Розділ іі. Методика навчання техніки читання з використанням рольової гри у молодших класах

2.1 Комунікативно-ігровий метод при навчанні техніки читання

німецькою мовою

Як уже відомо з вище сказаного, найдоцільніше розпочинати вивчати іноземну мову в молодшому віці, тобто в початковій школі, що й роблять зараз в загальноосвітніх школах.

Перенесення початку вивчення іноземних мов в загальноосвітніх навчальних закладах з основної школи в початкову (згідно Концепції 12-річної освіти) поставило вчителів іноземних мов в незвичайну ситуацію. Молодші школярі значно відрізняються від учнів основної школи, вони, особливо в 1 – 2 класах, є найскладнішими учнями школи. Діти цього віку мають не тільки сприятливі природні дані для вивчення іноземної мови (добре розвинений фонематичний і звуковисотний слух, точна імітація, схильність до наслідування, потреба в спілкуванні і т.д.), але мають разом з тим цілий ряд вікових психофізіологічних і індивідуальних особливостей.

Під час дослідження було встановлено, що майже усі підручники, за якими навчаються молодші школярі, містять завдання такого типу: напиши по порядку такі слова; переклади слова на німецьку мову, напиши великі букви до таких маленьких, озвуч слова. Звертаючи увагу на перший розділ – вікові особливості молодших школярів та важливість навчання читання саме на початковому етапі, виникає запитання: чи можна зацікавити учнів такими одноманітними завданнями, та звичайним чорним, маленьким шрифтом підручників. Тому метою даного дослідження є розробка методичних рекомендацій щодо ефективного формування навиків читання у початковій школі, а ефективним навчання може бути лише тоді, коли учні достатньо зацікавлені.

Саме тому під час дослідження було доведено, що навчання іноземній мові на початковому етапі в молодших школярів стимулюється участю учнів в дидактичних іграх і проблемних ситуаціях. Також було встановлено, що найбільш сприятливими умовами для інтенсивного навчання іноземній мові та розвитку молодших школярів є створення ігрових і проблемних ситуацій, які спонукають до активного розвитку мислення і запам’ятовування навчального матеріалу; забезпечення оптимального співвідношення проблемних та ігрових ситуацій в навчально-виховному процесі, який передбачає переважну кількість ігрових ситуацій на першому році навчання.

Результати досліджень показують, що участь у грі є одним із найвагоміших мотивів вивчення німецької мови. Серед мотивів включення учнів початкової школи у дидактичну гру можна виділити такі:

• прагнення до самовираження;

• можливість проявити себе у колективній діяльності;

• стати лідером (капітаном);

• бути не гіршим за інших;

• докласти власні зусилля для перемоги команди;

• успішно виконати свою роль у грі;

• можливість здобути та поглибити власні знання;

• наявність неформального оточення у процесі дидактичної гри;

• особиста зацікавленість та інтерес до ігрової діяльності;

• задоволення фізіологічних і духовних потреб:

• подолати втому;

• займатися руховою діяльність;

• відчути себе членом колективу;

• переключити увагу з одного виду діяльності на інший.

Спостереження за навчальним процесом у початковій школі засвідчують, що у процесі гри кожен учень є безпосереднім учасником процесу навчання, який самостійно шукає шляхи і засоби розв’язання навчальних завдань. Таким чином, засвоєння необхідних знань є його внутрішньою потребою, що породжує мотиви навчальної діяльності, котрі дозволяють активізувати процес навчання та підвищити його ефективність.

Вибір гри як основної форми навчання обумовлений тим, що в молодшому шкільному віці (а саме в ньому розпочинають навчання іноземній мові в загальноосвітніх школах) гра все ще домінує в свідомості дітей і являється одним з основних видів їхньої діяльності. Ігри, в основу яких покладено комунікативні ситуації, мотивують мовленнєву діяльність, а мотиви, як відомо, активізують всі психічні процеси. Участь у грі сприяє концентрації уваги і активізації процесу мислення. Гра розвиває увагу і пам'ять, логічне і абстрактне мислення, формує комунікативне вміння.

