, самі ж безпосередньо справами підприємства не займаються. Результати діяльності вони вивчають через фінансову звітність. Підтверджуючи звітність, аудитор виступає гарантом порядності та чесності керуючих господарюючим суб'єктом у справах розпорядження майном власника Ця теорія вказує на потенційний конфлікт інтересів власника і керівника.

Теорія мотивації пояснюється тим, що менеджери ставитимуться більш відповідально до складання звітності, якщо знатимуть про обов'язковість її перевірки аудитором. Це знижує ймовірність помилок, зловживань, шахрайства, тобто сприяє отриманню споживачами достовірної публічної звітності.

Для України ці підходи стали актуальними тільки з розвитком ринкових відносин, коли виникла необхідність в об'єктивній фінансовій інформації. Але розвиток аудиту в Україні стримується слабким розвитком ринкових відносин. Порівняно з іншими країнами, які раніше теж мали планову економіку, Україна розпочала реформи з суттєвим запізненням. І хоча у зв'язку з цим, з одного боку, був втрачений дорогоцінний час, що призвело до загострення деяких проблем, з іншого боку, ця обставина надає сьогодні деякі переваги у можливості вивчення досвіду країн, які мали аналогічні вихідні умови.

Зовнішній аудит є складовою фінансового контролю.

Під зовнішнім  розуміється контроль, що здійснюється суб’єктами контролю щодо організаційно непідпорядкованих об’єктів. Згідно зі ст. 26 Бюджетного кодексу України „зовнішній контроль та аудит фінансової та господарської діяльності бюджетних установ здійснюється Рахунковою палатою – в частині контролю за використанням коштів Державного бюджету України, Головним контрольно-ревізійним управлінням України – відповідно до його повноважень, визначених законом” [71].

В країнах з ринковою економікою використовується така схема організації контролю фінансово-господарської діяльності економічних суб'єктів:

1. Постійно діючий вищий орган державного контролю — Рахункова палата. Вона контролює виконання Державного бюджету. При здійсненні своєї діяльності має апарат управління, структура якого наведена на рис. 1.3.

2. Податкові відомства, на які покладений контроль за доходною частиною Державного бюджету.

3. Контрольно-ревізійні підрозділи при міністерствах і відомствах, що фінансуються за рахунок бюджету.

Провідною формою зовнішнього контролю в розвинених країнах світу є незалежне аудиторство, що проводиться ревізорами широкого профілю. В цих країнах діє парламентський контроль за витрачанням державних коштів. Наприклад, у США - Головне контрольне управління Конгресу, яке очолює генеральний контролер; у Великобританії -Національна ревізійна Рада, яку очолює головний ревізор; у Канаді -Генеральний контролер; в Індії - парламентські комітети державної звітності та комісії у справах державних підприємств; у Франції, Росії, Угорщині — Лічильні палати.

Порівнюючи законодавство різних країн світу щодо організації аудиту, можна визначити певні подібності стосовно положень про обов'язковість здійснення аудиту річної фінансової звітності, встановлення певних кваліфікаційних вимог особам, що бажають займатися аудиторською діяльністю, призначенням аудиторами тільки громадян даної держави. В зв'язку з цим форма незалежного аудиторства набула поширення, зокрема, через створення міжнародних аудиторських фірм.

Кожна держава має велику кількість аудиторських служб. Наприклад, Міжнародна асоціація фірм дипломованих громадських бухгалтерів об'єднує біля 4,2 тисячі аудиторських фірм в 147 країнах [17].

У багатьох країнах створені професійні організації бухгалтерів-аудиторів. Наприклад, у Великобританії існує Інститут присяжних бухгалтерів Англії та Уельсу, в США — інститути дипломованих і недипломованих громадських бухгалтерів (бухгалтерів-аудиторів), у Німеччині діє Палата аудиторів та Інститут аудиторів.

У більшості держав діють транснаціональні аудиторсько-консультаційні фірми з представництвами в інших країнах. Так, представництва фірми "Ернст енд Янг" працюють в 179 країнах, "Прайс Уотерхауз" — в 110, "Артур Андерсен" - більш ніж у 100 країнах. Всі вони використовують у своїй роботі Міжнародні норми аудиту і супутніх робіт.

Водночас є малі аналогічні служби, а також структури, що виконують індивідуальні аудиторські послуги. Так, чисельність більшості закордонних фірм складає 10-15 фахівців, а в Данії із 400 консультантів біля 75% функціонують незалежно.

В умовах бізнесу ніхто в діловому світі не приймає серйозно підприємців, якщо їх облікові дані незатверджені аудиторським висновком.