Позначення на кресленнях допусків форми та відхилення поверхонь

Група допусків	Вид допуску	Позначення на кресленні
Допуск форми	Допуск прямолінійності
	Допуск площинності
	Допуск округлості
	Допуск циліндричності
	Допуск профілю повздовжнього перерізу
Допуск розташування	Допуск паралельності
	Допуск перпендикулярності
	Допуск нахилу
	Допуск співвісності
	Допуск симетричності
	Допуск позиційний
	Допуск перетину осей
Сумарні допуски форми та розташування	Допуск радіального биття
	Допуск торцевого биття
	Допуск биття в заданому напрямку
	Допуск повного радіального биття
	Допуск повного торцевого биття
	Допуск форми заданого профілю
	Допуск форми заданої поверхні

в)

Рис. 8.1 Позначення ДФРП на кресленнях:

а) – допуск відноситься до профілю деталі; б) – допуск відноситься до осі симетрії; в) – приклади розташування допусків на кресленнях відносно поверхні деталі

Відхилення та допуски форми поверхонь

Відхиленням форми поверхонь – називають відхилення форми реальної поверхні від форми номінальної поверхні.

Для виключення впливу шорсткості на величину погрішності збільшують радіус кривизни вимірювальних поверхонь (рисунок 8.3).

Параметром для кількісного оцінювання відхилень по ГОСТ 10356-63 є відстань ‑ відхилення (рисунок 9.4).

Рис. 8.2 Відхилення форми поверхні

Рис. 8.3 Відхилення форми поверхні – овальність та огранка

Допуск форми реальної поверхні (ФРП) – найбільше допустиме значення відхилення (Δmax) форми, що визначає область в просторі або на площині, всередині якої повинні знаходитись всі точки реальної поверхні. Допуск форми (Тф) залежить від розмірів та степені точності. Степінь точності приймається по таблицях в залежності від призначення виробу та профілю (плоский, круглий). В кожній степені точності допуск пов’язаний з конструктивним параметром. Числовий ряд допусків складається з переважних чисел (0,1; 0,12; 0,16; 0,2; 0,25; 0,3; 0,4; 0,5; 0,6; 0,8)*10ⁿ, де n - ціле число.

Відхилення та допуск форми розташування циліндричних деталей.

Необхідно розрізняти:

• допуск циліндричності (табл. 8.1);

• допуск округлості (табл. 8.1);

• допуск профілю повздовжнього перерізу (табл. 8.1).

Вибір допуску залежить від технологічних вимог, конструктивних та технологічних параметрів та тісно пов’язаний з допуском розміру через рівень відносної геометричної точності ВГТ. Допуск форми повинен призначатись лише в тих випадках, коли він має бути меншим допуску розміру.

В залежності від відношення Тф/Т=k розрізняють відносну геометричну точність:

• нормальну точність (Н, 60%);

• підвищену точність (П, 40%);

• високу точність (В, 25%);

• особливо високу точність (О, ≤16%).

При виборі допуску циліндричності або профілю повздовжнього перерізу слід враховувати і довжину нормованої ділянки, а якщо допуск відноситься до всієї поверхні, то враховувати її повну довжину L. При відношенні L/d≤2 допуск приймаємо за рекомендаціями по таблиць. При L/d=2÷5 допуск слід приймати на одну степінь точності грубішу, а при L/d>5 - на дві степені точності грубішу. Однак у всіх випадках допуск форми не повинен перевищувати допуску розміру.

Слід розрізняти допуск форми в радіусному та в діаметральному виразі. Якщо перед допуском ставиться:

• Ø, то допуск заданий в діаметральному вигляді;

• , то допуск заданий в радіусному вигляді.

Використання степені точності ВГТ при виготовленні деталей, та способи отримання і обробки:

• I – II степінь точності: шарики та ролики підшипників; доріжки кочення та посадочні поверхні підшипників кочення особливо високої точності та посадкові поверхні валів і корпусів, що з ними спрягаються; підшипникові шийки шпинделів прецизійних станків; деталі особливо точних плунжерних та золотникових пар. (Доводка, тонке шліфування, алмазне розточування підвищеної точності).

• III – IV степінь точності: доріжки кочення та посадочні поверхні підшипників кочення підвищеної точності та посадкові поверхні валів і корпусів, що з ними спрягаються; підшипники рідкого терті при високих навантаженнях; підшипникові шийки колінчатих валів, поршневі пальці та поверхні, які з ними спрягаються в деталях авіаційних та автомобільних двигунів; плунжери, золотники, поршні втулки та інші деталі гідроапаратури, що працюють при високих тисках без ущільнення. (Доводка, хонінгування, тонке шліфування, алмазне розточування, тонке обточування та розточування підвищеної точності).

• V, VI степінь точності: посадочні поверхні кілець підшипників нормальної точності (0, 6) та посадочні поверхні валів та корпусів, що з ними спрягаються; підшипникові шийки колінчатих валів, поршневі пальці та поверхні, які з ними спрягаються в деталях тракторних та судових двигунів, валів редукторів, парових турбін, крупних насосів; золотники, поршні, гільзи, циліндри та інші деталі гідро - та пневмоапаратури, що працюють при середніх та низьких тисках без ущільнення або при високих тисках з ущільненням; поверхні валу парової турбіни та оправки для балансування дисків турбіни, які не спрягаються. (Шліфування, хонінгування, чистове обточування та розточування, тонке розвертання, протягування).

• VII – VIII степінь точності: підшипники ковзання крупних гідротурбін, тихохідних двигунів, редукторів; циліндри, гільзи, поршні і поршневі кільця автомобільних і тракторних двигунів; отвори під втулки в шатунах двигунів, в гідравлічних пристроях середнього тиску. (Чистове обточування та розточування, розвертування, протягування, зенкерування та свердлування підвищеної точності).

• IX - X степінь точності: підшипники ковзання при малих швидкостях та тисках; поршні і циліндри насосів низького тиску з м’яким ущільненням, поршневі кільця дизелів та газових двигунів. (Обточування та розточування, свердлування, литво під тиском).

Таблиця 8.2