Відомі різні види ігор, проте у даному дослідженні ми досліджуємо саме рольову гру, як найуспішніший метод при навчанні дітей техніки читання. Розглянемо цей вид гри детальніше.

/Психологами встановлено, що в рольовій грі насамперед розвивається уява, увага й образне мислення дітей. Крім того, розвиток уяви є дуже важливим сам по собі, адже без нього неможлива навіть найпростіша людська діяльність[5, 10].

Великий вплив здійснює рольова гра на розвиток у дітей здатності взаємодіяти з іншими людьми. Відтворюючи в грі взаємини дорослих, дитина освоює правила і способи спілкування, здобуває досвід взаєморозуміння, учиться пояснювати свої дії і наміри, координувати їх з іншими дітьми [5: 12].

Результатами досліджень В. А. Артемова [1], О.А.Колесникової [11], М.А.Люшера [12] доводиться, що більшість учнів оцінюють рольові ігри позитивно, вбачаючи в них велику практичну корисність; що стосується вчителів, тут думки різко розходяться - частина з них відноситься до рольових ігор різко негативно. На їхню думку, розучування ролей приводить до "примітивізації" мовлення учнів, збільшенню кількості помилок, збільшенню дисциплінарних проблем./ (зелене)

Рольова гра повинна відповідати таким вимогам [14: 31]:

• Гра повинна стимулювати мотивацію навчання, викликати в школярів інтерес і бажання гарне виконати завдання, її варто проводити на основі ситуації, адекватної реальної ситуації спілкування;

• Рольову гру потрібно добре підготувати і чітко організувати з погляду як змісту, так і форми;

• Рольова гра повинна бути прийнята всією групою;

• Вона неодмінно проводиться в доброзичливій, творчій атмосфері, викликає в школярів почуття задоволення, радості;

• Гра організовується таким чином, щоб учні могли в активно спілкуватися, з максимальною ефективністю використовуючи мовний матеріал, що відпрацьовується.

Учитель неодмінно повинен вірити у ефективність рольової гри. Роль вчителя в процесі підготовки і проведення гри постійно змінюється. Якщо на початковій стадії роботи вчитель активно контролює діяльність учнів, то поступово він стає лише спостерігачем.

Структуру рольової гри складають такі компоненти [14: 68]:

• ролі;

• ситуація;

• рольові дії.

Перший компонент - ролі.

Ролі, що виконують учні на уроці, можуть бути соціальними і міжособистісними. Перші обумовлені місцем індивіда в системі об'єктивних соціальних відносин (професійні, соціально-демографічні), другі визначаються місцем індивіда в системі міжособистісних відносин (лідер, друг, суперник і ін.). Підбір ролей у грі повинний здійснюватися таким чином, щоб формувати в школярів активну життєву позицію, кращі людські якості особистості.

Другий компонент рольової гри - вихідна ситуація.

Вона виступає як спосіб її організації. При створенні ситуації необхідно враховувати й обставини реальної дійсності, і взаємини комунікантів.

Розрізняють наступні компоненти ситуації:

• суб'єкт;

• об'єкт (предмет розмови);

• відношення суб'єкта до предмета розмови, умови мовленнєвого акта.

Третій компонент рольової гри - рольові дії, що виконують учні, граючи

визначену роль.

Рольові дії як різновид ігрових дій органічно зв'язані з характером ролі і включають вербальні і невербальні дії, використання бутафорії.

Як показують результати навчання, застосування рольової гри на уроках іноземної мови сприяє позитивним змінам у мовленні учнів як у якісному відношенні (розмаїтість діалогічних єдностей, ініціативність мовних партнерів емоційність висловлення), так і в кількісному (правильність мови, обсяг висловлення, темп мови) [24].

Щодо проведення рольової гри, потрібно зазначити що вона містить в собі три обов’язкових етапи:

1. Підготовка до рольової гри;

2. Проведення рольової гри;

3. Обговорення рольової гри. Аналіз помилок учнів.

Отож, перевіримо етапи проведення рольової гри як ефективного навчання дітей техніки читання німецької мови на практиці.

В 2 - 4 класах важливо створити умови для поступового переходу від дій в співпраці з вчителем до самостійної навчальної діяльності молодших школярів. Тому цілий ряд завдань учень виконує як на уроці під керівництвом вчителя, так і вдома. Метою навчання є не тільки оволодіння знаннями й навичками, але й їхнє застосування, яке спрямоване на самостійне мислення і творчу діяльність учнів. Тому після вступного курсу навчання іншомовному (німецькому) читанню потрібно вже більше поєднувати читання з іншими видами діяльності, а ще краще - використовувати читання для розвитку інших навиків учнів, наприклад використання усвідомленого пошукового читання для того, щоб відповісти на запитання вчителя, тобто для розвитку мовлення, говоріння, мислення, письма. Крім того із психології відомо, що чим більше перцептивних органів учня задіяно при навчанні, тим міцніше запам'ятовується навчальний матеріал. (А. Леонтьєв) [28; 49] Але це все неможливе без вдосконалення навиків техніки читання. Отже, в подальші роки навчання читання на початковому етапі велику увагу потрібно приділяти техніці читання, а також починати навчати учнів усвідомленому читанню.

А підтримувати увагу, зацікавленість учнів в процесі навчання читання потрібно, як вже зазначалося, за допомогою ігрових ситуацій, але вже починаючи з 2 - 4 класу вони повинні більше вже переходити в проблемні ситуації. Отже, чим старші учні, тим менше ігор, а більше проблемних ситуацій.

Тому для вдосконалення та розвитку навиків техніки читання після вступного курсу можна запропонувати учням вправи такого типу, які поділяються на чотири групи. А це зумовлено тим, що учні повинні:

1) оволодіти графікою написання букв та буквосполучень;

2) уміти співставляти їх із звуками і звукосполученнями;

3) оволодіти орфографією слів, засвоєних в усній мові;

4) уміти читати та виконувати письмові завдання (списувати, виписувати, закінчувати речення, відповідати на питання). Саме тому вправи на розвиток навичок читання у 2 - 4 класах поділяють на такі чотири групи.

/. Вправи, налаштовані на оволодіння графікою написання букв і букво сполучень. До них відносяться завдання типу:

1. Напишіть букви за прикладом.

2. Напишіть друковані букви прописними.

3. Обведіть слово по контуру (тренується правильне написання слів).

Спишіть схожі букви, назвіть елементи, якими вони відрізняються, наприклад: k-h, T-F.

5. Які букви можна написати, якщо додати до букви " о " інші елементи?

6. Знайдіть кожній великій букві відповідну пару і з'єднайте їх.

Назвіть їх: (a, b, d, ö, ä, g)

7. Букви-мами розмовляють по телефону з буквами-дочками. Знайдіть ці букви і з'єднайте їх.

ABCDEFG; bcefgda

8. Знайдіть в цьому квадраті чотири букви "Т" і замалюйте їх різними кольорами.

9. Впишіть ті букви, яких не вистачає за алфавітом.

_ bf - і

II. Вправи на розвиток умінь співвідносити букву/буквосполучення із звуком/звукосполученням. До цієї групи відносяться наступні завдання:

1. Напишіть, яка буква чи буквосполучення передає даний звук.

2. Зачитайте із даних слів вголос ті слова, в яких звук h (с, и.) стоїть в середині слова.

3. З даних слів випишіть всі слова з буквами ц, ь, д в середині слова:

fertig, immer, schön, Gemüse, Käse, Butter, Fleisch, grün, Brötchen,

gemütlich, Dach, Küche, Wand, Zucker.

4. Прочитайте текст і вставте замість рисок букви: "s", "sch", "st", "sp".

E - i-t Winter. E - i-t kalt. Man geht doch draußen - azieren. Man geht durch die raßen. Man läuft - litt-uh. Man läuft - ki.

5. Прочитайте слова і поставте знак "+" в першу колонку, якщо буква "h" вимовляється, і в другу, якщо буква "h" не вимовляється:

	Ja	Nein
Haus	+
zehn		+
Hund
Sohn
Wohnung
heißen
sehr
hier
haben

6. Розмалюйте ті предмети, в назві яких є звук [ае].

6. а) Розмалюйте червоним кольором ті предмети, які починаються звуком [ае], синім, якщо звук [ае] звучить в середині слова. III. Вправи, спрямовані на оволодіння орфографією слова.

1. Прочитайте слова (речення) і скажіть, чому в них виділені букви чи буквосполучення. Запам'ятайте ці слова (речення) і напишіть їх в зошит по пам'яті. Перевірте, чи правильно ви їх написали:

klug, Kirche, Spielzeug,

Jener Junge heißt Dieter.

Dieses Mädchen ist fleißig.

2. Поверніть на місце букви, які випали із слів:

fleiß - ; nе - ; lа - ; - warz; w - ß; br - n.

tt	h
f ng	ц ch
ig ü	au
sch ck	ei ie

3. Вставте пропущені букви:

T - ATERGE - FTKIR - E

4. Замініть знаки + голосними, прочитайте отримані слова: H+S+ H+ND К+Н

5. Прочитайте слова. Замінюючи перші букви, утворіть нові:

Hand - (Wand); leben - (heben); fort - (dort); machen - (lachen); nieder - (wieder)

6. Знайдіть в квадраті приховані слова, прочитайте і обведіть їх:

RTSCHULENL

NPOSTNOPOM

HMRATHAUSR

AKLFRCAFEE

UMUSEUMZOF

FGESCHДFTF

MKIRCHERFJ

LTRZZOOMTK

7. Прочитайте на дошці імена

• хлопчиків

• дівчаток

б) випишіть імена (хто швидше)

• хлопчиків

• дівчаток

Ada Ute

HansHelga

Jens Willi Monika Brigitte

8. "Alphabetwörter". - Напишіть назви професій, які починаються на букву "А".

9. В даних словах переставлені букви. Тільки буквосполучення "sch" стоїть на місці. Назвіть потрібні слова:

		SCH
SCH
SCH							SCH

1) АЕТ 2) REE 3) RIЕТІВ

10. Прочитайте слова і випишіть з них ті, які

а) позначають того, хто не вміє говорити:

Opa, Vater, Mutter, Onkel, Tante, Hund, Schwester, Katze, Bruder.

б) випадають з даного логічного ряду:

Zirkus, Theater, Fluß, Kino, Museum.

11.3 яких назв місяців дані склади? -nu - bru - gust - nі

tem - vem - zem - li

12. Знайдіть слова, які позначають професії:

Аро	ge	er
Jn	werk	er
Ver	ge	rin
Hand	theke	nieur
An	kauf	stellte

13. Напишіть дієслова в алфавітному порядку, які характеризують ваші улюблені заняття.

14. Прочитайте текст. В деяких словах відсутні букви еі. Перепишіть текст, замінивши пропуски буквами.

Wunderei

Die Kinder malen - er an.

n - wird rot.

n - hat kl-ne blaue Punkte,

n hat grüne Kr-se.

Das sind noch zw - er.

Sie sind noch w-Я.

IV. Вправи на розвиток навичок читання.

1. Перепишіть текст і підкресліть складні орфограми.

2. Перепишіть текст і підкресліть в ньому слова, в яких кількість букв не співпадає з кількістю звуків.

3. Випишіть з тексту слова, в яких є ті чи інші буквосполучення, підкресліть дані буквосполучення.

4. Випишіть з тексту слова, в яких один звук передається різними буквами, наприклад: V - F, sch, sp, st.

5. Перепишіть текст, виправивши допущені в ньому помилки:

Ich gehe in die lehucS. Meine Schule ist rßog. Sie athmc mir Spaß. Mein Lieblingsfach ist etsDhcu. Ich habe noch tproS gern.

6. Напишіть текст писаними буквами:

DIE GESCWISTER PETER UND ANNA BEREITEN IHRE HAUSAUFGABEN VOR. PETER SCHREIBT EINEN AUFSATZ IN DEUTSCH. ANNA LIEST EIN LEHRBUCH. ANNA FRAGT: "PETER, WO SIND DIE ALPEN?" DA ANTWORTET PETER: "ACH, DU VERLIERST IMMER DEINE SACHEN. WANN LERNST DU ALLES AUF SEINEN PLATZ LEGEN?!"

7. Яка картинка пасує до якого тексту?

Ich stehe früh auf, schalte den Kassetenrekorder ein und mache das Fenster auf. Ich mache das Bett, dann mache ich Morgengymnastik.

Ich nehme die Seife und dusche mich. Ich putze mir die Zähne und kämme mich.

8. Поставте речення а правильному порядку.

Ich stehe auf. Ich frьstucke. Ich wasche das Geschirr ab. Ich erwache. Ich ziehe mich an. Ich putze mir die Zдhne. Ich kдmme mich.

9. З допомогою знаків "+"/ "-" вибери речення, які відповідають/ не відповідають змісту тексту.

Ich stehe früh auf, schalte den Kassetenrekorder ein und mache das Fenster auf. Ich mache das Bett, dann mache ich Morgengymnastik. Ich lese gern phantastische Bücher.

Ich nehme die Seife und dusche mich. Ich putze mir die Zähne und kämme mich.

Вправи перших груп сприяють вдосконаленню навиків техніки читання, а вправи четвертої групи спрямовані на початок розвитку навичок усвідомленого читання. Як вже вище зазначалося, учні 2-4 класів повинні вже не лише вміти читати, але й застосовувати ці навички з певною метою, тобто учні повинні вже розвивати навички усвідомленого, пошукового читання. Тому на уроці в 2-4 класах повинні переважати завдання 4-ої групи, а завдань 1-3 груп повинно ставати все менше, [див. додаток 2]

На останньому році початкової школи техніку читання потрібно покращувати за допомогою конкурсів на кращого читця. Такі конкурси можуть проводитись як в класі на кожному уроці, так і на рівні школи, декілька разів на рік. При проведенні конкурсу доцільно змінювати завдання і умови, наприклад, виграє той, хто а) не зробить не однієї помилки; б) прочитає текст швидше за інших; в) прочитає текст найвиразніше.

А для розвитку усвідомленого читання на останніх роках початкової школи доцільно використовувати римовані тексти до певної теми уроку. За допомогою рими учням легко і цікаво запам'ятовувати нову лексику, граматичні конструкції, інтонацію. Також є обов'язковим виконання учнями певних завдань до даних римованих текстів. Також (в 4-5 класах) доцільно пропонувати читати учням листи їхніх однолітків з Німеччини. Читання таких листів підвищує мотивацію вивчення німецької мови, стимулює в учнів цікавість до підтримування контактів з німецькими учнями. До таких листів пропонуються звичайно завдання. Таким чином у учнів є стимул розуміти те, що вони читають, тобто розвиваються навички усвідомленого читання, [див. додаток 3]

3

В попередніх двох підрозділах було практично розроблено методику формування навичок іншомовного читання на початковому етапі. Але будь-яка методика навчання є незавершеною, якщо відсутній такий етап, як перевірка рівня сформованості навичок і вмінь. Тому, щоб розроблені в даному досліджені методичні рекомендації щодо навчання читання виглядали завершеними, потрібно приділити увагу контролю рівня сформованості навичок і вмінь читання іноземною (німецькою) мовою.

Являючись важливим, невід'ємним компонентом навчального процесу, контроль налаштований на об'єктивне визначення рівня оволодіння учнями іншомовним матеріалом на кожному етапі становлення мовленнєвих навиків і умінь учнів.

Контроль регулює процес навчально-пізнавальної діяльності школярів, здійснює позитивний вплив на його характер і результативність. Крім того, контроль має велике виховне значення для учнів, являючись важливим стимулом в їхній подальшій навчальній діяльності. Мета даного дослідження - показати, дослідити найефективніші шляхи формування навиків іншомовного читання на початковому етапі, невід'ємною частиною яких є контроль рівня сформованості даних навиків.

Відомо, що при навчанні іноземної мови вчитель використовує різноманітні форми контролю з метою організації ефективного керування навчанням. Проте, серед завдань, які часто дають вчителі, є такі, які виконати можливо лише при достатньо розвинутих вміннях усного мовлення. А в учнів дані вміння не завжди знаходяться на відповідному рівні (особливо на початковому етапі).

Тому потрібно особливо уважно ставитись до вибору прийомів контролю на початковому етапі вивчення іноземної мови.

Опираючись на теоретичну частину даної роботи (психологічні, вікові особливості молодших школярів, труднощі при навчанні читання) були досліджені і встановлені такі методи контролю, щоб труднощі, пов'язані з формуванням навиків і вмінь читання, не викликали в учнів з самого початку навчання негативних відчуттів. Звертаючись знову до теоретичної частини, потрібно наголосити, що мотиваційним боком навчальної діяльності повинен бути інтерес, тобто потрібно зацікавити учня. Відсутність зацікавлення в учнів неминуче призводить до бажання "не вчитуватися " в текст.

Тому, під час дослідження було встановлено, що на початковому етапі навчання читання найкраще використовувати такий вид контролю, як тести. Його основна відмінність від традиційних форм контролю полягає в об'єктивності (незалежності від можливого суб'єктивізму вчителя по відношенню до певного учня, швидкості опрацювання результатів, участі необмеженої кількості тестованих за невеликий проміжок часу). Але тести обов'язково повинні поєднуватися з елементами гри (щоб зацікавити молодших школярів); повинні бути схожими на ті завдання, які учні виконували ще під час подання навчального матеріалу.

Враховуючи попередні підрозділи другого розділу, а саме формування навиків читання на початковому етапі можна виділити такі об'єкти контролю:

1) швидке й точне встановлення буквено-звукових відповідностей і застосування правил читання;

2. прогнозування мовного матеріалу;

3. володіння синтагматичним членуванням речення;

4. правильне інтонування того, що читається;

5. розуміння прочитаного.

Контроль навичок учнів встановлювати буквено-звукові відповідності на основі правил читання можливий у процесі озвучування написаного. Матеріалом для читання можуть виступати ізольовані слова, які можна супроводжувати набором малюнків, щоб забезпечити співвіднесення учнями озву чуваного слова із його значенням. Показниками рівня сформованості відповідних навичок є правильність та цілісність передачі звукового образу написаного слова. Ще раз варто наголосити, що з урахуванням вікових особливостей молодших школярів доцільним є використання тестових завдань ігрового, пошукового і творчого характеру. Наприклад, учням можна запропонувати гру "Хрестики - нулики" замість читання довгих рядків або стовпчиків слів.

Під час гри учні по черзі - спочатку учень із групи +, потім учень із групи 0 - читають слова, відшукують відповідні малюнки або дають український еквівалент прочитаного німецького слова і лише після цього відмічають відтворене слово +-ом або 0-ом. Досить ефективними для контролю даного об'єкту є такі тестові завдання:

1) Прочитай уголос слова і:

а) з'єднай їх відповідними малюнками;

б) намалюй предмети;

в) визнач, чи відповідають вони малюнкам;

г) підкресли назву того, що можна купити в (овочевому відділі) супермаркета;

д) закресли слово, яке за якимись ознаками не належить до даної групи слів;

е) постав їх у правильній послідовності (від найменшого до найбільшого).

2) Прочитай уголос слова і добери до кожного з лівої колонки слово з протилежним значенням з правої колонки.

3) Знайди в таблиці слова-назви (природних явищ, тварин, продуктів харчування) і прочитай їх уголос тощо.

Рівень сформованості навичок прогнозування мовного матеріалу можна перевірити у процесі читання вголос словосполучень та речень, в яких випущені деякі елементи. Матеріалом для читання можуть виступати ізольовані словосполучення, речення або абзац. Показниками рівня сформованості відповідних навичок є правильність лексичного та граматичного відтворення пропущених елементів. Доцільним видом контрольних завдань є вибіркові тестові завдання на заповнення пропусків. Наприклад, учням потрібно заповнити пропуски в реченнях відповідними елементами і з'єднати речення з малюнками або дати український еквівалент прочитаного.

in

nach

mit

1. Ich gehedie Schule.

2. Ich fahremeinem Vater.

3. Ich fahreDeutschland.

Або завдання такого типу:

1) Прочитай уголос речення і:

а) встав пропущені слова;

б) розшифруй закодовані слова.

2) Прочитай уголос текст, дивлячись на карту, і добери слова, яких не вистачає, щоб зрозуміти, де живе зайчик.

3) Прочитай уголос текст і знайди в ньому нісенітниці.

Володіння синтагматичним членуванням речення також перевіряється в ході читання уголос. Матеріалом для читання може бути окреме речення або логічно пов'язані між собою речення. Показником рівня сформованості відповідних навичок є правильна паузація речень. Вона полягає в тому, що учень при читанні речення ділить його на синтагми, тобто робить міжсинтагмені паузи у процесі читання, а не читає речення послівно. Наприклад, учню потрібно знайти у тексті і прочитати вголос речення, в якому йдеться про те, як проводять вихідні Олівер і його друзі:. Oliwer

und seine Freunde haben ein Hobby, sie spielen sehr gern Fussball

Перевірити рівень сформованості навичок читання синтагмами можна за допомогою вибіркових тестових завдань і завдань з вільно конструйованою відповіддю, наприклад:

1) Прочитайте уголос словосполучення і

а) обведи колом малюнок, який відповідає прочитаному;

б) розфарбуй (предмет) відповідним кольором;

в) підкресли помилкове сполучення слів.

2. З'єднай слова з правої колонки із словами з лівої колонки, щоб утворилося правильне словосполучення і прочитай його вголос.

3. Знайди в тексті речення, в якому автор описує зовнішність Геракла, і прочитай його вголос.

4. Знайди в тексті уривок, в якому описано про те, чим живляться птахи, і прочитай його вголос.

Інтонація як один з виразних засобів мови, що звучить, виражає ставлення читача до того, про що йдеться в тексті. Так, за допомогою інтонації виражаються різні комунікативні типи висловлювань: звернення, прохання, повідомлення, запитання тощо. Перевірити рівень сформованості інтонаційних навичок учнів можна лише в ході читання вголос. Матеріалом для читання має виступати ізольоване речення, група речень або абзац, а не цілий текст. Це дасть можливість учителю зекономити час та оцінити більшу кількість учнів за одиницю часу. Показником рівня сформованості є правильність інтонування речень (розповідних, спонукальних, питальних тощо). Перевірити рівень сформованості інтонаційних навичок учнів можна за допомогою виконання як вибіркових, так і тестових завдань із вільно конструйованою відповіддю. Для контролю даної навички доцільно використовувати завдання такого типу:

1) Знайди в тексті уривок, в якому йдеться про. З якими почуттями потрібно читати цей уривок? Прочитайте його вголос.

2) Прочитай уголос два уривки і познач "+" той, в якому автор формулює багато запитань/ описує красу зимового лісу/.

Перевірка розуміння того, що читається, відбувається на всіх етапах перекодування текстового матеріалу: під час читання слова, словосполучення, речення, абзацу і цілого тексту. Розуміння змісту тексту пов'язано з наявністю в учнів умінь виділяти головну думку, знаходити конкретні факти і деталі, визначати логіку розвитку подій. Для контролю даної навички доцільно використовувати завдання такого типу:

1. Знайди речення, яке розкриває основну ідею тексту. Прочитай його вголос.

2. 3 допомогою знаків "+"/ "-" вибери речення, які відповідають/ не відповідають змісту тексту.

3. Хоча в тексті не сказано про., можна зробити висновок, що. Переглянь запропоновані варіанти висновків, вибери один з них і прочитай їх вголос.

4) Уважно прочитай уривки тексту і розташуй їх у правильній послідовності. Прочитай текст уголос.

Вважаючи багатооб'єктивність контролю читання, під час дослідження було встановлено, що доцільно використовувати комплексні тести для перевірки рівня сформованості навичок і вмінь читання. Комплексні тести складаються з декількох частин, до складу кожної з яких входять тестові завдання, які дозволяють виявити в учасників тестування рівень сформованості відповідних навичок і вмінь, оскільки кожна частина тесту спрямована на конкретний об'єкт контролю. Це стосується тематичного контролю. А поточний контроль може здійснюватись на кожному уроці і мати лише один або декілька об'єктів конролю. [див. додаток 1,2]